Ухвала

від 28.02.2024 по справі 2/2218/547/11

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/2218/547/11

Провадження № 6/686/101/24

УХВАЛА

(про заміну сторони виконавчого провадження)

28 лютого 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Продана Б.Г., за участю секретаря судового засідання Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», ҐПублічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»

про заміну стягувача видачу дубліката виконавчих листів та поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулось із заявою про заміну стягувача, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання.

Заява мотивована тим, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 2202/1107/88-026 від 16 листопада 2007 в сумі 122 274,37 дол. США, що в еквіваленті становить 973 303,97 грн за офіційним курсом НБУ станом на 28 березня 2011 року.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладений договір факторингу № 15, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, в тому числі за кредитним договором № 2202/1107/88-026 від 16 листопада 2007 року, позичальником за яким є ОСОБА_1 та за договором поруки, укладеним між банком та ОСОБА_2 .

У березні 2015 року після ознайомлення представника товариства з матеріалами справи, стало відомо про відсутність доказів щодо належного відправлення виконавчих листів на адресу банку та їх отримання. Таким чином, на думку заявника, є всі підстави вважати виконавчі листи втраченими.

У зв`язку із наведеним заявник просить замінити стягувача ПАТ «Сведбанк» на правонаступника ТОВ «ФК «Вектор Плюс» у цивільній справі № 2/2218/547/11 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: ЗАТ «СГ «ТАС» та ПАТ АБ «Укргазбанк», про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2202/1107/88-026 від 16 листопада 2007 року та спонукання до виконання умов іпотечного договору; видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 2202/1107/88-026 від 16 листопада 2007 року в розмірі 122 274,37 дол. США та щодо стягнення судових витрат у розмірі 910,00 грн з кожного; зазначити стягувачем у дублікатах виконавчих листів № 2202/1107/88-026 - ТОВ «ФК «Вектор Плюс»; поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2/2218/547/11 про стягнення кредитної заборгованості та судових витрат з ОСОБА_1 та виконавчого листа № 2/2218/547/11 про стягнення кредитної заборгованості та судових витрат з ОСОБА_2 .

Від представника заявника надійшла заява про слухання заяви у його відсутності.

Від представника боржника надійшла заява про слухання справи у її відсутності, просить відмовити в її задоволенні.

Інші сторони повідомлені про день та час слухання справи, їх неявка не перешкоджає вирішенню питання по суті.

Вивчивши заяву, матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні слід залишити без задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2011 року у справі № 2/2218/547/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором № 2202/1107/88-026 від 16 листопада 2007 року в сумі 122 274,37 дол. США, що в еквівалент становить 973 303,97 грн за офіційним курсом НБУ станом на 28 березня 2011 року; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» по 850 грн судового збору та по 60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.

На виконання рішення суду Хмельницьким міськрайонним судом видано виконавчі листи.

За повідомленням Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому № 87593/20.19-27 від 09 грудня 2022 року та даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, 14 березня 2012 року відкрито виконавче провадження № 31955511 на підставі виконавчого листа № 2-547, виданого Хмельницьким міськрайонним судом 28 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості в розмірі 973 303,97 грн.

09 квітня 2015 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Крім того, 14 березня 2012 року відкрито виконавче провадження № 31956262 на підставі виконавчого листа № 2-547, виданого Хмельницьким міськрайонним судом 28 лютого 2012 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості у розмірі 910,00 грн.

09 квітня 2015 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

28 листопада 2012 року за договором факторингу № 15 ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «ФК «Вектор Плюс»» право вимоги за кредитами, укладеними із боржниками згідно реєстру, в тому числі і відносно ОСОБА_1 із загальною сумою заборгованості 186 596,02 дол. США. Банк, відповідно до умов даного договору, відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначеними у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору факторингу № 15 визначено, що сторони цим підтверджують, що в силу укладення цього договору вони не мають намір припиняти (розривати) будь-який договір поруки, укладений в якості забезпечення виконання зобов`язань боржників перед банком за кредитами, право вимоги заборгованості за якими відступається згідно умов цього договору, та погоджуються, що права вимоги за такими договорами поруки переходять від банку до фактора одночасно з переходом прав вимог заборгованості на підставі цього договору та в силу закону без необхідності укладення окремого договору відступлення прав вимоги за договорами поруки.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (частина перша статті 512 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) зазначено, що: «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що «наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, в справі відсутні докази матеріального правонаступництва за Договором поруки від 16.11.2007 року, що укладений між АКБ «ТАС - Комерцбанк», правонаступником якого є АТ «Сведбанк», та ОСОБА_4 .

Відповідно до частини 1 статті 510 ЦКУ сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Сторонами Договору поруки від 16.11.2007 року є боржник- ОСОБА_3 та кредитор АКБ «ТАС - Комерцбанк», правонаступником якого є АТ «Сведбанк».

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦКУ кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до етапі 513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

У даній справі Договір поруки від 16.11.2007 року вчинений у письмовій формі як окремий договір.

Відтак, заміна кредитора у даному Договорі поруки має відбуватись шляхом укладення Договору про відступлення права вимоги (цесії) в порядку статті 512 ЦКУ, за умовами якого Банк передає, а новий кредитор приймає права кредитора за даним Договором поруки.

Таких доказів факторингова компанія до суду не надала.

Стаття 517 ЦКУ передбачає, що саме є доказами прав нового кредитора у зобов`язанні. Зокрема, за приписами вказаної статті первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Надані факторинговою компанією докази не містять того, що Банк здійснив передачу права вимоги за конкретним в даному випадку Договором поруки від 16.11.2007 року.

У справі відсутні докази щодо включення договору поруки до переліку зобов`язань, за якими було дійсно передано право вимоги (ст.517 ЦКУ), а також докази щодо передачі факторинговій компанії оригіналу Договору поруки від 16.11.2007 року (ст.517 ЦКУ), відсутній повний текст Договору факторингу від 28.12.2012 року, докази повної оплати за Договором факторингу та докази отримання ПАТ «Сведбанк» коштів за Договором факторингу новим кредитором не надані.

Наданий Витяг із Договору факторингу від 28.12.2012 року не є доказом відступлення права вимоги за Договором поруки від 16.11.2007 року, оскільки відповідно до статті 1077 ЦКУ та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» предметом договору факторингу є надання фактором фінансової послуги клієнту, а відступлення (передання) права вимоги кредитора (цесія) за договором поруки не є фінансовою послугою та потребує укладення окремого договору відповідно до статті 513 ЦКУ.

Статтею 6 вищевказаного Закону встановлені вимоги до договорів про надання фінансових послуг, серед яких є найменування фінансової послуги (в цьому випадку - факторинг), а не цесія.

Фінансова послуга - це операція з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів

Таким чином, природа факторигу не охоплює зміст договору цесії (заміни кредитора у зобов`язанні).

Наданий факторинговою компанією Витяг з Договору факторингу від 28.12.2012 року не містить договірних умов щодо відступлення права вимоги за договорами поруки відповідно до статті 512 та 513 ЦКУ, а передбачає, що право вимоги, що відступається - це право вимоги за виключно за кредитними договорами до Боржників.

Умова, яку сторони (Банк та Факторингова компанія) передбачили у пункті 2.2 Договору факторингу від 28.12.2012 року щодо відсутності необхідності укладення окремого договору відступлення за договором поруки, є нікчемною, оскільки суперечить ст. 513 ЦКУ щодо форми правочину з відступлення (цесія), який має бути укладений у письмовій формі та передбачати умови відступлення за договором поруки із зазначенням його реквізитів та боржника (Фінансового поручителя) щодо якого відбувається заміна кредитора.

В матеріалах справи міститься відповідь Факторингової компанії від 31.03.2015 року від ПАТ «Омега Банк», який є правонаступником ПАТ «Сведбанк» про те, що за Договором факторингу було переуступлено право вимоги виключно за кредитним договором № 2202/1107/88-026 від 16.11.2007 року.

Цим самим Банк підтвердив, що відступлення за договором поруки від 16.11.2007 року не відбувалось та оригінал договору поруки новому кредитору не передавався.

Договір може бути змішаний (факторинг та відступлення), однак має бути конкретизація які саме вимоги, за яким договором поруки та відносно якого боржника Банком відступаються.

Таким чином, обставина матеріального правонаступництва за Договором поруки від 16.11.2007 року не підтверджена жодним доказом.

Більше того, аналіз матеріалів справи свідчить, що ТОВ «ФК «Вектор Плюс» додано до заяви копію договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року, який містить розділ «Загальні положення» (пункти 1.1, 1.3.4, 1.3.5) та розділ «Предмет договору» (пункти 2.1 та 2.2). Тобто, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не надало повного тексту договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», де б містилися умови про наступне відступлення права грошової вимоги. Надані до заяви аркуші вказаного договору не містять таких умов.

За наведених вище обставин, відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про заміну стягувача у справі.

Керуючись ст. 78, 81, 260, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про заміну стягувача, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання у справі №2/2218/547/11, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 29.02.2024 року.

Суддя