Ухвала

від 26.02.2024 по справі 160/4871/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 лютого 2024 року Справа 160/4871/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В.., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Дніпровської митниці про визнання рішень протиправними, -

УСТАНОВИВ:

21.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняти Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 22.08.2023 року №UA110050/2023/000212/1, від 18.09.2023 року №UA110050/2023/000230/1, від 19.10.2023 року №UA110050/2023/000253/1, від 28.12.2023 року №UA110050/2023/000296/1, від 31.01.2024 року №UA110050/2023/000017/1, від 16.02.2024 року №UA110050/2023/000025/1.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), і підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається зі змісту позову, позивач звернувся до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Водночас, згідно правової позиції Верховного суду в ухвалі суду від 20.01.2020 року у справі №160/1989/19 позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогами немайнового характеру.

Відповідно до правової позиції Верховного суду в ухвалі суду від 22.01.2020 року у справі №480/966/19 ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що у даній справі є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Суд враховує, що згідно змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, є майновою

Таким чином, заявлені до адміністративного суду вимоги про скасування рішень відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна майнового стану позивача, є вимогами майнового характеру.

Отже, заявлені вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру.

При цьому, ціною позову у аналогічних спорах є сума, яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, з якої і має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі і за подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №1.380.2019.001962 від 16.03.2020 року.

Тобто, різниця митних платежів від митної вартості, визначеною позивачем та скоригованої митної вартості є ціною позову, з якої і обраховується належний до сплати судовий збір майнового характеру

У рамках означеного спору загальна різниця митних платежів від митної вартості, визначеної позивачем, та скоригованої відповідачем становить 1880154,94 грн.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028,00 грн.

При оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно із приписами ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що для усунення недоліків позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» зокрема, необхідно надати до суду доказ сплати судового збору за звернення до суду із позовною заявою майнового характеру на суму 28202,32 грн. за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу судовий збір за позовом

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України

Згідно зі статтею 169 КАС України, позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків, про що суд повідомляє позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 241, 248 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- документу про доплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 28202,00 грн.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити, що у відповідності до ч.15 ст. 171 КАС України, - якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко