Рішення

від 20.02.2024 по справі 906/1515/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1515/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Кулик О.Б. - виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

від відповідача: Приведьон В.М. - адвокат, ордер серія АМ №1069295 від 05.12.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Управління житлово-комунального господарства та екології Звягельської міської

ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енержі"

про стягнення 97 883,73грн.

Процесуальні дії по справі.

Управління житлово-комунального господарства та екології Звягельської міської ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енержі", в якому просить стягнути збитки на загальну суму 97 883,73грн у зв`язку з завищенням вартості робіт за договором №10/7310 від 18.10.2021.

Ухвалою суду від 22.11.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.12.2023.

Ухвалою суду від 21.12.2023 відкладено підготовче засідання на 22.01.2024.

Ухвалою суду від 22.01.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 19.12.2023 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Управління Північного офісу Держаудитслужби України в Житомирській області; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1515/23 до судового розгляду по суті на 20.02.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.2024 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві №213 від 15.11.2023 та відповіді на відзив від 19.12.2023 (а.с.1-7, 100-102).

Представник відповідача в судовому засіданні 20.02.2024 проти позову заперечив, просив у позові відмовити, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву від 05.12.2023 та запереченнях на відповідь на відзив від 25.12.2023 (а.с.86-91, 120-121).

У судовому засіданні 20.02.2024 суд закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами, заслухав заключне слово представників сторін і проголосив вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач, посилаючись на результати проведеної аудиторської перевірки зазначає, що внаслідок включення витрат з експлуатації будівельних машин і механізмів до акту виконаних будівельних робіт форми КБ2в за грудень 2021 року, понесення позивачем яких фактично не підтверджено первинними документами (шляховими листами, рапортами-нарядами) та регістрами бухгалтерського обліку, і які не є істотною умовою договору та відсутні в договірній ціні і в проектно-кошторисній документації, завдано матеріальної шкоди (збитку) на суму 97 883,73грн, чим не дотримано вимоги передбачені статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зазначає, що аудиторською перевіркою встановлено завищення вартості послуг на суму 97 883,73грн та вказує, що Довідка Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №06-36-06 від 13.03.2023 та Акт проведеної ревізії Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №06-36/11 від 28.04.2024 є доказами, які підтверджують нанесення відповідачем збитків, які за обставин, викладених у позовній заяві, підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач заперечуючи проти позову вказує, що роботи на суму 649 999,00грн, згідно Договору №10/7310 від 18.10.2021, виконані в повному обсязі та у встановлений строк, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 від 16.12.2021 та актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 16.12.2021, та оплачені згідно з платіжним дорученням № 14 від 16.12.2021. Вказує, що позивач сам за результатами проведення процедури закупівель визначав, яка пропозиція для нього найбільш вигідна і у подальшому уклав із відповідачем договір на суму 649 999,00грн. Саме вказана сума за результатами проведення закупівель була погоджена сторонами. Посилаючись на викладене також зазначає, що Договір №10/7310 від 18.10.2021 вичерпав свою дію 31.12.2021.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18.10.2021 між Управлінням житлово-комунального господарства та екології Звягельської міської ради (замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Енержі" (підрядник/відповідач) укладено договір №10/7310 (далі-договір) (а.с.11-17).

У відповідності до п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає 2021 році, а Підрядник виконує роботи по об`єкту "Капітальний ремонт вуличне освітлення в с.Майстрів в м.Новоград-Волинському Житомирської області (коригування)"

Код ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт.

Замовник зобов`язаний прийняти і оплатити такі роботи.

Підрядник виконує всі роботи своїми ресурсами, матеріалами, засобами устаткуванням, на свій ризик та в терміни, обумовлені в цьому Договорі.

Роботи виконуються згідно з вимогами чинного законодавства України, державних стандартів України, з обов`язковим дотриманням Підрядником вимог нормативно-правових актів України з питань охорони праці.

Підрядник засвідчує і гарантує, що його фахівці мають достатній рівень професійної і кваліфікаційної підготовки для виконання доручення Замовника в повній відповідності з технічними і технологічними вимогами для даного виду робіт.

За умовами п.1.2 договору, найменування робіт - "Капітальний ремонт вуличного освітлення в Майстрів в м. Новоград-Волинському Житомирської області (коригування)".

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що договірна ціна робіт - тверда та є невід`ємною частиною Договору (Додаток 1), за яку Підрядник згоден виконати доручені за цим Договором роботи визначена на основі кошторису, і на час укладання Договору становить 649 999,00грн. (шістсот сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн коп.) в т.ч. ПДВ 108 333,17 грн.

Згідно з пунктом 3.1 договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються після повного виконання робіт. Замовник перераховує Підряднику кошти згідно акту виконаних робіт у межах затвердженого кошторисного розрахунку. Перерахування авансу не передбачається. Можлива поетапна оплата за фактично виконані роботи (в разі наявності коштів на рахунку).

Відповідно до пункту 4.1 договору, термін виконання робіт по цьому Договору - до 20.12.2021р. Невід`ємною частиною договору є календарний план виконання робіт, підписаний погоджений Сторонами, в якому визначаються дати початку та закінчення робіт передбачених договором підряду.

За умовами пункту 9.1 договору, здавання та приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється відповідно до чинного законодавства і оформляється актом здавання виконаних робіт (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 та акта приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в).

Пунктом 10.1 договору сторони передбачили, що розрахунки з Підрядником за виконані роботи провадяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника, за закінчені роботи згідно актів виконаних робіт при наявності бюджетних коштів на реєстраційному рахунку Замовника. Оплата здійснюється після підписання Замовником довідки форми КБ-3 та акта форми КБ-2в з розрахунками та виконавчою документацією згідно з графіком виконання етапів робіт.

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, та включаються в акт форми КБ-2в згідно з пунктом 2 "Договірна ціна" цього Договору (пункт 10.2 договору).

Згідно з пунктом 15.9 договору, строк дії Договору - це час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині виконання Сторонами своїх зобов`язань - до моменту виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Додатком №2 до договору №10/7310 від 18.10.2021 сторони погодили план фінансування робіт: жовтень 2021 року - 619 999,00грн, листопад 2021 року - 30 000,00грн, всього - 649 999,00грн (а.с.19).

Додатковою угодою №1 від 21.10.2021 сторони погодили, що через допущені технічні (механічні) помилки, при висвітлені назви предмета закупівлі в Розділі 1 Договору "Предмет Договору", в пунктах 1.1. та 1.2., Замовник і Підрядник дійшли згоди внести зміни до Договору №10/7310 від "18" жовтня 2021 року та викласти пункти 1.1. та 1.2. Розділу в слідуючій редакції: "1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає в 2021 році, а Підрядник виконує роботи по об`єкту "Капітальний ремонт вуличного освітлення в с.Майстрів, Новоград-Волинського району, Житомирської області (коригування)".

Код ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт.

Замовник зобов`язаний прийняти і оплатити такі роботи.

Підрядник виконує всі роботи своїми ресурсами, матеріалами, засобами і устаткуванням, на свій ризик та в терміни, обумовлені в цьому Договорі.

Роботи виконуються згідно з вимогами чинного законодавства України, державних стандартів України, з обов`язковим дотриманням Підрядником вимог нормативно-правових актів України з питань охорони праці.

Підрядник засвідчує і гарантує, що його фахівці мають достатній рівень професійної і кваліфікаційної підготовки для виконання доручення Замовника в повній відповідності з технічними і технологічними вимогами для даного виду робіт."

"1.2. Найменування робіт - "Капітальний ремонт вуличного освітлення в с. Майстрів, Новоград-Волинського району, Житомирської області (коригування)".

Договір, Додатки та Додаткову угоди підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками підприємств.

Судом встановлено, що відповідачем були виконані роботи за договором №10/7310 від 18.10.2021, які прийняті позивачем без будь-яких зауважень щодо обсягу та кількості виконаних робіт, що підтверджується підписаними: Актом від 16.12.2021 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, Довідкою від 16.12.2021 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року (а.с.29-33).

На виконання умов договору №10/7310 від 18.10.20210 позивачем було проведено розрахунки за виконані відповідачем роботи на загальну суму 649 999,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №14 від 16.12.2021 (а.с.34).

З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2023 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за результатами зустрічної звірки у ТОВ "КВАНТ ЕНЕРДЖІ" з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Управлінням житлово-комунального господарства та екології Звягельської міської ради в період з 01.06.2019 по 31.01.2023 було складено довідку №06-36-06, у якій, зокрема зазначено, що витрати з експлуатації будівельних машин і механізмів, включені до акту виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2021 року, понесення яких Товариством фактично первинними документами (шляховими листами, рапортами-нарядами) та регістрами бухгалтерського обліку не підтверджено, що призвело до невідповідності вартості виконаних будівельних робіт на загальну суму 97883,73 грн (з ПДВ). Бухгалтерських та інших документів, які б засвідчували інший, відмінний від викладеного в довідці стан справ з висвітлених питань про діяльність суб`єкта господарювання за період, що підлягав звірці, до зустрічної звірки не надано (а.с.35-37).

28.04.2023 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства та екології Звягельської міської ради за період з 01.06.2019 по 31.01.2023 було складено Акт №06-36/11, згідно з яким під час зустрічної звірки в ТОВ "КВАНТ ЕНЕРДЖІ" встановлено, що до розділу II - Будівельні машини і механізми підсумкової відомості акту приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту: "Капітальний ремонт вуличного освітлення в с. Майстрів, Новоград-Волинського району, Житомирської області (коригування)" форми КБ-2в за грудень 2021 року, включено витрати експлуатації будівельних машин і механізмів на загальну суму 97 883,73 грн з ПДВ (а.с.39-61).

У даному Акті зазначено, що операцію по перерахуванню коштів ТОВ "КВАНТ ЕНЕРДЖІ" за виконані роботи по бухгалтерському обліку Управління відображено в меморіальному ордері №6 (1217310) "Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами" у грудні 2021 року за дебетом рахунку 8013 "Видатки за спеціальними коштами" та кредитом рахунку 6415 "Розрахунки з іншими кредиторами". Порушення допущено в.о. начальника Управління Кучерявенко Л.Л., якою підписано довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та платіжні доручення по перерахуванню коштів ТОВ "КВАНТ ЕНЕРДЖІ".

Також у Акті вказано, що внаслідок даного порушення завдано матеріальної шкоди міському бюджету на суму 97 883,73 гривень.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №334 від 31.05.2023 в якій, посилаючись на вставлення Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області в Акті №06-36/11 від 28.04.2023 завищення вартості виконаних робіт, просив в добровільному порядку сплатити суму коштів розмірі 97 883,73грн у місячний термін з дня отримання листа (а.с.72).

У відповідь на претензію ТОВ "Квант Енерджі" листом №2/24 від 19.09.2023 повідомило, що оскільки роботи за договором №10/7310 від 18.10.2021 виконані в повному обсязі, то відсутні підстави для перерахунку коштів у сумі 97 883,73грн на рахунок позивача (а.с.73).

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язання та неперерахуванням на його рахунок суми завищеної вартості виконаних робіт (збитків) на загальну суму 97 883,73грн, просить зазначену суму стягнути з відповідача в судовому порядку.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Пунктами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного між ними договору №10/7310 від 18.10.2021, який за своєю правовою природою є договором підряду (а.с.11-17).

За приписами пунктів 1,2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої ст.224 Господарського кодексу України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправність діяння боржника, тобто поведінка боржника має порушувати як приписи законодавства так і умови договору; 2) наявність збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) наявність вини порушника зобов`язання, тобто особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 6 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", в редакції чинній на час укладення договору, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час укладення додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Як вже зазначалось, правовідносини між сторонами ґрунтуються договорі №10/7310 від 18.10.2021 року, який за своє правовою природою є договором підряду.

Положеннями ст. 843, ч.1,2 ст.844 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За умовам пункту 2.4 договору, коригування договірної ціни здійснюється у разі: коригування проектно-кошторисної документації та зміни обсягів робіт.

Відповідно до пункту 2.7 договору, договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником договірної ціни без згоди замовника, не передбаченого договором, всі пов`язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом несе підрядник.

Пунктом 5.1.8 договору сторони погодили, що замовник має право ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотного порушення виконавцем договору.

Отже умовами договору визначено право замовника на коригування суми, що підлягає сплаті виконавцю за взаємною згодою сторін та право вимоги на відшкодування збитків за наявності істотного порушення виконавцем договору.

Згідно ч. 2ст. 853 Цивільного кодексу Українизамовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Згідно ч.1ст.854 Цивільного кодексу Україниякщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.4ст.879 Цивільного кодексу Україниоплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були виконані підрядні роботи, про що складено відповідний акт та довідку, які підписані представниками виконавця робіт та їх замовником, а також скріплені печатками.

Відтак суд наголошує, що позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення виконавцем робіт будь-яких відступів від умов договору чи наявність інших недоліків.

Відповідно до ст.189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору і її зміна у відповідності до ч.3 ст. 632 Цивільного кодексу України, після виконання договору не допускається.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, зокрема щодо завищення вартості виконаних підрядних робіт чи неналежного їх виконання, окрім Довідки Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №06-36-06 від 13.03.2023 та Акту проведеної ревізії Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №06-36/11 від 28.04.2024, де зазначено розрахунок завищень вартості виконаних підрядних робіт.

Суд зазначає, що при укладенні договору сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд укладали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, в тому числі і щодо вартості проведення робіт.

Замовник, який своєчасно не заявив про недоліки у виконанні робіт (за наявності таких) не звільнений від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором на виконання робіт.

Судом встановлено, що позивач кількість, якість та ціну робіт перевірив, підписавши відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт без зауважень та заперечень.

Матеріали справи не містять мотивованої відмови позивача від приймання виконаних відповідачем будівельних робіт з підстав невідповідності їх вартості, обсягу, при цьому замовник не заперечував проти прийняття виконаних робіт у грудні 2021 року.

Посилання позивача на результати перевірки і висновки викладені в довідці Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №06-36-06 від 13.03.2023 та Акті проведеної ревізії Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №06-36/11 від 28.04.2024, як на підставу для задоволення позовних вимог у даній справі, є необґрунтованим з огляду на таке.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідною довідкою та Актом, не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3816/19 від 07.12.2021.

Суд також зазначає, що довідка та Акт перевірки Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області не можуть встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади, а чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов`язку після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов`язку повернути відповідну суму завищення.

Внутрішній аудит, як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів, створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Більш того, у відповідності до ч.3ст.632 Цивільного кодексу Українизміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.

Отже, Акт та довідка перевірки Держаудитслужби не можуть розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Суд зазначає, що у ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Станом на час розгляду справи договір №10/7310 від 18.10.2021 року є чинним, у установленому законом порядку недійсним його не визнано.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч.2ст.623 Цивільного кодексу України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

У даному випадку позивачем не доведено як наявності збитків так і наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а тому суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у позові в повному обсязі.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в позові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.

Що стосується витрат відповідача на надання правової допомоги у розмірі 30 000,00грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1ст.16 ГПК України).

Відповідно ч.3ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЖТ№000735 від 23.02.2015, видане Приведьону Віталію Миколайовичу (а.с. 97).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

01.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Енерджі" (клієнт) та адвокатом Приведьоном Віталієм Миколайовичем (адвокат) укладено договір №19 про надання правничої допомоги (а.с.92-93).

Згідно з п.1.1 договору №19, предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Згідно з п.4.1 вказаного договору, на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Гонорар адвоката та компенсація витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється додатковою угодою до цього договору (п.4.2 договору).

01.12.2023 між адвокатом Приведьоном Віталієм Миколайовичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант Енерджі" укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №19 від 01.12.2023 (а.с.94).

Відповідно до положень Додаткової угоди №1 від 01.12.2023 до договору про надання правничої допомоги №19 від 01.12.2023, за правову допомогу у формі консультування Клієнта, вивчення та аналіз законодавства, щодо застосування відповідних прав з метою забезпечення законних інтересів та прав Клієнта, пов`язаних із застосуванням законодавства, вивчення позову, підготовка відзиву на позову та інших процесуальних документів, прийняття участі в засіданнях суду, як представник клієнта, по справі №906/1515/23 в суді першої інстанції встановлено гонорар у розмірі - 30 000,00грн.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 30 000,00грн, представник відповідача надав також до матеріалів справи детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт) від 05.12.2023 згідно договору про надання правничої допомоги №19 від 01.12.2023 та додаткової угоди №1 від 01.12.2023. В описі зазначено перелік наданих послуг: консультація клієнта, пов`язана із застосуванням законодавства - 5 000,00грн, вивчення позову, підготовка відзиву на позову та інших процесуальних документів (у випадку необхідності) - 20 000,00грн, прийняття участі в засіданнях суду - 5 000,00грн (а.с.95)

Слід зазначити, що згідно з додатковою угодою №1 від 01.12.2023 гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішення суду.

Відповідач у відповіді на відзив від 19.12.2023 зазначив, що витрати відповідача на правову допомогу в сумі 30 000,00грн є неспівмірними зі складністю справи наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Водночас, за змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

Крім того у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином, подані відповідачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі за рахунок позивача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідні докази згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд даної справи здійснювався за правилами загального позовного провадження. У підготовчому провадженні представник відповідача - адвокат Приведьон В.М. подавав відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, в яких обґрунтовував позицію відповідача.

Дослідивши подані представником документи та оцінивши надані представником відповідача послуги, на переконання суду, заявлена відповідачем сума витрат на правову допомогу в частині вартості послуг за консультацію клієнта, вивчення позову, підготовку відзиву на позов та інших процесуальних документів, прийняття участі в засіданнях суду не відповідає критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору в розумінні ст. ст. 126 та 129 ГПК України, з урахуванням вище встановлених обставин, оскільки дана справа не є складною. Предметом спору є стягнення з відповідача збитків в сумі 97 883,73грн і, як наслідок, підготовка заперечень у справі не потребувала пошуку та вивчення адвокатом позивача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання, аналізу великої кількості доказів, значних затрат часу та зусиль. Судова практика у спорах про стягнення коштів за завищення вартості виконаних підрядних робіт, що встановлено перевіркою Держаудитслужби, є сталою.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд враховує, що правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, не вимагають тривалого консультування та вивчення матеріалів, а щодо наданих адвокатом послуг включено такі послуги як правовий аналіз справи законодавства. Підготовка та оформлення відзиву включає в себе, в тому числі і правовий аналіз господарських правовідносин, аналіз законодавства та збір доказів. Тому, на переконання суду, обґрунтованою є вартість послуг (п.1-п.2 детального опису) в загальній сумі 7 000,00грн.

Поряд з цим суд зазначає, що судові засідання у даній справі були нетривалими за часом, який адвокат витратив приймаючи участь в цих судових засіданнях, тому і в цій частині вартість послуг завищена. Відповідно до витраченого адвокатом часу в судових засіданнях, обґрунтованою в цій частині (п.3 детального опису) є вартість послуг в загальній сумі 3 000,00грн.

Суд також враховує, що представнику відповідача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід участі у судових засіданнях, об`єктивно потребувалось небагато часу на опрацювання матеріалів справи, аналізу чинного законодавства з урахуванням предмета спору та предмета доказування, підготовку до судових засідань і процесуальних документів.

За викладеного, на думку суду, вартість заявлених у даній справі послуг є завищеною зважаючи на предмет спору, обсяг наданих адвокатом послуг та необхідність часу для їх надання, тому суд вважає за доцільне розподілити витрати на професійну правничу допомогу між сторонами, а саме: витрати на правничу допомогу у справі №906/1515/23 покласти на позивача у розмірі 10 000,00грн, а 20 000,00грн (30 000,00-10 000,00) - на відповідача.

Отже, з позивача підлягають стягненню витрати відповідача в рахунок відшкодування витрат на оплату правничої допомоги в сумі 10 000,00грн. Витрати на оплату послуг адвоката в частині стягнення 20 000,00грн господарським судом покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та екології Звягельської міської ради (11700, Житомирська область, Звягельський район, м. Звягель,вул.Шевченка,буд.16; ідентифікаційний код 34648973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енержі" (10005, Житомирська область,м.Житомир, вул. Зв`язківців,буд. 7, кв. 37; ідентифікаційний код 40853529):

- 10000,00грн витрати на оплату послуг адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 29.02.24

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2 - позивачу та представнику - через Електронний Суд,

3 - відповідачу та представнику - через Електронний Суд.