Ухвала

від 28.02.2024 по справі 911/2973/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2973/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» № б/н від 26.02.2024 (вх. № суду 16/24 від 26.02.2024) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти

у справі № 911/2973/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пінара Енерджи»

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМ-ТЕХНОЛОДЖИ»

про стягнення 7 802 016,82 грн

Без виклику учасників справи;

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2973/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пінара Енерджи» про стягнення 7 802 016,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про переведення боргу №037 від 04.09.2023 в частині сплати заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2973/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 08.11.2023.

31.10.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про стягнення 7 802 016,82 грн.

08.11.2023 до суду від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали від 04.10.2023.

08.11.2023 у підготовче засідання з`явились представники сторін та надали свої пояснення щодо предмету спору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2973/23 відзив на позовну заяву ТОВ «Пінара Енерджи» повернуто без розгляду з огляду на недотримання відповідачем вимог ст. 165, 170 ГПК України. Відкладено підготовче засідання у справі № 911/2973/23 на 30.11.2023.

29.11.2023 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 1 002 016,82 грн у зв`язку із сплатою вказаної суми відповідачем.

30.11.2023 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

Також 30.11.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

30.11.2023 у підготовче засідання представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2023 вирішено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання у справі № 911/2973/23 на 10.01.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін по дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 30.11.2023 та направлено останню сторонам.

30.11.2023 до суду (після проведення підготовчого засідання) від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якому позивач просить суд постановити ухвалу про прийняття заяви про зменшення позовних вимог в частині основного боргу, здійснювати подальший розгляд справи № 911/2973/23 з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 6 800 000,00 грн.

Разом з тим, не погоджуючись із прийнятою ухвалою Господарського суду Київської області від 08.11.2023 по справі № 911/2973/23 про повернення відзиву відповідачу без розгляду, ТОВ «Пінара Енерджи» подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2023 зупинено провадження у справі № 911/2973/23 за позовом ТОВ «Перший трубний завод» до ТОВ «Пінара Енерджи» про стягнення 7 802 016,82 грн до перегляду ухвали Господарського суду Київської області від 08.11.2023 у справі № 911/2973/23 в порядку апеляційного провадження та повернення матеріалів справи № 911/2973/23 до Господарського суду Київської області.

27.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Пінара Енерджи», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ТОВ «Пінара Енерджи» у межах суми позову (з урахуванням заяви від 30.11.2023 про зменшення розміру позовних вимог) 6 800 000,00 грн.

Господарський суд Київської області (суддя Шевчук Н.Г.) ухвалою від 28.12.2023 у справі № 911/2973/23 відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Перший трубний завод» про забезпечення позову.

28.12.2023 до суду від відповідача, після постановлення судом ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, надійшли заперечення на клопотання (заяву) про забезпечення позову.

23.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд постановити ухвалу про прийняття заяви про зміну предмету позову та здійснити подальший розгляд справи № 911/2973/23 з урахуванням заяви про зміну предмету позову. У заяві про зміну предмету позову позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 9 530 605,05 грн, з яких: 6 800 000,00 грн заборгованість по договору про переведення боргу № 037 від 04.09.2023 та 2 730 605,05 грн штрафу згідно до п. 5.2 договору про переведення боргу № 037 від 04.09.2023.

14.02.2024 матеріали справи № 911/2973/23 надійшли до Господарського суду Київської області.

26.02.2024 до суду від ТОВ «Перший трубний завод» надійшла заява № б/н від 26.02.2024 (вх. № суду 16/24 від 26.02.2024) про забезпечення позову у справі № 911/2973/23 шляхом накладення арешту на грошові кошти.

В обґрунтування підстав для забезпечення позову позивач зазначив, що позовні вимоги у справі № 911/2973/23 обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору про переведення боргу № 037 від 04.09.2023 в частині сплати заборгованості. Як зазначив позивач, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, які не підтверджені документально виставленими позивачем рахунками-фактурами. Разом з тим, після відкриття провадження у справі № 911/2973/23 відповідач в рахунок погашення заборгованості за договором сплатив на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 1 002 016,82 грн. У зв`язку з частковою сплатою відповідачем боргу по договору, 30.11.2023 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6 800 000,00 грн. В подальшому позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, яка обґрунтована тим, що відповідач у встановлений договором строк свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого, відповідно до умов п. 5.2 договору, у позивача виникло право на стягнення штрафу у розмірі 2 730 605,05 грн. Відтак, згідно пояснень позивача, предметом позову у даній справі № 911/2973/23 є стягнення з відповідача грошових коштів на користь позивача у розмірі 9 530 605,05 грн, що складається із вимог про стягнення заборгованості по договору у розмірі 6 800 000,00 грн та стягнення штрафу в сумі 2 730 605,05 грн.

Позивач зазначив, що ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2023 у справі № 911/2973/23 було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Перший трубний завод» від 26.12.2023 про забезпечення позову. Однак позивач наголосив на наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову, про що свідчать обставини, які є відмінним від раніше наведених у заяві про забезпечення позову від 26.12.2023.

За ствердженням позивача, у випадку задоволення заявлених позовних вимог, виконання рішення суду буде здійснюватись, в першу чергу, за рахунок грошових коштів, які знаходяться на рахунках відповідача, відкритих у банківських установах.

Позивач у заяві про забезпечення позову зазначив, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на 29.01.2024 ТОВ «Пінара Енерджи» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі 15.06.2017 із розміром статутного капіталу 700 000,00 грн. Також позивач звернув увагу, що у наданій позивачем інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 363544663 від 29.01.2024 відсутня інформація про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем. Отже, за ствердженням позивача, відповідачем протягом періоду з 15.06.2017 (дати державної реєстрації юридичної особи) до 29.01.2024 не було набуто у власність жодне нерухоме майно. Крім того, як зазначив позивач, статутний капітал ТОВ «Пінара Енерджи» становить 700 000,00 грн, який у співвідношенні з ціною позову у розмірі 9 530 605,05 грн, у випадку задоволення позову, буде недостатньо для виконання в майбутньому судового рішення по справі.

На переконання позивача, враховуючи наявність у ТОВ «Пінара Енерджи» можливості в будь-який момент розпорядитися грошовими коштами, які знаходяться на рахунках товариства, слід дійти висновку, що відсутність у відповідача грошових коштів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Викладені позивачем обставини, а також з огляду на розмір статутного капіталу відповідача та відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно даних про набуття відповідачем права власності на будь-яке майно, на думку позивача, свідчать про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

Позивач також наголосив на тому, що часткова оплата відповідачем суми боргу після відкриття провадження у справі не може спростувати наведені позивачем обставини та підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки протягом майже трьох місяців з моменту останнього платежу основна сума боргу залишається неоплаченою.

У заяві про забезпечення позову позивач зазначив, що предметом позову ТОВ «Перший трубний завод» є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів в сумі 9 530 605,05 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 30.11.2023 та заяви про зміну предмету позову від 23.01.2024). Отже виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, на думку позивача, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача безпосередньо пов`язане із предметом позову. При цьому, позивач наголосив, що адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

З урахуванням зазначеного вище, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Пінара Енерджи», які знаходяться на всіх рахунках ТОВ «Пінара Енерджи» в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах ціни позову 9 530 605,05 грн.

Дослідивши зазначену заяву про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011). Зокрема інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011).

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі та підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Верховний Суд у своїй постанові від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21 зазначив, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії.

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21, заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, ТОВ «Перший трубний завод» просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Пінара Енерджи», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах ціни позову 9 530 605,05 грн (відповідно до заяви позивача про зміну предмету позову від 23.01.2024).

Разом з тим суд звертає увагу позивача, що станом на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову ціна позову у справі № 911/2973/23 складає 7 802 016,82 грн, у зв`язку із тим, що станом на дату розгляду даної заяви судом не вирішено питання про прийняття заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.11.2023, заяви позивача про зміну предмету позову від 23.01.2024 та не постановлено судом відповідної ухвали про прийняття вказаних заяв позивача до розгляду та здійснення подальшого розгляду справи № 911/2973/23 з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та заяви позивача про зміну предмету позову.

З урахуванням зазначеного вище, здійснивши оцінку адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, пропорційності заявленого заходу забезпечення позову до предмета позову та наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, та з огляду на те, що станом на дату звернення позивачем до суду із заявою про забезпечення позову ціна позову у справі № 911/2973/23 складає 7 802 016,82 грн, суд дійшов висновку, що адекватним та співмірним заходом забезпечення позову у даному випадку є вжиття судом заходів забезпечення позову лише в межах предмета позову, тобто в межах 7 802 016,82 грн.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи № 911/2973/23, Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пінара Енерджи» про стягнення 7 802 016,82 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про переведення боргу №037 від 04.09.2023 в частині сплати заборгованості.

Отже предметом позову у справі № 911/2973/23 є стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 7 802 016,82 грн, що зумовлено, на думку позивача, неналежним виконанням відповідачем умов договору про переведення боргу №037 від 04.09.2023 в частині сплати заборгованості.

Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Суд зазначає, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 також звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

З поданої позивачем заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем, за ствердженням позивача, існує з моменту укладення між сторонами договору про переведення боргу від 04.09.2023, яким регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язання сторони (первісного боржника) у частковому зобов`язанні, що виникає із договору № 011 від 04.01.2021, укладеного між первісним боржником (третя особа у справі) та кредитором.

Як зазначив позивач, відповідачем було частково сплачено заборгованість за договором про переведення боргу від 07.09.2023, проте протягом майже трьох місяців з дати останнього платежу (28.11.2023) основна сума боргу залишається несплаченою.

З огляду на поведінку відповідача, на переконання позивача, наявність у ТОВ «Пінара Енерджи» можливості в будь-який момент розпорядитися грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, та, як наслідок, відсутність у відповідача грошових коштів може утруднити чи зробити неможливими виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд частково погоджується з доводами позивача про те, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах ціни позову, безпосередньо пов`язаний з позовної вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором про переведення боргу від № 037 від 04.09.2023, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що запропонований позивачем захід забезпечення позову частково є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами в межах ціни позову 7 802 016,82 грн, на забезпечення яких він вживається, оскільки арешт накладається на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти в межах ціни позову цілком відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення арешту на грошові кошти це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідних грошових коштів, а отже не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

Стосовно посилань заявника щодо наявності обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на корись позивача суд зазначає таке.

Суд встановив, що відповідно до долученої позивачем до заяви про забезпечення позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 363544663 від 29.01.2024, ТОВ «Пінара Енерджи» не є власником нерухомого майна.

Доказів того, що ТОВ «Пінара Енерджи» протягом періоду з дати державної реєстрації юридичної особи (15.06.2017) до 29.01.2024 було набуто у власність будь-яке нерухоме майно матеріали справи не містять. Протилежного суду не доведено.

З огляду на наведене суд вважає обґрунтованим твердження позивача, що у разі задоволення позову та відсутності грошових коштів у відповідача, рішення суду залишиться невиконаним, адже майно, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог ТОВ «Перший трубний завод», у відповідача відсутнє.

Таким чином суд дійшов висновку, що у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову дійсно існує реальна ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення по даній справі про задоволення позовних вимог, якщо таке рішення буде прийняте судом на користь позивача.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Суд також враховує, що предметом спору у справі № 911/2973/23 станом на дату звернення позивачем до суду із даною заявою про забезпечення позову є стягнення значної заборгованості в сумі 7 802 016,82 грн, яка більше ніж в одинадцять разів перевищує статутний капітал ТОВ «Пінара Енерджи», який відповідно до долученого позивачем до заяви Витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 32257224 від 29.01.2024 щодо відповідача складає 700 000,00 грн.

Завданням судочинства в першу чергу є справедливий та ефективний суд, який є таким у разі забезпечення можливості захистити свої права та інтереси в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

В свою чергу, частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд враховує, що наведена норма процесуального закону передбачає можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти в межах ціни позову.

На переконання суду, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову обставини, долучена до неї інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 363544663 від 29.01.2024, а також наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують обґрунтоване припущення позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти в межах ціни позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, якщо таке рішення буде ухвалене на користь позивача, а відтак, не надасть змогу в межах позову в повному обсязі відновити його права.

Також суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти в межах ціни позову (7 802 016,82 грн) відповідає приписам ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, є співмірним з позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушить права та інтереси інших осіб, а наведений в заяві захід забезпечення позову виключають можливість спричинення будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні.

Враховуючи все вищенаведене, зважаючи на існування ймовірності утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, у випадку не вжиття судом співрозмірного та адекватного заходу забезпечення позову, враховуючи нерозривний зв`язок між накладенням арешту на грошові кошти у розмірі суми стягнення (7 802 016,82 грн), яка є предметом спору станом на дату звернення позивачем до суду із даною заявою про забезпечення позову та з метою встановлення судом додаткових гарантій задля подальшого виконання судового рішення в майбутньому у випадку задоволення позовних вимог, зважаючи, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач жодним чином не перешкоджають та не припиняють господарську діяльність відповідача, та враховуючи, що у суду є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або порушених інтересів позивача, з огляду на те, що предметом спору станом на дату звернення позивачем до суду із даною заявою про забезпечення позову є стягнення значної заборгованості в сумі 7 802 016,82 грн, яка більше ніж в одинадцять разів перевищує статутний капітал ТОВ «Пінара Енерджи», суд дійшов висновку, що за наведених позивачем доводів та поданих доказів наявні обумовлені статтями 136, 137 Господарського процесуального кодексу України підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Пінара Енерджи», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах ціни позову 7 802 016,82 грн

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Частинами 7-10, 13 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Керуючись ст. 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» № б/н від 26.02.2024 (вх. № суду 16/24 від 26.02.2024) про забезпечення позову у справі № 911/2973/23 задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 911/2973/23, а саме:

2.1. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Пінара Енерджи» (місцезнаходження: вул. Шимановського Віталія, буд. 2/1, каб.419, м. Київ, 02125; код ЄДРПОУ 41400774), які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Пінара Енерджи» (місцезнаходження: вул. Шимановського Віталія, буд. 2/1, каб.419, м. Київ, 02125; код ЄДРПОУ 41400774) в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах ціни позову 7 802 016,82 грн.

3. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» (місцезнаходження: вул. Резервна, буд. 8-А, м. Київ, 04074; код ЄДРПОУ: 34427263).

Боржником є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пінара Енерджи» (місцезнаходження: вул. Шимановського Віталія, буд. 2/1, каб.419, м. Київ, 02125; код ЄДРПОУ 41400774).

5. Дана ухвала є виконавчим документом, в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», зі строком пред`явлення до виконання до 28.02.2027 року і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

6. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до ст. 256, 257 та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її складання. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.02.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко