Ухвала

від 13.02.2024 по справі 760/1455/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/1455/24 1-кс/760/1269/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна в кримінальному провадженні №22023101110000123 від 24 січня 2023року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 111-1, частиною першою статті 111-2, частиною першою статті 258-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження №22023101110000123 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24січня 2023 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 111-1, частиною першою статті 111-2, частиною першою статті 258-3 КК України.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що з 2015 року на території т.зв. «ЛНР» у м. Луганськ, розпочало свою діяльність ТОВ «Лугашина» (ЄДРПОУ 9403001236), ТОВ «Торговий дім «Лугашина» (ЄДРПОУ 9403001170) та ТОВ«Автошина» (ЄДРПОУ 7017035580), які були зареєстровані відповідно до законодавства т.зв. «ЛНР» та які здійснюють діяльність, пов`язану із закупівлею та подальшою реалізацією (збутом) продукції у вигляді дисків, гумових покришок та шин, а також акумуляторів на тимчасово окупованій території України, забезпечуючи вказаною продукцією потреби правоохоронних та державних органів т.зв. «ЛНР», крім того сплачуючи податки до незаконно створених державних органів «ЛНР», тим самим фінансуючи діяльність даної терористичної організації. В грудні 2022 року вказані товариства були перереєстровані за російським законодавством.

Так, досудовим розслідуванням установлено, що вказане товариство було створено у 2015 році громадянином України ОСОБА_7 , а директором ТОВ «Лугашина» є ОСОБА_8 , який для замовлення відомих брендів гумових покришок з країн Азії та Європи, через неможливість міжнародних переказів на тимчасово окупованій території в т.зв. «ЛНР», залучив до вказаної протиправної діяльності громадянина України ОСОБА_6 , який у свою чергу, з метою приховання слідів злочину та усунення фінансових перешкод, із залученням підконтрольних компаній (резидентів та нерезидентів, в тому числі «офшорів») забезпечує здійснення фінансових операцій щодо придбання та організацію подальшого переправлення товару (диски, гумові покришки та шини, акумулятори) до тимчасово окупованої території України т.зв. «ЛНР» та «ДНР», через територію РФ та РБ.

Крім того, до вказаної протиправної діяльності залучено групу компаній «Інтершина», до складу якої входять ТОВ «Інтергума-2010» (ЄДРПОУ 37287709), ТОВ«Дніпрошина» (ЄДРПОУ 41676522), ТОВ «Колесико» (ЄДРПОУ 38440885), ТОВ«Інтершина плюс» (ЄДРПОУ 36987428), ТОВ «Інтершина УА» (наразі ТОВ «Зерд-груп» ЄДРПОУ 39305530), зареєстровані на території України, співробітники якої, під час здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лугашина» на території т.зв. «ЛНР», сприяють ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в ході закупівлі, переміщення та кінцевому постачанні продукції на непідконтрольну територію «ЛНР».

Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, за пособництва ОСОБА_6 та невстановлених осіб групи компаній «Інтершина», вчиняють умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора.

18 січня 2024 у межах вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11 січня 2024 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де на даний час проживає ОСОБА_6 . Під час вказаного обшуку було виявлено та вилучено майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung» вхід до якого обмежується проходженням системи логічного захисту, мобільний телефон марки «iPhone 12» вхід до якого обмежується проходженням системи логічного захисту, мобільний телефон марки «iPhone 11» вхід до якого обмежується проходженням системи логічного захисту, ноутбук марки «Dell», S/N HT8WM2 та документи копії довіреностей від імені ОСОБА_6 на імя ОСОБА_9 від 30 вересня 2017 року ДНР та документи на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , на 6-ти арк. Крім того, в ході обшуку було виявлено грошові кошти наступного номіналу та кількості - купюри номіналом 100 доларів США в кількості 377 шт., на загальну суму 37 700 доларів США.

Так, в ході обшуку, слідчим було прийнято рішення про вилучення виявлених грошових коштів, які належать ОСОБА_6 , у зв`язку з тим, що останній не надав документів для підтвердження законного отримання вказаних грошових коштів, тому існують підстави вважати, що вони були здобуті злочинним шляхом та можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим були вилучені слідчим.

18 січня 2024 року громадянину України, ОСОБА_6 , у межах вказаного кримінального провадження було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України. Повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_6 .

Відповідно до санкції частини четвертої статті 111-1 КПК України передбачено покарання у вигляді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Таким чином, необхідним та достатнім для запобігання ризикам приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, перетворення, пересування, передачі вилученого майна є визначення виду обмеження у вигляді заборони користування та розпорядження майном.

Факт належності права власності на майно підозрюваному ОСОБА_6 встановлено з його слів.

Враховуючи викладене, накладення арешту є необхідне з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна як додаткового покарання, передбаченого санкцією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за злочин, за ознаками вчинення якого повідомлено про підозру власника майна, тому слідчий звернувся до суду з цим клопотанням.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав викладених у ньому, просив його задовольнити в частині накладення арешту на мобільні телефони, ноутбук та документи, а в частині арешту грошових коштів зазначив, що не заперечує проти їх повернення власнику майна. Крім того, зауважив, що арешт на техніку та документи необхідно накласти саме з метою збереження речових доказів, оскільки на них міститься інформація, яка має значення для досудового розслідування та вони необхідні для забезпечення подальшого проведення криміналістичних експертиз

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти, оскільки стороною обвинувачення не доведено належність цих коштів ОСОБА_6 . Зазначив, що вилучені гроші належать матері ОСОБА_6 ОСОБА_9 , надавши на підтвердження договір дарування грошей від 19 серпня 2010 року, укладений на її користь в сумі 800000 грн, а також свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 23 листопада 2020 року, за яким вона отримала у спадок 94509,63 грн. Отже, законність походження вилучених коштів підтверджена належним чином, тому просить відмовити у задоволенні клопотання в цій частині.

Вислухавши прокурора, представника власника майна, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першоїстатті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першоюстатті 170КПКУкраїни визначено, щоарешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчим суддеювстановлено,що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження №22023101110000123 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24січня 2023року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 111-1, частиною першою статті 111-2, частиною першою статті 258-3 КК України.

18 січня 2024 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11 січня 2024 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де на фактично проживає ОСОБА_6 , в ході якого було виявлено та вилучено майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung» вхід до якого обмежується проходженням системи логічного захисту, мобільний телефон марки «iPhone 12» вхід до якого обмежується проходженням системи логічного захисту, мобільний телефон марки «iPhone 11» вхід до якого обмежується проходженням системи логічного захисту, ноутбук марки «Dell», S/N HT8WM2 та документи копії довіреностей від імені ОСОБА_6 на імя ОСОБА_9 від 30 вересня 2017 року ДНР та документи на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , на 6-ти арк, грошові кошти наступного номіналу та кількості: купюри номіналом 100 доларів США в кількості 377 шт., на загальну суму 37700 доларів США.

Постановою старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області від 18 січня 2024 року вищевказане майно визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, 18 січня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України, що підтверджується його особистим підписом.

З протоколу огляду предмету від 18 січня 2024 року, а саме: мобільного телефону марки «iPhone 12», ноутбуку марки «Dell», S/N НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_6 вбачається, що інформація, яка містяться на зазначених носіях інформації має значення для досудового розслідування, містить відомості щодо механізму функціонування протиправної діяльності, розслідуваної в межах цього кримінального провадження, а також листування між особами, які вчинили кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з частиною другою статті 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини десятоїстатті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У клопотанні слідчого зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучені речі містять в собі відомості щодо вчиненого кримінального правопорушення, листування між особами які вчинили кримінальне правопорушення, відомості щодо пов`язаності підприємств, які фігурують у кримінальному провадженні, тобто відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, слідчим доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначені вище речі можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже вони відповідають ознакам, зазначеним встатті 98 КПК України, що не заперечувалося представником власника майна, що згідно з частиною третьою статті 173 КПК Українидає підстави для арешту техніку та документів як речового доказу з метою збереження,

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Також, слідчий суддя звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Що стосується накладення арешту на грошові кошти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, то слідчий суддя зазначає наступне.

Частиною п`ятою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У порушення вимог зазначеної статті слідчим матеріалами клопотання не доведено належність грошових коштів підозрюваному, в той час, як адвокатом в судовому засіданні надано докази належності коштів матері ОСОБА_6 . Так, з договору дарування грошей від19 серпня 2010 року вбачається, що їй були подаровані 800000 грн, а згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 23 листопада 2020 року вона успадкувала 94509,63грн, що доводить законність походження коштів. Крім того, прокурор не запуречував проти повернення грошових коштів власнику.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що органом досудового розслідування не доведено належність грошових коштів підозрюваному, а представником власника майна, у свою чергу, спростовано їх належність ОСОБА_6 , слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.

З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И Л А :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку 18січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки «Samsung»;

- мобільний телефон марки «iPhone 12;

- мобільний телефон марки «iPhone 11»;

- ноутбук марки «Dell», S/N НОМЕР_1 ;

- документи копії довіреностей від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_9 від30вересня 2017 року ДНР та документи на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , на 6арк.

В іншій частині клопотання відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 169 КПК України слідчий, прокурор у зв`язку із часткове задоволеннямклопотання проарешт майна повинен негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення повернення грошових коштів власнику майна або його представнику, та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: ОСОБА_1