Ухвала

від 29.02.2024 по справі 910/4190/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.02.2024Справа № 910/4190/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката судового наказу у справі №910/4190/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (,01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 1Д)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «СУПЕР-ФАРМ» (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 12, оф. 177)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 225 793,83 грн,

Представники сторін: без виклику

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Супер-Фарм», ОСОБА_1 про стягнення 225 793, 83 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУПЕР-ФАРМ» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за договором 225 793 грн 83 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 386 грн 91 коп.

15.08.2019 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

19.02.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача (стягувача) надійшла заява про видачу дубліката судового наказу у справі №910/4190/19, оскільки при підготовці виконавчого документа для направлення до органів примусового виконання судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 був втрачений.

Розглянувши подану заяву позивача про видачу дубліката судового наказу, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. 1, ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 ГПК України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Абзацом 28 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

У відповідності до пункту 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Із аналізу наведених норм вбачається, що належним доказом направлення заяви, поданої на стадії виконання судового рішення, іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, належним чином завірений працівником поштового зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

До матеріалів заяви в якості доказів направлення її копії відповідачу-2 додано лише оригінал фіскального чеку без опису вкладення у цінний лист, отже суд дійшов висновку про недотримання Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" вимог частини другої ст. 170 ГПК України.

Крім іншого, суд встановив, що матеріали заяви позивача про видачу дубліката судового наказу не містять доказів направлення її іншим учасникам справи, зокрема відповідачу-1, у зв`язку з чим вказана заява підлягає поверненню без розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката судового наказу заявнику без розгляду.

Окрім того, суд звертає увагу заявника на можливість звернення із заявою про видачу дублікату виконавчого документа в порядку п. 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України лише до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Так, наказ Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 був дійсний для пред`явлення до виконання до 15.08.2022, та, як вбачається з матеріалів заяви, протягом вказаного строку був пред`явлений до виконання. При цьому суд, враховує положення пункту 1) ч. 4 ст. 12 ЗУ "Про виконавчого провадження", за якими строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Частиною ж 5 вказаної статті унормовано, що в разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, однак наказ Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 було повернуто з інших причин - на підставі письмової заяви стягувача, що зазначено у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.07.2023 ВП №60189612.

Керуючись ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката судового наказу з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 29.02.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин