Рішення

від 29.02.2024 по справі 288/3633/23

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/3633/23

Провадження № 2/288/168/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області (далі відповідач) провизнання правана земельнучастку (пай)в порядкуспадкування зазаконом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .

Після смерті матері позивач прийняв спадщину та переоформив на себе все належне їй майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік матері ОСОБА_3 .

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 18 травня 2023 року встановлено факт прийняття спадщини матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна частка (пай) члена КСП «Колос» Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області розміром 2,98 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вказана обставина підтверджується уточненим списком членів КСП «Колос», які мають право на земельну частку пай, затверджено загальними зборами від 26.01.1997 року, в якому під № 88 вказаний спадкодавець ОСОБА_3 та довідкою виконкому Квітневої сільської ради № 1205/02-20 від 15.12.2023 року.

Маючи намір оформити право на земельну частку (пай), позивач звернувся із відповідною заявою до нотаріуса, однак отримав відмову в зв`язку з тим, що він не надав документ, який підтверджував би належність спадкодавцю право на земельну частку (пай).

Позивачу не відомо про видачу на ім`я ОСОБА_4 сертифікату на право на земельну частку (пай), однак те, що він мав право на земельну частку (пай) за життя підтверджується державним актом на право колективної власності на землю та додатком до нього уточненим списком членів КСП «Колос», що мають право на земельну частку пай.

Позивач просить визнати за ним право на земельну частку (пай) члена КСП «Колос» розташованого на території села Квітневе Житомирського району Житомирської області, розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах, ділянка № 78, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак спадкових прав не оформив. Судові витрати віднести на його рахунок.

Позивач в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Представник відповідача Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі їх представника, рішення прийняти на розсуд суду.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22 серпня 1981 року Жовтневою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , запис за № 16 /а.с. 5/.

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 01 червня 2021 року Виконавчим комітетом Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 37 /а.с. 6/.

Відповідно до рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 18 травня 2023 року, встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 7-8/.

Як вбачається з уточненого списку членів КСП «Колос» Жовтневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, затвердженого загальними зборами від 28 січня 1997 року, в даному списку під № 88 вказаний ОСОБА_3 , місце проживання село Жовтневе /а.с. 9-10/.

Довідкою № 1205/02-20 від 15 грудня 2023 року виданою Виконавчим комітетом Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області визначено, що на дату розпаювання земель колективної власності по реформованому ПСП «Колос» земельна частка пай в умовних кадастрових гектарах становить 2,98 га, рахується як не витребувана земельна частка пай померлого громадянина ОСОБА_3 за номером в списках паювання 78. На момент видачі довідки право власності на вищевказану земельну ділянку не оформлено /а.с. 11/.

Згідно Довідки № 18/01-16 від 16 травня 2023 року приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відкрито Спадкову справу № 17/2021. Спадкоємцем за законом на майно померлої є її син: ОСОБА_1 , який вчасно вступив в права спадкування /а.с. 12/.

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 грудня 2023 року, виданої приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації /а.с. 13/.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 131 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. «а» ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які ранішепрацювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними (пункт 2).

Зі змісту даної норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акта.

Частина 5 даного Указу вказує, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Пункт 7 вищевказаного Указу визначає, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» № 666/94 від 10.11.1994 року, право на земельну частку (пай) є об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно п. 3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІV, визначено,що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Як передбачено з вищевказаного Закону, в редакції чинній на даний час, головним тимчасовим розпорядником не витребуваних та нерозподілених земель є органи місцевого самоврядування.

Згідно абзацу 2 п.1Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 рокурішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року«Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно зі статтями 22, 23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та відповідно до вищезазначеного указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 5 вищевказаного Закону визначає, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Як вбачається з статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1216,1218Цивільного КодексуУкраїни передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов`язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Згідно ст. 46, п. 2 ч. 1 ст. 49 Глави 4 та ст. 67 Глави 7 Закону України «Про нотаріат», Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно частини 1 статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності достатті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 , за життя, правомірно набув права на земельну частку (пай) розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах, як член КСП «Колос», село Квітневе, Житомирського району, Житомирської області, а тому, право на вказану земельну частку (пай) увійшло до складу його спадщини.

Так як мати позивача ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , а позивач прийняв спадщину після смерті своєї матері, отже він має право звернутись до суду з даним позовом.

Як вбачається з частини першоюстатті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що є підстави для задоволення позову, оскільки, судом достовірно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 на день своєї смерті був включений до списку громадян, яким передаються у приватну власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) із земель КСП «Колос», тобто, набув право на земельну частку (пай), а позивач є спадкоємцем після його смерті за законом.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач в поданій позовній заяві просить залишити судові витрати за ним, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.

Керуючись Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7; Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV; статтями, 131, 152 Земельного Кодексу України; статтям 373, 374, 386, 392, 1217, 1220-1221, 1223, 1225, 1268-1270, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право на земельну частку (пай) члена КСП «Колос» розташованого на території села Квітневе Житомирського району Житомирської області, розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах, ділянка № 78, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак спадкових прав не оформив.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник