Ухвала
від 29.02.2024 по справі 926/953/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

29 лютого 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/953/20

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Івано-Франківськ

до Приватного підприємства "Укрекопроект", Київська обл.

третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Чернівецька філія Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПроектреконструкція, м. Чернівці

про розірвання договору оренди №636 від 25.01.2019 та стягнення заборгованості в сумі 103341,09 грн.

представники сторін:

від позивача Сопко С.П., довіреність №15 від 29.12.2023

від відповідача не з`явився

від третьої особи Сушко Є.М., довіреність №112-вк від 20.12.2023

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулось з позовом до Приватного підприємства "Укрекопроект" про розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №636 від 25.01.2019 та стягнення заборгованості в сумі 103341,09 грн., з яких: 95132,93 грн сума основного боргу, 854,71 грн 3 % річних, 991,21 грн інфляційні втрати та 6362,24 грн пеня.

Ухвалою суду від 05.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Чернівецьку філію Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція, призначено підготовче засідання на 28.05.2020.

26.05.2020 третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Чернівецька філія Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція звернулась з позовною заявою в якій просить постановити ухвалу про вступ Чернівецької філії Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 28.05.2020 вказану вище заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 28.05.2020 відкладено підготовче засідання на 23.06.2020.

Ухвалою суду від 02.06.2020 залучено Чернівецьку філію Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою від 23.06.2020 відкладено підготовче засідання на 06.07.2020.

25.06.2020 Чернівецька філія Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція через канцелярію суду подала заяву про збільшення позовних вимог за вх. № 1461, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по Договору оренди №636 в сумі 129657,17 грн., що складається з основної заборгованості в розмірі 119262,54 грн. та пені в сумі 10394,63 грн.

03.07.2020 позивач через канцелярію суду звернувся із заявою про збільшення позовних вимог за вх. № 1535, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по Договору оренди № 636 в сумі 135357,69 грн., що складається з основної заборгованості в розмірі 122744,15 грн., 3 % річних в сумі 1365,41 грн., інфляційних втрат в розмірі 2079,02 грн. та пені в сумі 9169,11 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2020 прийнято до провадження вищевказані заяви про збільшення позовних вимог, відкладено підготовче засідання на 10.08.2020.

Ухвалою від 10.08.2020 відкладено підготовче засідання на 27.08.2020.

27.08.2020 судове засідання не відбулось в зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою від 28.08.2020 підготовче засідання призначено на 13.10.2020.

Ухвалою від 13.10.2020 зупинено провадження у справі № 926/953/20 до набрання законної сили рішення суду у справі №910/11506/20.

Ухвалою від 13.11.2023 поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 30.11.2023.

Ухвалою від 30.11.2023 відкладено підготовче судове засідання на 19.12.2023.

14.12.2023 до суду від третьої особи надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Судове засідання 19.12.2023 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Миронюка С.О.

25.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою від 26.12.2023 призначено підготовче судове засідання на 18.01.2024.

Ухвалою від 18.01.2024 прийнято заяву позивача від 22.12.2023 про збільшення розміру позовних вимог та заяву третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача від 14.12.2023 про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 15.02.2024.

15.02.2024 до суду від позивача надійшла заява про повернення справи до стадії підготовчого провадження.

Ухвалою від 15.02.2024 призначено підготовче засідання на 29.02.2024.

У судовому засіданні 29.02.2024 представник позивача просив задовольнити заяву про повернення справи до стадії підготовчого провадження, представник третьої особи не заперечував проти задоволення вказаної заяви. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Суд зазначає, що ухвала від 15.02.2024 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно трекінгу з сайту Укрпошти, ухвала суду від 15.02.2024 не отримана відповідачем з зазначенням причин невручення «інші причини».

Суд зазначає, що в силу приписів ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відтак, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Розглянувши заяву про повернення справи до стадії підготовчого провадження від 14.02.2024 суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою від 18.01.2024 прийнято заяву позивача від 22.12.2023 про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Заява про повернення справи до стадії підготовчого провадження мотивована тим, що позивач, детально вивчивши поданий розрахунок до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 22.12.2023 виявив арифметичні недоліки при розрахунку штрафних санкцій. Зокрема частина нарахованих штрафів, за окремі періоди розрахунку, при підсумковому додаванні не була врахована, і відповідно розрахунок потребує проведення правильних арифметичних дій, зазначення іншого розміру нарахованих штрафних санкцій та відповідно збільшення позовних вимог і часткової доплати судового збору.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з приписами статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, вирішує питання про витребування додаткових доказів; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 ГПК України).

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. В той же час, при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 ГПК України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Разом з тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі N 234/11607/20 (провадження N 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Першочергово суд враховує, що за наслідками розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог буде можливість завершити формування грошового виразу позовних вимог у справі та, відповідно, кінцевого розміру судового збору, який підлягає до сплати, що, водночас, є одним із головних завдань підготовчого провадження у даній категорії спорів.

Згідно ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

За приписами статті 207 ГПК України, розглядаючи справу по суті, в судовому засіданні головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи те, що нормами Господарського процесуального кодексу України передбачене визначення доказів для правильного вирішення справи та залучення необхідних доказів до матеріалів справи лише на стадії підготовчого провадження, у зв`язку із необхідністю встановлення фактичних обставин справи, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у цій справі, беручи до уваги, що в судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті неможливо розглянути клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача та повернення до стадії підготовчого провадження.

Керуючись ст. 2, 120, 177, 181, 182, 185, 194, 198, 202, 207, 242, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву позивача про повернення справи до стадії підготовчого провадження від 14.02.2024 задовольнити.

2. Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі 926/953/20.

3. Призначити підготовче судове засідання на 21 березня 2024 року о 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, зал засідань №1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.О.Миронюк

Дата ухвалення рішення29.02.2024
Оприлюднено04.03.2024
Номер документу117340250
СудочинствоГосподарське
Сутьрозірвання договору оренди №636 від 25.01.2019 та стягнення заборгованості в сумі 103341,09 грн

Судовий реєстр по справі —926/953/20

Рішення від 08.05.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 16.04.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 21.03.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 29.02.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 15.02.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 18.01.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 26.12.2023

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 30.11.2023

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 13.11.2023

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 13.10.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні