Ухвала від 29.02.2024 по справі 511/209/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

29.02.2024

Справа № 511/209/24

Провадження №2-о/522/206/24

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ярема Х.С. розглянув заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа ОСОБА_2 , виконавчий комітет Роздільнянської міської ради Одеської області.

ВСТАНОВИВ:

15.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Просить суд встановити факт, що на утриманні ОСОБА_1 знаходяться діти ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )

Необхідність встановлення цього факту мотивує тим, що відповідне рішення суду йому потрібне для того, щоб отримати право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та забезпечити інтереси дітей, оскільки вони не мають самостійного доходу. Матір`ю неповнолітніх дітей є дружина заявника - ОСОБА_2 . Діти народжені нею від попереднього шлюбу з ОСОБА_6 . Мати від стягнення аліментів з батька дітей відмовилась, діти спільно виховуються заявником та матір`ю.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, суд вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження за цією заявою.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що висловлювання «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовних вимог, які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих вимог, які взагалі не можуть розглядатися судами (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у пункті 66 постанови від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц, у пункті 59 постанови від 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц, у пункті 37 постанови від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (стаття 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, але він не є вичерпним.

Факт, який просить підтвердити ОСОБА_1 , пов`язаний саме з необхідністю отримати підставу для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (тобто, рішення суду як підставу). Отже, цей факт аж ніяк не пов`язаний з реалізацією його цивільних прав та обов`язків заявника в сімейних правовідносинах.

Обов`язок щодо проходження військової служби є конституційним обов`язком громадянина України. Тому за можливими правовими наслідками ця заява стосується лише сфери публічно-правових відносин (звільнення від проходження військової служби).

Згідно з ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, жінки та чоловіки на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Однак зазначена підстава не підтверджується шляхом визнання цього факту в судовому порядку. Така підстава має місце, коли батьківство чи материнство підтверджено відповідним свідоцтвом про народження дитини. Тобто, факт утримання трьох і більше дітей віком до 18 років не може встановлюватись будь-якими іншими обставинами, зокрема, у разі, коли дитина батьком якої є одна особа, проживає з матір`ю та особою яка є наразі чоловіком матері цієї дитини, а біологічний батько дитини проживає окремо та не утримує її.

У справах про встановлення судом фактів, ключовим є те, що саме конкретний факт має юридичне значення, а мета його встановлення тут має другорядне значення. Але і факт, і мета його встановлення мають випливати з однієї сфери правовідносин. Тобто, не будь-який факт підлягає встановленню лише тому, що такий випадково наявний у заявника і підходить йому для якоїсь його мети, яку собі ставить заявник.

Встановлення судом самого факту утримання особою дитини, батьком якої він не являється, не породжує для заявника юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав тощо).

Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов`язує підтверджувати факт перебування на утриманні чоловіка дітей його дружини від попереднього шлюбу.

Такому факту надається оцінка в рішенні суду виключно в разі вирішення питання щодо усиновлення, і в таких справах цей факт є беззаперечним (окремому встановленню в судовому порядку не підлягає).

В першу чергу суд відзначає, що заявник не є біологічним батьком дітей.

Зазначені заявником обставини дають суду підстави вважати, що вимога заявника фактично пов`язана з виникненням, зміною або припиненням особистих майнових прав батьків дитини, які закріплені в Сімейному кодексі України. Водночас обставини про які він стверджує, можуть заперечуватись в сфері сімейних правовідносин в першу чергу біологічним батьком дитини, як заінтересованою особою. Те, що заявник зазначає, що мати дітей відмовилась від аліментів, а їх батько наразі не бере участь у житті дітей, є проблемою матері, яка відмовилась від аліментів і ще потребує доведення. Тобто, ці обставини є оспорюваними і то в межах спору чи про позбавлення батьківських прав чи про стягнення аліментів, чи про усиновлення.

З протилежної сторони, ОСОБА_1 очевидно не має метою вирішення цього питання в сфері сімейних правовідносин. Його метою є інше - звільнення від проходження військової служби. При тому, що діти не є його рідними дітьми, а шлюб з матір`ю дітей укладено 31.03.2023.

Таким чином, заява про встановлення факту перебування на утриманні заявника трьох неповнолітніх дітей взагалі не підлягає розгляду в порядку цивільного загального чи окремого провадження, як окремий факт, який повинен встановлюватись судами.

Керуючись ст. ст. 293, 294, 315 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Ярема Х.С.