Вирок

від 29.02.2024 по справі 210/6187/23

НЕ ВКАЗАНО

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/6187/23

Провадження № 1-кп/210/299/24

29 лютого 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони кримінального провадження, які приймали участь у підготовчому судовому засіданні: прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду вмісті КривийРіг обвинувальнийакт укримінальному провадженні,внесеному 05жовтня2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42023041330000356 відносно:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Інгулець Дніпропетровської області, громадянин України, українець, не одружений, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час загальної мобілізації військової частини НОМЕР_1 , переміщений до військової частини НОМЕР_2 Північного оперативно-територіального об"єднання Національної гвардії України, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді гранатометника 2-гомеханізованого відділення2-гомеханізованого взводумеханізованої роти,у військовомузванні «старший солдат», переміщений

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 402 КК України,

та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізькоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Східногорегіону ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, на всій території України, відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Надалі, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ, та Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ), у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні продовжувались, із 05 годин 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 22 від 09.05.2022 солдата запасу ОСОБА_4 , призначено старшим стрільцем 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 72 від 13.03.2023 старшого солдата ОСОБА_4 , старшого стрільця 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , увільнено із займаної посади та призначено наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 11.03.2023 № 39-РС (по особовому складу) на посаду гранатометника 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до приписів ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» старший солдат ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час загальної мобілізації, в умовах правового режиму воєнний стан.

Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

У свою чергу, старший солдат ОСОБА_4 , будучи гранатометником 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 35-38, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого ЗакономУкраїни від24.03.1999№548-XIV, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, зобов`язаний свято і непорушно дотримуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників), беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, виконуючи службові обов`язки не вживати алкогольних напоїв.

Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає зокрема у наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази.

Положення ст. 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків видання явно злочинного наказу.

Приписами ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначені строки.

Водночас, відповідно до п. 1.2.24 «Бои?ового статуту механізованих і танкових віи?ськ Сухопутних віи?ськ Зброи?них ІНФОРМАЦІЯ_2 ?ни, частина І (бригада)», введеного в дію наказом командувача Сухопутних віи?ськ Зброи?них Сил Украі?ни від 30.12.2016 №8т, визначено, що бойові завдання підпорядкованим підрозділам доводяться бойовими наказами (бойовими розпорядженнями). Основним способом постановки бойових завдань у бригаді є усне доведення бойового наказу.

Командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_7 13.09.2023 прийнято рішення про виключення із списків частини та вибуття до нового місця служби у складі військової частини НОМЕР_4 визначеного особового складу. Зазначене рішення оформлено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 257 від 13.09.2023, виданим на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 07.09.2023 № 161-РС, та підписаним уповноваженою особою командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_7 .

В цей же день, наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 257 від 13.09.2023 передано командирам підрозділів військової частини для його доведення особовому складу, в тому числі командиру механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .

13.09.2023 близько 10 год. 00 хв. т.в.о. командира механізованої роти військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_8 у пункті постійної дислокації за адресою: АДРЕСА_2 , доведено до особового складу механізованої роти наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 257 від 13.09.2023, у тому числі й до старшого солдата ОСОБА_4 .

Після доведення вказаного наказу про вибуття до нового місця служби, старший солдат ОСОБА_4 , перебуваючи у місці постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 , будучи неодноразово попереджений про кримінальну відповідальність за невиконання вимог начальників та командирів, усвідомлюючи, що т.в.о. командира механізованої роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 є для нього прямими начальником та останній виконує обов`язки військової служби, діючи умисно, всупереч вимог ст. ст. 6, 11, 16, 127, 128, 130, 131 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану,умисно не виконав наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 257 від 13.09.2023, та після вибуття 14.09.2023 із розташування військової частини НОМЕР_1 за вищевказаною адресою, станом на 21.09.2023, відповідно до повідомлення засобами СЄДО №1757/65 від командира військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_9 , не прибув до військової частини НОМЕР_4 для подальшого проходження військової служби в АДРЕСА_3 , командуванню про причини свого неприбуття ОСОБА_4 не доповів, що призвело до підриву бойової готовності військової частини НОМЕР_4 в цілому в умовах збройної агресії російської федерації проти незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України.

В результаті вищевказаних злочинних дій старшого солдата ОСОБА_4 , у командування військової частини НОМЕР_3 , структурним підрозділом якої є військова частина НОМЕР_4 , виникла необхідність змінювати умови проведення переміщення та зосередження особового складу в районі виконання бойових завдань, що фактично призвело до підриву бойової готовності в умовах збройної агресії російської федерації проти незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України.

ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.402КК України інше умисне невиконання наказу, вчинене в умовах воєнного стану.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

08 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 42023041330000356відомості поякому внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 05.10.2023 між прокурором Криворізькоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Східногорегіону ОСОБА_6 ,якому надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до угоди, обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення.

Сторони угоди узгодили призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.4 ст.402КК України основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а саме призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 402 КК України та на підставі ч. 1 ст. 58 КК України замість призначеного покарання у виді позбавлення волі призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців із відрахування в дохід держави грошового забезпечення.

Умовами угоди не передбачено застосування положень статті 54 КК України.

Відповідно до угоди, сторони розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченій роз`яснено і є зрозумілими.

Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів обвинуваченій роз`яснено і є зрозумілими.

В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, передбачені статтею 476КПК України - прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.

