Ухвала

від 28.02.2024 по справі 520/467/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 520/467/23

адміністративне провадження № К/990/2110/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 520/467/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАЦІЯ ВІННИЧЧИНИ» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМАЦІЯ ВІННИЧЧИНИ» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31 жовтня 2022 року № 7533046/43643939 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ФАРМАЦІЯ ВІННИЧИННИ» № 148 від 15 жовтня 2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 148 від 15 жовтня 2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМАЦІЯ ВІННИЧИННИ», датою її подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладнних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 листопада 2022 року № 7556967/43643939 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ФАРМАЦІЯ ВІННИЧИННИ» № 196 від 20 жовтня 2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 196 від 20 жовтня 2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМАЦІЯ ВІННИЧИННИ», датою її подання на реєстрацію.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року позов задоволено.

Головне управління ДПС у Рівненській області подало до суду апеляційну скаргу на зазначене рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2024 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: для уточнення вимог касаційної скарги та рішення суду, яке оскаржується; надання документа про оплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржник надіслав уточнену касаційну скаргу та клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги з підстав неможливості сплатити судовий збір у визначений термін.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Установлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Головного управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2023 року залишено без руху з підстав порушення вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

На виконання вимог зазначеної ухвали суду скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа через підсистему «Електронний суд» Головне управління ДПС у Рівненській області отримало копію ухвали про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги 09 серпня 2023 року о 16:35.

18 серпня 2023 року Головне управління ДПС у Рівненській області повторно звернулось до суду із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання скаржник посилався на відсутність коштів на рахунку Головного управління ДПС у Рівненській області для сплати судового збору, також зазначив, що внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінасування в достатньому обсязі органів ДПС.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Копію ухвали надіслано Головному управлінню ДПС у Рівненській області в електронному вигляді та доставлено до електронного кабінету одержувача 21 серпня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

13 жовтня 2023 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 295, 296 КАС України.

11 грудня 2023 року на виконання вимог ухвали суду Головним управлінням ДПС у Рівненській області надано клопотання про долучення квитанції про сплату судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обгрунтовуючи клопотання скаржник посилався на те, що наказом Державної податкової служби України від 28 березня 2023 року №173 «Про забезпечення безперервної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами, внесеними наказом ДПС України від 24 червня 2022 року 344) закріплено виконання повноважень Головного управління ДПС у Харківській області, передбаченої положенням про Головне управління ДПС у Харківській області, за Головним управління ДПС у Рівненській області. В зв`язку із зазначеним, для усіх працівників Головного управління ДПС у Рівненській області зросло навантаження щодо супроводження судових справ та з перебуванням працівників у відпустках, представники Головного управління ДПС у Рівненській області фактично були позбавлені можливості підготування процесуальних документів та відповідно позбавляють Головне управління ДПС у Рівненській області права на ефективний захист прав та інтересів держаного органу у встановлений законом термін. Зазначені обставини не залежали від волі відповідача, в зв`язку із чим повторне звернення із апеляційною скаргою на дане рішення відбулося лише 13 жовтня 2023 року. Також скаржник покликався на введення воєнного стану на території України, ракетні обстріли та позапланові відключення електроенергії.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Також суд зазначив, що організація роботи Головного управління ДПС у Рівненській області є суб`єктивним чинником та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не можуть виступати недоліки внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які перебувають у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції зазначив, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, апелянт жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану, повітряні тривоги, відключення електроенергії перешкодили апелянту звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк, не надав, зокрема, актів відсутності електроенергії тощо, які б підтверджували неможливість подати апеляційну скаргу у встановлений законодавством строк.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

У решті обґрунтування касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій доводів та не спростовують висновків останніх.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

За таких обставин подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року є необґрунтованою. У даному випадку правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 520/467/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАЦІЯ ВІННИЧЧИНИ» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко