Ухвала

від 28.02.2024 по справі 213/2353/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3667/24 Справа № 213/2353/23 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

28 лютого 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В.,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та адвоката Котляр Тетяни Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року у справі № 213/2353/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Котляр Тетяна Вікторівна, до Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Виконавчого комітету Криворізької міської ради,Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гірників, 52»,про визнання членом сім`ї наймача, визнання права користування житлом та зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення,

встановив:

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року заяву адвоката Котляр Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про витребування доказів повернуто заявнику без розгляду, позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Котляр Т.В., залишено без розгляду.

ОСОБА_1 та адвокат Котляр Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подали апеляційну скаргу на ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2024 року з суду першої інстанції витребувана цивільна справа, яка надійшла до Дніпровського апеляційного суду 23 лютого 2024 року.

Апеляційний суд, перевіривши апеляційні скарги, приходить до висновку, що подані апеляційні скарги позивачки та її представника в частині апеляційного оскарження ухвали про повернення без розгляду заяви представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів підлягають поверненню апелянтам за наступних підстав.

Відповідно п. 8 ч. 2ст. 129 Конституції Україниосновними засадамисудочинства є,зокрема,забезпечення правана апеляційнийперегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ч. 2ст. 352 ЦПК Україниучасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбаченихстаттею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбаченістаттею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Аналіз правових позицій Конституційного Суду України, висловлених у рішеннях: від 27 січня 2010 року у справі № 3-рп/2010, від 28 квітня 2010 року у справі № 12-рп/2010, від 08 липня 2010 року у справі № 18-рп/2010, від 02 листопада 2011 року у справі № 13-рп/2011, від 22 квітня 2014 року у справі № 4-рп/2014, свідчить, що при тлумаченні пунктів 2, 10, 12, 18, 28 частини першоїстатті 293 ЦПК України(у редакції, чинній станом 03 серпня 2017 року), суд враховував такі обставини: (а) зміст (особливість) процесуального рішення, що оскаржується; (б) стадію цивільного судочинства, що обумовлює процесуальну можливість особи поновити свої права виключно шляхом оскарження відповідної ухвали.

При цьому, Конституційний Суд України, зокрема, вказував, що: (1) «згідно з частиною другою статті 293 Кодексу заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Це положення слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. Однак особливість ухвали про відмову у видачі дубліката виконавчого листа полягає в тому, що вона приймається на стадії виконання судового рішення і оскаржити її одночасно з оскарженням рішення суду неможливо, тому ця ухвала може бути оскаржена лише самостійно» (абзац 5 пункту 3.2. рішення від 27 січня 2010 року у справі № 3-рп/2010);

У частині 1статті 353 ЦПК Українивизначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Системне тлумачення положень частини першої статті 353ЦПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець використав різні конструкції, визначаючи перелік ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, зокрема в одних випадках вживається слово: «відмови» (пункти 1, 4, 7, 10 та ін.), а в інших - вказується на сутність процесуального рішення (пункти 3, 6, 11 та ін.).

У пункті 6 частини першої статті 353 ЦПК Українизаконодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Предметом апеляційного оскарження є, зокрема, ухвала Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року про повернення без розгляду заяви представника позивача про витребування доказів та про залишення позову ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі виконавчого комітету Криворізької міської ради, виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гірників, 52» про визнання членом сім`ї наймача, визнання права користування житлом та зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення без розгляду.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судом було вирішено два процедурних питання, які були оформлені однією ухвалою і яка апелянтами оскаржується в повному обсязі.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Тлумачення п. 6 частини першоїстатті 353 ЦПК Українисвідчить, що законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові), а не будь - якої іншої заяви (клопотання). Під вжитим в цій нормі права поняттям «заява» необхідно розуміти таку заяву (вид звернення до суду), яка за своїм змістом тотожна поняттю «позов». Такими заявами в цивільному процесуальному законодавстві є заяви в наказному провадженні (розділ ІІ ЦПК України), заяви у справах окремого провадження (розділ ІV ЦПК України)(заявамипо сутісправи є:позовна заява;відзив напозовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 916/1461/16 та у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 910/12099/17.

Таким чином, заява про витребування доказів не є «заявою» в розумінні пункту 6 частини першоїстатті 353 ЦПК України, а також ухвалена судом ухвала не відноситься до ухвал, які мають завершальне значення у справі.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч.2ст. 353 ЦПК України).

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 61-19138сво18 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена окремо від такого рішення.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15ц.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в справі № 752/1016/17 дійшов висновку, що тлумачення пункту 15 частини першоїстатті 293 ЦПК України 2004 року(пункт 16 частини першоїстатті 353 ЦПК Українимістить аналогічнеположення)має відбуватисяіз урахуваннямможливості/неможливостіпоновити своїправа,особою,яка подаєапеляційну скаргу, в інший спосіб аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

Ухвала про повернення без розгляду заяви про витребування доказів не перешкоджає подальшому провадженню у справі (не є остаточним рішенням).

Тому ухвала Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року в частині повернення без розгляду заяви про витребування доказів не підлягає апеляційному оскарженню.

Відповідно п. 4 ч. 5ст. 357 ЦПК Україниапеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції викладені в ухвалах від 13 червня 2018 року у №522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18).

З огляду на викладене, апеляційні скарги ОСОБА_1 та адвокатаКотляр Т.В.,яка дієв інтересах ОСОБА_1 ,на ухвалуІнгулецького районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 01лютого 2024року в частині повернення без розгляду заяви про витребування доказів підлягає поверненню скаржникам.

Керуючись ст.352,353,357 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та адвоката Котляр Тетяни Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року в частині повернення без розгляду заяви адвоката Котляр Тетяни Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про витребування доказів повернути особам, що їх подали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.

Судді: