Постанова

від 28.02.2024 по справі 420/5099/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа №420/5099/23

адміністративне провадження № К/990/42941/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/5099/23

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Н. В. Вербицька, О. В. Джабурія, К. В. Кравченко) від 27 жовтня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» (далі - ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» / ТОВ «ТК «Восток», позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області або ГУ ДПС, відповідач, скаржник), в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 15 грудня 2022 року № 11474/15320710 про зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2022 року на суму 1 692 601,00 грн та застосування штрафних санкцій на суму 846 301,00 грн.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що ТОВ «ТК «ВОСТОК» надав декларацію з ПДВ за серпень 2022 року з відповідними додатками, зокрема додатком 3, в якому було заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню. В цьому додатку 3 помилково були зазначені реквізити:

- ПП «Караклія», код ЄДРПОУ 32151168, ІПН 321511615155 замість С(Ф)Г «ВІКТОРІЯ», код ЄДРПОУ 21014414, ІПН 210144115291, сума ПДВ 651 507,57 грн,

- ПП «Укр Терра Плюс», код ЄДРПОУ 36638951, ІПН 366389502053 замість ПП «АІКО ТРЕЙДІНГ», код ЄДРПОУ 35178088, ІПН 351780815250, сума ПДВ 70 116,99 грн,

- ПСП «Агропродукт», код ЄДРПОУ 30766938, ІПН 307669315111 замість СВК «ЛАД-АГРО», код ЄДРПОУ 32319589, ІПН 323195815169, сума ПДВ 298 032,95 грн,

- ТОВ «Шампань Україна», код ЄДРПОУ 00413143, ІПН 004131415070 замість АРК «ПРИДУНАЙСЬКА НИВА», код ЄДРПОУ 03889238, ІПН 038892315156, сума ПДВ 672 943,33 грн.

Вказані помилки були самостійно виправлені позивачем шляхом подання 18 листопада 2022 року уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за звітній (податковий) період, що уточнюється - серпень 2022 року, та уточнюючий розрахунок бюджетного відшкодування (Д3) за звітній (податковий) період, що уточнюється - серпень 2022 року. При цьому, позивач зазначає, що вказані помилки (описки) у додатку 3 до декларації не потягли за собою завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не стали причиною заниження сум податкових зобов`язань або від`ємного значення.

Як стверджує позивач, за результатами документальної перевірки не була виявлена невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, сума бюджетного відшкодування вірно та без помилок була визначена позивачем в декларації за серпень 2022 року, що позивачем було доведено перевіряючим документально, отже підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення з посиланням на пункт 200.14 статті 200 Податкового кодексу України відсутні.

На думку позивача, єдиним заходом відповідальності за допущені помилки (описки) у додатку 3 до декларації з ПДВ може бути адміністративний штраф на посадових осіб товариства, але ніяк не застосування штрафних санкцій до товариства на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. Пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України також підтверджується, що відповідальність за завищення суми бюджетного відшкодування застосовується лише якщо за результатами документальної перевірки була виявлена невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, але в ході перевірки товариство документально підтвердило правомірність показників декларації з ПДВ за серпень 2022 року.

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у задоволені позову відмовлено.

4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року та ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК».

Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 15 грудня 2022 року № 11474/15320710.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 19 грудня 2023 року відповідач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року, та ухвалити нове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 4 січня 2024 року клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження - задоволено. Поновлено ГУ ДПС в Одеській області строк на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 420/5099/23. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

Водночас, вказаною ухвалою Верховного Суду відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про зупинення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 420/5099/23.

7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

8. Станом на час розгляду справи, відзиву на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «ТК «ВОСТОК» зареєстроване як юридична особа 26 квітня 2017 року.

10. В наслідок проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК «Восток» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, за результатами якої 16 листопада 2022 року складено акт № 12561/15-32-07-К/41301451, встановлено порушення абз. б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, яке сталося внаслідок завищення суми ПДВ у рядку 20.2.1 декларації З ПДВ на суму 1 692 601,00 грн.

11. До таких висновків контролюючий орган дійшов внаслідок встановлення подвійного декларування позивачем сум ПДВ.

12. Так у додатку № 3 до декларації з ПДВ за серпень 2022 року повторно включені суми ПДВ, які були відображено в додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, по таким контрагентам:

РР «КАРАКЛІЯ», код ЄДРПОУ 32151168, період виникнення від`ємного значення грудень 2021 року у сумі 651 507,57 грн.;

ПП «УКР ТЕРРА ПЛЮС», код ЄДРПОУ 36638951, період виникнення від`ємного значення грудень 2021 року у сумі 70 116,99 грн.;

ПСП «АГРОПРОДУКТ», код ЄДРПОУ 30766938, період виникнення від`ємного значення грудень 2021 року у сумі 298032,95 грн.;

ТОВ «ШАМПАНЬ Україна», код ЄДРПОУ 413143, період виникнення від`ємного значення грудень 2021 року у сумі 672 943,33 грн.

13. Зважаючи на вказане, контролюючий орган 07 листопада 2022 року направив ТОВ «ТК «Восток» запит про надання письмових пояснень та первинних документів, на підставі яких сформована податкова звітність (т.2 а.с.17-18).

14. У відповідь на вказаний запит позивачем складено листа, в якому повідомлено про допущені помилки, а саме: у додатку 3 помилково були зазначені реквізити:

- ПП «Караклія», код ЄДРПОУ 32151168, ІПН 321511615155 замість С(Ф)Г «ВІКТОРІЯ», код ЄДРПОУ 21014414, ІПН 210144115291, сума ПДВ 651 507,57 грн,

- ПП «Укр Терра Плюс», код ЄДРПОУ 36638951, ІПН 366389502053 замість ПП «АІКО ТРЕЙДІНГ», код ЄДРПОУ 35178088, ІПН 351780815250, сума ПДВ 70 116,99 грн,

- ПСП «Агропродукт», код ЄДРПОУ 30766938, ІПН 307669315111 замість СВК «ЛАД-АГРО», код ЄДРПОУ 32319589, ІПН 323195815169, сума ПДВ 298 032,95 грн,

- ТОВ «Шампань Україна», код ЄДРПОУ 00413143, ІПН 004131415070 замість АРК «ПРИДУНАЙСЬКА НИВА», код ЄДРПОУ 03889238, ІПН 038892315156, сума ПДВ 672 943,33 грн (т.2 а.с.19-20).

15. Не погодившись із актом перевірки, позивач подав заперечення, які згідно висновку ГУ ДПС в Одеській області від 09 грудня 2022 року № 178/15-32-07-10 залишені без задоволення.

16. 18 листопада 2022 року позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість та уточнюючий розрахунок бюджетного відшкодування (Д3) за звітній (податковий) період, що уточнюється - серпень 2022 року (т.1 а.с.45-49).

17. Так, згідно даного уточнюючого розрахунку позивачем у таблиці 2 даного розрахунку зменшено суму від`ємного значення по платникам:

- 321511615155 на 8817770,82 грн;

- 366389502053 на 70116,99 грн;

- 307769315111 на 298032,95 грн;

- 004131415070 на 795347,24 грн.

18. Крім того, згідно даного уточнюючого розрахунку позивачем у таблиці 2 даного розрахунку збільшено суму від`ємного значення по платникам:

- 321511615155 на 230263,25 грн;

- 210144115291 на 651507,57 грн;

- 351780815250 на 70116,99 грн;

- 323195815169 на 298032,95 грн;

- 004131415070 на 122403,91 грн;

- 038892315156 на 672943,33 грн.

19. За результатами перевірки 15 грудня 2022 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) № 11474/15320710 про зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2022 року на суму 1 692 601,00 грн та застосування штрафних санкцій на суму 846 301,00 грн.

20. Не погодившись із зазначеним ППР, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України № 4473/6/99-00-06-01-05-06 від 22 лютого 2023 року скарга ТОВ «ТК «Восток» залишена без задоволення, а ППР від 09 грудня 2022 року № 178/15-32-07-10 - без змін (т.1 а.с.40-44).

21. Вважаючи таким, що підлягає скасування податкове повідомлення-рішення № 11474/15320710 від 15 грудня 2022 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття оскаржуваного ППР, оскільки факт завищення сум бюджетного відшкодування не виявлено позивачем самостійно, а встановлено в ході перевірки контролюючим органом. За вказаних обставин відповідач правомірно не враховував уточнюючий розрахунок сум бюджетного відшкодування, який подано позивачем 18 листопада 2022 року, тобто після проведення перевірки.

23. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, дійшов протилежних висновків.

24. Так, суд апеляційної інстанції не погодився з вищевикладеними висновками суду першої інстанції та з урахуванням правових висновків викладених Верховним Судом у постановах від 19 вересня 2019 року (справа № 815/4013/14), від 21 серпня 2019 року (справа № 805/4187/16-а), від 24 лютого 2020 року № 440/4443/18), від 30 вересня 2020 року (справа № 826/8894/18), від 04 серпня 2021 року (справа № 240/9597/19) зазначив, що платник податків може скористатись правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

25. Суд апеляційної інстанції, оцінивши встановлені обставини, зокрема те, що уточнюючий розрахунок позивач подав після проведення перевірки та до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв оскаржуване ППР без урахування даних поданого позивачем уточнюючого розрахунку, у зв`язку із чим необґрунтовано зменшив суму бюджетного відшкодування за серпень 2022 року на суму 1 692 601,00 грн та застосував штрафні санкції на суму 846 301,00 грн., що на думку судової колегії, є безумовною підставою для скасування спірного ППР.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

27. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктами

3 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

28. Відповідач, зокрема, звертає увагу, що суд апеляційної інстанцій неправильно застосував статті 50, 200 Податкового кодексу України, внаслідок необґрунтованого врахування висновків Верховного Суду наведених у постановах які ухвалені з інших спірних питань, що істотно відмінних за змістом та фактичними обставинами спору у справі № 420/5099/23, з огляду порушення статті 2, 9, 75, 77, 78, 90, 242 КАС України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, при вирішені спору по даній справі.

29. На переконання скаржника, уточнюючий розрахунок, не є податковою звітністю, у контексті пункту 50.3 статті 50 Податкового кодексу України, яка саме подана за наслідками проведення перевірки як виправлення порушень встановлених контролюючим органом, оскільки позивачем не було зменшено показник рядку 20.2 «підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2 )» на суму повторно задекларованого від`ємного значення з ПДВ (1 692 601 грн.), а фактично вчинено дії направлені на викривлення показників податкової звітності. Тобто, здійснив підміну спірного податкового кредиту, іншим податковим кредитом який не був предметом податкової перевірки, та не був предметом розгляду у справі № 420/5099/23.

30. Відносно вказаних обставин, скаржник вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 50.3 статті 50 ПК України у подібних правовідносинах, а висновки Верховного Суду на яких ґрунтується оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, які викладені у постановах від 19 вересня 2019 року (справа № 815/4013/14), від 21 серпня 2019 року (справа № 805/4187/16-а), від 24 лютого 2020 року (справа № 440/4443/18), від 30 вересня 2020 року (справа № 826/8894/18), від 04 серпня 2021 року (справа № 240/9597/19) не можуть бути застосовані до правовідносин у справі № 420/5099/23, з огляду їх відмінності за фактичними обставинами.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

32. За обставинами справи № 420/5099/23 предметом спору є оскарження ТОВ «ТК «Восток» податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість 1 692 601,00 грн., з огляду на не врахування податковим органом наданого позивачем після складання акту перевірки та до прийняття рішення уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

33. Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

34. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).

35. Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється статтею 50 ПК України.

36. Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

37. При цьому, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку (абзаци 4-6 пункту 50.1 статті 50 ПК України).

38. Пунктом 50.2 статті 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

39. Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України. При цьому таке право має бути реалізоване не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

40. Встановлене пунктом 50.2 статті 50 ПК України обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та виключно в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки). При цьому норми ПК України не визначають, що уточнюючі розрахунки неможливо подати і після проведення перевірки.

41. Більш того, можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена пунктом 50.3 статті 50 ПК України, згідно з яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

42. Таким чином, платник податків може скористатись правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

43. Відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

44. Таким чином, Суд при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність конкретної і послідовної практики застосування вищенаведених норм Податкового кодексу України Верховним Судом, як судом касаційної інстанції, висновки якого щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

45. Аналогічне правозастосування в частині можливості подання уточнюючих розрахунків після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, викладене і в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 805/4187/16-а, від 24 лютого 2020 року у справі № 440/4443/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 826/8894/18, від 4 листопада 2020 року у справі № 640/330/19, від 22 квітня 2021 року у справі № 360/3701/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 804/54/17, від 15 квітня 2021 року у справі № 400/1379/19, від 09 лютого 2024 року у справі № 640/35633/21.

46. У розглядуваній ситуації судом апеляційної інстанції з`ясовано, що позивач, користуючись правом подання уточнюючого розрахунку відповідно до положень статті 50 ПК України та з урахуванням термінів, передбачених нормами ПК України, у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення 18 листопада 2022 року подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням виявлених помилок за серпень 2022 року. Зазначений уточнюючий розрахунок прийнято контролюючим органом, що останнім не заперечується.

47. Перевіряючи правильність уточнення суми бюджетного відшкодування при заповненні додатку № 3 до декларації з ПДВ за серпень 2022 року, суд апеляційної інстанції встановив, що інформація по коригуванню виявлених помилок відображена ТОВ «ТК «Восток» у відповідності з роз`ясненнями ДПС України. Окрім того, досліджуючи поданий позивачем уточнюючий розрахунок від 18 листопада 2022 року вказав, що позивачем у таблиці 2 додатку № 3 повторені помилкові записи ІПН контрагентів і вартісні показники сторновані (показані із знаком «-»), далі наведені правильні записи ІПН контрагентів з виправленими вартісними показниками (т.1 а.с.49).

48. Отже, відповідач в силу наведених норм податкового законодавства зобов`язаний був врахувати показники поданої після проведення контрольного заходу уточненої звітності при ухваленні податкового повідомлення-рішення, однак, контролюючий орган, без належного мотивування причин, не враховав цього.

49. До того ж, згідно з положеннями пункту 49.8 статті 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

50. Нормами пункту 49.9 встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

51. Імперативний характер наведеної норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв`язку).

52. Отже прийняття податкової декларації передбачає мінімальний рівень податкового контролю, який обмежено перевіркою наявності та достовірності заповнення платником податків усіх обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 ПК України. Перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 ПК України, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.

53. Доказів заповнення позивачем поданої уточненої звітності з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України матеріали справи не містять і суди таких обставин не встановили.

54. Ураховуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини у даній справі, Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки контролюючим органом порушено вимоги законодавства при прийнятті та врахуванні уточнюючого розрахунку до раніше поданої податкової звітності, що, як наслідок, свідчить про передчасність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

55. Доводи ж касаційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних відносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах, згаданих вище.

56. Отже, за наведених у цій постанові мотивів, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

57. Ураховуючи викладене, Верховний Суд також констатує, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішення суду апеляційної інстанції, не є такими, що відповідають вимогам пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

58. Довід відповідача щодо наявності підстави касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, також не знайшов підтвердження. Фактично довід щодо цієї підстави касаційного оскарження стосується переоцінки доказів, тобто позивач не згодний з оцінкою доказів судами попередніх інстанцій, про що свідчить зміст касаційної скарги. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

59. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 420/5099/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов