Рішення

від 29.02.2024 по справі 213/5869/23

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/5869/23

Номер провадження 2/213/482/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазуренка В.В., розглянув заочно в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Криворізька універсальна товарна біржа, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та виконаним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом посилаючсь на те, що 18 жовтня 2001 року між ним та ОСОБА_4 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна 52/100 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Договір було посвідчено Криворізькою універсальною товарною біржею. Умови договору повністю виконані сторонами. Позивач зареєстрував право власності на 52/100 частки квартири в КП «Криворізьке БТІ». Право власності на 48/100 частки спірної квартири підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27.09.2006. Вказана частка квартири перебуває у спільній частковій власності позивача 12/100 частки, третьої особи ОСОБА_5 12/100, ОСОБА_6 12/100, ОСОБА_7 12/100. У грудні 2023 року у позивача виникла необхідність у продажу належної йому частки спірної квартири та дізнався, що укладений договір не є дійсним, оскільки не був нотаріально посвідчений. Просить відновити пропущений строк для звернення до суду з даним позовом та визнати дійсним та виконаним договір купівлі-продажу нерухомого майна.

В судове засідання учасники справи не викликались. Відповідач відзив не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не надав заперечень проти ухвалення заочного рішення у справі.

08 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

18 жовтня 2001 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого продавці ОСОБА_4 , яка діяла за себе та свого неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продали, а ОСОБА_1 придбав 52/100 частки п`ятикімнатної квартири, загальною площею 52,49 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений договір, відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, зареєстровано на Криворізькій універсальній товарній біржі, реєстраційний номер 001/940-Н. Біржова угода укладена відповідно до діючого на той час законодавства.

52/100 вказаної квартири зареєстрована за позивачем в Криворізькому БТІ.

27 вересня 2006 року видано свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на житло, відповідно до якого 48/100 частки в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної часткової власності: ОСОБА_1 - 12/100, ОСОБА_6 12/100, ОСОБА_3 12/100, ОСОБА_7 12/100. Свідоцтво видано згідно з розпорядженням органу приватизації- І 384 від 04.09.2006.

Із витягів з Державного реєстру речового права видно, що за вказаними особами зареєстроване право власності на їх частки квартири АДРЕСА_2 . Вказано, що загальна площа об`єкта нерухомості складає 100,3 кв.м., житлова площа 70,8 кв.м.

ОСОБА_1 є батьком повнолітніх осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , що видно із копій свідоцтв про їх народження.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що видно із копій свідоцтв про смерть.

Відповідно до технічного паспорта на вказану вище квартиру, виготовленого КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР 15.11.2023, 6-кімнатна квартира розташована на 2 поверсі 5поверхового житлового будинку. Загальна площа приміщень 100,3 кв.м., житлова площа приміщень 70,8 м2. В примітках зазначено, що за рахунок перепланування в квартирі без втручання в огороджувальні та несучі конструкції, 5-кімнатна квартира стала 6-кімнатною та житлова площа змінилась з 73,1 м2 на 70,8 м2.

Встановленим в судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини щодо належного оформлення договору купівлі-продажу нерухомості.

Статтею 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Суд вважає, що оскільки спірні правовідносини щодо набуття квартири у власність позивачем виникли у 2001 році, відповідно до п. 4Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, до них належить застосувати положенняЦК УРСР 1963 року, чинного на час їх виникнення.

За змістом ст. ст.8, 128, 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоду по всіх істотних умовах.

Відповідно до ст.224 ЦКУРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Разом з тим, статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» №1954-12 від 10.12.1991 року (в редакції чинної на час укладення договору) передбачалось, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню.

Приписами ч.2ст.47 ЦК УРСР 1963 року, яка діяла на момент укладання угоди, визначено, що якщо відбулося повне або часткове виконання угоди, що потребує нотаріального посвідчення, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати таку угоду дійсною. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення угоди не вимагається.

Аналогічне положення містить ч. 2ст. 220 Цивільного кодексу України(в редакції 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року), а саме: якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частина другаст. 47 ЦК УРСРв редакції 1963 року і частина другаст. 220 ЦК Українизастосовується до правовідносин у разі, коли сторони уклали правочин, зміст якого відповідав волі сторін, і лише форма його укладання не відповідала встановленим законом вимогам.

В укладеному договорі купівлі-продажу нерухомого майна сторони повністю погодили усі істотні умови. Згідно договору продавець отримав обумовленусторонами сумуза продажквартири допідписання цьогодоговору тав подальшомупокупець позивачу справі зареєструвавпридбану квартируна своєім`я вКП ДОР«Криворізьке БТІ». Реєстрація договору купівлі-продажу нерухомості на товарній біржі не суперечила діючому на час його укладання законодавству та не вимагала нотаріального посвідчення.

Відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири перешкоджає позивачу у здійсненні права розпорядження своїм майном. Також встановлено, що нотаріальне посвідчення договору на даний час неможливе, оскільки один із продавців ОСОБА_4 померла.

Оскільки укладення договору відповідало волі сторін, зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна виконані сторонами, позивач набув право власності на спірний об`єкт нерухомості, договір не визнавався недійсним, позивач фактично володіє та користується об`єктом нерухомості, його місце проживання зареєстровано за адресою квартири, а тому його порушене право підлягає захисту шляхом визнання договору купівлі-продажу нерухомості від 18 жовтня 2001 року дійсним.

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.47,128, 153,227 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 3, 16, 204, 220,316, 328ЦК України 2003 року, ст.ст.12,13, 49, 76-81,89, 141, 247,263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати дійснимта виконанимдоговір купівлі-продажунерухомого майна,укладений 18жовтня 2001року міжпродавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_8 тапокупцем ОСОБА_1 , що зареєстрований Криворізькою універсальною товарноюбіржею 18жовтня 2001року за реєстраційним номером №001/940-Н.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Криворізька універсальна товарна біржа, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Івана Сірка, буд.40.

Третя особа: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 29 лютого 2024 року.

Суддя В.В. Мазуренко