Ухвала

від 27.02.2024 по справі 202/7114/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/295/24 Справа № 202/7114/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

в режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_8 ,

особи, щодо якої розглядалось

клопотання про застосування

запобіжного заходу ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 січня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202240000000457, щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Дніпропетровськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.3 ст.27, ч.3 ст.362 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором не було доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, органом досудового розслідування не виконані вимоги ст. 135 КПК України щодо вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру, а саме у клопотанні відсутні докази, які б надавали можливість встановити факт вручення повідомлення про підозру, а також відсутні відомості про повернення такого повідомлення у зв`язку з неможливістю його вручення, що є необхідною умовою для обрання відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зазначення строку дії ухвали.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що вказана ухвала є незаконною та необґрунтованою внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.3 ст.27, ч.3 ст.362 КК України, та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Наголошує на тому, що повідомлення про підозру, пам`ятка про процесуальні права та повістка про виклик направлялися на адресу фактичного проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_2 . Вважає, що доцільно застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги та скасувати ухвалу слідчого судді, захисників та особи, щодо якої розглядалось клопотання, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України, та таким, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційним судом встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів справи в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження №12022040000000457, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2022 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.3 ст.27, ч.3 ст.362 КК України.

26 серпня 2022 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_9 , яка полягає у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.3 ст.27, ч.3 ст.362 КК України, що виразилося у несанкціонованих діях з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинене особою, яка має право доступу до неї, вчинене повторно, організованою групою.

Постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 08 вересня 2022 року оголошено ОСОБА_9 у розшук.

Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 08 лютого 2023 року оголошено ОСОБА_9 у міжнародний розшук.

16 січня 2024 слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З системного аналізу положень Глави 18 Розділу ІІ КПК України, який регулює питання про застосування, продовження, зміну та припинення запобіжних заходів, слідує, що розглядаючи клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В даному випадку заслуговує на увагу та обставина, що стороною обвинувачення до клопотання не долучено жодного доказу, який би надавав можливість встановити факт вручення ОСОБА_9 письмового повідомлення про підозру, в тому числі відсутні відомості про повернення такого повідомлення у зв`язку з неможливістю вручення адресату, чи вручення його іншим особам, визначеним ст. 135 КПК України.

В силу приписів ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

З вказаного слідує, що запобіжний захід на стадії досудового розслідування може бути застосований, а в подальшому продовжений якщо заявлені ризики не зменшилися, лише відносно підозрюваного.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місце знаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

З викладеного слідує, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що за відсутності доказів належних доказів, які б підтверджували факт вручення ОСОБА_12 у передбаченому КПК України порядку письмового повідомлення про підозру, не можна стверджувати про набуття ним статусу підозрюваного та у зв`язку з цим до нього не може бути вирішено питання щодо застосування запобіжного заходу в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України.

Вказані обставини не були спростовані прокурором під час апеляційного перегляду, тобто стороною обвинувачення не доведено вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, у розумінні ч. 1 ст. 42 КПК України.

Крім того, положення ч. 2 ст. 177 КПК України передбачають, що підставою застосування запобіжного заходу є не лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а й наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Разом з тим, матеріалами справи не доведено та слідчим суддею не встановлено наявності існування хоча б одного із ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні, та вказані обставини не були спростовані під час апеляційного перегляду.

Таким чином, у слідчого судді були відсутні правові підстави для застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з рішенням слідчого судді про необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч.6 ст.193 КПК України, оскільки воно в повній мірі відповідає нормам кримінального процесуального закону та фактичним обставинам кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 - залишити без задоволення.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 січня 2024 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4