Рішення

від 19.02.2024 по справі 916/4437/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4437/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Мазур І.О. на підставі ордеру;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Рішбур до товариства з обмеженою відповідальністю „Велмот про стягнення 934 104,30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рішбур (далі по тексту ТОВ „Рішбур) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Велмот (далі по тексту ТОВ „Велмот) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 934 104,30 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 703 071,61 грн., збитків від інфляції у розмірі 193 637,68 грн., 3% річних у розмірі 37 395,01 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №369 від 12.03.2020 в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 30.10.2023 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

ТОВ „Велмот було повідомлено про розгляд судом даної справи шляхом направлення ухвал на юридичну адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських, а саме: 65044, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4Д. Проте, направлені на адресу відповідача рекомендовані повідомлення були повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ „Велмот про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

12.03.2020 між ТОВ „Рішбур (Постачальник) та ТОВ „Велмот (Покупець) було укладено договір №369, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором поставки, Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність від Постачальника товари народного споживання, та сплачує його вартість згідно умов та протягом терміну дії даного договору.

Згідно з п. п. 5.1, 5.2 договору поставки №369 від 12.03.2020 відвантаження товару Постачальником здійснюється згідно замовлення Покупця. Постачальник здійснює поставку товару протягом 3-х календарних днів з моменту отримання замовлення або інформує Покупця про неможливість його виконання. Передача товару від Постачальника до Покупця здійснюється у місці доставки товару уповноваженими представниками сторін. Покупець попередньо приймає товар по кількості та якості згідно з замовленням, попередньо узгодженим з Постачальником.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.2 договору поставки №369 від 12.03.2020 цей договір вважається укладеним із моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020. Якщо жодна із сторін за 14 календарних днів до закінчення терміну дії договору не зробить письмову заяву про припинення виконання обов`язків за цим договором, дія договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

На підтвердження факту виконання зобов`язань за договором поставки №369 від 12.03.2020 ТОВ „Рішбур було надано суду наступні підписані сторонами видаткові накладні на загальну суму 709 061,04 грн., а саме: №2155 від 25.10.2021 на суму 43 727,82 грн., №2178 від 27.10.2021 на суму 25 469,64 грн., №2312 від 11.11.2021 на суму 49 955,64 грн., №2387 від 23.11.2021 на суму 50 355,96 грн., №2467 від 02.12.2021 на суму 57 642,54 грн., №2499 від 07.12.2021 на суму 59 426,16 грн., №2507 від 07.12.2021 на суму 4 225,20 грн., № 2540 від 10.12.2021 на суму 19 418,58 грн., №2557 від 14.12.2021 на суму 39 829,14 грн., №2631 від 24.12.2021 на суму 72 589,56 грн., №2690 від 24.12.2021 на суму 29 281,68 грн., №2726 від 29.12.2021 на суму 24 971,34 грн., №2744 від 30.12.2021 на суму 29 373, 42 грн., №73 від 14.01.2022 на суму 42 018,60 грн., №103 від 20.01.2022 на суму 48 311,88 грн., №173 від 01.02.2022 на суму 26 843,52 грн., №236 від 07.02.2022 на суму 48 390,60 грн., №310 від 14.02.2022 на суму 37 229,76 грн. При цьому, у кожній із видаткових накладних вказано строк, у який відповідач мав сплатити вартість товару.

29.09.2023 ТОВ „Рішбур звернулось до відповідача із претензією №29-09/2023, згідно якої позивач просив сплатити заборгованість за договором №369 від 12.03.2020 у загальному розмірі 703 071,61 грн. Вказана претензія була залишена ТОВ „Велмот без відповіді та задоволення.

У поданій до суду позовній заяві позивачем було вказано, що лише за першою із вище перерахованих накладних ТОВ „Велмот було сплачено вартість товару на суму 5 989,43 грн., що стало підставою для звернення ТОВ „Рішбур до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським судом під час вирішення даного спору встановлено, що 12.03.2020 між ТОВ „Рішбур та ТОВ „Велмот було укладено договір №369, на виконання зобов`язань за яким позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 709 061,04 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

Відповідно до положень ст. ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів оплати ТОВ „Велмот поставленого позивачем товару, враховуючи визнання позивачем обставини щодо сплати заборгованості у розмірі 5 989,43 грн., господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Рішбур до ТОВ „Велмот позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 703 071,61 грн. (709 061,04 грн. - 5 989,43 грн. = 703 071,61 грн.).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язання щодо повернення грошових коштів позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції у розмірі 193 637,68 грн., які були нараховані за кожною накладною окремо, останнім місяцем показники інфляції за який були враховані був серпень 2023; 3% річних у розмірі 37 395,01 грн., які були нараховані за кожною накладною окремо до 10.10.2023.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та 3% річних, господарський суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених ТОВ „Рішбур позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Велмот збитків від інфляції у розмірі 193 637,68 грн., 3% річних у розмірі 37 395,01 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Рішбур позовних вимог шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Велмот суми основного боргу у розмірі 703 071,61 грн., збитків від інфляції у розмірі 193 637,68 грн., 3% річних у розмірі 37 395,01 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Велмот /65044, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4Д; ідентифікаційний код 43319015/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Рішбур /04073, м. Київ, вул. Вербова, будинок 4-А; ідентифікаційний код 36698455/ суму основного боргу у розмірі 703 071,61 грн. /сімсот три тисячі сімдесят одна грн. 61 коп./, збитки від інфляції у розмірі 193 637,68 грн. /сто дев`яносто три тисячі шістсот тридцять сім грн. 68 коп./, 3% річних у розмірі 37 395,01 грн. /тридцять сім тисяч триста дев`яносто п`ять грн. 01 коп./, судовий збір у розмірі 11 300,00 грн. /одинадцять тисяч триста грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 29 лютого 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна