ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
28.02.2024Справа № 910/2125/24
Суддя Привалов А.І., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд Петролеум"
про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Петролеум" про розірвання договору поставки з додатковими угодами до нього та про зобов`язання вчинити дії, у зв`язку з розірванням договору.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з частинами 1-2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частинами 1, 2 ст.58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Частинами 3, 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Як встановлено судом, позовну заяву підписано представником позивача - адвокатом Лиштвою Ю.В., на підтвердження повноважень якого було надано ордер серії АІ №1553865 від 01.02.2024, що виписаний на підставі договору про надання правової допомоги №1 від 01.02.2024.
За відсутності копії договору суд позбавлений можливості визначити обсяг повноважень адвоката, які йому надані довірителем.
Відповідно, суд дійшов висновку, що адвокат за наданим суду ордером наділений повноваженнями, перелік яких визначений ст. 20 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", та не наділений будь-якими іншими повноваженнями.
Суд зазначає, що стаття 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не визначає серед професійних прав адвоката права підпису позовної заяви, вказана норма наділяє адвоката повноваженнями лише щодо складання заяв та їх подання, при цьому відсутні правові підстави ототожнювати наведені формулювання із наданням адвокату права підписувати позовні заяви від імені довірителя.
Отже, представником позивача, відповідно до статті 60 ГПК України, не надано документів, що підтверджують його повноваження на підписання позовної заяви.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Товариством з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» заявлено позовну вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд Петролеум» про зобов`язання забрати поставлений на виконання умов договору № КП-2701-3 поставки нафтопродуктів від 27.01.2023 товар вартістю 65 862 597,33 грн.
Отже, позовна вимога про зобов`язання забрати товар має вартісну оцінку, носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов.
Таким чином, при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір за розгляд вимог майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, тобто у розмірі 987 938,96 грн.
Проте, до матеріалів позовної заяви додано докази сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн, тобто як за дві вимоги немайнового характеру.
Отже, недоплата судового збору за розгляд даної позовної заяви становить 984 910,96 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як встановлено судом, позовна заява не містить відомостей, передбачених п. 8 ст. 162 ГПК України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:
- інформації, передбаченої п. 8 ст. 162 ГПК України;
- доказів наявності у особи, яка підписала позовну заяву відповідних повноважень (належним чином засвідчену копію договору про надання правничої допомоги);
- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору заявником позову за реквізитами Господарського суду міста Києва у розмірі 984 910,96 грн
4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Привалов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117339143 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Розірвання договорів (правочинів) купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Привалов А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні