Рішення

від 29.02.2024 по справі 612/910/23

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/910/23

2/612/28/24

РІШЕННЯ

Іменем України

29 лютого 2024 року смт. Близнюки

Близнюківский районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Масло С.П.,

за участю секретаря судових засідань Чміль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за Заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Близнюківського районного суду Харківської області з позовною заявою до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини за Заповітом та визначити їй додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини за Заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати, ОСОБА_2 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №353417039 від 07.11.2023, ОСОБА_2 належала земельна ділянка кадастровий номер 6320684500:02:000:0115, площею 4.8134 га, цільове призначення- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Надеждинської сільської ради, Близнюківського району, Харківської області.

19 грудня 2022 року, ОСОБА_2 , підписала заповіт, яким на випадок її смерті зробила таке розпорядження: усі її права та обов`язки, які їй належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

07 листопада 2023 року, приватним нотаріусом Яременко Галиною Вікторівною Лозівського районного нотаріального округу Харківської області було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що заява від ОСОБА_1 про прийняття спадщини до Яременко Г.В. приватного нотаріуса Лозівського нотаріального округу Харківської області, надійшла 07 листопада 2023 року, тобто після спливу строку, який встановлений статтею 1270 ЦК України.

Позивачем було пропущено строки для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , в зв`язку з тим, що під час оформлення Заповіту нотаріусом було роз`яснено, що строк на прийняття спадщини під час дії воєнного стану становить 10 місяців відповідно до п. 3 Постанови КМУ "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану". Будь-яких письмових відмов від прийняття спадщини позивач не писала.

Таким чином, позивач пропустила строк для прийняття спадщини у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні, а також у зв`язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємиці та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для подачі нею заяви про прийняття спадщини.

Також, розбіжності у законодавстві породили неоднакові підходи нотаріальної практики та виникнення судових спорів з приводу цього, а тому позивач вважала, що отримавши консультацію в нотаріальній конторі щодо строку для подання заяви про прийняття спадщини під час дії воєнного стану, який становить 10 місяців відповідно до п. 3 Постанови КМУ "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", мала достатні підстави правомірно розраховувати на такий строк.

Позивач вважає, що зазначені вище обставини були значною перешкодою у здійсненні її Конституційних прав в тому числі і права на своєчасне оформлення спадщини і звернення до нотаріальної контори.

В судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з`явились, представник надав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без їх участі, на задоволенні позовної заяви наполягає.

Представник відповідача Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно доч.2ст.247ЦПК України,у разінеявки всудове засіданнявсіх учасниківсправи чив разіякщо відповіднодо положеньцього Кодексурозгляд справиздійснюється судомза відсутностіучасників справи,фіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.01.2023.

19.12.2022 ОСОБА_2 було складено та підписано Заповіт, який зареєстровано в реєстрі за №442, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження: усі її права та обов`язки, які їй належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Заповітом від 19.12.2022, зареєстрованим в реєстрі за №442.

Відповідно до Інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №353417039 від 07.11.2023, земельна ділянка площею 4,8134 га, яка розташована на території Надеждинської сільської ради Близнюківського району Харківської області, кадастровий номер 6320684500:02:000:0115, належала ОСОБА_2 на праві власності.

З Довідки про реєстрацію місця проживання особи від 15.02.2022 №10-09/256 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.06.1969 року, ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від 01.11.2023 №20-17/185.

07.11.2023 була заведена спадкова справа №71518203, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №74630101 від 07.11.2023.

З Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.11.2023 №115/02-31 вбачається, що ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що звернулася до нотаріуса поза межами встановленого строку для прийняття спадщини з заявою про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування»№ 7від 30.05.2008року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Згідно зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За змістом ст. ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, позивач посилається на те, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено режим воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Режим воєнного стану триває і до цього часу. На території України ведуться активні бойові дії. Велика частина Харківської області перебувала в окупації. Громадяни України, в свою чергу, позбавлені можливості в повній мірі реалізовувати свої права, передбачені законом.

Позивач є спадкоємцем за Заповітом ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мала намір прийняти спадщину.

З урахуванням введеного в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану, у позивача виникли об`єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.

Станом на 15.01.2023 була чинною постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 року (в редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022), згідно з п. 3 вказаної постанови перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

09.05.2023 року постановою Кабінету Міністрів України №469 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 року виключено. Тобто, повернуто шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті22,57,58,94та152 Конституції України). Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору.

Верховним судом в постанові по справі № 580/1300/22 від 18.01.2023 року було роз`яснено, що «69. Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування). 70. У Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020також зазначено, що кожна особа залежно від обставин повинна мати можливість орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права. 75. Також колегія суддів зазначає, що поняття «легітимні очікування», головним чином походять від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. У юридичній практиці зазначений термін також має такі альтернативні назви як правомірні, законні, розумні або виправдані сподівання. 76. Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті22,57,58,94та152 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими. 79. Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Законодавство України не містить вичерпного переліку поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини, а також чітко не вказує які причини є поважними. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд дослідив поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними факторами для спадкоємця щодо неможливості вчинення цих дій.

Суд також зазначає, що після введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану, реалізація права на спадкування ускладнилася через масову евакуацію громадян, відключення державних реєстрів, проблем зі зв`язком та транспортом, загрозою ракетних ударів, частим та тривалим вимкненням світла.

При цьому, факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в державі у поєднанні з непередбачуваністю існуючого законодавства, свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які, в свою чергу, не залежали від волі позивача та пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, а отже, наявні підстави для ефективного захисту прав та інтересів позивача шляхом надання йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1220, 1268-1270, ч.3 ст.1272 ЦК України, суд -,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за Заповітом - задовольнити.

Визнати причину пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - поважною.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за Заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 29.02.2024.

Суддя С.П. Масло