Рішення

від 29.02.2024 по справі 927/1731/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

29 лютого 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1731/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Департаменту патрульної поліції

код ЄДРПОУ 40108646; вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд"

код ЄДРПОУ 43081533, вул. Івана Мазепи, 61-Б, м. Чернігів, 14000

e-mail: kocmoc.ua85@gmai.com

предмет спору: про стягнення 50 728,98 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Департаментом патрульної поліції подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" про стягнення 50 728,98 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договорів від 25.07.2023 №505 та №506 в частині своєчасності надання послуг.

Ухвалою суду від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст.165,166,167,251 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строки для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду від 02.01.2024 доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 03.01.2024, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

16.01.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання/заява, у якій відповідач зазначає, що не отримав в електронному вигляді ухвалу суду від 02.01.2024, у зв`язку з чим просить суд продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву.

25.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №21 від 24.01.2024 (направлений поштою 24.01.2024).

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 02.01.2024 відповідачу було встановлено 15-ти денний строк для подання відзиву з дня вручення ухвали.

Довідкою Господарського суду Чернігівської області підтверджується отримання відповідачем ухвали суду 03.01.2024.

Отже, строк для подання відзиву на позов є таким, що закінчився 18.01.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідач до закінчення строку на подання відзиву подав суду заяву, у якій обґрунтував причини, які перешкоджали йому подати відзив у встановлений строк та просив суд продовжити строк на подання відзиву.

З огляду на викладене, а також з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин по даній справі, суд доходить висновку, що заява відповідача про продовження строку для подання відзиву є обґрунтованою та підлягає задоволенню, суд продовжив строк для подання відзиву на позов до 24.01.2024

Суд прийняв відзив до розгляду та долучив до матеріалів справи.

01.02.2024, у встановлений судом строк, через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Суд прийняв до розгляду відповідь на відзив та долучив до матеріалів справи.

06.02.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив №34 від 05.02.2024, які прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

25.07.2023 між Департаментом патрульної поліції (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" (виконавець) укладено договори від 25.07.2023 № 505 та №506 (далі - договори), відповідно до умов п.1.1 яких виконавець зобов`язується в межах твердої договірної ціни (Додаток 1 до договорів) надати на свій ризик власними силами та засобами у строки, встановлені у договорах, роботи з капітального ремонту фасадів адміністративних будівель А-3 та Б-1 управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Громадська, 66, м. Чернігів, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - роботи) в обсягах, передбачених кошторисною документацією, на підставі якої складено локальний кошторис (додаток 2 до договорів), з дотриманням діючих будівельних норм і правил, передбачених законодавством України, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи.

Відповідно до пункту 2.1 договорів роботи повинні бути виконані в повному обсязі до 25.09.2023.

Згідно з п 2.2, 2.3, 2.4 договорів приймання-передавання робіт оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В (далі - Акт) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (далі - Довідка).

Виконавець протягом 2 (двох) робочих днів після завершення робіт у відповідному місяці складає та передає на підпис замовнику Акт та Довідку.

Замовник розглядає наданий Акт та Довідку протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання та у разі відсутності зауважень підписує та передає один примірник виконавцю або надає мотивовані зауваження та строки для їх усунення.

Загальна вартість робіт за договором №505 (в редакції Додаткової угоди №2 від 08.11.2023) становить 1 125 157,16грн, за договором №506 - 464 962,16грн (в редакції Додаткової угоди №2 від 08.11.2023) (п.3.1 договорів).

Замовник здійснює розрахунок за фактично виконані роботи протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання уповноваженими особами сторін Акту та Довідки, що складена згідно з Актом (п.4.1 договорів).

Згідно з п. 5.1.1 договорів виконавець зобов`язується виконати роботи якісно і своєчасно відповідно до умов договорів, локального кошторису, будівельних норм і правил.

У разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України та договорами (пункт 7.1 договорів).

Пунктом 7.3 договорів встановлено, що у разі порушення строку виконання робіт у повному обсязі з вини виконавця, він сплачує на вимогу замовника штрафні санкції протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від загальної вартості робіт за договорами за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов`язань.

Так, приймання-передачу робіт по договору № 505 підтверджено актом приймання будівельних робіт за жовтень 2023 року від 23.10.2023 № 1 на суму 1 125 157,16грн і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2023 року від 23.10.2023 на суму 1 125 157,16грн.

Приймання-передачу робіт по договору № 506 підтверджено актом приймання будівельних робіт за жовтень 2023 року від 27.10.2023 № 2 на суму 337 172,11грн і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2023 року від 27.10.2023 на суму 337 172,11грн.

Позивач зазначає, що відповідач у порушення умов договору виконав роботи не у строк обумовлений договором (до 25.09.203), порушив строк виконання робіт по договору №505 на 28 днів, по договору №506 - на 32 дні. У зв`язку з чим позивачем відповідно до п.7.3 договору нараховано штрафні санкції: по договору №505 у сумі 34 525,37грн; по договору №506 у сумі 16 203,61грн.

Позивач направляв на адресу відповідача претензії №20893/41/3/02-2023 від 17.11.2023 та №20894/41/3/02-2023 від 17.11.2023.

Відповідач в запереченнях №310 та №311 від 29.11.2023 на претензії зазначав, що доводи, викладені в претензіях є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Відповідач штрафні санкції не сплатив, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень зазначає про те, що роботи виконано у строк до 25.09.2023 в обсягах, передбачених кошторисною документацією, на підставі якої складено локальні кошториси (додатки 2 до Договорів). Зазначений факт підтверджено записами у Загальних журналах робіт №8 та №9, ведення яких передбачено положеннями ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", затвердженого Наказом Мінрегіону України від 05.05.2016 р. № 115 (далі - ДБН А.3.1-5:2016). На думку відповідача, згідно з положеннями ДБН А.3.1-5:2016, загальні журнали робіт №8 та №9 на Об`єктах є невід`ємною частиною виконавчої документації та офіційним документом, в якому відображаються основні відомості про умови виконання робіт, а також зауваження контролюючих органів і служб.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п.5.3.1 договорів технічний нагляд за дотриманням вимог державних будівельних норм під час виконання робіт на Об`єктах, здійснював представник позивача - Гордієнко Володимир Петрович, на підставі укладеного із Замовником договору на здійснення технічного нагляду та сертифікату № АТ002972. На думку відповідача, підписами сертифікованого представника Замовника з технічного нагляду - Гордієнко В.П. (сертифікат № АТ002972) 25.09.2023 засвідчено виконання робіт згідно технічної документації та разом з тим вказано про необхідність коригування проектно-кошторисної документації по Об`єктах.

Водночас, відповідач зазначає, що 12.09.2023 ТОВ "Чернігів Буд" було направлено листи-повідомлення Замовнику про те, що проектно-кошторисна документація потребує коригування. Без коригування проектно-кошторисної документації та необхідних проектних рішень, виконання робіт у термін є неможливим, виконання робіт має бути тимчасово призупинено відповідно до п.2.7, 2.8, 11.1 договорів.

Відповіді на викладені в листах зауваження Позивач не надав, отримані останнім листи було проігноровано. ТОВ "Чернігів Буд" на свій ризик продовжило виконання робіт, за виключенням тих, що потребували коригування, та станом на 25.09.2023, товариство в повному обсязі виконано роботи, передбачені кошторисною документацією.

Відповідач зауважує, що дата завершення виконання повного обсягу робіт на Об`єктах не може бути засвідчена датою затвердження (підписання) Позивачем Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Такі документи Виконавець складає тільки після детальної перевірки виконаних в повному обсязі робіт, після складання відповідного акту з проведенням контрольних обмірів за участі інженера з технічного нагляду.

В подальшому, враховуючи вказівки представника технічного нагляду, Позивачем все ж таки було змінено проектну документацію та укладено з ТОВ "Чернігів Буд" договір № 811 від 14.11.2023 на виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду адміністративної будівлі А-3 управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Громадська, 66, м. Чернігів. Додаткові роботи».

Отже, відповідач вважає, що порушення строків виконання робіт за основними Договорами зі сторони ТОВ "Чернігів Буд" не було, так як проектно-кошторисна документація по Об`єкту в цілому проходила коригування згідно з рішенням Замовника, а весь обсяг робіт, передбачений Договорами №505, 506, з урахуванням коригування, було виконано до 25.09.2023. Решта робіт (додаткові) по Об`єкту згідно з договором № 811 від 14.11.2023 були закінчені ТОВ "Чернігів Буд" до 30.11.2023 та прийняті Замовником також без зауважень.

Відповідач звертає увагу суду на те, що акти приймання виконаних будівельних робіт підписані уповноваженими особами замовника та підрядника, скріплені їх печатками та не містять жодних зауважень, а отже роботи підрядником виконані у повному обсязі та прийняті замовником як такі, що виконані без зауважень, згідно умов Договорів, та повністю оплачені останнім після їх прийняття. Тому, відповідно до положень ч. 2 ст. 853 ЦК України, останній втратив право у подальшому посилатися на відступи від умов Договору чи недоліки у виконаних роботах.

Крім того відповідач зазначає, що виконавши вимогу п. 12.2. Договорів, та повернувши 02.01.2024 забезпечення виконання умов цих Договорів, Замовником підтверджується факт повного та належного виконання ТОВ "Чернігів Буд" взятих на себе зобов`язань та умов укладених Договорів.

У відповіді на відзив позивач спростовує доводи відповідача, наведені у відзиві. В обґрунтування заперечень зазначає наступне:

- п. 2.2 договорів передбачено, що приймання-передавання робіт оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3. Договорами не передбачено засвідчення будь-яким іншим способом факту виконання робіт.

- сторонами не було складено акт про призупинення виконання робіт. Окрім того, укладаючи договори, виконавець погодив об`єми виконання робіт. Договори підписані без зауважень та заперечень. Підписуючи договори з визначеними об`ємами робіт, виконавець враховував та усвідомлював їх умови, об`єктивно оцінював можливість виконання таких робіт та строки їх виконання.

- Договір № 811 не стосується договорів № 505 та № 506 і укладений за результатом публічної закупівлі за ID: UА-2023-11-14-013933-а "Роботи по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду адміністративної будівлі А-3 управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Громадська, 66, м. Чернігів». Додаткові роботи». Додатковий об`єм робіт зазначений у договорі №811 не був передбачений договорами № 505 та № 506. Окрім того, між сторонами було укладено додаткові угоди до договорів №505 та №506, якими не було внесено змін до строків виконання робіт.

- Підписання замовником актів приймання-передачі виконаних робіт без зауважень та заперечень свідчить лише про відсутність заперечень замовника щодо якості та кількості виконаних робіт, а не про відсутність зауважень замовника щодо своєчасності їх виконання та про відсутність претензій з боку позивача щодо строків виконання цих робіт.

- Станом на день відповіді на відзив позивач не отримав відшкодування забезпечення виконання зобов`язань відповідача.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач не визнає доводи позивача, зокрема зазначає наступне:

- В загальних журналах робіт поетапно відображається фактичне виконання всіх робіт на об`єкті до їх повного завершення. Підписанням Акту та Довідки засвідчується лише відповідність робіт обсягам, технічним та якісним характеристиками, які передбачені проектно-кошторисною документацією.

- Проектно-кошторисна документація по договору №811 від 14.11.2023 є неподільною, закупівля робіт Замовником проводилася по об`єкту з метою реалізації одного проекту в цілому.

- Безумовне та беззаперечне прийняття замовником виконаних робіт свідчить про їх виконання згідно умов договорів.

- Відмова АБ "Укргазбанк" замовнику у відшкодуванні на його користь забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Чернігів Буд" фактично підтверджує відсутність доказів щодо неналежного виконання робіт згідно з умовами договорів.

- Позивачем не надано суду жодного доказу неналежного виконання робіт згідно з умовами договорів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який регулюється приписами § 3 глави 61 ЦК України та § 33 ГК України.

Статтею 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями частини 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з умовами договорів №505 та №506 сторони передбачили, що приймання-передавання робіт оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3.

Судом встановлено, що відповідно до Акту приймання-передачу робіт за жовтень 2023 року № 1 від 23.10.2023 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2023 року від 23.10.2023 на суму 1 125 157,16грн підтверджено приймання-передача будівельних робіт по договору № 505 на суму 1 125 157,16грн.

Відповідно до Акту приймання будівельних робіт за жовтень 2023 року №2 від 27.10.2023 на суму 337 172,11грн та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2023 року від 27.10.2023 на суму 337 172,11грн підтверджено приймання-передачу робіт по договору № 506.

Акти та Довідка підписані сторонами та скріплені їх печатками, роботи оплачені позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

За змістом статей 843, 846 цього Кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів.

Слід зазначити, що строк виконання робіт є однією із істотних умов договору підряду.

Відповідно до пункту 2.1 договорів сторони погодили, що роботи повинні бути виконані в повному обсязі до 25.09.2023.

Згідно з п.11.2 договорів, зміни умов договорів або внесення доповнень до договору, крім тих, які передбачені пунктом 11.2 договорів, можливі тільки за згодою сторін, у відповідності до чинного законодавства у сфері публічних закупівель, шляхом підписання уповноваженими особами сторін додаткової угоди, яка стає невід`ємною частиною договорів.

Судом встановлено, що сторонами укладались додаткові угоди: №1 від 06.11.2023 та №2 від 08.11.2023 до договору №505 і додаткові угоди: №1 від 06.11.2023 та №2 від 08.11.2023 до договору №506, якими сторони не вносили змін до строків виконання робіт.

Отже, роботи по договорам повинні бути виконані відповідачем до 25.09.2023.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач виконав роботи з порушенням строку, передбаченого п. 2.1 договорів.

Позивачем відповідно до п.7.3 договору нараховано штрафні санкції: по договору №505 у сумі 34 525,37грн; по договору №506 у сумі 16 203,61грн.

Посилання відповідача на те, що факт виконання будівельних робіт підтверджується записами у Загальних журналах робіт №8 та №9 не приймається судом, оскільки Загальний журнал робіт є внутрішнім документом відповідача і договорами не передбачено засвідчення факту виконання робіт саме таким документом.

Посилання відповідача на те, що позивач відповідно до умов п. 2.7 договорів повинен був призупинити виконання робіт для коригування проектно-кошторисної документації, не приймається судом з огляду на те, що, як визнає сам відповідач, роботи по договорам виконано в обсягах, передбачених договорами та кошторисними документаціями.

Також судом встановлено, що Договір № 811, на який посилається відповідач, не стосується договорів № 505 та № 506, предметом Договору №811 є виконання додаткових робіт по об`єкту «Капітальний ремонт фасаду адміністративної будівлі А-3 управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Громадська, 66, м. Чернігів». Додаткові роботи».

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3 договорів встановлено, що у разі порушення строку виконання робіт у повному обсязі з вини виконавця, він сплачує на вимогу замовника штрафні санкції протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від загальної вартості робіт за договорами за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов`язань.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій, судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично правильним.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку щодо виконання робіт у строк, обумовлений договором, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 50 728,98 грн.

Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Тобто, обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Натомість суд констатує, що всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України жодних належних, допустимих та вірогідних доказів на спростування правових та фактичних підстав для задоволення позову відповідачем суду не надано.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що долучені до матеріалів справи докази були ретельно та у повному обсязі досліджені судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовують.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

За частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання даного позову до суду відповідно до платіжної інструкції №31712 від 21.12.2023 сплачено 2 147,20грн судового збору.

Беручи до уваги, що заявлений позов задоволено повністю, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" (код ЄДРПОУ 43081533, вул. Івана Мазепи, 61-Б, м. Чернігів, 14000) на користь Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) 50 728,98грн штрафних санкцій та 2 147,20 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор