Рішення

від 19.02.2024 по справі 916/5098/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5098/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.,

розглянувши справу № 916/5098/23

за позовом Балтської міської ради Одеської області (66101, Одеська обл., Подільський район, м. Балта, вул. Любомирська, 193; код ЄДРПОУ 04056954)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА НЕККАР 2023» (76018, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський район, м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи Гетьмана, 72; код ЄДРПОУ 36796638)

про стягнення 288 686,53 грн;

представники сторін:

від позивача Солов`ян В.М.,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Балтська міська рада Одеської області, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА НЕККАР 2023» про стягнення 288 686,53 грн, з яких: 244 245,82 грн заборгованості з орендної плати за землю, 41 325,89 грн пені, 3 114,82 грн 3% річних.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договорами оренди землі № 276 та № 280 від 06.11.2018 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати за період з 01.01.2023 по 23.08.2023.

Ухвалою від 27.11.2023 позовну заяву (вх. № 5674/23 від 21.11.2023) Балтської міської ради Одеської області прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/5098/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.12.2023, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 27.12.2023, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відкладено підготовче судове засідання на 22.01.2024.

Протокольною ухвалою від 22.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2024.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.02.2024, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

19.02.2024, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06.11.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області як Орендодавцем та ТОВ ,,ТЕХНО-МАГІСТРАЛЬ як Орендарем укладено Договір оренди землі № 276 (далі Договір № 276), згідно з яким Орендодавець на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом № 1568 від 06.11.2018 № 6 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120686300:01:001:0440, розташовану за адресою: Одеська область, Балтський район (за межами населених пунктів) (п.1.1 Договору № 276).

В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 32,7771 га, у тому числі: 27,2628 га рілля, 5,5143 га пасовища, що розташована за адресою: Одеська область, Балтський район (за межами населених пунктів) (п.2.1 Договору № 276).

Кадастровий номер земельної ділянки: 5120686300:01:001:0440. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.2.2 Договору № 276).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2018, складає 840619,97 грн та підлягає щорічній індексації (п.2.4 Договору № 276).

Договір укладено на строк 7 (сім) років (п.3.1 Договору № 276).

Право оренди земельної ділянки виникає у Орендаря з моменту державної реєстрації відповідно до закону (п.3.2 Договору № 276).

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Балтської міської ради в УДКСУ у Балтському районі Одеської області у розмірі 36,89 (тридцять шість цілих вісімдесят дев`ять сотих) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2018, а саме: 310125,00 грн за 1 (один) рік, що зазначено у протоколі проведення земельних торгів за лотом № 1568 від 06.11.2018 № 6, та складає 25843,75 грн за один місяць (п.4.1 Договору № 276).

Орендна плата за перший рік користування земельною ділянкою сплачується Орендарем протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору, за виключенням сплаченого гарантійного внеску у розмірі 3362,50 грн (п.4.2 Договору № 276).

Орендна плата вноситься Орендарем не пізніше 28-го числа місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому пунктом 4.1 договору, за кожен місяць (п.4.3 Договору № 276).

Орендодавець має право вимагати від Орендаря: …своєчасного та повного внесення орендної плати… (п.8.1.1 Договору № 276).

Обов`язки Орендаря: своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.8.4.6 Договору № 276).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п.14.1 Договору № 276).

Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди відповідно до закону (п.14.3 Договору № 276).

Також, 06.11.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (Орендодавець) та ТОВ ,,ТЕХНО-МАГІСТРАЛЬ (Орендар) укладено Договір оренди землі № 280 (далі Договір № 280), згідно якого Орендодавець на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом № 1866 від 06.11.2018 № 10 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120684400:01:001:0815, розташовану за адресою: Одеська область, Балтський район (за межами населених пунктів) (п.1.1 Договору № 280).

В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 9,6842 га, у тому числі: 6,9378 га рілля, 2,7464 га пасовища, що розташована за адресою: Одеська область, Балтський район (за межами населених пунктів) (п.2.1 Договору № 280).

