Рішення

від 14.02.2024 по справі 910/18703/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2024Справа № 910/18703/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної

системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінтех Інжиніринг»

про стягнення 109.986,42 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

07.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінтех Інжиніринг» про стягнення 109.986,42 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору закупівлі товарів № 4600006030 від 22.04.2022 (далі - договір) відповідач не поставив товар у визначені строки. Згідно Специфікації до договору строки поставки товарів - 90 календарних днів з дати укладення договору, тобто останнім днем поставки є 21.07.2022. Відповідно до п.п. 5.7, 5.8, 5.13 договору приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання позичальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором; датою поставки за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю. Так, згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю № 183 товар за видатковою накладною № 27 від 16.09.2022 на суму 244.233,36 грн поставлений 30.09.2022, прострочено на 70 днів; згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю № 19092022 від 16.09.2022 товар за видатковою накладною № 28 на суму 325.644,48 грн поставлений 20.09.2022, прострочено на 60 днів; згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю № 68 від 16.09.2022 товар за видатковою накладною № 26 на суму 244.233,36 грн поставлений 27.09.2022, прострочено на 67 днів. Оскільки відповідачем порушено строки поставки, позивач на адресу відповідача направив претензію № 1 від 09.12.2022 № ТОВВИХ-23-13433 з вимогою оплати пені та штрафу у розмірі 109.986,42 грн. У зв`язку з тим, що відповідачем порушено умови договору, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 109.986,42 грн, з яких 52.998,64 грн пені та 56.987,78 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18703/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

Ухвалу про відкриття провадження у справі від 14.12.2023 було направлено відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 14.12.2023 о 15:16 год., що підтверджується наявним у справі відповідним повідомленням про доставку електронного листа, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 29.12.2023 включно.

25.12.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що 01.07.2022 та 01.09.2022 між сторонами були підписані додаткові угоди № 1 та № 2, якими було змінено технічні та якісні характеристики товарів і, в тому числі, на думку відповідача, були змінені строки виконання умов договору № 4600006030 від 22.04.2022, а отже відповідачем було поставлено товар в передбачений договором строк. Також відповідач зазначає, що останнім не було отримано претензію від позивача та вказує на те, що позивачем не надано до суду доказів про отримання відповідачем та направлення такої претензії відповідачу.

01.01.2024 позивачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано відповідь на відзив, згідно з якою позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дінтех Інжиніринг» (постачальник, відповідач) було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600006030 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця турбіни та мотори (торцеві ущільнення) (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору (далі - специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставку товару у визначений строк не здійснив, у зв`язку з чим позивачем пред`явлено вимогу про стягнення 52.998,64 грн пені та 56.987,78 грн штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 12.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Пунктом 12.2 договору сторони передбачили, що закінчення терміну (строку) дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Ціна цього договору становить 1.474.333,20 грн, в тому числі ПДВ - 245.722,20 грн (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одинцю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації.

Затвердженою сторонами специфікацією (додаток 1 до договору) визначено товар та умови його передачі у власність покупця, а саме:

1. Торцеве ущільнення 001.341.00.000; виробник - ТОВ «Укрспецмаш»; технічні та якісні характеристики відповідно до додатку 2 цього договору; одиниці виміру кмп; кількість - 10 шт.; ціна за одиницю та загальна вартість без ПДВ - 67.842,60 грн; строк поставки (зазначається кількість календарних днів з дати укладення договору) - протягом 90 днів;

2. Торцеве ущільнення 001.310.00.000; виробник - ТОВ «Укрспецмаш»; технічні та якісні характеристики відповідно до додатку 2 цього договору; одиниці виміру кмп; кількість - 10 шт.; ціна за одиницю та загальна вартість без ПДВ - 55.018,50 грн; строк поставки (зазначається кількість календарних днів з дати укладення договору) - протягом 90 днів.

Також даною специфікацією визначено місце поставки товару та гарантійний строк.

Разом з підписанням договору сторонами затверджено додаток 2 до договору - технічні та якісні характеристики товарів.

З викладеного вбачається, що граничний строк поставки товарів - 21.07.2022 включно, тобто через 90 днів з дня укладення договору, а саме з 22.04.2022.

Відповідно до п. 5.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.

Покупець залишає за собою право змінити місце поставки товару, про що сторони складають додаткову угоду.

01.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дінтех Інжиніринг» укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600006030 від 22.04.2022, якою сторони домовилися внести зміни до договору, а саме сторони дійшли згоди змінити місце поставки, визначене у специфікації, що є додатком 1 договору, у зв`язку з чим викладено специфікацію у редакції додатку 1 до цієї додаткової угоди.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 01.07.2022 сторони визначили, що інші умови договору залишаються незмінними і обов`язковими до виконання сторонами.

В редакції специфікації, яка затверджена додатковою угодою № 1 від 01.07.2022 зазначено наступне: строк поставки (зазначається кількість календарних днів з дати укладення договору) - протягом 90 днів.

01.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дінтех Інжиніринг» укладено додаткову угоду № 2 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600006030 від 22.04.2022, якою сторони домовилися внести зміни до договору, а саме сторони дійшли згоди про наступне:

Додаток № 1 (специфікація) до договору викласти в редакції додатка № 1 (специфікація) до додаткової угоди (п. 1 додаткової угоди № 2).

Додаток № 2 (технічні та якісні характеристики товарів) до договору викласти в редакції додатка №2 (технічні та якісні характеристики товарів) до додаткової угоди (п. 2 додаткової угоди № 2).

Пунктом 3 додаткової угоди № 2 від 01.09.2022 сторони визначили, що інші умови договору залишаються незмінними і обов`язковими до виконання сторонами.

В редакції специфікації, яка затверджена додатковою угодою № 2 від 01.09.2022 зазначено наступне: строк поставки (зазначається кількість календарних днів з дати укладення договору) - протягом 90 днів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сторонами, укладаючи додаткову угоду № 1 від 01.07.2022 та додаткову угоду № 2 від 01.09.2022, не було внесено змін до встановленого договором (специфікацією) строку поставки товару, який становить 90 календарних днів з дати укладення договору (з 22.04.2022 по 21.07.2022 включно), а тому заперечення відповідача щодо зміни строку виконання зобов`язань за договором судом до розгляду не приймаються.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження продовження встановлених договором строків поставки товару.

Відповідно до п. 5.7 договору приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердження належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектації товарів.

За умовами п. 5.8 договору датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13 цього договору.

Пунктом 5.13 договору сторони визначили, що приймання товарів за кількість та якість здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю.

Матеріали справи містять наступні видаткові накладні підписані лише зі сторони відповідача, а саме

- видаткова накладна № 10 від 01.07.2022, згідно з якою відповідачем поставлено 10 комплектів торцевого ущільнення 001.310.00.000, загальна вартість яких становить 660.222,00 грн із ПДВ;

- видаткова накладна № 26 від 16.09.2022, згідно з якою відповідачем поставлено 3 комплекти торцевого ущільнення 001.341.00.000 ПС, загальна вартість яких становить 244.233,36 грн із ПДВ;

- видаткова накладна № 27 від 16.09.2022, згідно з якою відповідачем поставлено 3 комплекти торцевого ущільнення 001.341.00.000 ПС, загальна вартість яких становить 244.233,36 грн із ПДВ;

- видаткова накладна № 28 від 16.09.2022, згідно з якою відповідачем поставлено 4 комплекти торцевого ущільнення 001.341.00.000 ПС, загальна вартість яких становить 326.644,48 грн із ПДВ.

05.07.2022 комісією позивача складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 10, згідно з яким проведено перевірку ТМЦ відповідно до видаткової накладної № 10 від 01.07.2022 та оприбутковано ТМЦ відповідно до видаткової накладної № 10 від 01.07.2022.

20.09.2022 комісією позивача складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 19092022, згідно з яким проведено перевірку ТМЦ відповідно до видаткової накладної № 28 від 16.09.2022 та оприбутковано ТМЦ відповідно до видаткової накладної № 28 від 16.09.2022.

27.09.2022 комісією позивача складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 68, згідно з яким проведено перевірку ТМЦ відповідно до видаткової накладної № 26 від 16.09.2022 та оприбутковано ТМЦ відповідно до видаткової накладної № 26 від 16.09.2022.

30.09.2022 комісією позивача складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 183, згідно з яким проведено перевірку ТМЦ відповідно до видаткової накладної № 27 від 16.09.2022 та оприбутковано ТМЦ відповідно до видаткової накладної № 27 від 16.09.2022.

Отже, відповідно до умов п. 5.8 та п 5.13 договору, позивачем прийнято поставлений відповідачем товар 05.07.2022, 20.09.2022, 27.09.2022 та 30.09.2022.

Матеріали справи містять лист відповідача № 107 від 07.07.2022, яким останній запропонував позивачу здійснити заміну комплекту ущільнення та листи № ТОВВИХ-22-7264 від 11.07.2022 та № ТОВВИХ-22-8731 від 17.08.2022, в яких позивач погодився на здійснення заміни комплекту ущільнення та проінформував відповідача про роботу торцевого ущільнення без зауважень.

Також матеріали справи містять лист № 108 від 07.07.2022, яким відповідач інформував позивача про те, що у зв`язку з обставинами, викликаними агресією росії проти України, для поставки другої частини продукції (торцевих ущільнень у кількості 10 шт. на суму 814.111,20 грн) бракує керамічних заготовок європейського виробництва, а тому відповідач просив позивача розглянути можливість відтермінувати строк постачання другої частини продукції до 22.09.2022 та внести відповідні зміни шляхом підписання додаткової угоди.

Листом № ТОВВИХ-22-7883 від 25.07.2022 позивач повідомив відповідача, що обставини на які останній посилається як на не можливість вчасного виконання умов договору є обставинами непереборної сили, а тому просив надати документи, що підтверджують настання для відповідача таких обставин, відповідно до п.п. 8.2 та 8.3 договору.

Відповідачем заперечень щодо отримання листа № ТОВВИХ-22-7883 від 25.07.2022 не надано.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів, що б підтверджували настання для відповідача обставин непереборної сили, які б унеможливлювали виконання умов договору № 4600006030 від 22.04.2022, а саме сертифікату Торгово-промислової палати України або відповідного документу уповноваженого органу країни виробника товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3. договору встановлено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З урахуванням вищезазначеного відповідач повинен був поставити весь товар визначений специфікацією у строк до 21.07.2022 включно.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання за договором в частині поставки товару за видатковими накладними № 26 від 16.09.2022, № 27 від 16.09.2022 та № 28 від 16.09.2022, товар за якими прийнято відповідно до актів приймання товарів за кількістю та якістю № 68 від 27.09.2022, № 183 від 30.09.2022 та № 19092022 від 20.09.2022, на загальну кількість днів - 67 днів, 70 днів та 60 днів відповідно.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо поставки товарів не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.4 договору передбачено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено.

У зв`язку з порушенням відповідачем строку поставки товару, який передбачено договором та специфікацією, позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 (№ ТОВВИХ-22-13433 від 09.12.2022), якою вимагав сплатити пеню та штраф у сумі 109.986,42 грн.

Претензія № 1 (№ ТОВВИХ-22-13433 від 09.12.2022) направлена 13.12.2022 на адресу відповідача: 03058, м. Київ, вул. Тетяни Яблонської, буд. 6, кв. 43, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист № 0306504512225.

Враховуючи викладене, не відповідають дійсності посилання відповідача на відсутність доказів направлення на його адресу претензії № ТОВВИХ-22-13433 від 09.12.2022.

Оскільки мало місце прострочення поставки товару, в тому числі більше ніж на 30 днів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 52.998,64 грн пені та 56.987,78 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінтех Інжиніринг» (03058, м. Київ, вул. Тетяни Яблонської, 6, кв. 43, код ЄДРПОУ 43112943) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 52.998 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 64 коп. пені, 56.987 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн 78 коп. штрафу, 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова