Постанова

від 15.02.2024 по справі 990/336/23

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

Справа № 990/336/23

Провадження № 11-11заі24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів Банаська О. О., Булейка О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 грудня 2023 року (судді Смокович М. І., Мартинюк Н. М., Мацедонської В. Е.) у справі № 990/336/23 за позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного суду міста Києва, Київського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог

1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Деснянського районного суду міста Києва, Київського апеляційного суду, у якому просив:

- визнати дії Деснянського районного суду міста Києва від 4 вересня 2017 року у справі № 754/8062/17 та Апеляційного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року у справі № 33/796/2543/2017 протиправними;

- зобов`язати переглянути за нововиявленими та виключними обставинами постанову Деснянського районного суду міста Києва від 4 вересня 2017 року у справі № 754/8062/17 та постанову Апеляційного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року у справі № 33/796/2543/2017;

- скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 4 вересня 2017 року у справі № 754/8062/17 (провадження № 3/754/2949/17) та постанову Апеляційного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року у справі № 33/796/2543/2017 у зв`язку з нововиявленими та виключними обставинами та закрити провадження у справі № 754/8062/17 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) на підставі пункту 3 статті 247 цього Кодексу у зв`язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Деснянського районного суду міста Києва від 4 вересня 2017 року у справі № 754/8062/17 закрито провадження у справі про притягнення його до відповідальності за статтею 124 КУпАП на підставі статті 38 цього Кодексу в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у зв`язку з хворобою. Апеляційний суд міста Києва постановою від 7 листопада 2017 року у справі № 33/796/2543/2017 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду міста Києва від 4 вересня 2017 року та повернув апеляційну скаргу. На думку ОСОБА_1 , оскільки перегляд постанови за нововиявленими обставинами не врегульований КУпАП, а Конституцією України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, то суд має застосувати норми права, що регулюють подібні за змістом відносини (аналогію закону), а за відсутності таких слід застосувати аналогію права та ухвалити в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення про скасування постанови Деснянського районного суду міста Києва від 4 вересня 2017 року у справі № 754/8062/17, перегляд постанови Апеляційного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року у справі № 33/796/2543/2017 за нововиявленими обставинами у зв`язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 грудня 2023 року передав позовну заяву ОСОБА_1 за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України, оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд установив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

4. Це судове рішення вмотивовано тим, що з огляду на частину четверту статті 22 КАС України законодавець установив вичерпний перелік суб`єктів, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а саме: Центральна виборча комісія, Верховна Рада України, Президент України, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Отже, цей адміністративний позов не підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції. Відповідно до приписів частини другої статті 20, частини першої статті 22 і частини другої статті 25 КАС України окружним адміністративним судам підсудні спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень дій чи бездіяльності. При цьому, як правило, такі спори вирішуються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, але не виключно. Позивач має право звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

5. Зважаючи на викладене та ураховуючи те, що у позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також те, що згідно зі статтею 1 Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»(далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва і на підставі частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що цей позов належить передати до Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з порушенням правил інстанційної підсудності під час звернення позивача з цим позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

6. Не погодившись із таким рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, яку зареєстровано 10 січня 2024 року.

7. У цій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким: задовольнити адміністративний позов; визнати дії Деснянського районного суду м. Києва від 4 вересня 2017 року у справі № 754/8062/17 та Апеляційного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року у справі № 33/796/2543/2017 протиправними; зобов`язати переглянути за нововиявленими та виключними обставинами постанову Деснянського районного суду м. Києва від 4 вересня 2017 року у справі № 754/8062/17 та постанову Апеляційного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року у справі № 33/796/2543/2017; скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 4 вересня 2017 року у справі № 754/8062/17 (провадження № 3/754/2949/17) та постанову Апеляційного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року у справі № 33/796/2543/2017 у зв`язку з нововиявленими та виключними обставинами та закрити провадження у справі № 754/8062/17 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП на підставі пункту 3 статті 247 цього Кодексу у зв`язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.

8. На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувану ухвалу постановлено неповноважним складом суду за участі заінтересованої в розгляді справи та упередженої колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Смоковича М. І., суддів Мартинюк Н. М., Мацедонської В. Е., яка уже брала участь у розгляді справ, пов`язаних із цією справою, отже, з грубим порушенням порядку визначення колегії суддів у Верховному Суді для розгляду справи № 990/336/23, встановленого частиною другою статті 18, частиною першою статті 31 КАС України, та з грубим порушенням правил предметної та суб`єктної юрисдикції, з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

9. На переконання ОСОБА_1 , оскаржуваною ухвалою фактично відмовлено у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами та відмовлено в задоволенні адміністративного позову за нововиявленими та виключними обставинами. При цьому скаржник уважає, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а переважна більшість доказів, на які зроблено посилання в ухвалі, є неприпустимими.

10. Покликаючись на положення статей 26, 27 КАС України, позивач доводить, що з огляду на місцезнаходження відповідачів, він обґрунтовано подав позов до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за місцезнаходженням відповідачів, оскільки вважає, що юрисдикція цього суду поширюється на місто Київ.

11. Окрім того, в апеляційній скарзі скаржник заявив клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин першої - шостої статті 346, частин першої та четвертої статті 347 КАС України.

Позиція інших учасників справи

12. На час розгляду справи відповідачі відзивів на апеляційну скаргу не надіслали.

Рух апеляційної скарги

13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 січня 2024 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 грудня 2023 року та витребувалаз Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду матеріали справи № 990/336/23, а ухвалою від 30 січня 2024 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

14. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

15. Задля реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

16. Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

18. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

19. Положеннями пункту 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

20. Отже, кожній особі надається право звернутися до адміністративного суду у разі, якщо дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їх захист.

21. Разом із цим КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність).

22. Так, за приписами частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою

23. Тобто вказаною нормою КАС України встановлений вичерпний перелік справ, які можуть бути підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

24. У цій справі ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Деснянського районного суду міста Києва, Київського апеляційного суду про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

25. З огляду на наведене правове регулювання, а також на те, що позовні вимоги позивач заявив до Деснянського районного суду міста Києва та Київського апеляційного суду, які відсутні у визначеному частиною четвертою статті 22 КАС України переліку суб`єктів оскарження, ця справа не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції.

26. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 серпня 2022 року у справі № 990/54/22 (провадження № 11- 50заі22).

27. Отже, звертаючись із цим позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції, позивач порушив визначені КАС України правила інстанційної юрисдикції.

28. Відповідно до частини другої статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

29. Частиною першою статті 22 КАС України передбачено, що місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

30. Відповідно до частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом

31. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача (частина друга статті 25 КАС України).

32. Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що окружним адміністративним судам підсудні спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. При цьому, як правило, такі спори вирішуються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, але не виключно. Позивач має право звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

33. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

34. Отже, у разі встановлення, що справа не підсудна суду, до якого подано позов, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, до юрисдикції якого належить розгляд справи.

35. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

36. На підставі статей 1-3 Закону № 2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва. Утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. Територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ.

37. Однак згідно із частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

38. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про необхідність передачі позовної заяви ОСОБА_1 за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

39. Варто також наголосити, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, у тому числі щодо встановленого законом права особи на звернення з адміністративним позовом, має вирішувати компетентний на те суд, у цьому випадку - Київський окружний адміністративний суд, як правильно зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в оскаржуваній ухвалі.

40. Поряд із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не вирішував питання про наявність або відсутність підстав, у тому числі для відмови у відкритті провадження у справі, та не здійснював розгляду справи по суті, зокрема не встановлював обставин справи та не досліджував доказів, як помилково стверджує в апеляційній скарзі ОСОБА_1 .

41. Міркування і твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.

42. Велика Палата Верховного Суду не надає оцінки викладеним в апеляційній скарзі доводам, які фактично дублюють доводи позовної заяви, оскільки вони стосуються суті спору, а отже, не можуть бути розглянуті у цьому апеляційному провадженні.

43. Велика Палата Верховного Суду не бере до уваги як необґрунтовані твердження скаржника щодо постановлення оскаржуваної ухвали неповноважним складом суду за участі заінтересованої в розгляді справи та упередженої колегії суддів Касаційного адміністративного суду, оскільки апеляційна скарга не містить доводів на підтвердження цих тверджень скаржника, які зводяться до припущення.

44. При цьому посилання скаржника на участь колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Смоковича М. І., суддів Мартинюк Н. М., Мацедонської В. Е. у розгляді справ, пов`язаних із цією справою, за правилами статей 36, 37 КАС України не є підставою для відводу (самовідводу) судді.

45. Заявлене в апеляційній скарзі клопотання скаржника про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин першої - шостої статті 346, частин першої та четвертої статті 347 КАС України також не може бути розглянуте в цьому апеляційному провадженні, оскільки приписи наведених норм процесуального закону регламентують підстави та порядок передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду касаційним судом, який розглядає справу в касаційному порядку.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

47. На підставі статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

48. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 22, 308, 311, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачка Н. В. Шевцова

Судді: О. О. Банасько О. В. Кривенда

О. Л. Булейко М. В. Мазур

Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв

М. І. Гриців К. М. Пільков

Ж. М. Єленіна С. О. Погрібний

І. В. Желєзний О. В. Ступак

Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач

В. В. Король В. Ю. Уркевич

Є. А. Усенко