Суд доходить висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.

ОСОБА_4 підтримав укладення угоди, зробив це добровільно. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження він не звертався. Обвинувачений повідомив, що беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді.

ОСОБА_4 зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. При цьому наполягає на укладенні угоди. Він повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду.

Прокурор угоду підтримав, оскільки вона відповідає вимогам закону.

Потерпілі в кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до вимог статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з вимогами частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.402 КК України з урахуванням положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, тому за цією ознакою підпадає під дію ч. 4 ст. 469 КПК України.

Відповідно до частини 7 статті 474КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Умови угоди не суперечать вимогам закону, дії ОСОБА_4 за статтею ч.4ст.402ККУкраїни кваліфіковано вірно, за ними можливе укладення угоди.

Судом встановлено, що угоду укладено у провадженні щодо тяжкого злочину. Санкція ч.4ст.402КК Українипередбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п"яти до десяти років.

Умови угодивідповідають інтересамсуспільства,який полягаєу швидкомуздійсненні правосуддя,призначенні особіузгодженого покарання,запобігання вчиненняобвинуваченим таіншими особамикримінальних правопорушень.Умови угодине порушуютьправа,свободи чиінтереси сторінабо іншихосіб.Добровільність укладенняугоди не викликає жодних сумнівів. Виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань є цілком можливим.

З об"єктивної сторони непокора як злочин за ч. 4 ст. 402 КК України полягає у відкритій відмові виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу.

Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 , який, будучи допитаним в суді підтвердив фактичні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, беззаперечно визнав свою вину та просив суворо не карати. Обвинувачений надав покази, які повністю відповідають встановленим під час досудового розслідування обставин вчинення діяння в частині часу, місця, мотивів тощо.

Крім того, на підтвердження вини обвинуваченого під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які є належними та допустимими, визнаються стороною захисту.

На підставі викладеного, всебічно дослідивши матеріали справи у сукупності з показами обвинуваченого, суд визнає ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 4 статті 402 КК України за ознаками «інше умисне невиконання наказу, вчинене в умовах воєнного стану ».

Щодо покарання.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення.

При обранні міри і виду покарання суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,

- дані про особу обвинуваченого, який: раніше не судимий, позитивно характеризується, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не одружений, який на утриманні не має малолітніх чи неповнолітніх дітей, його поведінку як до, так і після вчинення злочинних дій, який бажає в подальшому проходити військову службу та виконувати покладені на нього обов`язки, приймає безпосередню участь в забезпеченні, проведенні і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом відсічі збройної агресії з боку російської федерації;

- обставини, що пом`якшують покарання (стаття 66 КК України): з"явлення зі зінанням, щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, беззастережне визнання своєї винуватості,

- відсутність обставин, які обтяжують покарання (ст. 67 КК України),

Ці обставин істотно знижують ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, суд враховує умови угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, відповідно до якої узгоджено застосування ст. 69 КК України, а саме призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст.402КК України та призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення та на підставі ч. 1 ст. 58 КК України замість призначеного покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік із відрахування в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення.

Згідно з частиною п`ятою статті 65Кримінального кодексуУкраїни у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до частини 1 статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

З огляду на щире каяття, з"явлення зі зізнанням, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; беззаперечне визнання винуватості обвинуваченим у кримінальному правопорушенні, вчинення кримінального правопорушення вперше, не настання тяжких наслідків від вчиненого, наявності міцних соціальних зв`язків, участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, стану здоров"я обвинуваченого, позитивної характеристики за місцем служби та проживання, відсутності обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість застосування статті 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст.402КК України та призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення та на підставі ч. 1 ст. 58 КК України замість призначеного покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік із відрахування в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення.

Статтею 54 КК України визначено альтернативне право суду за вироком за тяжкий злочин відносно особи, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, позбавити засуджену особу цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

За частиною 5 статті 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Сторонами угоди про визнання винуватості не узгоджено застосування положень статті 54 КК України відносно ОСОБА_4 .. З урахуванням даних, які характеризують особу обвинуваченого, наявності пом"якшуючих, та відсутності обтяжуючих покарання обставин, бажання ОСОБА_4 в подальшому виконувати свій військовий обов"язок та здійснювати захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, суд не вбачає підстав для самостійного застосування статті 54 КК України.

Суд вважає запропоновану угодою міру покарання такою, що відповідає вчиненому злочину та може бути застосована за істотних умов, визначених в угоді, а також відповідає вимогам Кримінального кодексу України в частині порядку призначення покарання.

Мотиви ухвалення інших рішень

З матеріалів справи встановлено, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов: не заявлений.

Запобіжний захід не обирався. Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст.373, 469, 472, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42023041330000356, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 жовтня 2023 року, укладену 08 листопада 2023 року між прокурором Криворізькоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Східногорегіону ОСОБА_6 , якому надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України

Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,узгоджене сторонамиугоди провизнання винуватостівід 08листопада 2023року покаранняза ч.4ст.402КК Україниіз застосуванням статті 69 КК України (нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст.402КК України), а саме у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі частини 1 статі 58 КК України замість призначеного покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік із відрахування в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили не застосовувати.

Речові докази по справі відсутні.

Матеріали кримінального провадження № 42023041330000356 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/6187/23, провадження №1-кп/210/299/24.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Вирок складенов нарадчійкімнаті вєдиному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1