Ухвала

від 28.02.2024 по справі 914/525/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28.02.2024 р. Справа № 914/525/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши матеріали позовної заяви: ОСОБА_1 , м.Львів

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена-119», м.Львів

про: визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Зелена-119», оформлених протоколом №29/07/2023-2 від 29.07.2023 загальних зборів ОСББ «Зелена-119» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ «Зелена-119»; скасування реєстраційної дії, вчиненої Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за №1004151070004048402 від 29.12.2023 щодо зміни керівника та відомостей про керівника ОСББ «Зелена-119»; поновлення ОСОБА_1 на посаді голові правління ОСББ «Зелена-119»; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради по день винесення рішення суду .

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена-119» про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Зелена-119», оформлених протоколом №29/07/2023-2 від 29.07.2023 загальних зборів ОСББ «Зелена-119» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ «Зелена-119»; скасування реєстраційної дії, вчиненої Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за №1004151070004048402 від 29.12.2023 щодо зміни керівника та відомостей про керівника ОСББ «Зелена-119»; поновлення ОСОБА_1 на посаді голові правління ОСББ «Зелена-119»; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради по день винесення рішення суду.

Дослідивши дану позовну заяву із додатками, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, судом встановлено, що однією з позовних вимог позивача є вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради по день винесення рішення суду.

Однак, суд звертає увагу позивача, що під вимогою про стягнення середнього заробітку слід розуміти вимогу про захист права або інтересу позивача, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці, а тому така вимога має майновий характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Проте, позовна заява не містить визначення ціни позову в частині майнової вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та не містить обґрунтованого розрахунку середнього заробітку, який позивач просить стягнути з відповідача. Отже Позивачем до позовної заяви також не додано обґрунтований розрахунок суми, що підлягає стягненню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положеннями пп. 1-2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач звернувся до суду із позовом, який містить 3 (три) вимоги немайнового характеру про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Зелена-119», оформлених протоколом №29/07/2023-2 від 29.07.2023 загальних зборів ОСББ «Зелена-119» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ «Зелена-119»; скасування реєстраційної дії вчиненої Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за №1004151070004048402 від 29.12.2023 щодо зміни керівника та відомостей про керівника ОСББ «Зелена-119»; про поновлення ОСОБА_1 на посаді голові правління ОСББ «Зелена-119» та 1 (одну) вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати реєстрації змін керівника Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради по день винесення рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, з 01.09.2015 ця категорія пільговиків звужена. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку не є такими, які дають підстави для звільнення його від сплати судового збору, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Порядок та строки виплати заробітної плати визначені в ст. ст. 115, 116, 117 КЗпП України.

Структура заробітної плати визначена ст.2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними в постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19) за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється.

У контексті визначення розміру судового збору за подання апеляційної скарги "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви" має визначатися за розмірами ставок, встановленими ст. 4 Закону України "Про судовий збір" на момент пред`явлення відповідного позову, без пільг, визначених ст. 5 цього Закону.

Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 5 Закону України "Про судовий збір" викладена також в ухвалах Верховного Суду від 27.04.2023 № 910/6968/16 (910/14406/20), від 05.06.2023 № 924/232/22 (686/31236/19).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільняється від сплати судового збору за вимогою про поновлення ОСОБА_1 на посаді голові правління ОСББ «Зелена-119».

Однак, за подання вимог немайнового характеру про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Зелена-119», оформлених протоколом №29/07/2023-2 від 29.07.2023 загальних зборів ОСББ «Зелена-119» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ «Зелена-119»; скасування реєстраційної дії вчиненої Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за №1004151070004048402 від 29.12.2023 щодо зміни керівника та відомостей про керівника ОСББ «Зелена-119», позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 4844,80 грн. (2*3028*0,8).

Щодо сплати судового збору за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що розмір судового збору має розраховуватись відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме за такою формулою: (Сз*1,5%*0,8), де Сз сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу заявлена до стягнення. При цьому, розмір судового збору має становити не менше 2422,40 грн (3028,00*0,8) (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та не більше 847840,00 грн (не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028*350*0,8)), з врахуванням положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, розмір судового збору, який підлягатиме сплаті ОСОБА_1 залежить від визначеної останньою ціни позову (за вимогою майнового характеру). При цьому, суд акцентує увагу заявниці на тому, що обов`язок визначити ціну позову за майновою вимогою станом на дату подання позову покладено на особу, яка заявляє таку вимогу, та яка, на підтвердження ціни позову має подати розрахунок заявленої до стягнення суми.

В той же час, судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції № 0.0.3489245320.1 від 22.02.2024 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж визначеному законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позивачем не виконано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

В якості доказів надсилання позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, позивач надав скріншот сторінки електронної пошти.

При цьому суд зазначає, що за приписами ч. 8 ст. 6 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

З наданого позивачем скріншоту не вбачається скріплення позовної заяви та додатків до неї (файлів в форматі .pdf та .jpg) електронним підписом, у зв`язку з чим позивачу слід направити позовну заяву з додатками на відому адресу електронної пошти відповідача, скріпивши надіслані файли електронним підписом позивача (повноважного представника позивача).

Окрім того, відповідно до п. 4.1. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 року № 144, документ повинен містити (п.п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Тобто, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Суд звертає увагу позивача на те, що документ, іменований як «докази відправки позову та додатків для відповідача» є неякіснім та місцями нечитабельним, що унеможливлює перевірку змісту вказаного документу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом - приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 164 та статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім вказаного вище, суд звертає увагу позивача на необхідність відправлення зазначених вище документів на адресу відповідача та подання до суду належних доказів такого направлення.

Враховуючи наведене, дана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 172, ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Кітаєва С.Б.