Постанова

від 27.02.2024 по справі 758/3780/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

27 лютого 2024 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/2558/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Марченка М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Подільського районного суду м. Києва

від 26 вересня 2023 року про залишення позову без розгляду

в складі судді Ларіонової Н. М.

у цивільній справі №758/3780/23 Подільського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_1

до Територіального центру Соціального обслуговування Подільського району м. Києва

про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності

У С Т А Н О В И В:

В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Територіального центру Соціального обслуговування Подільського району м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що суд першої інстанції залишив позов без розгляду за відсутності доказів належного повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 05.07.2023

Вказувала, що в судове засідання, призначене на 26.09.2023 вона та її представник не з`явилися з поважних причин, повідомивши про це суд і звернулися з клопотанням про відкладення розгляду справи. У період з 26.09.2023 по 23.10.2023 була відсутня інформація на Судовій владі України про те чи було відкладено судове засідання. Додала, що лише 23.10.2023 на її електронну пошту надійшла копія оскаржуваної ухвали, що вказує на постановлення останньої з порушенням процесуальних строків.

Також вказувала, що наведені в ухвалі відомості не відповідають дійсності, а саме участь представників відповідача в судовому засіданні 26.09.2023, оскільки їй достеменно не відомо чи відбувалося судове засідання та встановити це не можливо, що у відповідності до вимог ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу в цей за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дійшов помилкового висновку, що позивачка без поважних причин не з`явилася в судове засідання 26.09.2023, оскільки не врахував подання позивачкою підтвердження про неможливість з`явитися в судове засідання з об`єктивних причин.

Також, як на підставу скасування ухвали суду посилалася на те, що суд не встановив обставин того, що неявка позивача перешкоджає вирішенню спору, що є обов`язковою умовою відповідно до ст. 223 ЦПК України.

За наведених обставин, просила скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 вересня 2023 року про залишення позову без розгляду.

Позивачка в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача - Слабеняк О. П. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача Слабеняк О. П. , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Зокрема, ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Дійсно, як правильно встановлено судом, в судові засідання, призначені на 05 липня 2023 року та 26 вересня 2023 року позивач або його представник не з`явився.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним з наступних підстав.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.

За приписами статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторон. Розгляд справи призначено на 05.07.2023 (а. с. 44-45).

Згідно довідки про доставку електронного листа, 01.05.2023 до електронної скриньки представника позивача, яку він зазначив у позовній заяві, доставлено судову повістку про виклик до суду на 05.07.2023 (а. с. 1, 57).

Верховний Суд в своїх постановах неодноразово вказував, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням судової повістки і цій особі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 05.07.2023.

Крім того, 04 липня 2023 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 05.07.2023, в якому останній зазначив, що він не може з`явитися в судове засідання, оскільки має судовий розгляд в іншому суді (а. с. 58). В даному клопотанні представника позивача ОСОБА_3 не зазначено відомостей про неможливість неявки в судове засідання особисто ОСОБА_1 .

Також ОСОБА_1 не повідомляла окремо суд про неможливість явки в судове засідання, призначене на 05.07.2023.

Згідно довідки, у судове засідання призначене на 05.07.2023 позивач не з`явився. Судове засідання відкладено судом на 26.09.2023 (а. с. 63).

У судове засідання призначене на 26.09.2023 позивачка або її представник, належним чином повідомлені, також не з`явилися (а. с. 68-70).

З матеріалів справи вбачається, що в системі "Електронний суд" 25.09.2023 іншим представником позивачки ОСОБА_4 сформовано клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 26.09.2023, в якому зазначено причини неможливості прибути в судове засідання а ні позивача, а ні його представника. Зокрема зазначено, що представник ОСОБА_4 не може з'явитися в судове засідання у зв'язку з тим, що приймає участь у розгляді іншої справи, яка призначена на ту ж саму дату і час, що й справа, яка переглядається. Щодо ОСОБА_1 повідомила, що вона самостійно не може представляти свої інтереси, оскільки перебуває на лікарняному (а. с. 82-87).

За правилами пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Крім того, результати системного аналізу вищевказаних п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та положень ст. 223 цього Кодексу свідчать про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне, тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано з дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, суд може залишити позовну заяву без розгляду в разі повторної (другої підряд) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, незважаючи на причини неявки в судове засідання.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі №756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі №569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі №752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі №522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі №522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18 та від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18.

При цьому, такий правовий висновок Верховного Суду врахований судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.

Суд першої інстанції також навів в оскаржуваній ухвалі мотиви неможливості розгляду справи за відсутності позивача, а тому доводи апеляційної скарги про те, що суд не встановив обставин того, що неявка позивача перешкоджає вирішенню спору колегія суддів вважає безпідставними.

Апеляційна скарга не містить доводів, що суд першої інстанції невірно застосував правові висновки Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання та не подавав заяви про розгляд справи за його відсутності, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Посилання в апеляційній скарзі на виготовлення оскаржуваної ухвали з порушенням процесуальних строків не можуть бути підставою для скасування ухвали про залишення позову без розгляду, оскільки такі порушення не є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Також не можуть бути підставою для скасування ухвали суду і посилання в апеляційній скарзі на те, що встановлені судом обставини про участь в судовому засіданні представників відповідача не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи наявний протокол судового засідання від 26.09.2023, в якому відображено всі дії, які відбувалися в судовому засіданні (а. с. 96-97). Зокрема, серед іншого, зазначено, що в судове засідання з'явилися представники відповідача: Гресько О. В. та директор Слабеняк О. П.

Матеріали справи не містять зауважень на протокол судового засідання, як то передбачено ст. 249 ЦПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу про залишення позову без розгляду судом першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2024 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська