Ухвала

від 29.02.2024 по справі 308/3776/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3776/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року м. Ужгород

Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

в особі: головуючого судді: Данко В.Й.,

з участю секретаря судових засідань: Павлюх Л.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Німець Олена Михайлівна, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Німець О.М., звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Обгрунтовуючи вимоги даної заяви вказує на те, що 29.01.2013 року ОСОБА_1 одружилася з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу народилася їх спільна донька ОСОБА_3 .

Зазначає, що перебуваючи у шлюбі подружжя придбавало житло однокімнатну квартиру, загальною площею 45,6 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 .

Вказує, що 04.12.2019 року між ОСОБА_2 та ЖБК «Квадрат» в особі голови кооперативу Тракслера Роберта Йосиповича укладено договір, яким останній зобов`язується забезпечити житлом, ОСОБА_2 , а саме квартирою приблизною площею 44,7 м.кв., за адресою АДРЕСА_2 .

Зазначає, що у довірителя на разі відсутні усі документи, однак 18.06.2021 року перебуваючи у шлюбі з Довірителем ОСОБА_2 (виступаючи від імені своєї сім`ї) уклав договір-зобов`язання про пайову участь з ОК ЖБК «Квадрат» в особі голови кооперативу Тракслера Роберта Йосиповича. Даним договором передбачено ОК ЖБК «Квадрат» зобов`язується забезпечити житлом членів кооперативу, шляхом участі в будівництві, а нерухоме майно знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та має такі ідентифікаційні дані : секція 2, проектний номер 607, запроектована площа 44,7 м.кв., поверх 6, об`єкт нерухомості квартира, вартість об`єкту нерухомості становить 402300 грн, а ОСОБА_2 зобов`язується сплатити пайовий внесок до 30.06.2023 року.

Довірителька кожного місяця від імені свого чоловіка сплачувала пайові внески в розмірі еквівалентному 1000 доларів на місяць, оскільки, останній був за кордоном.

Заявниця зазначає, що таким чином, вищезазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя де чоловік ОСОБА_2 є титульним власником, а дружина ОСОБА_1 є латентним власником. Однак, у 2023 році між подружжям погіршилися відносини через що, 26.05.2023 року рішенням, яке 27.06.2023 року набуло законної сили, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. 26.07.2023 року ОСОБА_2 виплативши в строк до 30.06.2023 року пайовий внесок, отримує від ОК ЖБК «Квадрат» документи, на підставі, яких отримує свідоцтво на право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 та 20.12.2023 року продає її без згоди колишньої дружини ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 .

Вказує, що враховуючи те, що ОСОБА_2 уже відчужив квартиру, яка є спільною власністю подружжя без згоди колишньої дружини на користь ОСОБА_4 , та те, що ОСОБА_4 може відчужити цю квартиру ще декілька разів поки буде розглядатися позов, що унеможливить справедливий розгляд справи та призведе до того, що справа буде наповнюватися процесуальними учасниками, а також з метою охорони та збереження права власності заявника, та унеможливлення в подальшому перепродажу предмету спору заявник вважає за доцільним буде накласти арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 до вирішення спору.

На виконання п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України заявниця пропонує не застосовувати зустрічне забезпечення позову враховуючи те, що на утриманні ОСОБА_1 знаходиться малолітня дитина ОСОБА_3 , а джерелом існування обох є заробітна плата заявниці.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, суд констатує, що позивачем в заяві про забезпечення позову не додано доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі не накладення заходів забезпечення позову (відомості про продаж майна відповідачем та інші суттєві обставини).

Крім того, до заяви не додано доказів того, що належна на праві власності ОСОБА_4 квартира за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 367033318 від 22.02.2024 року), на яку просить накласти арешт заявниця, є саме тією квартирою, щодо якої було укладено договір-зобов`язання про пайову участь від 18.06.2021 року між ОК ЖБК «КВАДРАТ» в особі голови кооперативу Траксера Роберта Йосиповича та ОСОБА_2 , та що така була придбана ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу з ОСОБА_2 .

З огляду на вищевикладене.

Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Німець Олена Михайлівна, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в 15 денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.Й. Данко