Постанова

від 28.02.2024 по справі 916/1406/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1406/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача Хлєбникова Н.А., ордер серія ВН №1334228 від 04.01.2024р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Громадської організації ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст про розподіл судових витрат на правову допомогу при розгляді апеляційної скарги Приватного підприємства ,, Дніпронафтопродукти

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2023, повний текст складено та підписано 23.10.2023

у справі №916/1406/23

за позовом Приватного підприємства ,,Дніпронафтопродукти

до Громадської організації ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.10.2023 у справі №916/1406/23 (суддя Сулімовська М.Б.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024р. року апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Дніпронафтопродукти залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2023 у справі №916/1406/23 залишено без змін.

При цьому, у відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Південно-західного апеляційного господарського суду 04.01.2024, представник ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст зокрема просив стягнути судові витрати на користь ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст пов`язані з витратами на правову допомогу в розмірі 10 000 грн. (документи, що підтверджують витрати на правову допомогу буде надано до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5-ти днів після ухвалення постанови суду).

Крім того, 13.04.2024 представником ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст було подано клопотання про залучення до матеріалів справи №916/1406/23 докази понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, зокрема, ордер на надання правової допомоги, додаткову угоду №2 від 25.12.2023 до Договору про надання правової допомоги №0075 від 05.07.2023, Акт приймання-передачі виконаних робіт від 15.02.2024 до Договору про надання правової допомоги №0075 від 05.07.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 призначено розгляд заяви Громадської організації ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст про розподіл судових витрат на правову допомогу у справі №916/1406/23 на 28 лютого 2024 року о 10:30 год.

23.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства ,,Дніпронафтопродукти надійшла заява, відповідно до якої позивач просить повернути ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу без розгляду.

Обґрунтовуючи вказану заяву позивач зазначає, що з підсистеми Електронний суд вбачається, що на сьогоднішній день відповідач не зареєстрував електронний кабінет, хоча зобов`язаний це зробити в силу закону.

Крім того, 23.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства ,,Дніпронафтопродукти надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які понесла ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст.

Позивач зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу відсутні будь-які доводи та аргументи, які стосуються суті спірних правовідносин, а саме достовірності чи недостовірності інформації розміщеної в мережі Інтернет, яка стосується ділової репутації позивача. При цьому, доводи відповідача зводяться виключно до цитування процесуальних норм, які стосуються доказів та відповідності їх критеріям своєчасності та повноти.

В той же час, в акті приймання-передачі виконаних робіт представник відповідача зазначає, що ним проведено аналіз судової практики по даній категорії справ однак у відзиві на апеляційну скаргу відсутні будь-які посилання на судову практику.

27.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст надійшло клопотання про надання доступу до справи №916/1406/23 в підсистемі «Електронний суд» та долучити до матеріалів справи витяг про наявність у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства ,,Дніпронафтопродукти про повернення ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу без розгляду з підстав відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, колегія суддів відмовляє у її задоволенні, оскільки як вбачається з наданих позивачем доказів, зокрема з відповіді №552975 вбачається, що ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст (код ЄДРПОУ 38594691) має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Таким чином, станом на дату розгляду заяви у ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст наявний Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та підстави для залишення без розгляду заяви відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити в повному обсязі заяву про розподіл судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про дату та час розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Враховуючи, що явка сторін не визнавалась обов`язковою, колегія суддів доходить до висновку про розгляд заяви без участі представника позивача.

Обговоривши доводи та вимоги заяви Громадської організації ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст про розподіл судових витрат, судова колегія зазначає наступне.

Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 242/4741/16-ц).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п. п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 року у справі № 34-16/17-3683-2011 викладено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Таким чином, суд касаційної інстанції чітко зазначив, що критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).

Так, як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, представником Громадської організації ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст в суді апеляційної інстанції була адвокат Хлєбникова Наталя Анатоліївна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №003940 від 18.09.2019) відповідно до ордеру серія ВН №1334228 від 04.01.2024.

При цьому, вказаним адвокатом у відзиві на апеляційну скаргу сформульовано заяву про стягнення судових витрат на користь ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст пов`язані з витратами на правову допомогу в розмірі 10 000 грн. (документи, що підтверджують витрати на правову допомогу буде надано до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5-ти днів після ухвалення постанови суду).

Крім того, 13.04.2024 представником ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст було подано клопотання про залучення до матеріалів справи №916/1406/23 докази понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, зокрема, ордер на надання правової допомоги, додаткову угоду №2 від 25.12.2023 до Договору про надання правової допомоги №0075 від 05.07.2023, Акт приймання-передачі виконаних робіт від 15.02.2024 до Договору про надання правової допомоги №0075 від 05.07.2023.

Приймаючи до уваги те, що представник ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву щодо наміру подання доказів стосовно понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та надав відповідні докази та акт приймання-передачі наданих послуг, колегія суддів зазначає про дотримання строків подання вказаної заяви, встановлених ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи також вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст надано такі документи:

- ордер на надання правової допомоги;

- копію додаткову угоду №2 від 25.12.2023 до Договору про надання правової допомоги №0075 від 05.07.2023;

- копію Акту приймання-передачі виконаних робіт від 15.02.2024 до Договору про надання правової допомоги №0075 від 05.07.2023.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 05.07.2023 між адвокатом Хлєбніковою Н.А. та Громадською організацією "Херсонська обласна агенція громадської журналістики "Міст" укладено Договір №0075 про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту.

В розділі 2 Договору сторони дійшли згоди про те, що вартість послуг за цим Договором визначається в Додаткових угодах та/або в Рахунку(ах) до Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Вартість юридичних послуг Адвоката розраховується в наступних порядках: погодинна оплата вартості, яка визначається шляхом множення об`єму ефективно витраченого часу Адвоката на ціну вартості однієї години Адвоката; фіксована сума вартості за об`єм та/або період надання послуг, яка визначається за результатами повноцінного аналізу обставин та документів, що мають значення для визначення об`єму юридичних послуг.

Юридичні послуги, що надаються Адвокатом, Клієнтом сплачуються в гривнях, шляхом сплати вартості послуг, які визначені в рахунку та/або в Додатковій угоді, протягом 10 календарних днів з моменту виставлення такого рахунку.

Після завершення надання правової допомоги складається Акт про надання правової допомоги (далі - Акт), що підписується кожною зі Сторін.

В Акті вказується обсяг наданої Адвокатом правової допомоги і її вартість.

Акт надсилається Клієнтам Адвокатом електронною поштою або передається на підпис особисто.

Акт про надання правової допомоги, вважається підписаним, якщо протягом 3 (трьох) днів з моменту його отримання Клієнтом, якщо останній не надав Адвокату письмові аргументовані заперечення на Акт.

В Додатковій угоді Сторони можуть визначити інший порядок оплати наданої правової допомоги, у цьому випадку Сторони керуються умовами такої угоди.

В разі надання послуг, що не узгоджувалися в Додатковій угоді, але були замовлені Клієнтами та узгоджені Адвокатом в будь-який інший спосіб, підлягають оплаті на підставі відповідного Акту надання правової допомоги.

Договір підписаний адвокатом Хлєбніковою Н.А. та уповноваженою особою відповідача без будь-яких зауважень.

25.12.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору, за умовами якої Адвокат зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі про надання правової допомоги №0075 від 05.07.2023, надати клієнтові послуги, зазначені в детальному описі роботи адвоката (п.2 даної Додаткової угоди).

В п.2 Додаткової угоди сторони погодили, що об`єм послуг наданих адвокатом не є остаточним та може бути збільшений за згодою сторін, в разі необхідності надання додаткових послуг при представництві Клієнта в суді апеляційної інстанції.

Згідно п.3 Додаткової угоди сторони погодили, що вартість години роботи Адвоката при представництві інтересів Клієнта в суді Апеляційної інстанції складає 2500 грн. за 1 годину роботи адвоката. При цьому, участь в кожному судовому засіданні оплачується фіксовано - 2500 грн. за кожне засідання, в не залежності від того, яку кількість часу таке засідання буде продовжуватись.

У п.4 Додаткової угоди зазначено детальний опис роботи адвоката з розрахунком вартості такої роботи

1.Ознайомлення з апеляційною скаргою (0,5 год.) 1250 грн.;

2.Аналіз судової практики по даній категорії справ, формування стратегії та погодження стратегії з клієнтом (0,5 години) - 1250 грн.

3.Підготовка відзиву (2 години) 5 000 грн.

4.Участь у судовому засіданні - 2500 грн.

Всього:.10 000 гр.

Відповідно до п.5 Додаткової угоди умови сплати: протягом 30 банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Сторони погодили підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та оплату вартості послуг після винесення рішення по справі №916/1406/23.

Додаткова угода підписана сторонами без жодних зауважень.

Актом приймання-передачі виконаних робіт від 15.02.2024 визначено, що Адвокат Хлєбникова Наталя Анатоліївна (Адвокат) та Громадська організація "Херсонська обласна агенція громадської журналістики "Міст" (Клієнт) підписали даний Акт приймання-передачі виконаних робіт про наступне:

1.Адвокат в порядку та на умовах, визначених у Договорі про надання правової допомоги №0075 від 05.07.2023 надав, а Клієнт прийняв наступні послуги:

1.Ознайомлення з апеляційною скаргою (0,5 год.) 1250 грн.;

2.Аналіз судової практики по даній категорії справ, формування стратегії та погодження стратегії з клієнтом (0,5 години) - 1250 грн.

3.Підготовка відзиву (2 години) 5 000 грн.

4.Участь у судовому засіданні - 2500 грн.

6.Всього:.10 000 гр.

2. Підписанням даного акту приймання-передачі засвідчується, що Адвокат надав, а клієнт прийняв послуги зазначені в п.1 даного акту.

3. Підписанням даного акту приймання-передачі Клієнт посвідчує, що послуги надані в належній якості та в повному обсязі. Клієнт не має жодних зауважень до Адвоката. Всі зобов`язання по договору Адвокатом виконані в повному обсязі.

4. Умови сплати: протягом 30 банківських днів з дня підписання даного акту приймання-передачі виконаних робіт.

5. Акт приймання-передачі виконаних робіт складений у двох примірниках, по одному для кожного з сторін.

6. Цей акт приймання-передачі набуває чинності з моменту його підписання та є невід`ємною частиною Договору.

Як було раніше зазначено колегією суддів за текстом постанови, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, розподіл судових витрат визначений ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 якої передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до ч. 3 ст. 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правовий аналіз зазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При цьому, загальне правило розподілу судових витрат визначене ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, яка є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

23.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства ,,Дніпронафтопродукти надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які понесла ГО ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст.

Позивач зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу відсутні будь-які доводи та аргументи, які стосуються суті спірних правовідносин, а саме достовірності чи недостовірності інформації розміщеної в мережі Інтернет, яка стосується ділової репутації позивача. При цьому, доводи відповідача зводяться виключно до цитування процесуальних норм, які стосуються доказів та відповідності їх критеріям своєчасності та повноти.

В той же час, в акті приймання-передачі виконаних робіт представник відповідача зазначає, що ним проведено аналіз судової практики по даній категорії справ однак у відзиві на апеляційну скаргу відсутні будь-які посилання на судову практику.

З огляду на вказане та наведені вище обставини, оцінивши подані заявником письмові докази на підтвердження витрат на надання правничої допомоги, беручи до уваги відсутність особливої складності справи, яка переглядалася судом апеляційної інстанції, кількість і тривалість засідання у даній справі, в якій брав участь представник відповідача в суді апеляційної інстанції (1 судове засідання), а також те, що підготовка до судового засідання, робота в судовому засіданні у даній справі фактично є складовими підготовки відзиву на апеляційну скаргу, недоведеність заявником обґрунтованості та пропорційності розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, негативну поведінку сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи, колегія суддів зазначає, що у даному випадку, з огляду на розумність, обґрунтованість та співмірність розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, такий розмір у сумі 10 000 грн. є значно завищеним заявником, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про те, що достатнім, співмірним та обґрунтованим буде розмір призначення до відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Так, у постанові від 11.01.2023 року у справі № 922/4195/21 Верховний Суд дійшов висновку, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

При цьому, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає частково обґрунтованою заяву Громадської організації ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги Приватного підприємства ,,Дніпронафтопродукти на рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2023 у справі № /1406/23, та такою, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.

Керуючись статтями 129, 233, 244 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Заяву Громадської організації ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства ,, Дніпронафтопродукти на користь Громадської організації ,,Херсонська обласна агенція громадської журналістики ,,Міст 5 000 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви відмовити.

3. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів сторін.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови

складено та підписано 29.02.2024р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький