Ухвала

від 28.02.2024 по справі 910/19157/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.02.2024Справа № 910/19157/23Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі

за позовом Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання Київський завод автоматики»

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 87 029, 80 грн

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Запорізька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання Київський завод автоматики» (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати недійсним пункт 4.2 договору № КЗА-ВС-001 від 07.04.2022, з відповідними змінами в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 70 469, 80 грн, що укладений між позивачем та відповідачем;

- стягнути суму грошових коштів у розмірі 87 029, 80 грн, з яких: 70 469, 80 грн сплачене ПДВ, 3 486, 81 грн 3% річних та 13 073, 19 грн інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

04.01.2024 від прокуратури надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/19157/23. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 07.02.2024.

30.01.2024 від представника відповідача надійшли відзив на позов, заява про закриття провадження в справі, в зв`язку з неналежністю спору до предметної юрисдикції господарського суду та заява з переліком питань для позивача, в якій відповідач просить суд в порядку ст. 90 ГПК України зобов`язати позивача (Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України) надати відповіді на питання.

06.02.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві.

У підготовче засідання 07.02.2024 з`явились прокурор та представник відповідача, позивач у засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. Суд протокольною ухвалою, з урахуванням думки прокурора та представника відповідача, задовольнив клопотання відповідача, заявлене в засіданні про відкладення розгляду заяви про закриття провадження в справі від 30.01.2024 до наступного підготовчого засідання. Крім цього, суд протокольною ухвалою, з урахуванням думки представника прокуратури, задовольнив заяву відповідача від 30.01.2024 та зобов`язав позивача (Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України) в порядку ст. 90 ГПК України надати відповіді на питання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 відкласти підготовче засідання на 05.03.2024.

19.02.2024 від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 заяву позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції повернуто останньому, з підстав наведених в ухвалі.

26.02.2024 від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, дослідивши заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зазначає таке.

За приписами ч.7 ст.11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.197 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Відповідно до частини другої статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частиною третьою статті 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Заяву, що надійшла до суду 26.02.2024 від імені Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України подав ОСОБА_1 , який вказує, що діє в порядку самопредставництва згідно ст.100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на підтвердження чого надає витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за №56 від 24.05.2023.

Так, згідно наказу за №56 від 24.05.2023 капітан юстиції ОСОБА_1 з 24.05.023 працює на посаді начальника юридичного відділення (ВОС-85033003).

Відповідно до статті 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) зобов`язаний:

організовувати правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання вимог законодавства в бригаді, надавати командуванню пропозиції та консультації щодо вирішення питань правового забезпечення діяльності бригади;

перевіряти відповідність вимогам законодавства проектів наказів, інших документів правового характеру, що подаються на підпис командирові бригади, та візувати їх після погодження з відповідними службовими особами;

надавати письмовий висновок командирові бригади з роз`ясненням та пропозиціями щодо юридично обґрунтованого вирішення відповідних питань у разі невідповідності проекту наказу чи іншого документа правового характеру вимогам законодавства;

здійснювати правове забезпечення господарської діяльності бригади, брати участь у підготовці, укладенні та здійсненні контролю за виконанням господарських договорів, організовувати претензійну роботу, готувати позови та скарги до суду;

за дорученням командира бригади представляти інтереси бригади в судах та інших органах;

аналізувати наслідки розгляду претензій, позовів та справ у судах і подавати командирові бригади пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення діяльності бригади;

надавати висновки щодо законності списання матеріальних цінностей та давати правову оцінку фактам нестач, крадіжок, псування військового майна, готувати матеріали про відшкодування за рахунок винних осіб завданих державі матеріальних збитків, надавати правову допомогу при проведенні розслідувань за цими фактами;

сприяти правовими засобами зміцненню військової і трудової дисципліни серед військовослужбовців та працівників бригади;

давати правову оцінку фактам порушень військової та трудової дисципліни в бригаді;

надавати правову допомогу службовим особам бригади в дотриманні законодавства з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей та працівників бригади;

організовувати та проводити заходи з правової підготовки та брати участь у правовому вихованні особового складу бригади, правовому інформуванні особового складу, надавати консультації з питань, пов`язаних із діяльністю бригади;

організовувати зберігання текстів законів та інших нормативно-правових актів, своєчасне внесення до них відповідних змін, забезпечувати ведення довідкової роботи щодо наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, наказів командира бригади і його прямих начальників.

Разом з тим, як установлено судом вище капітан юстиції ОСОБА_1 працює на посаді начальника юридичного відділення, а не помічником командира бригади з правової роботи (юрисконсультом бригади), нормативно-правого обґрунтування та доказів того, що в Національній гвардії України дані посади є рівнозначними, останнім суду не надано, а тому посилання на вказані норми Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України є необґрунтованими.

Суд зазначає, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №9901/39/20, у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 922/1264/20.

Одночасно, будь яких інших доказів (статуту, положення чи трудового договору (контракту)), які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 повноважень на самопредставництво, в розумінні частини третьої статті 56 ГПК України, до заяви не додано.

Отже, враховуючи, що до поданої заяви не додано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має право представляти Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, як представник (адвокат) на підставі довіреності так і в порядку самопредставництва відповідно до положень частини третьої статті 56 ГПК України, а тому в суду відсутні підстави вважати, що заяву підписано особою, яка має право її підписувати.

Згідно з частиною 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Оскільки надіслана до суду заява від 26.02.2024 від імені позивача підписана особою повноваження якої не підтверджені належним чином, суд дійшов висновку, що зазначена заява підлягає поверненню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повернути заявнику без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Я.А.Карабань