Ухвала

від 21.02.2024 по справі 323/141/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 323/141/22

Провадження №: 2/336/233/2024

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., з участю секретаря судового засідання Олексієнко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Надія» про розірвання договору оренди землі,-

Встановив:

В провадженні Оріхівського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до фермерського господарства «Надія» про розірвання договору оренди землі.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 № 29/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв`язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.

10.05.2023 вказана цивільна справа надійшла з Оріхівського районного суду Запорізької області до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 10.05.2023 було позовну заяву ОСОБА_1 до фермерського господарства «Надія» про розірвання договору оренди землі прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 17.10.2023 закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Надія» про розірвання договору оренди землі та призначити справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 30.11.2023 визнанообов`язковою явку ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 25 січня 2024 року о 14 год 30 хв., однак позивач в судове засідання не з`явився, ухвала суду залишилась не виконаною.

В наступне судове засідання, призначене на 21.02.2024 р. на 13.45 год. позивач повторно не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Зі змісту ЦПК України вбачається, що суд вправі визнати явку сторони обов`язковою в судове засідання, якщо визнає потрібним, щоб сторона яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Як передбачено ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи,поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Стаття 12 ЦПК України передбачає,що кожна сторона несе ризик настання наслідків,пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Інформація про розгляд справи розміщена на офіційному сайті «Судова влада України».

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні від 10 липня 2017 року у справі "Гінчо проти Португалії" Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Аналізуючи наведене,суд встановив,що позивач не цікавиться розглядом справи, провадження якої було ним ініційовано ще у січні 2022 р. Позивач, явка якого визнана судом обов`язковою, в судове засідання не з`явилася, не повідомив про причини власної неявки у судове засідання, не забезпечив явку представника, який отримав належне повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання, будь яких заяв суду не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що неявка позивача в судове засідання, явка якої є обов`язковою, позбавляє суд можливості розглядати справу без її особистих пояснень, отже і вирішити справу по суті, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст.12,13,43,128, 257, 353 ЦПК України,суд-

Постановив:

Позов ОСОБА_1 до фермерського господарства «Надія» про розірвання договору оренди землі - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 15 днів з наступного дня після її проголошення,учасник справи,якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали,якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Ю.А. Галущенко