Ухвала

від 29.02.2024 по справі 910/19350/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.02.2024Справа № 910/19350/23Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд» про зміну предмету позову у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд»

до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення

про визнання правочину недійсним

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

19.12.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд» надійшла заява про забезпечення позову (до пред`явлення позовної заяви), в якій заявник просив суд заборонити Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення вчиняти будь-які дії щодо припинення надання послуг, що надаються за Договором №4-651 від 20.12.2021, Товариству з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд», у тому числі будь-яким способом припиняти забезпечення технічних засобів (телекомунікаційного обладнання) Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд», що розміщені на об`єктах Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, безперервним електроживленням, до прийняття рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд» до Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про визнання одностороннього правочину недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд» про забезпечення позову було задоволено.

28.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд» з вимогами до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про визнання недійсним та застосування наслідків недійсності до одностороннього правочину Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення щодо розірвання Договору №4-651 від 20.12.2021, який було вчинено шляхом направлення позивачу листа №25131/001.7-7 від 21.08.2023.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що односторонній правочин відповідача суперечить ст.ст. 203 та 228 Цивільного кодексу України, зв`язку з чим підлягає визнанню судом недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 відкрито провадження у справі №910/19350/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

12.01.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.02.2024.

23.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

30.01.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 14.02.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 28.02.2024.

27.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

У підготовчому засіданні 28.02.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 20.03.2024.

Розглянувши подану позивачу заяву про зміну предмету позову, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її повернення позивачу, зважаючи на наступні обставини.

Так, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає зміст (предмет) і підставу позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача (відповідачів), стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову.

У позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним та застосувати наслідки недійсності до одностороннього правочину Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення щодо одностороннього розірвання Договору №4-651 від 20.12.2021, який було вчинено шляхом направлення позивачу листа віх. №2531/001.7-7 від 21.08.2023 (предмет позову).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що односторонній правочин відповідача суперечить ст.ст. 203 та 228 Цивільного кодексу України, зв`язку з чим підлягає визнанню судом недійсним (підстави позову).

Згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Предметом позову в редакції поданої позивачем заяви про зміну предмету позову є зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір в редакції позивача.

Крім того, позивачем змінено підстави позову, зокрема, позовні вимоги про зобов`язання відповідача укласти договір в редакції позивача обґрунтовані тим, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору (зокрема, щодо вартості послуг), так як обидві сторони запропонували свої редакції договору, відмінні одна від одної.

При цьому, суд зазначає, що з огляду на предмет первісного позову (визнання договору недійним) та предмет позову в редакції заяви про зміну предмету позову (зобов`язання вчинити дії), очевидним є те, що і підстави таких позовів не можуть бути однаковими.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі №916/1988/20.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога. Разом з цим, слід брати до уваги те, відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №925/186/19.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19).

З огляду на те, що подана позивачем заява, по суті, є заявою про одночасну зміну предмета та підстав позову, суд дійшов висновку повернути її позивачу.

Керуючись ст. 46, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Зеонбуд» заяву про зміну предмету позову від 27.02.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Спичак