Постанова

від 28.02.2024 по справі 300/3146/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 300/3146/23 пров. № А/857/22411/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року (суддя- Микитюк Р.В., ухвалене в м. Івано-Франківськ) у справі № 300/3146/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського державного університету внутрішніх справ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову, викладену у листі відповідача від 16.03.2023 №19/661; зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до вислуги років (стажу служби) в ОВС (міліції) стаж (період) служби в підрозділах ДСБЕЗ з розрахунку місяць служби за півтора місяця; зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до вислуги років (стажу служби) в ОВС (міліції) стаж (період) служби в підрозділах ГУБОЗ з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби; зобов`язання відповідача видати наказ, яким визначити (розрахувати) позивачу вислугу років (стаж служби) в ОВС (міліції) станом на дату його звільнення зі служби в ОВС (міліції) 28.02.2015 з урахуванням пільгового обчислення, відповідно до норм, вимог та розрахунків, які визначені чинними на той час редакціями постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 та Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 16.12.1993 №3720-XII; зобов`язання відповідача направити за належністю передбачені законодавством документи при звільненні із зазначенням станом на 28.02.2015 вислуги років (стажу роботи) 21 рік 07 місяців 02 дні з урахуванням пільгового обчислення для забезпечення внесення уповноваженим органом (установою) відповідних змін та їх врахування при відповідному перерахунку пенсії позивачу.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду Львівський державний університет внутрішніх справ оскаржив його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених у ній підстав, вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що жодної відмови в зарахуванні періоду роботи в ДСБЕЗ та ГУБОЗ як пільгового до вислуги років не було, оскільки пільговий стаж служби в ДСБЕЗ та ГУБОЗ позивачу враховано. Не з`ясувавши ці обставини, на думку апелянта, судом першої інстанції допущено невідповідність висновків обставинам справи, оскільки розглядаючи позовні вимоги, які не мають жодного відношення до відсоткової надбавки за вислугу років, позивачу присуджено зарахування періодів роботи в ДСБЕЗ та ГУБОЗ з розрахунку 1 місяць за півтора та 1 рік за півтора - відповідно, до вислуги років.

Позивач у відзивах на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційноїскарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційнаскарга не підлягає дозадоволення з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 01.03.2015 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Як вбачається з витягу з наказу Львівського державного університету внутрішніх справ від 27.02.2015 №100 о/с, підполковника міліції ОСОБА_1 начальника курсу факультету з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції звільнено зі служби в міліції відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України із займаної посади та з органів внутрішніх справ у запас за статтею 64 п. "б" (через хворобу) з 28.02.2015. Згідно вказаного наказу, вислуга років на день звільнення складає - 17 років 06 місяців 14 днів, у пільговому обчисленні - 21 рік 07 місяців 02 дні.

Судом встановлено, що представник позивача звернувся до Львівського державного університету внутрішніх справ та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із запитом, у якому зокрема просив надати інформацію про те, з якою вислугою років для призначення пенсії було звільнено позивача.

Листом від 08.02.2023 №19/321 відповідачем надано інформацію, згідно з якою станом на 28.02.2015 календарна вислугу складає 17 років 07 місяців 14 днів, а вислугу років у пільговому обчисленні та для призначення пенсії 21 рік 07 місяців 02 дні.

Згідно листа- відповідіта згідно з протоколу від 07.02.2023 за пенсійною справою 0903004127 (МВС), наданого ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, з 07.02.2023 при визначенні розміру та виплаті надбавки за стаж служби у розмірі 35% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням не врахована вислуга (стаж служби) 21 рік 07 місяців 02 дні, а саме не взято до уваги вислуга років (стаж служби) в пільговому обчисленні.

Листом відповідача від 16.03.2023 №16/661, зокрема зазначено, що нарахована позивачу надбавка не підлягає перерахунку, а її нарахування здійснювалось з часу досягнення вислуги років (у календарному обчисленні) у належних розмірах згідно з додатком 3 до наказу №499.

Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа військовослужбовців, визначено Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 за №2262-ХІІ (надалі, також Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб передбачено, що пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б, д ж статті 1-2 цього Закону, (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Частиною 2 статті 17 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб врегульовано, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Календарний рік - це рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.

Згідно ст.17-1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей.

Підпункт в пункту 3 Постанови №393 доповнено наступним абзацом згідно з постановою КМУ №497 (497-2005-п) від 22.06.2005: "час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ".

Згідно з наказом МВС України №722 від 20.07.2006 "Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця".

Відповідно до статті 17 Закону №2262-XII, визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-XII, встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Апеляційним судом встановлено, що час служби підполковника міліції ОСОБА_1 на день звільнення у календарному обчисленні становить 17 років 06 місяців 14 днів, час служби в пільговому обчисленні 21 рік 07 місяців 02 дні.

В періоди служби ОСОБА_1 з 10.06.2005 до 12.06.2007, з 04.12.2009 до 04.06.2010, з 05.09.2011 до 23.04.2014, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, в загальному прослуживши 05 років 04 місяці 02 дні, то пільга становить 02 роки 08 місяців 01 день, що підтверджується розрахунком вислуги років для призначення пенсії.

Згідно розрахунку вислуги років для призначення пенсії встановлено, що час служби підполковника поліції ОСОБА_1 на день звільнення у календарному обчисленні становить 17 років 06 місяців 14 днів, час служби в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) 21 рік 07 місяців 02 дні.

Слід зазначити, що приписами статті 17 Закону №2262-XII, визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-XII, встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що обчислення вислуги років та визначення пільгових умов встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Відтак, законом №2262-XII, передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII.

Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду по справі №805/3923/18-а від 03.03.2021. Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 переглядаючи рішення суду першої та апеляційної інстанції у справі №300/2497/19.

Статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Отже, Закон №2262-ХІІ, як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі №2262-ХІІ, вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

Передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

Зазначене зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Таким чином, Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зокрема пункт а статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 22 календарних років і більше. В свою чергу, положеннями статті 17-1 Закону №2262-ХІІ та Постановою №393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону №2262-ХІІ та Постанови №393.

На момент звільнення позивача обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії регламентувалися постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", яка в свою чергу і визначала, які саме види зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах мали би зараховуватися додатково на пільгових умовах.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що період служби позивача повинен бути зарахований йому до вислуги років на пільгових умовах відповідно до постанови КМУ від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" та постанови Верховної Ради України "Про затвердження Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України" від 16.12.1993 №3720.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно задоволено позовні вимоги.

Згідност.316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правиламистатті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ залишити без задоволення, а рішенняІвано-Франківського окружного адміністративного судувід 17 жовтня 2023 року у справі № 300/3146/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга