Постанова

від 14.02.2024 по справі 910/7021/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2024 р. Справа№ 910/7021/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Сотнікова С.В.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю представників учасників справи:

від УКРНОІВІ: Поліщук Н.В. - відповідно до витягу з ЄДРПОУ;

від Чугаі Суйяку Кабусікі Кайся: Сопільняк В.Ю. - у відповідності до ордеру серія АІ № 1510255 від 28.12.2023;

від Чугаі Суйяку Кабусікі Кайся: Сопільняк О.Ю. - згідно з ордером серії АІ № 1548379 від 14.02.2024;

від Ф. Хофманн-ля Рош АГ: Сопільняк В.Ю. - відповідно до ордеру серія АІ № 1510262 від 28.12.2023;

від Ф. Хофманн-ля Рош АГ: Сопільняк О.Ю. - у відповідності до ордеру серії АІ № 1548382 від 14.02.2024.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23 (суддя Картавцева Ю.В., повний текст рішення складено та підписано - 17.11.2023)

за позовом Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД»

до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Чугаі Суйяку Кабусікі Кайся (Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Ф. Хофманн-ля Рош АГ (F. Hoffmann-la Roche AG)

про визнання недійсним правочину та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

04.05.2023 Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» (надалі також позивач/скаржник) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (надалі також відповідач/УКРНОІВІ) про визнання недійсним правочину та зобов`язання вчинити дії.

На обґрунтування позовних вимог Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» зазначає, що заява правовласників про часткову відмову від прав на винахід за патентом № 104134 була прийнята та задоволена відповідачем з порушенням приписів Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», з огляду на що позивач просить суд:

- визнати недійсним правочин - задоволення заяви від 08.08.2022 про часткову відмову від прав на винахід і дії по внесенню змін до формули винаходу «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації», який охороняється патентом України №104134 і внесення відомостей щодо цього в Державний реєстр України винаходів;

- зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», яка виконує функції Національного органу інтелектуальної власності внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відповідні відомості стосовно визнання недійсним вказаного правочину - по задоволенню заяви про часткову відмову від прав на винахід і внесення змін до формули винаходу «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації», який охороняється патентом України №104134 і здійснити публікацію про це в його офіційному Бюлетені.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23 (суддя Картавцева Ю.В., повний текст рішення складено та підписано - 17.11.2023) у позові відмовлено повністю.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 55 Конституції України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), ст.ст. 1, 3-1, 7, 22, 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та мотивоване тим, що Благодійною організацією «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» не доведено, яким чином потенційне задоволення вимог про визнання недійсним спірного рішення вплине на благодійну діяльність позивача.

Також, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що Укрпатент при задоволенні Заяви від 09.08.2022 про часткову відмову від прав на винахід за патентом України № 104134 та внесення відомостей щодо цього в Державний реєстр України винаходів, діяв в межах делегованих йому дискреційних повноважень НОІВ та на підставі Закону.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов неправильних висновків стосовно відсутності у позивача порушеного права, оскільки останнім було чітко відображено, що він здійснює свою діяльність в сфері реалізації міжнародних проектів головним чином в галузі фармакології і медицини та впровадження комплексних проектів з профілактики та нерозповсюдження інфекційних і неінфекційних захворювань, що мають соціальне значення, а також забезпечення отримувачів благодійної допомоги якісними і доступними лікарськими засобами і терапевтичними послугами.

Крім того, Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» вказує на відсутність проведеної кваліфікаційної експертизи в процесі розгляду заяви про часткову відмову від прав на винахід.

Поміж іншого, як зазначає скаржник, у виписці з Реєстру від 31.08.2022, яка стосувалась виправлення помилки в «старій» формулі винаходу (що мала 19 пунктів), вже була вказана «нова» формула, яка з`явилась в результаті змін до формули внаслідок часткової відмови від прав.

До того ж, Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» вказує на те, що відповідно до інформації з системи Діловодства по заявці в переліку платежів, які зараховувались стосовно патенту 104134 відсутнє відображення такого платежу у розмірі 12 000 грн за проведення експертизи сплаченого 08.08.2022 за платіжним дорученням № 1529, а відображений лише за платіжним дорученням № 1532.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

11.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким відповідач просить суд, апеляційну скаргу Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23 - без змін.

12.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Чугаі Суйяку Кабусікі Кайся (Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha) надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого третя особа-1 просить суд, оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» - без задоволення.

Ф. Хофманн-ля Рош АГ (F. Hoffmann-la Roche AG) відзиву на апеляційну скаргу Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» не надало, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023 апеляційну скаргу Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 910/7021/23 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7021/23 за позовом Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»; третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Чугаі Суйяку Кабусікі Кайся (Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha); третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Ф. Хофманн-ля Рош АГ (F. Hoffmann-la Roche AG) про визнання недійсним правочину та зобов`язання вчинити дії. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23 до надходження матеріалів справи.

21.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/7021/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 у справі № 910/7021/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23; розгляд апеляційної скарги Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23 призначено на 14.02.2024.

Слід зазначити, що суддя Сотніков С.В. перебував у відпустці 25.01.2024 по 12.02.2024 (включно).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 910/7021/23 відмовлено у задоволенні заяви Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Явка представників учасників справи

14.02.2024 у судове засідання з`явилися представники Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Чугаі Суйяку Кабусікі Кайся (Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha) та Ф. Хофманн-ля Рош АГ (F. Hoffmann-la Roche AG).

У судове засідання 14.02.2024 не з`явився представник Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», який повідомлявся про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представників відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2.

Заяви/клопотання заявлені учасниками справи

12.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» надійшло додаткове обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення, згідно з яким остання просить суд, зокрема, приєднати до матеріалів справи відповіді на адвокатські запити та надати їм відповідну правову оцінку.

Щодо долучення до матеріалів справи відповідей на адвокатські запити, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В силу до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Водночас, згідно частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів зазначає, що документи, які позивач просить долучити до матеріалів справи датовані після прийняття судом оскаржуваного в даній справі рішення, відтак, відсутність доказу як такого на момент розгляду справи судом першої інстанції виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання заявником таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм господарського процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012.

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип «рівної зброї» («equality of arms») згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996).

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у приєднанні до матеріалів справи відповіді на адвокатські запити.

Також, 14.02.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду та через систему «Електронний суд» від Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовому засіданні 14.02.2024 на обговорення ставиться питання про можливість задоволення клопотання Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 14.02.2024 представник Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» не заперечував проти задоволення вищевказаного клопотання.

Представники Чугаі Суйяку Кабусікі Кайся (Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha) та Ф. Хофманн-ля Рош АГ (F. Hoffmann-la Roche AG) у судовому засіданні 14.02.2024 заперечували проти задоволення клопотання Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» про відкладення розгляду справи.

Розглянувши вищевказане клопотання позивача, заслухавши думку представників відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Разом з тим, на обґрунтування вищевказаного клопотання Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» зазначає, що останній було не відомо про результат розгляду заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Щодо вказаних вище тверджень скаржника, необхідно зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

При цьому, суддя Сотніков С.В. перебував у відпустці з 25.01.2024 по 12.02.2024 (включно).

Так, за наслідками розгляду вищевказаної заяви скаржника, судом постановлено ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 910/7021/23, якою відмовлено у задоволенні заяви Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки її не було надіслано учасникам справи.

Вищевказане судове рішення було надіслано судом апеляційної інстанції в електронні кабінети учасників справи та/або їх представників, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного документа.

Слід вказати, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 910/7021/23 отримано представником скаржника 14.02.2024 о 12 год 51 хв, а відтак, Благодійну організацію «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» було належним чином повідомлено про результати розгляду заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

При цьому, у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» (ідентифікаційний код юридичної особи 21721459) зареєстроване місцезнаходження юридичної особи - 04080, м. Київ, вул. Межигірська, 87-Б.

Отже, скаржник (місцезнаходження якого є місто Київ) не був позбавлений можливості направити уповноваженого представника у судове засідання 14.02.2024 після отримання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 910/7021/23, яка постановлена за наслідками розгляду заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

До того ж, у судовому засіданні 14.02.2024 представники відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2 повідомили про те, що останнім було відомо про надходження заяви Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та про наслідки її розгляду.

Крім того, колегією суддів також враховано, що явка представників учасників справи у судове засідання 14.02.2024 обов`язковою не визнавалась.

Відтак, всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України, Благодійною організацією «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» не надано належних та допустимих доказів неможливості направити уповноваженого представника в судове засідання, яке призначене на 14.02.2024, оскільки останнього про час, місце та дату судового засідання було попереджено заздалегідь, а отже, було достатньо часу для того, щоб забезпечити явку уповноважених представників у судове засідання саме 14.02.2024.

Згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховано доводи викладені в апеляційній скарзі.

Водночас, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17).

Також, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та подальшою його пролонгацією, введено воєнний стан в Україні.

При цьому, слід зауважити, що діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», статтею 12-2 якого визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Отже, положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану» унормовано, що навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право особи на судовий захист.

Поміж іншого, у відповідності до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади; характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

В умовах російської агресії на території України, кожен державний орган, кожен господарюючий суб`єкт , кожна людина повинні робити все, що в їх силах для досягнення перемоги над ворогом.

У зв?язку з чим, колегія суддів зазначає, що в період воєнного стану основною задачею господарських судів є забезпечення роботи економіки, шляхом вирішення в максимально короткі строки спорів між суб`єктами господарювання, з метою відновлення товарно-грошових відносин між ними, що в свою чергу призводить до наповнення бюджету країни, який в період воєнного стану дає можливість підвищувати обороноздатність країни.

За таких обставин, з урахуванням задач господарських судів, приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, введення в Україні воєнного стану, судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в строк, який є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо недопустимості припинення повноважень судів в умовах воєнного стану, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи в суд апеляційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Позиції учасників справи

14.02.2024 у судовому засіданні представники Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Чугаі Суйяку Кабусікі Кайся (Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha) та Ф. Хофманн-ля Рош АГ (F. Hoffmann-la Roche AG) заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23 - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, Чугаі суйяку кабусікі кайся (Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha) та Ф. Хофманн-ля Рош АГ (F. Hoffmann-la Roche AG) (Третій особі 1 та Третій особі 2) належать майнові права інтелектуальної власності на винахід «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації» (надалі - Винахід), що засвідчується патентом України № 104134 від 10.01.2014.

Патент України № 104134 було видано за заявкою № a201009396 від 26.12.2008, про що 10.01.2014 в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 6 здійснено публікацію відомостей.

Слід зазначити, що третіми особами було подано до правопопередника УкрНОІВІ клопотання про виправлення очевидної помилки від 09.08.2022. Так, клопотання було обґрунтоване тим, що згідно з матеріалами заявки, термін «інгібування димеризації» був зазначений у зміненій формулі винаходу, поданій у відповіді на попередній висновок разом з листом № МІ-7405 від 19.06.2013. У додатку ж до висновку про відповідність винаходу умовам патентоздатності за № 22828/3А/13 від 20.09.2013, помилково було вказано термін «інгібування деамідування». За результатами розгляду клопотання про виправлення помилки було прийнято рішення про виправлення помилки та 31.08.2022 було внесено відповідні відомості до Реєстру.

Крім того, третіми особами було реалізоване право на часткову відмову від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу за патентом України № 104134, передбачене частиною 1 статті 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» у редакції від 14.10.2020, шляхом подання заяви № 10735/1 від 09.08.2022.

У відповідності до виписки з Державного реєстру патентів України на винаходи щодо патенту України № 104134 на винахід «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації», наданою Державною організацією «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (Відповідач; УкрНОІВІ) за результатами часткової відмови від прав, формула винаходу за патентом України № 104134 виглядає наступним чином:

« 1. Стабільна антитіловмісна рідка композиція, що містить 180 мг/мл антитіла, 100 мМ аргініну і 30 мМ метіоніну, причому антитіло являє собою гуманізоване антитіло до рецептора IL-6 MRA.

2. Композиція за п. 1, яка додатково містить 0,5 мг/мл полісорбату 80, 20 мМ розчину гістидинового буфера і має рН 6,0.

3. Композиція за п. 2, яка відрізняється тим, що димеризація молекул антитіл інгібується.

4. Композиція за п. 2, яка відрізняється тим, що деамідування молекул антитіл інгібується.

5. Спосіб інгібування димеризації молекул антитіла в рідкій композиції, що містить антитіло, який включає додавання аргініну і метіоніну до цієї рідкої композиції, причому композиція містить 180 мг/мл антитіла, і де аргінін доданий в композицію у кількості 100 мМ, і метіонін у кількості 30 мМ, і причому антитіло являє собою гуманізоване антитіло до рецептора IL-6 MRA.

6. Спосіб за п. 5, в якому композиція додатково містить полісорбат 80 у кількості 0,5 мг/мл, розчин гістидинового буфера з концентрацією 20 мМ, та має рН 6,0.».

Отже, часткова відмова від прав здійснена шляхом (1) внесення змін до незалежних пунктів 1, 17 формули, а саме шляхом внесення до незалежних пунктів 1,17 формули ознак, наявних у підпорядкованих ним залежних пунктах 5, 7, 8 та 18, 19 формули, відповідно, (2) виключення залежних пунктів 2-8, 10-12, 15, 16, 18 формули, та (3) уточнення кількісних ознак в незалежних пунктах 1, 17 та залежних пунктах 9, 19 формули до конкретних значень в межах вказаного діапазону.

Так, Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» у позовній заяві стверджує, що здійснює свою діяльність в сфері реалізації міжнародних проектів головним чином в галузі фармакології, медицини і впровадження комплексних проектів з профілактики та нерозповсюдження інфекційних та неінфекційних захворювань, що мають соціальне значення, а також забезпечення отримувачів благодійної допомоги якісними і доступними лікарськими засобами і терапевтичними послугами. Позивач посилається на те, що реалізує міжнародний проект «Використання гнучких положень ТРІПС для розширення доступу до лікування ВІЛ та інфекції ВІЛ/СНІД в країнах з середнім рівнем доходу» та «Подолання патентних бар`єрів щодо лікарських засобів проти туберкульозу та COVID-19 з метою розширення доступу до лікування туберкульозу та COVID-19» за фінансової підтримки Міжнародної коаліції з готовності до лікування (International Treatment Preparedness Coalition (ІТРС). На думку позивача, однією із пріоритетних задач діяльності останнього є подолання патентних бар`єрів щодо лікарських засобів проти туберкульозу та COVID-19. Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» також стверджує, що у процесі дослідження лікарських засобів, які застосовуються для лікування COVID-19 та артриту та які стосуються специфіки лікування від COVID-19 та артриту осіб, які одночасно хворіють на ВІЛ/СНІД, а також з метою з`ясування наявності патентної охорони таких препаратів та/або способів їх виготовлення чи застосування позивачем встановлено, що одним із таких лікарських засобів є лікарський засіб з міжнародною непатентованою назвою «Тоцилізумаб» (також відомий, як атилізумаб). Позивач зазначив, що люди, які живуть з ВІЛ/СНІД знаходяться в групі ризику щодо COVID-19 та ревматоїдного артриту.

За твердженнями Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», останній стало відомо про те, що речовина «тоцилізумаб», яка є активною діючою речовиною лікарського засобу «Актемра» (виробниками якого є треті особи), захищена патентом України № 104134 на винахід «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації», державна реєстрація якого здійснена правопопередником УкрНОІВІ у 2014 році. Дата публікації відомостей про видачу зазначеного патенту 10.01.2014.

Позивач зазначає, що отримання третіми особами патенту України № 104134 призвело до виникнення у Чугаі суйяку кабусікі кайся (Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha) та Ф. Хофманн-ля Рош АГ (F. Hoffmann-la Roche AG) монопольного права на використання відповідної речовини, і як наслідок зумовило можливість встановлювати завищену ціну на власні лікарські засоби.

Зважаючи на те, що патент України № 104134, на переконання позивача, не відповідає умовам патентоздатності, передбаченими ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» звернулася до суду з позовом у справі № 910/21780/21.

Також, позивач зазначає, що після відкриття провадження у справі № 910/21780/21 володільцями патенту № 104134 впродовж серпня-вересня 2022 року були вчинені дві юридично значимі дії по відношенню до формули винаходу за патентом № 104134: подана заява про виправлення очевидних помилок у формулі та подана заява про часткову відмову від прав на винаходу спосіб внесення змін до формули винаходу.

На обґрунтування позовних вимог Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» зазначає, що задоволення відповідачем заяви третіх осіб про часткову відмову від прав на винахід «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації» за патентом України № 104134 здійснено з порушенням вимог законодавства, є незаконним і не може породжувати правові наслідки. Поміж іншого, позивач наполягає на тому, що:

- не була проведена кваліфікаційна експертиза в процесі розгляду заяви про часткову відмову від прав на винахід;

- у виписці з Реєстру від 31.08.2022, яка стосувалась виправлення помилки в «старій» формулі винаходу (що мала 19 пунктів), вже була вказана «нова» формула, яка з`явилась в результаті змін до формули внаслідок часткової відмови від прав;

- відсутні рішення та висновки, які мають ухвалюватися в процесі і за результатами проведення експертизи щодо заяви про часткову відмову від прав на винахід;

- з інформації з системи Діловодства по заявці в переліку платежів, які зараховувались стосовно патенту 104134 відсутнє відображення такого платежу у розмірі 12000 грн за проведення експертизи сплаченого 08.08.2022 за платіжним дорученням №1529, а відображений лише за платіжним дорученням №1532.

За таких обставин, Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» просить суд:

- визнати недійсним правочин - задоволення заяви від 08.08.2022 про часткову відмову від прав на винахід і дії по внесенню змін до формули винаходу «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації», який охороняється патентом України №104134 і внесення відомостей щодо цього в Державний реєстр України винаходів;

- зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», яка виконує функції Національного органу інтелектуальної власності внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відповідні відомості стосовно визнання недійсним вказаного правочину - по задоволенню заяви про часткову відмову від прав на винахід і внесення змін до формули винаходу «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації», який охороняється патентом України №104134 і здійснити публікацію про це в його офіційному Бюлетені.

За результатами розгляду даної позовної заяви, місцевим господарським судом прийнято судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Чугаі Суйяку Кабусікі Кайся (Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha) та Ф. Хофманн-ля Рош АГ (F. Hoffmann-la Roche AG), обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Об`єктом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23 про відмову у задоволенні позовних вимог.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

В силу п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (постанова Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20).

Таким чином, особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Разом з тим, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21.

Так, Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», зокрема, просить визнати недійсним правочин - задоволення заяви від 08.08.2022 про часткову відмову від прав на винахід і дії по внесенню змін до формули винаходу «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації», який охороняється патентом України №104134 і внесення відомостей щодо цього в Державний реєстр України винаходів.

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначено, що Національний орган інтелектуальної власності (надалі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.

Згідно з ч. 2 ст. 3-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить, зокрема, приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них; здійснення державної реєстрації винаходів і корисних моделей, видача патентів на винаходи і корисні моделі; опублікування офіційних відомостей про винаходи і корисні моделі у Бюлетені, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

У пункті 19 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Враховуючи вищевикладені обставини, дії Укрпатенту (правонаступником якого є УкрНОІВІ) щодо задоволення заяви третіх осіб про часткову відмову від прав на винахід за патентом України № 104134 були наслідком виконання владних функцій НОІВ, що за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії.

Необхідно вказати, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

До того ж, законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Однією з цілей таких обмежень є недопущення розгляду у судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів і така мета досягається законодавчо встановленим обмеженням, тобто останнє є пропорційним переслідуваній меті.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 9901/415/18.

Слід зазначити, що позивач - це самоврядна, на добровільних засадах, благодійна організація.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначено, що благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності. Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

У відповідності до п. 2.1 Статуту Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», затвердженого Загальними зборами учасників Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Протокол № 16/2020 від 30.06.2020 (надалі - Статут), головною метою діяльності позивача є здійснення, провадження та підтримка благодійної діяльності в інтересах суспільства, через надання допомоги та сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, а також розвиток і підтримка українського суспільства у сфері впровадження комплексних проектів з профілактики та нерозповсюдження інфекційних та неінфекційних захворювань, що мають соціальне значення, у тому числі ВІЛ/СНІДу та інших захворювань як в Україні, так і в країнах за її межами (в тому числі в регіоні Східної Європи та Центральної Азії), сприяння у наданні якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекцій, а також впровадження інших благодійних програм.

Згідно з п. 2.2 Статуту цілями позивача є здійснення благодійної діяльності та надання благодійної допомоги.

В силу п. 2.3 Статуту сферами благодійної діяльності є: охорона здоров`я, у тому числі у сфері профілактики та протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, інших інфекційних та неінфекційних захворювань; опіка і піклування, законне представництво та правова допомога; соціальний зачне і, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності; освіта; наука і наукові дослідження; екологія та охорона довкілля; права людини і громадянина пі основоположні свободи; розвиток територіальних громад; розвиток міжнародної співпраці України; сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні.

За змістом п. 2.5 Статуту, позивач сприяє у встановленому чинним законодавством України порядку здійснення загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на зниження рівня захворюваності і смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу, сприяє у доступі до якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, інших інфекційних та не інфекційних захворювань, доступу до послуг з лікування, медичної допомоги, догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ та інших уразливих до ВІЛ груп населення шляхом здійснення благодійної діяльності. Позивач має право бути виконавцем вказаних загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати: статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову; інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту; чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації; добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду (постанова Верховного Суду від 21.03.2021 справі № 640/21611/19).

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17 вказано, що заінтересованість особи у вирішенні спору повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

Ознаки, притаманні законному інтересу, визначені у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004. Поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Законний інтерес, який підлягає судовому захисту, має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»).

Близький за змістом правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у справі № 522/3665/17, та у справі № 810/1110/18.

Слід зазначити, що предметом даного спору є визнання недійсним індивідуального акта суб`єкта владних повноважень - рішення про задоволення заяви про часткову відмову від прав на винахід, що випливають з патенту України №104134.

Застосування конкретного способу захисту цивільного захисту залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, у тому числі, щодо можливого порушення прав чи інтересів у майбутньому, натомість висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Проте, матеріали справи не містять доказів реалізації позивачем міжнародних проектів «Використання гнучких положень ТРІПС для розширення доступу до лікування ВІЛ та інфекції ВІЛ/СНІД в країнах з середнім рівнем доходу» та «Подолання патентних бар`єрів щодо лікарських засобів проти туберкульозу та COVID-19 з метою розширення доступу до лікування туберкульозу та COVID-19» за фінансової підтримки Міжнародної коаліції з готовності до лікування (International Treatment Preparedness Coalition (ІТРС), так само як і доказів зв`язку будь-якої іншої діяльності Позивача в рамках здійснення ним благодійної діяльності із заявленими позовними вимогами.

Поміж іншого, Благодійною організацією «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» не надано будь-яких доказів того, що визнання недійсним рішення про задоволення заяви третіх осіб про часткову відмову від прав на винахід за патентом України № 104134 матиме своїм наслідком державну реєстрацію будь-яких інших лікарських засобів із вмістом діючої речовини на основі «тоцилізумабу», а їх вартість буде значно меншою вартості лікарського засобу виробництва третіх осіб.

Відтак, позивачем не доведено, яким чином потенційне задоволення вимог про визнання недійсним спірного рішення вплине на благодійну діяльність Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД».

Таким чином, за відсутності у матеріалах справи доказів порушення, невизнання або оспорювання прав та/або охоронюваних законом інтересів Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», недоведення позивачем у визначений законом спосіб зв`язку між метою своєї діяльності та предметом позову, незазначення конкретно інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту, необгрунтування свого особистого, безпосереднього інтересу у вирішенні питання, що є предметом позову, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про недоведення позивачем права на звернення до суду за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного прав та/або охоронюваного законом інтересу.

Водночас, встановивши відсутність порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду, що є самостійною підставою для відмови у позові, необхідно надати оцінку аргументам позивача щодо порушення відповідачем норм Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Так, Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» зазначає, що Укрпатентом було порушено норми Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (надалі - Закон) при розгляді заяв представника третіх осіб, а саме: Заяви № 10735/2 від 09.08.2022 про виправлення очевидної помилки по патенту № 104134 на винахід «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації» та Заяви № 10735/1 від 09.08.2022 про часткову відмову від прав на винахід «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації» за патентом № 104134.

На обґрунтування незаконності рішення про задоволення заяви про часткову відмову від прав на винахід, що випливають з патенту України №104134 позивач посилається на те, що: а) у виписці з Реєстру від 31.08.2022, яка стосувалась виправлення помилки в «старій» формулі винаходу (що мала 19 пунктів), вже була вказана «нова» формула, яка з`явилась в результаті змін до формули внаслідок часткової відмови від прав; б) в процесі розгляду заявки не була проведена кваліфікаційна експертиза та відсутні документально оформлені висновки за результатами проведення такої експертизи; в) з інформації з системи Діловодства по заявці в переліку платежів, які зараховувались стосовно патенту 104134 відсутнє відображення такого платежу у розмірі 12000 грн за проведення експертизи сплаченого 08.08.2022 за платіжним дорученням №1529, а відображений лише за платіжним дорученням №1532.

Приписами ч. 4 ст. 22 Закону передбачено, що помилки у внесених до Реєстру відомостях виправляються за ініціативою володільця патенту та НОІВ.

Згідно з п. 1.3 Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затвердженого наказом МОН України від 12.04.2001 № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2001 за № 379/5570 (надалі - Положення) відомості, що занесені до реєстру, зміни до них, зміни внаслідок виправлення помилок та інші відомості, що занесені до реєстру, Державна служба (наразі УКРНОІВІ) публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідно до п. 2.2 Положення, дані про публікацію зазначених відомостей заносяться до реєстру. У процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо: змін унаслідок виправлення помилок.

За змістом п. 2.4 Положення, у разі виправлення помилок власник (власники) патенту (деклараційного патенту) у тому числі його (їх) правонаступник (правонаступники) за своєю ініціативою подає до Державної служби клопотання щодо зазначених змін, викладене українською мовою. Клопотання має стосуватися одного патенту і містити: номер патенту (деклараційного патенту); номер заявки; дату подання заявки; назву винаходу; ім`я фізичної особи - власника (власників) або повне найменування юридичної особи - власника (власників) й адресу власника (власників) патенту (деклараційного патенту); зміну, що вноситься; адресу для листування. Клопотання підписується власником (власниками) патенту (деклараційного патенту). Якщо власником патенту (деклараційного патенту) є юридична особа, то клопотання підписує особа, яка має на це повноваження у тому числі його (їх) правонаступником (правонаступниками).

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2022 до Укрпатенту надійшла Заява № 10735/2 від 09.08.2022 представника власників патенту № 104134 про виправлення очевидної помилки за вказаним патентом на винахід «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації» (зареєстрована за № Вх-25270/2022).

Так як, виправлення помилок стосувались формули винаходу за патентом № 104134, то Управлінням забезпечення державної реєстрації Укрпатенту 09.08.2022 було надіслано службову записку № Вн-10857/2022 від 09.08.2022 до Департаменту експертизи за № Вн-10857/2022 з проханням надати відомості, що мають бути зазначені за кодом (57) відповідно до матеріалів заявки, виправити текст формули у Базі даних, або надати мотивовану відмову у разі неможливості внесення змін до формули, яку буде надіслано власнику (представнику власника). До службової записки були додано клопотання про виправлення помилок і всі документи, що були до нього додані.

У відповідь від Департаменту експертизи була отримана службова записка від 18.08.2022 № Вн-11269/2022 з повідомленням щодо можливості виправлення помилок та що відповідні виправлення щодо п. 17 формули внесені до бази даних.

Відомості про виправлення помилок були передані на публікацію до розділу «Сповіщення» бюлетеню «Промислова власність» № 35, дата публікації 31.08.2022.

Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» наголошує на тому, що у виписці з Державного з реєстру від 31.08.2022 № 10414/ПА/2022, яка стосувалась виправлення помилки в «старій» формулі винаходу (що містила 19 пунктів), вже була вказана «нова» формула (яка містить 6 пунктів), яка була опублікована за результатами часткової відмови від прав на винахід.

Як вбачається з матеріалів справи, публікація з інформацією про внесення змін до формули винаходу внаслідок виправлення помилки була здійснена у бюлетені № 35 «Промислова власність. Винаходи. Корисні моделі. Компонування напівпровідникових виробів» (публікація від 31.08.2022). Публікація ж відомостей за результатами часткової відмови від прав на винахід здійснювалась у бюлетені № 36 (який вважається опублікованим 07.09.2022).

Так, у бюлетені № 35 від 31.08.2022 міститься інформація саме щодо виправлення помилки у п. 17 формули винаходу за патентом України № 104134. При цьому, на момент публікації інформації про виправлення помилки, зміни вносилися саме до «старої» формули винаходу.

При цьому, вже у бюлетені № 36 від 07.09.2022 містяться відомості про викладення формули винаходу у «новій» редакції, за результатами часткової відмови від прав на винахід.

Вказані обставини свідчать про те, що зміни у формулу винаходу були внесені та інформація про такі зміни опублікована у послідовному порядку, в якому такі дії і відбувалися.

Разом з тим, як вбачається з відзиву відповідача, обставина, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, виникла внаслідок технічного збою програмного забезпечення. Зокрема: «до виписки з Реєстру від 31.08.2022 мала потрапити формула, що була внесена до реєстру 18.08.2022 і передана на публікацію до бюл. № 35. Натомість, внаслідок технічного збою програмного забезпечення до виписки потрапила формула, що на дату її роздрукування - 31.08.2022 вже технічно містилась у базі даних реєстрів для формування наступного бюлетеню стосовно внесення відомостей про зміни в формулу винаходу за патентом № 104134 (6 пунктів формули)».

Стосовно посилання Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» на те, що в процесі розгляду заяви про часткову відмову від прав на винахід не було проведено кваліфікаційної експертизи, необхідно вказати таке.

За змістом ч. 1 ст. 32 Закону володілець патенту в будь-який час може відмовитися від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), повністю або частково в межах опублікованої формули винаходу (корисної моделі) на підставі заяви, поданої до НОІВ. Часткова відмова від прав здійснюється шляхом виключення незалежних пунктів формули або виключення одного чи декількох незалежних пунктів формули та підпорядкованих таким незалежним пунктам залежних пунктів, або шляхом внесення змін до незалежного (незалежних) пункту (пунктів), за умови що таке виключення та (або) зміна призводять до зменшення обсягу правової охорони, що надається державною реєстрацією. Зміни до незалежного пункту формули можуть вноситися шляхом зміни наявних у такому пункті формули ознак або внесення до нього ознак. При цьому вноситися можуть лише ознаки, наявні у підпорядкованих такому незалежному пункту залежних пунктах формули. НОІВ проводить експертизу винаходу з новою редакцією формули на відповідність вимогам цієї статті та статті 7 цього Закону. За проведення експертизи сплачується збір. Повна або часткова відмова від прав набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені. Форма заяви та порядок її розгляду визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання заяви сплачується збір.

Приписами п.п. 2.2, 2.5, 2.6 Положення передбачено, що у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо: відмови від патенту (деклараційного патенту) повністю або частково; зміни обсягу прав у разі часткової відмови від патенту (деклараційного патенту). Заява про повну або часткову відмову від патенту (деклараційного патенту) подається власником (власниками) патенту (деклараційного патенту) і містить: номер патенту (деклараційного патенту); номер заявки; дату подання заявки; назву винаходу; ім`я фізичної особи - власника (власників) або повне найменування юридичної особи - власника (власників) й адресу власника (власників) патенту (деклараційного патенту); адресу для листування; обсяг прав, щодо яких здійснюється часткова відмова від патенту (деклараційного патенту); обсяг прав, що залишається (у разі часткової відмови від патенту (деклараційного патенту). Клопотання про зміну відомостей, що занесені до реєстру, або заяву про повну або часткову відмову від патенту (деклараційного патенту) може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа.

Як вже зазначалось, 09.08.2022 до Укрпатенту надійшла Заява № 10735/1 від 09.08.2022 від 09.08.2022 про часткову відмову від прав на винахід «Рідка композиція, яка містить антитіло високої концентрації» за патентом № 104134 (зареєстрована за № Вх-25271/2022).

Так, відповідач зазначає, що оскільки до Заяви № 10735/1 про часткову відмову від прав був доданий комплект документів про виправлення помилок у формулі винаходу і розгляд заяви про часткову відмову від прав залежав від вирішення питання про виправлення помилок, тому після розгляду Заяви № 10735/2 про виправлення очевидних помилок Управлінням забезпечення державної реєстрації Укрпатенту було надіслано службову записку до Департаменту експертизи заявок на винаходи, корисні моделі та компонування від 24.08.2022 за № Вн-3610-С/2022 з проханням надати роз`яснення: чи є зазначені у заяві зміни, частковою відмовою від прав, та у разі позитивної відповіді привести у відповідність формулу у Базі даних відповідно до поданої заяви.

У відповідь від Департаменту експертизи була отримана службова записка від 26.08.2022 № Вн-3680-С/2022, з повідомленням про те що зазначені у заяві зміни є частковою відмовою від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу № 104134, та, що відповідні виправлення внесені до формули.

На підставі розгляду сукупного комплекту документів (заяви про часткову відмову від прав та службової Департаменту експертизи) були внесені відповідні відомості по державній реєстрації винаходу № 104134 до Державного реєстру України винаходів, які набрали чинності 07.09.2022 - від дати публікації відомостей про це в Бюлетені № 36 від 07.09.2022 (в розділі «Сповіщення»).

В силу ч. 1 ст. 32 Закону володілець патенту в будь-який час може відмовитися від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), повністю або частково в межах опублікованої формули винаходу (корисної моделі) на підставі заяви, поданої до НОІВ.

Часткова відмова від прав здійснюється шляхом виключення незалежних пунктів формули або виключення одного чи декількох незалежних пунктів формули та підпорядкованих таким незалежним пунктам залежних пунктів, або шляхом внесення змін до незалежного (незалежних) пункту (пунктів), за умови що таке виключення та (або) зміна призводять до зменшення обсягу правової охорони, що надається державною реєстрацією.

НОІВ проводить експертизу винаходу з новою редакцією формули на відповідність вимогам ст.ст. 7, 32 цього Закону. За проведення експертизи сплачується збір.

Повна або часткова відмова від прав набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені. Форма заяви та порядок її розгляду визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання заяви сплачується збір.

Положеннями ст. 7 Закону визначені умови патентоздатності винаходу: новизна, винахідницький рівень та промислова придатність.

Таким чином, ст. 32 Закону встановлює необхідність проведення експертизи винаходу з новою редакцією формули на відповідність умовам патентоздатності, встановленим у ст. 7 Закону про винаходи.

Однак, вказаними вище нормами (ст.ст. 7, 32 Закону) не передбачено порядку проведення експертизи винаходу з новою редакцією формули, або форми оформлення результатів такої експертизи.

Крім того, ст. 32 Закону передбачено, що порядок розгляду заяви визначається окремим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Відтак, на момент розгляду заяви третіх осіб та проведення експертизи винаходу з новою редакцією формули, як і на момент розгляду даної справи в суді, відсутні чинні підзаконні акти, які б встановлювали порядок розгляду заяви чи проведення такої експертизи, а також якими була б визначена форма оформлення результатів такої експертизи.

До того ж, відсутність відображення в системі Діловодства зарахування платежу від 08.08.2022 за платіжним дорученням № 1529 за проведення експертизи за статтею 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», відбулося у зв`язку з тим, що новий вид збору не був передбачений Порядком сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716.

За таких обставин, відповідач діяв в межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений законодавством та провів передбачену законодавством експертизу без оформлення результатів такої експертизи у вигляді окремого висновку, зокрема, працівниками Укрпатенту було оформлено службову записку № Вн3680-С/2022, якою було зафіксовано висновки про те, що у Заяві № 10735/1 зміни є частковою відмовою від прав, що випливають з державної реєстрації винаходу № 104134.

Отже, Укрпатент при задоволенні Заяви від 09.08.2022 про часткову відмову від прав на винахід за патентом України № 104134 та внесення відомостей щодо цього в Державний реєстр України винаходів, діяв в межах делегованих йому дискреційних повноважень НОІВ та на підставі Закону.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Приписами статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання даної апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/7021/23 залишити без змін.

3. Справу № 910/7021/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 27.02.2024.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

С.В. Сотніков