Постанова

від 28.02.2024 по справі 320/1863/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа №320/1863/23

адміністративне провадження № К/990/42231/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Мінаєвої О. М., Кононенко З. О., Калиновського В. А., у справі № 320/1863/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стасі Насіння» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У січні 2023 року до Київського окружного адміністративного суду (справа передана за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Стасі Насіння» (далі - позивач, ТОВ «Стасі Насіння») з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, скаржник), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2022 року № 175/35005040, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 783 049,08 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Позов обґрунтовано тим, що застосування штрафних санкцій відбулося за відсутності складових податкового правопорушення, а саме суб`єктивної сторони - вини платника податків, оскільки позивач вчинив всі залежні від нього дії щодо підготовки та подачі на реєстрації податкових накладних.

Позивач наголошує, що у березні 2022 року відправив на реєстрації спірні податкові накладні, за якими отримав квитанції, які підтверджують прийняття документа, після чого правомірно розраховував на те, що податкові накладні є зареєстрованими. Проте зазначені податкові накладні не були зареєстровані контролюючим органом, у зв`язку з чим позивач повторно надіслав податкові накладені до реєстрації, вважаючи це єдиним можливим способом відновити правильність відображення сум реєстраційного ліміту.

На думку позивача, зазначені обставини свідчать про відсутність у його діях вини, що є підставою для звільнення від відповідальності, але податковий орган не врахував при ухваленні податкового повідомлення-рішення факт повторного подання на реєстрацію податкових накладних з урахуванням факту первинної реєстрації в ситуації, коли платник не мав об`єктивного впливу на коректність роботи сервісів податкового органу.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 26 червня 2023 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Уважаючи правомірним нарахування позивачу штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, суд першої інстанції виходив з такого:

- з 27 травня 2022 року шляхом внесення змін до Податкового кодексу України держава фактично визнала, що електронні сервіси податкового органу працювали неналежно, у зв`язку з чим платникам надано нормативно визначений спосіб дій задля усунення можливих порушень, допущених платниками не з їх вини; встановлено достатній строк для такого усунення (до 15 липня 2022 року), визначено умови звільнення від відповідальності за допущені платниками не з їх вини можливі порушення;

- при цьому платників було зобов`язано забезпечити реєстрацію податкових накладних та узгодити дані податкової звітності з показниками Єдиного державного реєстру податкових накладних;

- позивач мав реальну можливість з 27 травня 2022 року по 15 липня 2022 року з`ясувати стан реєстрації спірних податкових накладних та вжити заходи для їх реєстрації без будь-яких наслідків, але встановленим механізмом позивач не скористався;

- доводи позивача про перебування у стані правової невизначеності є необґрунтованими, оскільки відсутня будь-яка інформація про звернення платника до податкового органу та/або його контрагентів, що свідчило б про вчинення платником активних дій для з`ясування обставин ситуації, що склалася.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 02 листопада 2023 року скасував зазначене рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким позов задовольнив.

Не погодивишсь з позицією місцевого суду та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції сформував такі висновки:

- обов`язок щодо реєстрації податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань позивач виконав ще у лютому-березні 2022 року;

- направлення позивачу квитанції з відміткою «Документ не прийнято» після того як щодо тих самих податкових накладних вже було направлено квитанції з відміткою «Документ прийнято» поставило позивача у стан правової невизначеності, за якого він не міг об`єктивно розуміти: чи зареєстровані спірні податкові накладні у належний спосіб та чи є необхідність вживати додаткових дій для виконання відповідного податкового обов`язку;

- обставини щодо роботи серверів, відсутності форми податкових накладних, надходження не передбачених законодавством повторних квитанцій в умовах воєнного стану перебувають поза межами об`єктивного контролю суб`єктів господарювання, що свідчить про відсутність вини як елементу податкового правопорушення, а тому застосовані штрафні санкції не можуть вважатися правомірними.

Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи встановили:

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків провело перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «СТАСІ НАСІННЯ» податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених у лютому 2022 році.

