Ухвала

від 28.02.2024 по справі 759/3727/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-о/759/315/24

ун. № 759/3727/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління (центр) надання адміністративних послуг Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації , ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_3 звернувся до Святошинського районного суду із заявою в якій просить встановити факт утримання недієздатної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 04.10.2023р. по дату прийняття рішення судом.

В обгрунтування заяви посилався на те, що на даний час дружина заявника - ОСОБА_2 не працює, а він є військовослужбовцем та фактично утримує родину. Факт утримання недієздатної особи необхідно установити для забезпечення прав та інтересів ОСОБА_4 в тому числі забезпечення можливих майбутніх прав та/або виплат при можливості втраті годувальника.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлено ч.1 ст. 315 ЦПК України. Частиною другою вказаної статті встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

При вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачається позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі дана заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесений її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрита - закриває провадження в ній.

Як встановлено Верховним Судом у постанові Великої Палати від 22 вересня 2022 року в справі № 462/5368/16-ц, захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог. Тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29.05.2017р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано недієздатним.

Слід вказати, що відповідно до ч. 1 ст .60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вказане, приходжу до висновку, що у відкритті провадження у даній справі слід відмовити, так як заявлені вимоги не відносяться до вимог, які повинні розглядатися у порядку окремого провадження, що не позбавляє заявника права вирішення спірного питання у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 186, 29, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління (центр) надання адміністративних послуг Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації , ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Петренко