Кадастровий номер земельної ділянки: 5120684400:01:001:0815. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.2.2 Договору № 280).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2018, складає 248431,13 грн та підлягає щорічній індексації (п.2.4 Договору № 280).

Договір укладено на строк 7 (сім) років (п.3.1 Договору № 280).

Право оренди земельної ділянки виникає у Орендаря з моменту державної реєстрації відповідно до закону (п.3.2 Договору № 280).

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Балтської міської ради в УДКСУ у Балтському районі Одеської області у розмірі 28,19 (двадцять вісім цілих дев`ятнадцять сотих) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2018, а саме: 70040,00 грн за 1 (один) рік, що зазначено у протоколі проведення земельних торгів за лотом № 1866 від 06.11.2018 № 10, та складає 5836,67 грн за один місяць (п.4.1 Договору № 280).

Орендна плата за перший рік користування земельною ділянкою сплачується Орендарем протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору, за виключенням сплаченого гарантійного внеску у розмірі 994,00 грн (п.4.2 Договору № 280).

Орендна плата вноситься Орендарем не пізніше 28-го числа місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому пунктом 4.1 договору, за кожен місяць (п.4.3 Договору № 280).

Орендодавець має право вимагати від Орендаря: …своєчасного та повного внесення орендної плати… (п.8.1.1 Договору № 280).

Обов`язки Орендаря: своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.8.4.6 Договору № 280).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п.14.1 Договору № 280).

Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди відповідно до закону (п.14.3 Договору № 280).

Договори №№ 276, 280 підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Право оренди зареєстроване 13.11.2018 р. за №№ 28987778, 28988408 в Державному реєстрі речових прав, про що свідчить інформація з цього реєстру.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Орендар (код ЄДРПОУ 36796638) змінив своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА НЕККАР 2023».

Як вказав позивач, 25.02.2019 земельні ділянки з кадастровими номерами 5120686300:01:001:0440 та 5120684400:01:001:0815, які є об`єктами оренди за Договорами №№ 276, 280, передані у комунальну власність Балтської об`єднаної територіальної громади в особі Балтської міської ради Одеської області.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та відомостей з Державного реєстру речових прав, земельні ділянки кадастровий номер 5120686300:01:001:0440 і 5120684400:01:001:0815, розташовані: Одеська обл., Балтський р-н, (за межами населених пунктів) перебувають в комунальній власності Балтської міської територіальної громади в особі Балтської міськради (а.с. 25-32).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.07.2023 у справі № 916/1645/23 задоволено позов Балтської міськради до ТОВ «Техно-Магістраль» та розірвано Договори оренди землі №№ 276, 280 у зв`язку із систематичною несплатою ТОВ «Техно-Магістраль» орендної плати за землю. Рішення від 25.07.2023 у справі № 916/1645/23 набрало законної сили 23.08.2023.

20.10.2023 на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 25.07.2023 у справі № 916/1645/23 припинено зареєстроване за ТОВ «Техно-Магістраль» право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5120686300:01:001:0440 і 5120684400:01:001:0815.

Позивач, з посиланням на лист Головного управління ДПС в Одеській області від 04.09.2023 № 14742/5/15-32-13-08-05 (а.с. 39) вказав, що ГУ ДПС в Одеській області вжито заходів щодо стягнення податкового боргу ТОВ «Техно-Магістраль» з орендної плати за землю за період по грудень 2022 року (виник 30.01.2023) на загальну суму 1108670,65 грн. Борг що виник за період з 01.01.2023 по 20.10.2023 не стягувався оскільки ТОВ «Техно-Магістраль» декларацію з плати за землю на 2023 рік не подало. 13.01.2023 від ТОВ «ТФ Неккар 2023» надійшло 108,63 грн. які було зараховано в рахунок погашення боргу, що виник раніше, адже згідно абз. 1 п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Вказані обставини позивач також підтверджує інформацією Фінансового управління Балтської міськради (а.с. 40).

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 244 245,82 грн заборгованості з орендної плати за Договорами №№ 276, 280 за період з 01.01.2023 по 23.08.2023, а також 41 325,89 грн пені та 3 114,82 грн 3% річних, нарахованих позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем строків внесення орендної плати, передбачених договорами.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості заявлених у даній справі позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частинами 1, 4 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ст. ст. 1, 2 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 83 Земельного кодексу України закріплено право власності на землю територіальних громад. Частиною 1 даної статті визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Відповідно до п. а ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно положень ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 14.1.136. Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно із пунктом 14.1.147 статті 147 Податкового Кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п. п. п. п. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно положень пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної тати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як передбачено пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України, платником орендної плати за земельну ділянку є її орендар. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

Так, відповідно до п. 288.4 ст. 288 розділу XIII "Плата за землю" Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Для визначення орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Порядок індексації нормативної грошової оцінки земель визначено ст. 289 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі

Положенням статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі", встановлено, що істотною умовою договору оренди землі, серед іншого, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як передбачено ст. 19 Закону України "Про оренду землі", строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями ст. ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмові Договори оренди землі.

З аналізу чинного законодавства України вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що за Договорами оренди землі №№ 276 та 280 від 06.11.2018 відповідачу було передано в строкове, платне володіння і користування земельні ділянки з кадастровими номерами 5120686300:01:001:0440 та 5120684400:01:001:0815, право оренди на які зареєстровано відповідачем 13.11.2018.

При цьому обидва Договори №№ 276 та 280 розірвано 23.08.2023 на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 25.07.2023 у справі № 916/1645/23.

З урахуванням положень законодавства та умов договорів, у відповідача виникло зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування земельними ділянками за спірний період (з 01.01.2023 по 23.08.2023) у розмірі, визначеному умовами договорів.

Виходячи з наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості, у 2023 році щомісячний розмір орендної плати за Договором № 276 становив 25 843,75 грн, а за Договором № 280 5 836,67 грн. Вказані розміри орендної плати передбачено пунктами 4.1. обох договорів.

Відповідач у справі розміри орендної плати не заперечує.

Судом перевірено та встановлено правильність розрахунку позивача, відповідно до якого заборгованість за Договором 276 за спірний період становить 199 246,98 грн, а за Договором № 280 44 998,84 грн.

При цьому, відповідачем як орендарем в порушення приписів статей 525, 526, 610, 629, 759, 762 ЦК України, статей 193, 283, 286 ГК України та умов самих договорів обов`язку з перерахування орендної плати за період з 01.01.2023 по 23.08.2023 не виконано, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів частини 1 статті 530 ЦК України та умов пункту 4.3. обох договорів строк виконання грошових зобов`язань на загальну суму 244 245,82 грн настав.

За таких обставин, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження сплати відповідачем всієї суми заборгованості по орендній платі, позовні вимоги про стягнення з відповідача 244 245,82 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Статтею 610 та ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частина 1 ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, ч. 1 ст. 216, ст. 218 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойка (пеня) штраф, то вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день

Згідно частини 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до статті 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 4.7. Договорів оренди №№ 276 та 280 у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нарахована пеня, від суми до сплати, за кожний день прострочення.

Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши запропоновані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд встановив їх правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 41 325,89 грн пені та 3 114,82 грн 3% річних підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 330,30 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74-80, 86, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Балтської міської ради Одеської області (66101, Одеська обл., Подільський район, м. Балта, вул. Любомирська, 193; код ЄДРПОУ 04056954) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА НЕККАР 2023» (76018, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський район, м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи Гетьмана, 72; код ЄДРПОУ 36796638) про стягнення 288 686,53 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА НЕККАР 2023» (76018, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський район, м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи Гетьмана, 72; код ЄДРПОУ 36796638) на користь Балтської міської ради Одеської області (66101, Одеська обл., Подільський район, м. Балта, вул. Любомирська, 193; код ЄДРПОУ 04056954) 244 245,82 грн заборгованості з орендної плати, 41 325,89 грн пені, 3 114,82 грн 3% річних, 4 330,30 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 19 лютого 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 29 лютого 2024 р.

Суддя Р.В. Волков