Рішення

від 19.02.2024 по справі 922/4864/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2024м. ХарківСправа № 922/4864/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області, смт. Близнюки, Лозівський район, Харківська область до ОСОБА_1 , с. Софіївка, Лозівський район, Харківська область про стягнення 272717,16 грн. та розірвання договорів оренди за участю представників:

позивача - Солонець С.М.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами оренди землі від 10.10.2012 в розмірі 272717,16 грн. та судових витрат в розмірі 6774,77 грн. Також, позивач просить суд розірвати договір оренди землі від 10.10.2012 на земельну ділянку кадастровий номер 6320683000:01:000:0444 та розірвати договір оренди землі від 10.10.2012 на земельну ділянку кадастровий номер 6320686300:01:001:0132.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2024 просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до розпорядження Близнюківської державної адміністрації Харківської області № 352 від 23 березня 2012 року гр. ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

10 жовтня 2012 року між Близнюківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № б/н, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 жовтня 2012 року за № 632068304001906. Відповідно до умов даного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для створення фермерського господарства. Предметом цього договору визначено земельну ділянку площею 40,6682 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Близнюківського району Харківської області (кадастровий номер земельної ділянки: 6320683000:01:000:0444), строк дії договору - 49 років.

10 жовтня 2012 року між Близнюківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № б/н, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 жовтня 2012 року за № 632068634001907. Відповідно до умов даного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для створення фермерського господарства. Предметом цього договору визначено земельну ділянку площею 28,5771 га, яка розташована на території Софіївської сільської ради Близнюківського району Харківської області (кадастровий номер земельної ділянки: 6320686300:01:001:0132), строк дії договору - 49 років.

Як вбачається з двох договорів оренди землі від 10.10.2012, земельні ділянки сільськогосподарського призначення були надані відповідачу з метою створення фермерського господарства.

Згідно правового висновку ВПВС від 05.10.2022 по справі № 922/1830/19, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду зазначає, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство.

Враховуючи умови двох договір оренди землі від 10.10.2012 та правовий висновок ВП ВС від 05.10.2022 по справі № 922/1830/19, суд дійшов висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до Закону України № 1423-ІХ від 28.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна територіальна громада, Близнюківська селищна рада, код ЄДРПОУ 04400021 є власником земельних ділянок кадастровий номер 6320683000:01:000:0444 та кадастровий номер кадастровий номер 6320686300:01:001:0132, що є предметом спірних договорів оренди.

Орендна плата за вказаними договорами оренди складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами частин 1,2 статті 22 Закону «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 23 Закону «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до положень абзацу 7 частини 2 статті 25 Закону «Про оренду землі» орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно п. 11 договорів оренди землі б/н від 10.10.2012 року орендна плата вноситься за базовий податковий (звітний) період рівними частками, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податковим кодексом України (далі - Кодекс) визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 Кодексу).

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 Кодексу).

Відповідно до ст. 61 Кодексу, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 41 Кодексу, контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання Іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно довідки ГУ ДПС в Харківській області від 06.07.2023 року Лисенко Олександр Володимирович має заборгованість з орендної плати за вищевказані земельні станом на 01.07.2023 року у розмірі 272717,16 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем умови договорів щодо сплати позивачу орендної плати за 2018-2023 роки у розмірі 272717,16 грн.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що відповідач порушив вимоги статей 21, 25 Закону України «Про оренду землі», а також умови договорів оренди землі від 10 жовтня 2012 року, у зв`язку з чим із відповідача на користь позивача підлягає стягненню несплачена сума орендної плати за 2018-2023 роки у розмірі 272717,16 грн. за користування земельними ділянками.

Згідно позову позивач вказує, що продовження договірних відносин з орендарем, який систематично не виконує договірні умови щодо сплати орендної плати, є недоцільним для селищної ради і фактично є неефективним використанням наявних у громаді ресурсів як орендодавця, оскільки має місце недонадходження коштів до місцевого бюджету. У зв`язку з систематичним невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині сплати орендної плати у позивача виникло право на розірвання спірних договорів оренди землі.

Пунктом 38 договорів оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Пунктом 28 укладених договорів оренди передбачено, що права орендодавця визначено згідно статті 24 Закону України «Про оренду землі».

Згідно із частинами першою, п`ятою статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Частинами першою, четвертою статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, аза відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було викопано належним чином.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (частина перша статті 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати (стаття 141 ЗК України).

Аналізуючи зазначені норми законодавства у сукупності, очевидним є те, що систематична несплата орендної плати за землю в повному обсязі або частково відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі», статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та умов договорів оренди землі є достатньою правовою підставою для розірвання договорів оренди землі в судовому порядку. Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19 та від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки) (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17).

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 9458,75 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (64801, Харківська область, Лозівський район, смт. Близнюки, вул. Свободи, 30, код ЄДРПОУ 04400021) заборгованість за договорами оренди землі від 10.10.2012 в розмірі 272717,16 грн.

Розірвати договір оренди землі від 10.10.2012 на земельну ділянку кадастровий номер 6320683000:01:000:0444.

Розірвати договір оренди землі від 10.10.2012 на земельну ділянку кадастровий номер 6320686300:01:001:0132.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (64801, Харківська область, Лозівський район, смт. Близнюки, вул. Свободи, 30, код ЄДРПОУ 04400021) 9458,75 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "29" лютого 2024 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/4864/23