Постанова

від 28.02.2024 по справі 910/324/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа№ 910/324/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Харченко О.В.,

від відповідача 1 - Нечипорук О.Л.,

від відповідача 2 - не з`явились,

від третьої особи - не з`явились,

розглянувши апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 (повний текст постанови складено 22.01.2021)

у справі № 910/324/20 (суддя Джарти В.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг»

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Україна»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича

про визнання права власності на майно загальною вартістю 77 777,00 грн та зняття з нього арешту,-

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Україна» про визнання права власності на майно загальною вартістю 77 777, 00 грн. та зняття з нього арешту.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що приватним виконавцем Бережним Ярославом Вікторовичем був накладений арешт на майно позивача, керуючись тим, що майно належить боржнику - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Україна». Відтак, на думку позивача в порушення права власника спірного майна, відповідач 1 з домовленістю з третьою особою, не визнають права власності позивача на спірне майно та намагаються звернути на нього стягнення, тим самим позбавити цього права позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що із наявних у матеріалів справи доказів та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням не вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладений арешт, та майно, на яке ТОВ «Блокбастер-Боулінг» просить визнати право власності, є ідентичним. Крім того місцевий господарський суд встановив, що у межах даної справи ТОВ «Блокбастер-Боулінг» не доведено приналежність йому на праві власності майна, на яке приватним виконавцем накладено арешт, тобто не доведено наявності його порушеного права та охоронюваного законом інтересу накладенням приватним виконавцем арешту на майно на підставі постанови від 24.12.2019 року ВП № 60926626.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, таким, що прийняте без належного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків, викладених в рішенні, дійним обставинам. Зокрема позивач вважає, що лист-вимога від імені ТОВ «Стар Інвестмент Ван» на адресу ТОВ «Блокбастер-Боулінг» однозначно спростовує висновок, що позивачем не доведено наявність фактів оспорення (невизнання) його права власності на спірне майно. При цьому, на думку позивача ним надано належні та допустимі докази того, що він придбав обладнання для боулінгу ще у 2012 році та є його законним власником й безперервно здійснює свою господарську діяльність на цьому обладнанні за однією адресою. Скаржник також звертає увагу на ухвалу Шевченківського районного суду від 22.03.2017 року у справі №761/9689/17, якою встановлено, що майно, яке знаходиться в орендованому позивачем приміщенні та майно, що було передано в заставу ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» є різним майном. Окрім цього, позивач зазначає, що під час огляду доказів зі їх місцезнаходженням про, що було складено місцевим господарським судом протокол огляду було встановлено, що в приміщенні позивача відсутнє обладнання боулінгу під маркою «Switch Pininfarina», разом з тим під час огляду відповідач 1 ствреджував, що це заставне майно, на яке накладено арешт. На думку скаржника вказані обставини переконливо свідчать, що відповідач 1 намагається звернути стягнення на майно, що належить позивачу, чим порушує права власності позивача на спірне майно. Й наостанок позивача стверджує, що виконавчий напис нотаріуса від 06.12.2019 року виданий з порушенням, оскільки ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» продало відповідачу 1 фактично прострочені права, як в розумінні ст. 88 Закону України «Про нотаріат», так і в розумінні строків позовної давності.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді ОСОБА_1, Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року, витребувано матеріали справи №910/324/20 з Господарського суду міста Києва, роз`яснено учасникам справи, що питання про призначення справи до розгляду буде вирішено після надходження матеріалів справи №910/324/20 до суду апеляційної інстанції.

Також, не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити судове рішення, а саме мотивувальну частину, шляхом його зміни з "із наявних у матеріалів справи доказів та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням не вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладений арешт, та майно, на яке ТОВ "Блокбастер-Боулінг" просить визнати право власності, є ідентичним" на "із наявних у матеріалів справи доказів та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладений арешт, та майно, на яке ТОВ "Блокбастер-Боулінг" просить визнати право власності, є ідентичним", резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача 1 мотивовані тим, що ТОВ «Стар Інвестмент Ван» вважає рішення суду першої інстанції законним, але не погоджується з викладеними висновками в його мотивувальній частині, оскільки в ній відсутні доводи відповідача 1, а також правове обґрунтування на підставі якого і доводи судом спростовуються. Зокрема скаржника звертає увагу, що місцевий господарський суд не взяв до уваги подані відповідачем 1 фотокартки, які доводять неправомірні дії позивача щодо видалення з обладнання для боулінгу емблем (маркування), з метою приховування справжності обладнання. При цьому, на думку відповідача 1 такі електронні докази, спростовують висновок суду першої інстанції про те, що «із наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням не вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладено арешт, та майно, на яке ТОВ «Блокбастер-Боулінг» просить визнати право власності, є ідентичним.».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» залишено без руху, надано скаржнику строк, не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 6 306 грн. 00 коп.

24.02.2021 року до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/324/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Україна» про визнання права власності на майно загальною вартістю 77 777, 00 грн. та зняття з нього арешту.

26.02.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 року розгляд справи призначено на 31.03.2021 року.

09.03.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 року з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року у справі №910/324/20, об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року у справі №910/324/20 в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 31.03.2021 року.

30.03.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг», позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» в якому останні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 року відкладено розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року на 21.04.2021 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 року явку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича визнано обов`язковою.

19.04.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг», позивача у справі, надійшло клопотання про призначення експертизи у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 року розгляд справи відкладено на 12.05.2021 року, явку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича визнано обов`язковою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» про призначення судової товарознавчої експертизи задоволено, призначено у справі № 910/324/20 судову економічну експертизу, на вирішення експерта (експертів) поставити наступне питання стосовно об`єктів дослідження:

1) чи є майно - обладнання боулінгу, що знаходиться у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В, ТРЦ "Блокбастер", 1 поверх, саме тим майном - обладнання боулінгу, що передавалось в заставу на підставі договору застави основних засобів №119303/0708 від 31.07.2008 року (з додатками), який укладений між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Інвест-Україна"?

Матеріали справи № 910/324/20 передано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України. Провадження у справі № 910/324/20 зупинено у зв`язку із призначенням судової експертизи на час проведення судової експертизи.

22.06.2021 року до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про необхідність погодження строку виконання експертизи та клопотання експерта у справі №910/324/20.

Супровідним листом від 30.06.2021 року витребувано матеріали справи №910/324/20 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

05.08.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшли матеріали справи №910/324/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 року поновлено провадження у справі №910/324/20, розгляд справи призначено на 15.09.2021 року. Зобов`язано учасників справи завчасно, у строк до 13.09.2021 року надати суду:

- надати повну специфікацію, технічної документації та товаросупровідних документів на об`єкти дослідження В разі неможливості надання вказаних документів подати письмові пояснення з обґрунтуванням такої неможливості.

10.09.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії договору поставки №1/12-2012, копії специфікації від 12.12.2012 року та копії акту прийому-передачі від 15.12.2012 року. Також позивач у вказаній заяві зазначив, що після отримання рахунку на оплату експертизи він здійснить таку оплату експертизи.

13.09.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача 1 надійшло клопотання на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 року в якому просив приєднати до матеріалів справи план-схеми розташування обладнання боулінг-клубу та вказав, що може забезпечити присутність при проведенні огляду спеціаліста Каранаського Вадима Володимировича.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 року клопотання судового експерта задоволено, для продовження проведення експертизи матеріали справи №910/324/20 надіслано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі №910/324/20 зупинено

06.07.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшли матеріали справи №910/324/20 з повідомлення про залишення ухвали про призначення судової товарознавчої експертизи без виконання у зв`язку з тим, що ТОВ «Блокбастер-Боулінг» не виконало попередньої оплати за проведення експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 року поновлено провадження у справі №910/324/20, розгляд справи призначено на 07.09.2022 року.

07.09.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван», відповідача-1 у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 року розгляд справи відкладено на 21.09.2022 року.

20.09.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від позивача надійшли пояснення в яких останній зазначає, що він не отримував від експертної установи будь-яких листів про дату та час проведення експертизи, про заходи, які необхідно здійснити позивачу для забезпечення умов експерту та не отримував від експерта відповідні рахунки на оплату.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 року призначено у справі № 910/324/20 судову товарознавчу експертизу. Матеріали справи №910/324/20 передано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України та зупинено провадження у справі №910/324/20 на час проведення судової експертизи.

28.11.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла копія рахунку на оплату вартості проведення судової експертизи.

26.04.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшло клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 року поновлено апеляційне провадження у справі №910/324/20, розгляд справи призначено на 24.05.2023 року.

22.05.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван», відповідача-1 у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 року розгляд клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у справі №910/324/20 відкладено на 07.06.2023 року.

06.06.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг», позивача у справі, надійшли письмові пояснення у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 року клопотання експерта про забезпечення обстеження об`єктів дослідження, надання додаткових матеріалів необхідних для проведення дослідження задоволено.

Матеріали справи № 910/324/20 передано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України.

Провадження у справі № 910/324/20 зупинено у зв`язку із призначенням судової експертизи на час проведення судової експертизи.

02.08.2023 року до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 року, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, сформовано для розгляду справи №910/324/20 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 28.08.2023 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, поновлено провадження у справі №910/324/20, розгляд справи призначено на 20.09.2023 року.

11.09.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг», позивача у справі, надійшла заява в якій останній повідомляє суд, що на виконання ухвали позивачем подавалася документація та товаросупровідні документи на об`єкт дослідження, інших документів позивач не має. Крім цього ТОВ "Блокбастер-Боулінг" готовий забезпечити трансфер експерта до місця знаходження об`єктів дослідження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 року клопотання експертів про забезпечення обстеження об`єктів дослідження, надання додаткових матеріалів необхідних для проведення дослідження задоволено, для продовження проведення експертизи матеріали справи №910/324/20 надіслано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено апеляційне провадження по справі №910/324/20 на час проведення експертизи.

08.11.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/324/20 з висновком судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 року поновлено провадження у справі №910/324/20, розгляд справи призначено на 17.01.2024 року.

16.01.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг», позивача у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою представника позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 року розгляд справи відкладено на 28.02.2024 року.

В судовому засіданні 28.02.2024 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити свою апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача 1. Представник відповідача 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити свою апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача. Представники відповідача 2 та третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідача 2 та третьої особи.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 01.10.2012 року між ТОВ «Інквіл» та ТОВ «Блокбастер-Боулінг» укладено договір суборенди нежилого приміщення № 1-2/1-17 відповідно до якого позивач орендувало нежиле приміщення загальною площею 1056 кв.м., у т.ч. приміщення № 1 загальною площею 1027,1 кв.м.для розміщення боулінгу, на першому поверсі будівлі РТЦ «БЛОКБАСТЕР», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В. (т.1, а.с. 14-20).

Також, в подальшому ТОВ «Інквіл» та ТОВ «Блокбастер-Боулінг» укладали договори суборенди нежилого приміщення № 1-2/1-17 від 01.09.2015 року та від 01.09.2018 року, за умовами яких ТОВ «Блокбастер-Боулінг» виступало суборендарем нежилого приміщення загальною площею 1027,1 кв.м. для розміщення боулінгу, на першому поверсі будівлі РТЦ «БЛОКБАСТЕР», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В. (т.1, а.с. 26-32, 38-44).

В позовній заяви позивача зазначає, що 24.12.2019 року приватний виконавець Бережний Ярослав Вікторович на підставі виконавчого напису нотаріуса від 06.12.2019 року про звернення стягнення на рухоме майно, що належить ТОВ «Інвест-Україна», здійснив опис належного ТОВ «Блокбастер-Боулінг» майна, розміщеного на першому поверсі будівлі РТЦ «БЛОКБАСТЕР», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В, незважаючи на недопуск приватного виконавця до приміщення, та за наявності заяви ТОВ «Блокбастер-Боулінг» щодо намагання заволодіння його майном і відсутності майна ТОВ «Інвест-Україна».

В матеріалах справи наявний виконавчий напис нотаріуса від 06.12.2019 року про звернення стягнення на рухоме майно. (т.1, а.с. 50).

Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту вказаного вище виконавчого напису вбачається наявність назви, моделі та інвентарних номерів обладнання.

Також в матеріалах справи наявний договір застави №1193 ОЗ/0708 від 31.07.2008 року укладений між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» (заставодержатель) та ТОВ «Інвест-Україна» (заставодавець) відповідно до, якого заставодавець передав у заставу заставодержателю майно - обладнання боулінг-клубів, перелік якого міститься в додатку №1 до цього договору. (т.1, а.с. 51).

Відповідно до додатку №1 до договору застави обладнання боулінг-клубу «Вітамін-4», яке розташоване за адресою м. Київ, пр. Московський 34-В це (т.1, а.с. 52):

- В4-40020 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40021 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40022 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40023 Дopiжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40024 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 2 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40025 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 4 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40026 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40027 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40028 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40029 Дopiжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40030 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40031 Дopiжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40032 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40033 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.

Крім того, відповідно до вказаного вище додатку вбачається наявність інвентарних номерів обладнання.

При цьому, позивач долучив до матеріалів справи договір поставки № 1/12-2012 від 12.12.2012 року, укладений між ним та ТОВ «ФАКТУМ», який на його думку підтверджує права власності ТОВ «Блокбастер-Боулінг» на розміщене в нежилому приміщення на першому поверсі будівлі РТЦ «БЛОКБАСТЕР» майно. (т.1, а.с. 8-9).

Згідно з пунктом 1 цього договору продавець зобов`язується у визначений строк передати у власність (поставити) Покупцеві обладнання (Товар), що визначено сторонами у Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору. Серед обладнання, що є предметом Договору та увійшло до Специфікації № 1 від 12.12.2012 року є, зокрема, машина боулінгу в комплекті (пінспотер - 14 шт., доріжка - 14 шт., жолоби на доріжку - 28шт., пристрій викату шару - 7шт., система підрахунку балів - 7 шт., камера підрахунку балів - 7 шт.).

Відповідно до акту прийому-передачі від 15.12.2012 року та відповідно до видаткової накладної № ЛНА-000004 від 15.12.2012 року до Договору Продавець передав у власність Покупця весь Товар за Договором, в тому числі й зазначене обладнання для боулінгу. Вартість переданого обладнання для боулінгу склала 77 777, 77 грн. без ПДВ, що сплачена ТОВ «Блокбастер-Боулінг» 24.01.2013 року в повному обсязі. (т.1, а.с. 11, 12).

В матеріалах справи також наявна постанова про опис та арешт майна боржника від 24.12.2019 року ВП № 60926626 (т.1, а.с. 58-63), якою приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Ярославом Вікторовичем при примусовому виконанні виконавчого напису № 2712, виданого 06.12.2019 року приватним нотаріусом КМНО Михайленком С.А. щодо звернення стягнення на рухоме майно-обладнання боулінг клубів, що належить на праві власності ТОВ «Інвест-Україна» на підставі договорів № 27/03/07 від 27.03.2007 року, № 10/11/07 від 10.11.2007 року, № 25/01/08 від 25.01.2008 року, укладених між ПП «Компанія «Сторакс» (продавець) і ТОВ «Інвест-Україна» (покупець) та договором № 237МК/07 від 04.09.2007 року, № 247/МК/07 від 04.09.2019 року, укладеного між ТОВ «Дитячий Майданчик» (продавець) і ТОВ «Інвест-Україна» (покупець), було описано та накладено арешт на наступне майно:

- В4-40020 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40021 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40022 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40023 Дopiжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40024 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 2 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40025 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 4 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40026 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40027 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40028 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40029 Дopiжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40030 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40031 Дopiжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40032 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.;

- В4-40033 Доріжки «Switch Pininfarina, в т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові 1 шт, 2008, 263 113,00 грн.

Доказів визнання постанови про опис та арешт майна боржника від 24.12.2019 року ВП № НОМЕР_3 незаконною та її скасування, або визнання неправомірними дій приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича при примусовому виконанні виконавчого напису № 2712 від 06.12.2019 року матеріали справи не містять.

Крім того в матеріалах справи наявний лист-вимога ТОВ «Стар Інвестмент Ван» адресована ТОВ «Блокбастер-Боулінг» в якій зазначено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. перебувають виконавчі провадження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про звернення стягнення на рухоме майно, а саме обладнання боулінг клубів. Зазначено також, що постановою приватного виконавця від 24.12.2019 року здійснено опис та арешт на майно: 14 доріжок, в тому числі пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засоби для повернення шарів та складові, бар та рецепшн чорного кольору з органічного скла жовтого кольору, які підсвічуються з середини, яке розташоване у приміщені ТРЦ «Блокбастер» по пр. Степана Бандери, будинок 34-В та перебуває у користуванні ТОВ «Блокбастер-Боулінг». Враховуючи викладене, відповідач 1 вимагав позивача не використовувати можливо здобуте у протиправний спосіб ТОВ «Блокбастер-Боулінг» майно у господарській діяльності. (т.1, а.с. 100).

Відповідно до листа №1/12Б1-17 від 27.12.2019 року ТОВ «ІНКВІЛ» повідомило позивача, що в період з 2008 року по серпень-вересень 2010 року ТОВ «Інвест-Україна» орендувало приміщення в ТРЦ «БЛОКБАСТЕР». Влітку 2010 року договір оренди з ТОВ «Інвест-Україна» було розірвано та орендар припинив свою господарську діяльність в приміщенні і звільнив приміщення від свого майна та виїхав. (т.1, а.с. 49).

У листі №6 від 17.02.2020 року ТОВ «Блокбастер-Київ» повідомило ТОВ «Блокбастер-Боулінг», що на території розважально-торгівельного центру «Блокбастер» м. Київ, пр. С. Бандери, 34-В, здійснює господарську діяльність лише один заклад боулінгу - це ТОВ «Блокбастер-Боулінг». ТОВ «Інвест-України» 10 років назад припинило оренду приміщень у РТЦ «Блокбастер», залишило орендоване приміщення та вивезло все своє майно. Жодного майна на території розважально-торгівельного центру «Блокбастер» ТОВ «Інвест-України» не зберігає. (т.1, а.с. 155).

Позивачем також долучено до матеріалів справи ухвалу Шевченківського районного суду від 22.03.2017 року у справі №761/9689/17, якою встановлено, що майно, яке знаходиться в орендованому позивачем приміщенні та майно, що було передано в заставу ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» є різним майном. (т.1, а.с. 55-57).

Відповідач 1 в свою чергу долучив до матеріалів справи електронні докази, а саме фотокартки з мережі Інтернет з соціальних мереж Інтернет - Facebook та Instagram, з сторінки «Боулінг-клуб Блокбастер» на яких зокрема зображено обладнання з емблемою Switch, що на думку відповідача 1 доводить неправомірні дії позивача щодо видалення з обладнання для боулінгу емблем, з метою приховування справжності обладнання. (т.2, а.с. 66-87).

Звернувшись із даним позовом до суду, ТОВ «Блокбастер-Боулінг» просить суд визнати за ним право власності на пінспортер - 14 шт., доріжку - 14 шт., жалоби на доріжку - 28 шт., пристрій викату шару - 7 шт., систему підрахунку балів - 7 шт., камеру підрахунку балів - 7 шт. та зняти арешт зі вказаного майна, що накладений на підставі постанови про опис та арешт майна боржника від 24.12.2019 у ВП № НОМЕР_3, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Ярославом Вікторовичем.

Статтею 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Водночас, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158 гс18). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.316, ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 Цивільного кодексу України.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Таким чином, у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно, а суду для правильного вирішення спору слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно. (Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 року у справі №910/73/17).

Таким чином, звертаючись з даним позовом, позивач перш за все має надати докази на підтвердження права власності на спірне майно, має довести індивідуальні ознаки майна, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом. (Верховний Суд в постанові від 11.07.2018 року по справі №904/8549/17).

Також колегія суддів зазначає, що належність доказів - це якість доказу, що характеризує точність, правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Належними є ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Якщо докази не стосуються предмета доказування - суд не бере їх до розгляду. У свою чергу, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вже було зазначено вище, на підтвердження наявності права власності на арештоване 24.12.2019 року приватним виконавцем майно ТОВ «Блокбастер-Боулінг» надано до суду першої інстанції укладений із ТОВ «ФАКТУМ» договір поставки № 1/12-2012 від 12.12.2012 року із специфікацією, актом прийому-передачі від 15.12.2012 року та видатковою накладною № ЛНА-000004 від 15.12.2012 року. (т.1, а.с. 8-9).

Згідно з пунктом 1 вказаного вище договору продавець зобов`язується у визначений строк передати у власність (поставити) Покупцеві обладнання (Товар), що визначено сторонами у Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору. Серед обладнання, що є предметом Договору та увійшло до Специфікації № 1 від 12.12.2012 року є, зокрема, машина боулінгу в комплекті (пінспотер - 14 шт., доріжка - 14 шт., жолоби на доріжку - 28шт., пристрій викату шару - 7шт., система підрахунку балів - 7 шт., камера підрахунку балів - 7 шт.).

Відповідно до акту прийому-передачі від 15.12.2012 року та відповідно до видаткової накладної № ЛНА-000004 від 15.12.2012 року до Договору Продавець передав у власність Покупця весь Товар за Договором, в тому числі й зазначене обладнання для боулінгу. Вартість переданого обладнання для боулінгу склала 77 777, 77 грн. без ПДВ, що сплачена ТОВ «Блокбастер-Боулінг» 24.01.2013 року в повному обсязі. (т.1, а.с. 11, 12).

Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту вказаних вище доказів не вбачаться встановити/ідентифікувати обладнання, яке позивач придбав, зокрема відсутні марки, моделі та будь-які інвентарні/серійні номери.

Тобто, місцевим господарським судом вірно встановлено, що відомості щодо ідентифікуючих ознак вказаного майна - марки, заводських номерів, виробника, а також щодо балансової вартості отриманого ТОВ «Блокбастер-Боулінг» за договором поставки № 1/12-2012 від 12.12.2012 року майна останнім не зазначено та матеріали справи не містять.

Водночас, як слідує з постанови приватного виконавця, останнім описано та накладено арешт виключно на доріжки «Switch Pininfarina» (у т.ч. пінсеттери і складові, доріжки і складові, маски, засіб для повернення шарів і складові), що мають інвентарний номер, марку, рік випуску та балансову вартість, а саме: доріжки «Switch Pininfarina», 2008 року випуску, за інвентарними номерами В4-40020- В4-40033, балансовою вартістю 263 113,00 грн. кожна з 14 штук.

Також, як вже було встановлено колегією суддів, зі змісту виконавчого напису нотаріуса від 06.12.2019 року про звернення стягнення на рухоме майно та договору застави №1193 ОЗ/0708 від 31.07.2008 року вбачається наявність назви, моделі та інвентарних номерів обладнання.

Згідно з ч. 1, ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з ст.184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Індивідуально визначеними є такі речі, які відрізняються від інших індивідуальними ознаками: а) єдині у своєму роді; б) відрізняються від інших кількома ознаками; в) вирізнені із загальної маси речей цього роду. Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов`язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд із предметами, єдиними у своєму роді, до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.

Місцевим господарським судом задля встановлення ознак марки обладнання, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 34-В перший поверх, призначався огляд доказів у справі № 910/324/20 за їх місцезнаходженням.

Матеріали справи містять протокол огляду доказів за місцем їх знаходження від 05.10.2020 року по справі №910/324/20 відповідно до якого проведено огляд обладнання в механічній залі та в залі для відвідувачів, ознак на підтвердження марки обладнання на обладнанні відсутні. (т.2, а.с. 23-26).

Під час апеляційного перегляду даної справи, оскільки до предмету доказування по даній справі входить питання встановлення марки та моделі обладнання, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В на яке приватним виконавцем накладено арешт відповідно до постанови ВП № НОМЕР_3 від 24.12.2019 року задля встановлення чи є заставне майно за рахунок, якого відповідач 1 хоче задовольнити свої вимоги, тим самим майном, що знаходиться у позивача, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» про призначення судової товарознавчої експертизи задоволено, призначено у справі № 910/324/20 судову економічну експертизу, на вирішення експерта (експертів) поставити наступне питання стосовно об`єктів дослідження:

1) чи є майно - обладнання боулінгу, що знаходиться у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В, ТРЦ "Блокбастер", 1 поверх, саме тим майном - обладнання боулінгу, що передавалось в заставу на підставі договору застави основних засобів №119303/0708 від 31.07.2008 року (з додатками), який укладений між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Інвест-Україна"?

Витрати по проведенню судової експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» з наступним їх розподілом в порядку, передбаченому ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Втім, листом №18626/21-53 від 29.06.2022 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства Юстиції України повідомив, що по даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг», не виконало попередньої оплати за проведення експертизи, враховуючи викладене та відповідно до п. 1.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.01.1998 за №53/5, ухвала залишена без виконання, матеріали справи №910/324/20 повернуто до суду без виконання експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 року призначено у справі № 910/324/20 судову товарознавчу експертизу. Матеріали справи №910/324/20 передано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України та зупинено провадження у справі №910/324/20 на час проведення судової експертизи.

На вирішення експерта (експертів) поставити наступне питання стосовно об`єктів дослідження:

1) чи є майно - обладнання боулінгу, що знаходиться у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В, ТРЦ "Блокбастер", 1 поверх, саме тим майном - обладнання боулінгу, що передавалось в заставу на підставі договору застави основних засобів №119303/0708 від 31.07.2008 року (з додатками), який укладений між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Інвест-Україна"?

08.11.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/324/20 з висновком судової товарознавчої експертизи №25896/22-53 від 01.11.2023 року.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №25896/22-53 від 01.11.2023 року визначити чи є майно - обладнання боулінгу, що знаходиться у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В, ТРЦ "Блокбастер", 1 поверх, саме тим майном - обладнання боулінгу, що передавалось в заставу на підставі договору застави основних засобів №119303/0708 від 31.07.2008 року (з додатками), який укладений між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Інвест-Україна" не видається за можливе, з причин викладених у дослідницькій частині висновку.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 ГПК України).

Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ч. 1, до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки факт придбання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, має підтверджуватися відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять вичерпну інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг, а відтак - відповідають вимогам, передбаченим частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", колегія суддів дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшла висновку, що у сукупності надані позивачем докази не можуть бути визнані достатніми доказами підтвердження набуття позивачем права власності на майно, на яке позивач просить визнати право власності.

Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Така правова позиція відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у його постановах від 02.05.2018 року у справі № 914/904/17, від 27.06.2018 року у справі № 904/8186/17, від 11.04.2019 року у справі № 910/8880/18 та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 09.05.2020 року у справі №916/1608/18.

Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.

Отже, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 Цивільним кодексом України та статті 20 Господарського кодексу України.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.

Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Виходячи з приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 910/9525/19.

Як вже було вище встановлено, позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що майно на яке він просить визнати право власності дійсно належить позивачу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів оспорювання права власності позивача саме на пінспортер - 14 шт., доріжку - 14 шт., жалоби на доріжку - 28 шт., пристрій викату шару - 7 шт., систему підрахунку балів - 7 шт., камеру підрахунку балів - 7 шт., тобто обладнання на яке позивач просить визнати право власності.

Посилання позивача на лист-вимогу відповідача 1 (т.1, а.с. 100), яка наявна в матеріалах справи колегія суддів відхиляє, оскільки зі змісту даного листа вбачається, що відповідач 1 просить позивача не використовувати майно на яке було накладено арешт постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В. від 24.12.2019 року, а саме на 14 доріжок «Swatch Pininfarina», тобто майно яке по перше не є аналогічним майну на яке позивач просить визнати право власності та по друге, позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів правомірного набуття права власності позивачем на вказане майно.

Таким чином, суд першої інстанції, за встановленими обставинами, обґрунтовано дійшов висновку, що правові підстави для захисту права власності позивача на підставі статті 392 ЦК України відсутні, оскільки останнім не доведено оспорювання його права власності на пінспортер - 14 шт., доріжку - 14 шт., жалоби на доріжку - 28 шт., пристрій викату шару - 7 шт., систему підрахунку балів - 7 шт., камеру підрахунку балів - 7 шт.

За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 10 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина 1 статті 59 цього Закону).

З правового аналізу наведеної норми права слідує, що особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, колегія суддів зазначає, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Втім, як вже було вище встановлено, позивачем не доведено свого права власності на майно, на яке приватним виконавцем накладено арешт.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до постанови від 24.12.2019 року про опис та арешт майна боржника не вбачається за якою адресою знаходиться відповідне майно. (т.1, а.с. 58-63).

В той же час, відповідно до зазначеної вище постанови вбачається, що арешт накладено на майно з індивідуальною ідентифікацією обладнання, а саме марки, моделі, інвентарного номеру та рік випуску, однак, як було вище встановлено колегією суддів, під час огляду судом першої інстанції доказів за місцем знаходження, було встановлено відсутність марки, моделі обладнання та наявність на обладнані, яке оглядалось інших інвентарних номерів.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №25896/22-53 від 01.11.2023 року дослідження проводилось шляхом вивчення і аналізу законодавчих, нормативних джерел, що зазначені у вступній частині висновку та на основі проведеного 16.10.2023 року огляду об`єктів дослідження за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В, ТРЦ «Блокбастер», 1 поверх. у процесі дослідження проводилась ідентифікація об?єкта дослідження та співставлення ідентифікуючих даних з даними майна, що було передано в заставу на підставі договору застави основних засобів Nє 119303/0708 від 31.07.2008 року (з додатками), який укладений між АТ «Банк "Фінанси та Кредит» та ТОВ «Інвест-Україна».

За результатами проведеного огляду, було встановлено, що емблема торгівельної марки «Switch» відсутня на пінспоттерах, доріжках, жолобах для скочування куль, пристроях викочування куль, однак на декоративних панелях (масках) - присутня. Інвентарні номери, наявні на об`єктах дослідження не співпадають з інвентарними номерами, що вказані у Додатку № 1 до договору застави основних засобів №119303/0708 від 31.07.2008 року.

Основні технічні характеристики, характеристики системи керування, дані про вузли і агрегати у договорі застави основних засобів № 119303/0708 від 31.07.2008 року та у Додатку № 1 до договору застави основних засобів №1 19303/0708 від 31.07.2008 року відсутні.

У зв`язку з відсутністю маркувальних позначень, позначень фірми виробника, року виготовлення, номерів, які дають змогу ідентифікувати об`єкти дослідження і його складові частини, визначити чи є майно - обладнання боулінгу, що знаходиться у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер -Боулінг» за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В, ТРЦ «Блокбастер», 1 поверх, саме тим майном - обладнання боулінгу, що передавалось в заставу на підставі договору застави основних засобів Nє119303/0708 від 31.07.2008 року (з додатками), який укладений між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Інвест-Україна» не видається за можливе.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про зняття накладеного постановою від 24.12.2019 року ВП № НОМЕР_3 арешту з майна, оскільки ТОВ «Блокбастер-Боулінг» не доведено наявності порушення його права власності у зв`язку з накладенням арешту на майно за вказаною постановою.

Щодо вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» щодо зміни судового рішення, а саме мотивувальну частину, шляхом його зміни з "із наявних у матеріалів справи доказів та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням не вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладений арешт, та майно, на яке ТОВ "Блокбастер-Боулінг" просить визнати право власності, є ідентичним" на "із наявних у матеріалів справи доказів та встановлених судом обставин при огляді доказів за їх місцезнаходженням вбачається за можливе встановити, що майно, на яке приватним виконавцем накладений арешт, та майно, на яке ТОВ "Блокбастер-Боулінг" просить визнати право власності, є ідентичним", колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було вище встановлено, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції здійснювались дії щодо встановлення ідентифікуючих ознак обладнання, що знаходиться за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В шляхом огляду доказів за їх місцем знаходження та призначення судової товарознавчої експертизи.

Вказані процесуальні дії здійснювались судом оскільки суд позбавлений можливості встановити вказані обставини самостійно, без спеціальних знань у товарознавчій галузі.

Втім, враховуючи той факт, що місцевий господарський суд здійснюючи огляд доказів за їх місцезнаходженням фіксуючи такий огляд доказів відео зйомкою відповідно до, якої вбачається не можливим встановити марку та модель спірного майна, а відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №25896/22-53 від 01.11.2023 року визначити чи є майно - обладнання боулінгу, що знаходиться у приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В, ТРЦ "Блокбастер", 1 поверх, саме тим майном - обладнання боулінгу, що передавалось в заставу на підставі договору застави основних засобів №119303/0708 від 31.07.2008 року (з додатками), який укладений між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Інвест-Україна" не видається за можливе, колегією суддів не встановлено наявності в матеріалах справи (тобто сторонами не доведено) того факту, що майно, на яке приватним виконавцем накладений арешт, та майно, на яке ТОВ "Блокбастер-Боулінг" просить визнати право власності, є ідентичним, а тому такі вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» не можуть бути задоволені, з підстав не доведеності.

При цьому, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» щодо не дослідження судом першої інстанції електронних доказів (т.2, а.с. 66-87), колегія суддів не бере до уваги оскільки такі докази не спростовують встановлених вище висновків, зокрема з підстав того, що з вказаних електронних доказів не вбачається, що фото фіксація була здійснена саме за адресою м. Київ, проспект Степана Бандери, 34-В, та те, що на момент розгляду даної справи за вказаною адресою знаходиться саме те обладнання, що зображено на фотографіях, з підстав того, що судом першої інстанції було здійснено огляд доказів за місцем знаходження та встановлено, що ознак на підтвердження марки обладнання на обладнанні відсутні.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданих апеляційних скаргах, скаржниками не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржникам вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Боулінг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року у справі №910/324/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 року у справі № 910/324/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/324/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.02.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко