Рішення

від 29.02.2024 по справі 711/9753/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9753/23

Провадження № 2/711/59/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Копаєвій Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новопречистенська-40» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, -

в с т а н о в и в :

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новопречистенська-40», в особі предствника Гребченка Р.О. звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСББ «Новопречистенська-40» заборгованість з оплати послуг по утриманню будинку та прибудинкової території в загальній сумі 13 895 грн. 57 коп., три відсотки річних в сумі 124 грн. 59 коп. та інфляційні втрати в сумі 482 грн. 98 коп. Також в позові заявлено вимогу про стягнення з відповідачки судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2 684 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачка не здійснювала оплати послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, внаслідок чого спричинила позивачу майнову шкоду, що перешкоджає належному виконанню ОСББ передбачених зобов`язань по забезпеченню збереження житлового фонду, утримання будинку та прибудинкової території. Розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за надані послуги складає 13 895 грн. 57 коп., яку відповідачка має сплатити позивачу разом з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Письмовий відзив проти позову від відповідачки на адресу суду не надходив.

30.01.2024 року судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача адвокат Гребченко Р.О., який діє на підставі ордеру серії СА №1049293 від 27.03.2023 року, надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника позивача. Також у заяві вказується, що представник позивача не заперечує проти розгляду справу в заочному порядку.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила. Судовий виклик направлявся відповідачці за її зареєстрованим місцем проживання, разом з тим адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення через відсутність адресата за зазначеною адресою, що в контексті положень п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 4 ст. 130 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК) суд вважає як повідомлення відповідачки належним чином. Разом з тим, про розгляд даної справи судом було розміщено оголошення про виклик до суду на веб-порталі «Судова влада». Таким чином, будучи належно повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідачка не з`явилась у судове засідання з розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обовязки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 5, 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами). Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтями 7, 8 вказаного вище Закону визначені права та обов`язки споживачів й виконавця комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами договорів, а обов`язком споживача - є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. При цьому, пунктом першим частини 2 ст. 7 Закону передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

В судовому засіданні встановлено, що 02.09.2019 року згідно протокольного рішення співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 створено ОСББ «Новопречистенська-40».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» завданням та предметом діяльності ОСББ є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами, забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до листа-відповіді КП «ЧООБТІ» від 10.04.2023 року, наданого на адвокатський запит № 1-643 від 02.04.2023 року, згідно з даними сховища для зберігання матеріалів технічної інвентаризації КП «ЧООБТІ», інвентаризаційна справа на квартиру АДРЕСА_2 (за якою рахується заборгованість перед позивачем за надані ним послуги) в архіві не зареєстрована.

Як вбачається з листа-відповіді виконавчого комітету Черкаської міської ради, наданого на адвокатський запит № 40-11-3 від 09.10.2023 року, станом на 04.10.2023 року згідно з рішенням Черкаської міської ради від 26.06.2003 року № 3-531 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління», житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності міста. В реєстрі приватизованого державного житлового фонду м. Черкаси відсутня інформація щодо приватизації квартири АДРЕСА_2 . Свідоцтво про право власності на житло на зазначену квартиру органом приватизації не видавалося. Розпорядчий документ про передачу у приватну власність кв. АДРЕСА_2 не приймався. Відповідно до ст. 61 Житлового кодексу України, договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер. Згідно з інформацією департаменту житлово-комунального комплексу, договір найму з квартиронаймачем кв. АДРЕСА_2 відсутній. Відповідно до ст. 66 Кодексу, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

Разом з тим, згідно відомостей Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 05.04.2023 року № 5007-01-10, від 03.10.2023 року № 15115-01-21, наданих на адвокатські запити, та згідно відповіді від 06.02.2024 року, наданої на запит суду, з за адресою АДРЕСА_3 зареєстрована відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.07.2010 року по теперішній час.

Відтак, зазначена вище квартира АДРЕСА_2 знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, утримання та експлуатацію якого здійснює ОСББ «Новопречистенська-40», а відповідачка ОСОБА_1 , будучи зареєстрованою у вказаному житлі, отримує і споживає житлово-комунальні послуги, що включають утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема послуги прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території.

Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - протокол № 1 від 03.07.2019 року було прийнято рішення про затвердження розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території з 01.02.2020 року у розмірі 5,69 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири /а.с. 10/, а згідно протоколу №1 від 06.05.2021 року розмір внеску з 01.07.2021 року визначений за ставкою 8,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири /а.с. 11/.

Відповідно до довідки ОСББ «Новопречистенська-40», за підписом голови правління Макаренко О.В., при створенні ОСББ «Новопречистенська-40» з Міського інформаційного розрахункового центру було надано реєстр особових рахунків, де була вказана площа по кв. 11 44,50 кв.м. /а.с. 12/.

За період з 01.02.2020 року по 01.07.2021 року позивач здійснював нарахування розміру щомісячних платежів по квартирі відповідача в розмірі 253 грн. 21 коп. на місяць, а з 01.07.2021 року в розмірі 378 грн. 25 коп. на місяць, однак, за вказаний період споживачем послуг було здійснено лише один платіж 28.01.2022 року в розмірі 1000 грн., який позивачем був зарахований як оплату заборгованості: за лютий 2020 року 253 грн. 21 коп.; за березень 2020 року 253 грн. 21 коп.; за квітень 2020 року 253 грн. 21 коп.; за травень 2020 року 240 грн. 37 коп. Внаслідок чого, станом на 01.11.2023 року, з урахуванням здійснених проплат, за адресою: АДРЕСА_3 , за якою зареєстрована відповідачка ОСОБА_1 , обчислюється заборгованість з оплати послуг за утримання будинку та прибудинкової території, наданих ОСББ «Новопречистенська-40», в загальному розмірі 13 895 грн. 57 коп.

Також, встановлено, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався, однак, не укладення договору не виключає можливість стягнення з відповідачки на користь позивача вартості фактично отриманих послуг і не може бути підставою для звільнення споживача (відповідачки ОСОБА_1 ) від оплати цих послуг.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 15.03.2018 року у справі № 401/710/15-ц.

19.09.2022 року та 16.12.2022 року позивач надсилав відповідачці досудові вимоги про погашення наявної заборгованості, які поштовим оператором повернулись ОСББ, як такі, що адресату невручені.

Оскільки відповідачка ОСОБА_1 в добровільному порядку не здійснює погашення заборгованості з оплати послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, то позивач звернувся до суду з даним позовом та вимагає стягнути суму заборгованості, збільшену на індекс інфляції та три проценти річних за весь час прострочення.

Тож між сторонами існує спір щодо обов`язку відповідача по здійсненню оплати житлово-комунальних послуг, який виник з правовідносин, що регулюються нормами Житлового кодексу України (далі ЖК), Цивільного кодексу України (далі ЦК), Закону України від 09.11.2017р. №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189), тощо.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , в якому зареєстроване місце проживанн відповідачки, здійснюється об`єднанням співвласників такого будинку. Рішенням загальних зборів співвласників був затверджений тариф на утримання будинку та прибудинкової території: з 01.02.2020 року 5,69 грн. за 1кв.м. загальної площі квартири; з 01.07.2021 року 8,50 грн. за 1кв.м. загальної площі квартири. За таких обставин позивач правомірно та обґрунтовано здійснював нарахування щомісячних платежів по квартирі АДРЕСА_2 , площею 44,50 кв.м., в розмірі 253 грн. 21 коп. на місяць (5,69 грн. * 44,50 кв.м.) в період часу з 01.02.2020 року до 30.06.2021 року та в розмірі 378 грн. 25коп. на місяць (8,50 грн. * 44,50 кв.м.) в період часу з 01.07.2021 року до 31.10.2023 року, а відповідачка зобов`язана була здійснювати оплату таких внесків.

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 1 цього Закону № 2189, споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний чи колективний споживач. Крім того, згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 2189 споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно наданих позивачем актів звіряння розрахунків за період часу з 01.02.2020 року до 31.10.2023 року загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем складає 13895 грн. 57 коп.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідачкою до суду не надано доказів та будь-яких претензій щодо неналежної якості наданих послуг, як і не надано доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст. 509 ЦК, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачка має перед позивачем невиконане грошове зобов`язання з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком, що виникла за період з лютого 2020 року по жовтень 2023 року включно в загальному розмірі 13 895 грн. 57 коп., а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Крім того, за загальним правилом, передбаченим ст. 599 ЦК, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, відповідач зобов`язаний сплатити позивачеві інфляційні нарахування та три відсотки річних нараховані на суму заборгованості.

Згідно наданого позивачем розрахунку інфляційних витрат та трьох відсотків річних за період з травня 2020 року по січень 2022 року їх розмір складає 482 грн. 98 коп. та 124 грн. 59 коп., відповідно. Аналіз змісту наданого розрахунку свідчить, що він здійснений у відповідності до порядку, встановленого законом, і арифметично обчислений правильно, а відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 14 503 грн. 14 коп., яка складається з наступних сум: заборгованість з оплати послуг по утриманню будинку та прибудинкової території 13 895 грн. 57 коп., інфляційні нарахування 482 грн. 98коп., три відсотки річних 124 грн. 59 коп.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 200 від 26.012.2023 року. Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, то вказані витрати мають бути стягнуті з відповідачки на користь позивача.

Крім того, згідно пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частини 4, 5 статті 137 ЦПК України).

Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 року у справі №902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано: Договір про надання професійної правничої допомоги від 07.02.2022 року, укладений між ОСББ «Новопречистенсько-40» та Адвокатським бюро «Гребченка Руслана»; Доручення (угода) до Договору про надання професійної правничої допомоги від 07.02.2022 року № 1; Акт приймання-передачі наданих послуг до Доручення (угоди) від 07.02.2022 року № 1 від 31.03.2023 року; Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, платіжну інструкцію № 201 від 26.12.2023 року на суму 1500 грн. , а також ордер серії СА №1072381 від 25.12.2023 року.

Відтак, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн., а також беручи до уваги, що відповідачкою до суду не подавалося відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, як це визначено частинами 5, 6 статті 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідачки на користь позивача понесених ним судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1500 грн.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст.2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новопречистенська-40» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, інфляційних втрат та трьох відсотків річних задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новопречистенська-40» (код ЄДРПОУ 432037268, місцезнаходження за адресою: м. Черкаси, вул. Новопречистенська, 40) заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, яка утворилась за період з 01.02.2021 року по 31.01.2023 року в сумі 13 895 грн. 57 коп., нараховані три відсотки річних в сумі 124 грн. 59 коп. грн. та інфляційні втрати в розмірі 482 грн. 98 коп., що разом складає 14503 грн. 14 коп., а також судовий збір в сумі 2684 грн. та витрати за надану професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складений 29.02.2024 року.

Головуючий: В.М. Скляренко