За результатами перевірки складено акт від 20.09.2022 № 138/35-00-55-16/33933736, в якому встановлено факт несвоєчасної реєстрації позивачем 25 податкових накладних, а саме: від 02.02.2022 № 3, від 02.02.2022 № 4, від 04.02.2022 № 5, від 04.02.2022 № 6, від 04.02.2022 № 7, від 04.02.2022 № 8, від 07.02.2022 № 9, від 08.02.2022 № 10, від 08.02.2022 № 11 , від 11.02.2022 № 12, від 11.02.2022 № 13, від 12.02.2022 № 15, від 15.02.2022 № 17, від 15.02.2022 № 18, від 15.02.2022 № 19, від 16.02.2022 № 26 , від 17.02.2022 № 21, від 21.02.2022 № 22, від 22.02.2022 № 23, від 22.02.2022 № 24, від 23.02.2022 № 25, від 28.02.2022 № 27, від 28.02.2022 № 28, від 28.02.2022 № 29, від 28.02.2022 № 30, що є порушенням положень пункту 201.10 статті 201, підпункту 69.1 пункту 69 Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2022 року № 175/35005040, яким на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 783 049,08 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги відповідач посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування штрафних санкцій на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень Податкового кодексу України.

На думку скаржника, позивач усвідомлював, що спірні податкові накладні мають статус незареєстрованих, оскільки у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року позивач відобразив суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних як такі, що не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач також наголошує, що суд апеляційної інстанції не врахував той факт, що частина податкових накладних за аналогічних обставин були зареєстровані позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних вчасно - до 15 липня 2022 року, що означає повне розуміння та усвідомлення позивачем своїх дій та, відповідно, наслідків від їх вчинення та/або невчинення.

Також контролюючий орган наполягає, що законодавець, розуміючи виниклі труднощі у процесі реєстрації податкових накладних через введення воєнного стану, запровадив відповідні процедури для їх врегулювання та усунення, а також надав платникам достатній час для усунення можливих порушень, допущених не з вини платників, але позивач наданими способами у встановлені строки не скористався, а тому накладення штрафу у спірній ситуації є обґрунтованим та правомірним

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом

Зважаючи на викладене, у період спірних правовідносин ПК України закріплював обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України установлює, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

На підставі підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

З набуттям чинності Законом № 2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.

Також законодавець з 27 травня 2022 року встановив конкретний перелік податкових накладних, за не реєстрацію яких у визначений законодавством строк, платник податків, що має можливість виконувати податкові обов`язки (тобто у визначеному підзаконним нормативно-правовим актом не підтвердив неможливість виконання обов`язків), підлягає відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Отже, особа підлягала відповідальності, якщо вона мала можливість виконувати обов`язки з реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (з урахуванням змін, що набрали чинності 3 січня 2023 року), що складені від 1 лютого до 31 травня 2022 року, і вона не зареєструвала їх до 15 липня 2022 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками господарської діяльності ТОВ «Стасі Насіння» у лютому 2022 року сформувало податкові накладні від 02.02.2022 №3, від 02.02.2022 №4, від 04.02.2022 №5, від 04.02.2022 №6, від 04.02.2022 №7, від 04.02.2022 №8, від 07.02.2022 № 9, від 08.02.2022 № 10, від 08.02.2022 № 11, від 11.02.2022 № 12, від 11.02.2022 № 13, від 12.02.2022 № 15, від 15.02.2022 № 17, від 15.02.2022 № 18, від 15.02.2022 № 19, від 16.02.2022 № 26, від 17.02.2022 № 21, від 21.02.2022 № 22, від 22.02.2022 № 23, від 22.02.2022 № 24, від 23.02.2022 № 25, від 28.02.2022 № 27, від 28.02.2022 № 28, від 28.02.2022 № 29, від 28.02.2022 № 30, які підлягали реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У березні 2022 року позивач направив зазначені податкові накладні на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого 22 березня 2022 року отримав по всім зазначеним податковим накладним квитанції № 1 з відміткою «Документ прийнято».

Проте 23.03.2022 та 24.03.2022 позивач по тим самим податковим накладним отримав повторно квитанції № 1, але у цих квитанціях вже була проставлена відмітка «Документ не прийнято» із зазначенням помилки: "Документ не може бути прийнятий закінчення дії форми 28.02.2022. Порушено п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, а саме: документ складено за формою, нечинною на дату реєстрації в ЄРПН".

Суд апеляційної інстанції, аналізуючи зазначені обставини, зазначив, що спірні податкові накладні було направлено позивачем на реєстрацію до початку дії нової форми податкової накладної, до оприлюднення податковим органом інформації про обмеження роботи серверів та до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" № 2118-IX від 03 березня 2022, а тому позивач, подавши на реєстрацію податкові накладні та отримавши по ним квитанцію з відміткою про прийняття, вчасно виконав приписи статті 201 ПК України щодо порядку та строків реєстрації податкових накладних.

При цьому, апеляційній суд указав, що з моменту отримання у подальшому квитанції про неприйняття податкових накладних позивач цілком обґрунтовано перебував у стані правової невизначеності, оскільки направлення платнику податків квитанцій з відміткою «Документ не прийнято» не передбачено після того, як щодо тих самих податкових накладних вже було отримано квитанції з відміткою про прийняття.

Як зауважив суд апеляційної інстанції, законодавство визначає можливість притягнення платника податків до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що передбачена статтею 120-1.1 ПК України, лише за наявності його вини.

Проте, у контексті обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції не встановив у діях позивача ознак вини, оскільки останній, виконавши обов`язок щодо складання, підписання та надсилання податкових накладних до податкового органу протягом встановлених ПК України строків, не несе відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні не були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків або ж за результатом реєстрації, а потім відміни реєстрації податкових накладних.

Апеляційний суд уважає, що притягнення до відповідальності позивача за повторну реєстрацію податкових накладних є незаконним та протиправним, оскільки первинна реєстрація податкових накладних завершилася фактом реєстрації (отриманням квитанцій № 1 про факт реєстрації у березні 2022 року), тобто це підтверджує обставину, що сервери податкового органу працювали, і документ було отримано та зареєстровано. Повторне отримання квитанції № 1 із відмовою в реєстрації з огляду на недотримання форми (відсутньої на той час) не передбачено чинними нормативно-правовими актами. При цьому всі обставини в період воєнного стану (щодо роботи серверів, відсутності форми податкових накладних, надходження не передбачених законодавством повторних квитанцій) перебували поза межами об`єктивного контролю позивача.

Верховний Суд звертає увагу, що спори щодо правомірності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в контексті наявності всіх складових правопорушення, зокрема вини, неодноразово розглядалися у суді касаційної інстанції.

Серед іншого, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 26 червня 2018 року у справі №808/2127/17, від 03 травня 2018 року у справі № 818/1070/17, платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.

Суд касаційної інстанції повторює, що повинен існувати чіткий причинно-наслідковий зв`язок між тим, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, та тим, що особа не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Окрім цього, варто зазначити, що спірні правовідносини не можна обмежити лише питанням звільнення від відповідальності на підставі Закону № 2260-ІХ як про це зазначається у доводах касаційної скарги відповідача. Спір у цій справі виник в цілому щодо наявності всіх складових правопорушення, на підставі яких застосовуються до позивача штрафні санкції. Відповідач уважає, що будь-яке правопорушення мало б бути усуненим, незалежно від обставин виникнення такого правопорушення, у строк до 15 липня 2022 року. Проте залишається відкритим у доводах касаційній скарзі питання застосування статті 109 ПК України, відповідно до якої податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Верховний Суд уважає, що апеляційний суд правильно проаналізував вищевказані положення норм матеріального права, застосував їх з урахуванням усіх істотних обставин, які підтвердили належним чином відсутність у діях позивача ознак вини, оскільки факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних у спірному випадку необхідно досліджувати лише з урахуванням факту первинної реєстрації податкових накладних у встановлені ПК України строки і отримання квитанції, що підтверджують їх реєстрацію.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі № 320/1863/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко