Рішення

від 29.02.2024 по справі 477/2886/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2886/23

Провадження №2/477/432/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

з секретарем - Купрейчик К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог - Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до органу опіки та піклування Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог - Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) в якому просить визнати його батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести зміни до актового запису про їх народження.

В обґрунтування позову зазначив, що з 2009 року він перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Від цього шлюбу у них народилося троє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народженні та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При реєстрації народження дітей запис про батька був здійснений зі слів матері, тобто на підставі ст. 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 померла.

30.06.2023 року Позивач звернувся Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про внесення змін у актові записи про народження дітей, проте йому було відмовлено.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати його батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести зміни до актового запису про їх народження.

Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19 січня 2024 року залучено у справу, в якості третьої особи без самостійних вимог - Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).

Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Від представника позивача - адвоката Павленко Н. М. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач орган опіки та піклування Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, свого представника до суду не направили, надали заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Третя особа без самостійних вимог - Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) свого представника до суду не направили, надали заяву про розгляд справи без участі їх представника, не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дитиною дитини.

Як встановлено судовим розглядом, сторони по справі у зареєстрованому шлюбі не перебували, що підтверджується актом від 24.08.2023 року про проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, виданого Первомайською селищною військовою адміністрацією.

У період сумісного проживання з 2009 року у них народилися діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_3 ).

Відповідно до Довідки № 1291 від 28.06.2023 року виданої виконкомом Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

У статті 125 СК України передбачено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Судовим розглядом встановлено, що при реєстрації народження дітей запис про батька був здійснений зі слів матері дітей, тобто згідно ч. 1 ст. 135 СК України. Дане підтверджується наявними у справі копіями відповідних актових записів про народження дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання №00040190357 від 21 червня 2023 року, лікарським свідоцтвом про смерть № 1522 від 20 червня 2023 року.

30.06.2023 року Позивач звернувся Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про внесення змін у актові записи про народження дітей.

Проте, позивачу було роз`яснено, що внести такі зміни неможливо оскільки відомості про батька дітей було внесено у відповідності до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

За цих обставин Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Позивачу у внесенні змін до актового запису про народження дітей було відмовлено.

У зв`язку з чим Позивач змушений звернутися до суду для захисту прав своїх малолітніх дітей.

Відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визначено за рішенням суду.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Так, на обґрунтування своєї правової позиції позивачем було надано висновок генотипоскопічного дослідження медико - генетичного центру ТОВ «МАМА ПАПА» від 02.08.2023 року № 38876, відповідно до якого ймовірність батьківства позивача ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , становить 99, 999999999 відсотків.

Верховний суд у справі № 310/3095/17, провадження № 61-7887св19 (ЄДРСРУ № 87950883) констатує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства, що також узгоджується з практикою ЄСПЛ (Калачова проти Російської Федерації, № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі "KALACHEVA v. RUSSIA", заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Таким чином, батьківство позивача доведено. Будь-яких доказів на спростування доводів позивача та вказаного висновку генотипоскопічного дослідження суду не надано. Матеріали справи не містять відомостей про те, що інша особа, крім позивача, визнає своє батьківство щодо дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У рішенні від 19 березня 2019 року Європейський суд з прав людини у справі M. T. v. UKRAINE, № 950/17, § 23 - 24, ЄСПЛ вказав, що питання полягає не в діях держави, а в стверджуваній неналежності захисту національними судами приватного життя заявника у спорі між приватними сторонами. У справах такого типу має враховуватись справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. До того ж усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення. Стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини. Суд встановлював порушення статті 8 Конвенції, коли національні органи влади відмовляли у розгляді позову ймовірного біологічного батька про встановлення його батьківства, лише пославшись на визнання батьківства іншим чоловіком та не розглянувши при цьому фактичні обставини справи. На противагу, стаття 8 Конвенції не була порушена у випадках, коли національні органи влади відмовляли у розгляді такого позову після ретельного вивчення інтересів зацікавлених осіб, приділивши особливу увагу інтересам дитини та не проігнорували при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18 (провадження № 61-759св21).

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011р. №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України однією з підстав для визначення походження дитини від батька є рішення суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовом ОСОБА_1 до органу опіки та піклування Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог - Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису про народження: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №19, складеного Первомайською селищною радою Миколаївського (на той час Жовтневого району) Миколаївської області, в графі «батько» змінити прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №5, складеного виконавчим комітетом Первомайської селищної ради Миколаївського (на той час Жовтневого) району Миколаївської області, в графі «батько» змінити прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №186, складеного Дунаєвецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець - Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький), в графі «батько» змінити прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;

відповідач - орган опіки та піклування Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, адреса: вул. Ювілейна, 9, смт. Первомайське, Миколаївського району, Миколаївської області, 57232, ЄДРПОУ - 04375174;

третя особа, без самостійних вимог - Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), адреса: 54051, м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 340/2, ЄДРПОУ - 23038206;

Повний текст рішення складено 29 лютого 2024 року.

Суддя А. А. Саукова