Рішення
від 12.12.2023 по справі 757/19084/22-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19084/22-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Новака Р.В.,

при секретарі судових засідань Бурячок А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан ІТ Груп» про стягнення безпідставно одержаних коштів,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп», у якому просить стягнути із останнього на свою користь безпідставно одержані кошти в сумі 126507,00 грн., інфляційні витрати в сумі 32992,39 грн. та 3% річних в розмірі 4961,14 грн., а всього 164460,53 грн., та судові витрати. В обґрунтування позову зазначено, що позивач у період з 04.03.2021 по 14.04.2021 здійснив на користь відповідача три платежі на загальну суму 126507,00 грн. За твердженням позивача, він на початку 2021 року натрапив на шахрайську фінансову організацію під назвою « Траст Макворі Кепітал ». У телефонних розмовах менеджери компанії «Траст Макворі Кепітал» запропонували фінансові послуги - заробіток на продажу акцій, у зв`язку з чим позивач вносив кошти на власний «торговий рахунок». За допомогою встановленої позивачем програми «AnyDesk» менеджерам компанії «Траст Макворі Кепітал» було надано віддалений доступ до особистого кабінету ОСОБА_1 в системі інтернет-банкінгу «Raiffeisen Online». Як з`ясувалося пізніше, кошти сплачені позивачем були зараховані не на рахунок компанії «Траст Макворі Кепітал», а на рахунок ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп». Вивести свої кошти позивач не мав можливості, оскільки менеджери компанії «Траст Макворі Кепітал» вимагали сплати сум для страхування вкладу або в якості комісії банку, однак ОСОБА_1 таких коштів не мав. На початку 2022 позивачу повідомили, що організація «Траст Макворі Кепітал» нібито збанкрутувала і відтепер «Кредо Кепітал Груп» буде виплачувати кошти вкладникам, однак менеджери «Кредо Кепітал Груп» так само вимагали з ОСОБА_1 сплати податків, комісій за відкриття нових рахунків. В подальшому позивачу стало відомо, що фінансових організацій із назвами « Траст Макворі Кепітал » та «Кредо Кепітал Груп» офіційно не існує ані в Україні, ані за кордоном. Від імені цих організацій на території України не виступає жоден легітимний суб`єкт господарської діяльності. Всі кошти сплачені позивачем на користь компанії «Траст Макворі Кепітал», були сплачені на рахунок ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп». На думку позивача, грошові кошти в розмірі 126507,00 грн. одержані відповідачем без будь-якої правої підстави і неправомірно перебувають у розпорядженні набувача, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею призначено ОСОБА_2 .

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Ліннік Н.В. від 03.07.2023 № 207 було здійснено повторний авто розподіл справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Печерського районного суду м. Києва, відповідно до якого головуючим суддею визначено Новака Р.В.

Ухвалою суду від 05.07.2023 справу прийнято в провадження судді Новака Р.В. та призначено до розгляду в порядку позовного (спрощеного) провадження з викликом осіб.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 4 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судовим розглядом встановлено, що 17.063.2021 позивач здійснив переказ коштів у сумі 50000,00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача з призначенням платежу «за програмне забезпечення», що підтверджується копією квитанції № 80373552 (а.с.9). Того ж дня, він сплатив 63000,00 грн. на той самий рахунок з аналогічним призначенням платежу, що підтверджується квитанцією № 80982271 (а.с.10). Після цього, 14.04.2021 позивач сплатив на той же самий розрахунковий рахунок відповідача з призначенням платежу «за комп`ютерні послуги» кошти в розмірі 13507,00 грн. (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.09.2021 по справі №201/6498/20, зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Однак, суд не бере до уваги посилання позивача на вказану правову позицію, оскільки спірні правовідносини за результатами розгляду яких ВС ухвалив вказану постанову не є подібними до спірних правовідносин які склалися у вказаній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження власних доводів, викладених в позовній заяві, позивачем надано лише три копії платіжних доручення, відповідно до яких ОСОБА_1 було сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп» грошові кошти у сумі 126507,00 грн. з призначенням платежу «за програмне забезпечення» та «за комп`ютерні послуги». Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження фіктивності вказаного підприємства як заявлялось позивачем, останнім не надано, як і належних та допустимих доказів щодо відсутності договірних відносин між позивачем та відповідачем. З долучених до матеріалів справи квитанцій вбачається, що кошти були перераховані на рахунок ТОВ «Юкрейніан ІТ Груп», як сплата за виконані послуги, зокрема, за програмне забезпечення та комп`ютерні послуги, однак доказів не надання відповідачем заявлених послуг нема.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів як необґрунтовану та недоведену.

Щодо вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення вказаної вимоги як похідної.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 у справі №910/18036/17.

Відтак, пред`явлений позов не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позовних вимог витрати пов`язані зі сплатою судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 15, 16, 192, 524, 530, 533, 610, 625, 1212 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280-284, 352-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан ІТ Груп» про стягнення безпідставно одержаних коштів - залишити без задоволення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан ІТ Груп», 01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 38, оф. 8.

Суддя Р.В. Новак

Дата ухвалення рішення12.12.2023
Оприлюднено04.03.2024
Номер документу117344155
СудочинствоЦивільне
Сутьстягнення безпідставно одержаних коштів

Судовий реєстр по справі —757/19084/22-ц

Рішення від 12.12.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Ухвала від 05.07.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Новак Р. В.

Ухвала від 02.08.2022

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Волкова С. Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні