Ухвала

від 29.02.2024 по справі 521/2830/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/2830/24

Номер провадження № 2/521/3049/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси, Бобуйок І.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

28.02.2024 року позивачі звернулися до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом, у якому просили суд:

- скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного Постановою Першого ВДВС Малиновського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АН N?397252, виданою 17.04.2007р., якою було накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме: на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 , а саме: 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Обтяження було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, за реєстраційним номером обтяження: 4861040, зареєстровано 24.04.2007 15:57:27 за №4861040 реєстратором: Сьома одеська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження: постанова, AH№397252, 17.04.2007, Перший ВДВС Малиновського районного управління юстиції, Державний виконавець Шевчик В.А. Об?єкт обтяження: квартира, 1/3 частина, адреса: АДРЕСА_1 . Власник: ОСОБА_1 . Додаткові дані: все майно;

- скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного Постановою державного виконавця Першої ДВС у Малиновському районі м. Одеси Рябченко Т.О., ан 397006, виданою 26.01.2007р., якою було накладено арешт на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 . Обтяження внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4451402, зареєстровано 05.02.2007 15:50:01за №4451402 реєстратором: Сьома одеська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження: постанова, ан 397006, 26.01.2007, Перша ДВС у Малиновському районі м. Одеси, виконавець Рябченко Т.О. Об?єкт обтяження: квартира, 1/3 частина, адреса: АДРЕСА_1 . Власник: ОСОБА_2 .

Дослідивши всі матеріали справи, суд вважає, що у відкритті провадження необхідно відмовити, з наступних підстав.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12.12.2005 р., справа №2-4379/2005 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПП «КП ОТС» було солідарно стягнуто заборгованість у сумі 2828,92 грн. За рішенням суду, це була заборгованість співвласників квартири АДРЕСА_2 за поставлену КП «Одеські Теплові Мережі» теплову енергію. Рішення суду набрало законної сили 23.12.2005р. та є чинним. На виконання рішення судом було видано виконавчий лист №2-4379 від 06.11.2006р.

Виконання рішення суду перебувало у Першому ВДВС Малиновського районного управління юстиції, Першій ДВС у Малиновському районі м. Одеси (тепер - Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса).

У ході виконання рішення органом виконавчої служби було застосовано два обтяження майна боржників, а саме: Постановою державного виконавця Першого ВДВС Малиновського районного управління юстиції Шевчик В.А. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АН №397252, виданою 17.04.2007р., було накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме: на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 , а саме: 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та Постановою державного виконавця Першої ДВС у Малиновському районі м. Одеси Рябченко Т.О., ан 397006, виданою 26.01.2007р., було накладено арешт на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

Про арешти позивачі довідався з архівної довідки Одеського державного нотаріального архіву від 19.05.2023р. №1143/0818 та Інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна від 09.06.2023 р.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просить суд скасувати арешт із належного йому майна, посилаючись на статтю 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач пред`явив позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача, а тому позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачається інша форма звернення та порядок вирішення.

Судами встановлено, що позивач є боржником перед стягувачем, є стороною виконавчого провадження.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Заявлені позивачами вимоги не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог статей 42, 48, 175, 447 ЦПК України. Тому такий позов взагалі не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, районний суд має відмовити у відкритті провадження у справі.

Аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 19.11.2020 року у справі №520/7100/19.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже суд, звертає увагу позивача, що він мав би звернутись за захистом своїх прав та інтересів в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 186, 258, 259, 263, 264, 352, 447 ЦПК України, СУД

ВИРІШИВ:

У відкритті провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала набираєзаконної силинегайно післяїї проголошення,якщо іншене передбаченоцим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.