Ухвала

від 28.02.2024 по справі 922/2246/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"28" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2246/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

Розглянувши справу

за заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_1

про неплатоспроможність

учасники справи в судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.01.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Караченцева Юрія Леонідовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 361 від 26.02.2013; попереднє судове засідання призначено 27 лютого 2023р.

16.01.2023 на офіційному сайті оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом тридцять днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

07.02.2023 на адресу суду надійшла заява Акціонерного товариства «Сенс Банк» про грошові вимоги до боржника в сумі 76 795,78 грн та 5 368,00 грн судового збору (направлена засобами поштового зв`язку 30.01.2023), яка була прийнята до розгляду ухвалою від 10.02.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2023 у справі №922/2246/22 відхилено грошові вимоги АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 заявлені за заявою (вх. №2792 від 07.02.2023).

Протокольною ухвалою від 11.10.2023 у справі №922/2246/22 відкладено попереднє судове засідання на 01.11.2023.

В межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства та після сплину цього строку інші кредитори не зверталися в суд із письмовими заявами з вимогами до боржника.

АТ «Сенс Банк» було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2023 у справі № 922/2246/22.

У зв`язку з витребуванням Східним апеляційним господарським судом матеріалів справи №922/2246/22 для розгляду апеляційної скарги АТ «Сенс Банк» на ухвалу Господарського суду Харківської від 11.10.2023 про відхилення грошових вимог, попереднє засідання у справі про визнання ОСОБА_1 неплатоспроможним, яке було призначено на 01.11.2023 року не відбулося.

10.11.2023 до суду надійшов звіт керуючого реструктуризацією.

14.11.2023 матеріали справи №922/2246/22 повернулися до Господарського суду Харківської області.

Таким чином суд продовжив розгляд справи та призначив попереднє засідання у справі про визнання ОСОБА_1 неплатоспроможним.

Відповідно до п. 1-6 Прикінцевих та перехідних полажень Кодексу України з процедур банкрутва, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації (у тому числі якщо провадження у справі про банкрутство продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника;

Попереднє засідання неоднарозово відкладалося.

Учасники справи в попереднє засідання 29.01.2024 не з`явилися.

Від керуючого реструктуризацією надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Також, 25.01.2024 за вх. №2286 керуючим реструктуризацією подано заяву про усунення недоліків декларації про майновий стан боржника та саму декларацію.

Ухвалою суду від 29.01.2024 з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі № 921/39/21 призначено судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі на 28.02.2024 та зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника. Докази виконання зазначеної вимоги надати суду.

19.02.2024 до суду від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшла заява за вх. №4549 про закриття провадження у справі із застосуванням наслідків, передбачених ч. 4 ст. 90 КУзПБ.

Керуючий реалізацією в своїй заяві пояснив, що ані після офіційного повідомлення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на офіційному веб-порталі судової влади України, ані після отримання від керуючого реструктуризацією письмового повідомлення щодо правових наслідків невиконання цього обов`язку, фінансові установи, заборгованість перед яким і стала підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, із заявою з грошовими вимогами не звернулися, неможливість виконання боржником грошових зобов`язань перед кредиторами підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, майновий стан боржника характеризується відсутністю майнових активів та грошових коштів, повідомив про сумлінну поведінку боржника, його співпрацю з керуючим реструктуризацією, надання боржником всієї наявної в нього інформації про майно, з урахуванням чого просив закрити провадження у справі про неплатоспроможність, боржника ОСОБА_1 , визнавши погашеними вимоги конкурсних кредиторів що не були заявлені в установлений КУзПБ.

Станом на 28.02.2024 до суду не надходило заяв про грошові вимоги до боржника

Керуючий реструктуризацією в судове засідання 28.02.2024 не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Боржник в судове засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022від 24.02.2022, затвердженогоЗаконом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває на теперішній час.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", повноваження судів не можуть бути припинені.

Статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.

Суд зазначає, що поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі господарського суду з міркувань безпеки, та постійними повітряними тривогами, розгляд справи проведено судом у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, подані керуючим реструктуризацією документи і клопотання, суд встановив наступне.

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просив суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що він має прострочені зобов`язання перед 16 кредитними установами (мікро-фінансові організації, банки) на загальну суму 547 182,83 грн., а саме перед:

1) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРЗА» (код ЄДРПОУ 41762679) у сумі 7 941,46 грн.

2) ТОВ «ГОУФІНГОУ» (код ЄДРПОУ 42059219) у сумі 7 750,00 грн.

3) ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 37356833) у сумі 23 320,00 грн.

4) ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) у сумі 12 588,00 грн.

5)ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43305861) у сумі 21 152,50 грн.

6) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) у сумі 176 930,00 грн.

7) ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924) у сумі 13 552,00 грн.

8) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230) у сумі 26 614,79 грн.

9) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39700642) у сумі 48 416,00 грн.

10) ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) у сумі 33 521,28 грн.

11) АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 14352406) у сумі 99 200,00 грн.

12) АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352) у сумі 7 300,00 грн.

13) АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) у сумі 10 920,75 грн.

14) АТ «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») у сумі 30 000,00 грн.

15) ТОВ «ФІНФОРС» (код ЄДРПОУ 41717584) у сумі 10 975,00 грн.

16) АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166) у сумі 17 001,05 грн.

В ухвалі від 11.01.2023 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, враховуючи розмір прострочених зобов`язань боржника, які перевищують 30 мінімальних заробітних плат, і відсутність у нього майнових активів та інших джерел доходів, суд дійшов до висновку про наявність передбачених ст. 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

16.01.2023 на офіційному сайті оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом тридцять днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

07.02.2023 на адресу суду надійшла заява Акціонерного товариства «Сенс Банк» про грошові вимоги до боржника в сумі 76 795,78 грн. та 5 368,00 грн. судового збору (направлена засобами поштового зв`язку 30.01.2023), яка була прийнята до розгляду ухвалою від 10.02.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2023 у справі №922/2246/22 відхилено грошові вимоги АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 заявлені за заявою (вх. №2792 від 07.02.2023).

Разом з тим, після публікації 16.01.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 інші кредитори боржника не подавали до господарського суду заяву з грошовими вимогами до боржника в строки і порядку, встановленими статтею 45 КУзПБ.

Судом встановлено, що керуючим реструктуризацією на адресу кредиторів, відомості про яких були зазначені у заяві боржника про відкриття провадження у справі і були вказані боржником, були направлені повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з проханням направити (заявити) свої кредиторські вимоги до боржника та надати документи їх документальне підтвердження.

Докази надсилання містяться у матеріалах справи.

Однак, станом на дату проведення судового засідання 28.02.2024 заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 до господарського суду не надійшло.

Таким чином, після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 конкурсними кредиторами не подано заяв з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 2971-IX від 20.03.2023р., який набрав чинності 15.04.2023р., внесено зміни до Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд застосовує норми Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.

Особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб визначено у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства "Відновлення платоспроможності фізичних осіб".

Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Статтею першою Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що офіційне оприлюднення - оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення). Доступ до інформації про провадження у справах, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України, є вільним та безоплатним. Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство повинне містити ім`я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату офіційного оприлюднення повідомлення, відомості про розпорядника майна (ім`я, місцезнаходження), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника. Інформація про відкриття провадження у справі про банкрутство додатково може оприлюднюватися на офіційному веб-сайті державного органу з питань банкрутства, а також у будь-який інший спосіб, не заборонений законом.

Частиною 6 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 2 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Згідно ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Верховний Суд в постанові від 05.10.2022р. по справі 921/39/21 зазначив наступне:

«Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство юридичних осіб визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд зауважує, що зазначеними нормами КУзПБ встановлено саме обов`язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини четвертої статті 45 КУзПБ свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак, на думку судової палати, таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов`язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідний строк.

Такими правовими наслідками, на переконання Верховного Суду, є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ (у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог) та визначена частиною четвертою цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документів за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.

Протилежний підхід, а саме неподання конкурсними кредиторами відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом строк нівелює зобов`язальний характер порядку виявлення кредиторів та унеможливлює здійснення подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи, оскільки одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення.

Поряд з цим, порядок проведення попереднього засідання суду у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначений статтею 122 КУзПБ, згідно частин другої, третьої якої попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.

Згідно частини четвертої вказаної статті КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Аналіз наведених вище мотивів Верховного Суду та положень статей 45, 90, 120, 122 КУзПБ дає підстави для висновку про відсутність підстав у господарського суду для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у попередньому засіданні, попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника станом на дату проведення такого засідання, у тому числі й у межах визначеного частиною першою статті 45 цього Кодексу строку.

Натомість, судова палата вважає, що у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність конкурсними кредиторами не подано до попереднього засідання заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд за результатами такого засідання повинен постановити ухвалу, якою:

1) керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій категорії справ (наділеного нормами КУзПБ відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами боржника), зобов`язати керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника;

2) призначити відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.

Згідно пунктами 2, 4, 6, 7 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною першою статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням наведених мотивів та процесуальних норм Верховний Суд вважає, що у випадку:

- наявності у боржника заборгованості (підтвердженої відповідними доказами та яка була підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи) перед конкурсним кредитором, яким в порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ не подано заяву з грошовими вимогами до боржника, та

- подальшого ігнорування таким кредитором свого обов`язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника після отримання ним від керуючого реструктуризацією письмового повідомлення щодо правових наслідків невиконання цього обов`язку, -

господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів, однак з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника.

Поряд з цим Верховний Суд наголошує, що, у такому випадку, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи-боржника, господарський суд зобов`язаний перевірити наявність визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з власної ініціативи суду, надати таким обставинам належну юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

У вказаному питанні обов`язку господарського суду щодо перевірки наявності підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі, визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ, судова палата враховує правовий висновок, викладений у пунктах 84-91 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

За тим, врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ та застосування наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті

Узагальнюючи наведене, судова палата дійшла таких висновків:

1) відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними доказами;

2) у випадку не подання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника, однак підтвердження заборгованості відповідними доказами (що стало підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи), господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою (1) зобов`язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника та (2) призначає судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі;

3) залежно від конкретних обставин суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами та, як наслідок, відсутності відповідного рішення зборів кредиторів. При цьому, обов`язком суду є перевірка наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

4) обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника (сумлінна співпраця боржника з керуючим реструктуризацією, відкрита його взаємодія з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків, зокрема повідомлення про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ) тощо), у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ та застосування правових наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті».

Вказана норма Кодексу України з процедур банкрутства викладена у редакції до набрання чинності 15.04.2023р. Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 2971-IX від 20.03.2023р., яким внесено зміни до Кодексу України з процедур банкрутства.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022р. у справі 903/806/20 зробив такі висновки:

«У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).

За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав з якими КУзПБ пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника».

Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у чинній редакції господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у чинній редакції провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 11 і 12 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 10 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Згідно ч. 3 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у чинній редакції про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.

Частиною 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у чинній редакції передбачено, що у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені у встановлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Частиною першою статті 118 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

16.01.2023 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 69879.

Таким чином, останнім днем строку звернення кредиторів з конкурсними вимогами до боржника було 15.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2023 у справі №922/2246/22 відхилено грошові вимоги АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 заявлені за заявою (вх. №2792 від 07.02.2023). Станом на дату проведення судового засідання, а саме - 28.02.2024 у матеріалах справи відсутні інші заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника.

З дня оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства презюмується обізнаність кредиторів боржника про відкриття такого провадження.

При цьому, суд наголошує, що обов`язок здійснювати аналіз даних щодо своїх контрагентів на предмет перебування їх у судових процедурах банкрутства, в тому числі і на підставі відомостей, що містяться на офіційному веб-порталі судової влади України, доступ до якого є вільним та безоплатним, лежить саме на кредиторах, а тому не вчинення ними заходів щодо звернення до суду із заявою з кредиторськими вимогами протягом всієї судової процедури до закриття провадження у справі породжує відповідні негативні наслідки у вигляді визнання їхніх вимог погашеними.

Судом встановлено, що, ані після офіційного повідомлення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на офіційному веб-порталі судової влади України, ані після направлення керуючим реструктуризацією письмового повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, фінансові установи, заборгованість перед яким стала підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, із заявою з грошовими вимогами не звернулися.

Враховуючи викладене, а також те, що суд позбавлений можливості самостійно залучати кредиторів до участі у справі, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та станом на 28.02.2024 року до боржника не висунуто грошових вимог від кредиторів.

Судом також перевірено наявність підстав для закриття, визначених ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, та встановлено їх відсутність.

Правовими наслідками закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є визначена ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.

Частиною 5 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Таким чином, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного згідно ухвали суду від 11.01.2023 підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 2, 113, 120-121, 126-129, 134, п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 922/2246/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Караченцева Юрія Леонідовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 361 від 26.02.2013).

4. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.

5. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів введеного згідно ухвали суду від 11.01.2023 року.

6. Копію ухвали надіслати боржнику, керуючому реструктуризацією, ГУ ДПС у Харківській області, ГУ ПФУ в Харківській області, Ізюмському відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 28 лютого 2024 року.

Суддя Прохоров С.А.