Рішення

від 28.02.2024 по справі 615/2203/23

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/2203/23

Провадження № 2/615/49/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 615/2203/23

за позовом ОСОБА_1

до Валківської міської ради

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Валківського районного суду Харківської області з позовом до Валківської міської ради, у якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю в 2 (два) місяці.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабця ОСОБА_2 , єдиною спадкоємицею якої є позивач. 07 вересня 2023 року вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 . Постановою приватного виконавця їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину через пропуск строку для прийняття спадщини. Також у постанові було зазначено, що заяв про прийняття спадщини, відмови від прийняття спадщини або видачі свідоцтв про право на спадщину від інших спадкоємців не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавались. Також зазначила, що позивачем був пропущений строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 через збройну агресію російської федерації, зокрема незадовго до початку війни позивач відвезла ОСОБА_2 у гості до своїх знайомих у с. Шарівка Богодухівського району Харківської області та вони домовились, що коли вона вирішить повернутись позивач її відвезе додому. Однак, після початку військової агресії російської федерації та активних обстрілів міста Харкова позивач не змогла забрати свою бабцю, оскільки у неї на утриманні була маленька донька, тому вони вирішили, що бабця залишається у своїх знайомих, а позивач 03 березня 2022 року вимушена була поїхати за кордон. Тривалий час після початку збройної агресії нотаріуси не працювали, але коли позивач подзвонила нотаріусу, їй було роз`яснено, що постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 строк для прийняття спадщини продовжений до закінчення військового стану, відповідно позивач була переконана, що зможе оформити спадщину після повернення до України. До України позивач повернулась у травні 2023 року та певний час приводила своє житло у м. Харкові до ладу, відновлювала побут. До нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину вона змогла звернутись 07 вересня 2023 року. Таким чином, як зазначає позивач, строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причини.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 17 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 12 січня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Єрощенкової Ганни Юріївни належним чином завірену копію спадкової справи № 9/2023, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 05 лютого 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Представником позивача подано до суду заяву, у якій вона позовні вимоги підтримала та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи за відсутності представника Валківської міської ради.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Палацом новонароджених м. Харкова, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками вказані: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, 26 липня 2014 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено шлюб, після реєстрації якого останній присвоєно прізвище ОСОБА_3 .

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що позивач є онукою ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Валківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Єрощенкової Г.Ю. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Єрощенкової Г.Ю. від 08 вересня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлої рідної баби ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не звернулась до органів нотаріату у встановлений ст. 1270 ЦК України строк - шість місяців з дня відкриття спадщини, не подала заяву про прийняття спадщини. Застосувати норму Закону щодо факту постійного проживання з померлою не має можливості.

Із змісту постанови вбачається, що до приватного нотаріуса звернулась рідна онука померлої, ОСОБА_1 з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на: будинок АДРЕСА_1 (з 17 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи - Богодухівський район), с. Шевченкове, вулиця Валківська, який належав спадкодавцю на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Одинадцятою Харківською державною нотаріальною конторою 10.01.2018 року за реєстровим № 2-5, право власності зареєстровано державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори Сукачовим Михайлом Олександровичем тоді ж, індексний номер витягу: 110220764, номер запису про право власності: 24334569, реєстраційний номер майна 1458638263212, житловий будинок у цілому загальною площею 50,3 кв.м., житловою площею 17,8 кв.м.; земельну ділянку з кадастровим № 6321288509:00:001:0042, площею 0,25 га; земельну ділянку з кадастровим № 6321288509:00:001:0043, площею 0,12 га.

Після перевірки у Спадковому реєстрі наявності заведеної спадкової справи встановлено, що спадкова справа після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась. Заяв про прийняття спадщини, відмови від прийняття спадщини або видачі свідоцтва про право на спадщину від інших спадкоємців не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Після перевірки у Спадковому реєстрі наявності заповіту/спадкового договору від імені ОСОБА_2 встановлено, що в Спадковому реєстрі така інформація відсутня (Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори).

З метою перевірки місця відкриття спадщини та встановлення кола спадкоємців, які фактично прийняли спадщину, було з?ясовано, що померла ОСОБА_2 на день смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Інших зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 . станом на 29 квітня 2022 року не було.

З наданих документів та згідно відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що на момент смерті у зареєстрованому шлюбі не перебувала, є вдовою з 25.11.2016 року. Син спадкодавця помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьки спадкодавця померли. Інших спадкоємців, передбачених законом або заповітом, немає.

Зазначені обставини також підтверджуються наданими матеріалами спадкової справи № 9/2023, зведеної до майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначає позивач, нею був пропущений строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 через збройну агресію російської федерації, зокрема незадовго до початку війни позивач відвезла ОСОБА_2 у гості до своїх знайомих у с. Шарівка Богодухівського району Харківської області та вони домовились, що коли вона вирішить повернутись позивач її відвезе додому. Однак, після початку військової агресії російської федерації та активних обстрілів міста Харкова позивач не змогла забрати свою бабцю, оскільки у неї на утриманні була маленька донька, тому вони вирішили, що бабця залишається у своїх знайомих, а позивач 03 березня 2022 року вимушена була поїхати за кордон. Тривалий час після початку збройної агресії нотаріуси не працювали, але коли позивач подзвонила нотаріусу, їй було роз`яснено, що постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 строк для прийняття спадщини продовжений до закінчення військового стану, відповідно позивач була переконана, що зможе оформити спадщину після повернення до України. До України позивач повернулась у травні 2023 року та певний час приводила своє житло у м. Харкові до лажу, відновлювала побут. До нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину вона змогла звернутись 07 вересня 2023 року.

Так, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.

Окрім того, згідно п. 3 Постанови КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

У свою чергу, у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року по справі № 676/47/21 зроблено висновок, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі) (див. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Т. 1: Загальні положення. Особи / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Харків: ЕКУС, 2020. - С. 45).

Стосовно виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то в статті 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК із нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК над нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див. рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України (див. постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15), Великою Палатою Верховного Суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).

Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:

правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України);

законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Таким чином, Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що установлював, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1). За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 2). За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3).

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вже було встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, однак позивач, у зв`язку з перебуванням поза межами постійного місця проживання під час воєнного стану, враховуючи активні бойові дії, постійні ракетні обстріли та правову невизначеність щодо строків про прийняття спадщини, пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку, тривалістю в два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Валківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю в 2 (два) місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Валківський районний суд Харківської області.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- відповідач Валківська міська рада, код ЄДРПОУ: 04058657, місцезнаходження: Харківська область, м. Валки, вул. Харківська, 16.

Повний текст рішення складено 29 лютого 2024 року.

Суддя А.М. Левченко