Рішення

від 28.02.2024 по справі 240/32423/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/32423/23

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еней-Романів" до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еней-Романів" (далі-позивач, ТОВ ""Еней-Романів") звернулась до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.05.2023 №356180 в сумі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова відповідача не відповідає фактичним обставинам справи, а тому винесена з порушенням встановленого законом порядку. Представник відповідача стверджує, що за адресою - Житомирська область, смт Романів, вул. Менделеєва (на даний момент Щастя), 8, зареєстроване також ТОВ "ЕНЕЙ" і, саме йому належить перевіряємий відповідачем транспортний засіб " MERSEDES-BENZ" д.н.з НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 19.05.2021, також в ТТН №Р238 від 27.03.2023 вказано ТОВ "ЕНЕЙ" з ІПН 204343307015. Позивач, на час даної події, знаходився в стані припинення. Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Зобов`язано відповідача надати до суду, протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії документів, на підставі яких винесено оскаржувану постанову.

Відповідач 15.12.203 Вх. №84728/23 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що доводи позивача не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства. Переверяючими встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось згідно ТТН від 27.03.2023 №Р238, автомобільним перевізником в якій зазначено ТОВ "ЕНЕЙ", без зазначення коду ЄДРПОУ, за яким можливо було б ідентифікувати вказане підприємство. Опрацьовуючи матеріали, які були складені в результаті перевірки 27.03.2023 стосовно ТОВ "ЕНЕЙ", в ЄДРПОУ за назвою ТОВ "ЕНЕЙ" - не було знайдено жодне зареєстроване підприємство, а лише було знайдено ТОВ "Еней-Романів", яке зареєстроване як і ТОВ "ЕНЕЙ" за адресою: Житомирська область, Романівський район, смт Романів, вул. Менделеєва, 8. Враховуючи направлення листа-повідомлення про розгляд справи саме за адресою позивача та ненадання позивачем інформації щодо транспортного засобу, який їм не належить, відповідачем правомірно складена оскаржувана постанова. Просять відмовити у задоволенні позову.

У період із 12.12.2023 по 25.12.2023 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці, а з 01.02.2024 по 09.02.2024 (включно) на лікарняному.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Посадовими особами Відділу держаного нагляду (контролю) у Закарпатській області, відповідно до направлення на перевірку №015629 від 27.03.2023 та щотижневого графіка від 27.03.2023 №19720/25/27-23, на 804 км а/д Київ-ЧОП, проводилася рейдова перевірка автомобіля MERCEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ТОВ "ЕНЕЙ", Житомирська обл., Романівський р-н, смт Романів, вул.Менделєєва,8.

За результатами перевірки складено акт №343246 від 27.03.2023 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У даному акті зафіксовано, що при перевірці виявлено порушення, відповідальність за яке передбачене статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, ч.1 абз.3, перевезення вантажів за відсутності, на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: на момент проведення перевірки у водія транспортного засобу відсутня карта водія в цифровому пристрої (тахографа), відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія.

Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №356180, якою на підставі частини 1 абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за допущене порушення вимог ст. 48 цього Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з ТОВ "Еней-Романів" адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн.

При оформленні документів про ліквідацію ТОВ "ЕНЕЙ - РОМАНІВ" ЄДРПОУ - 38042487, ОСОБА_2 було повідомлено, що на рахунки його вищезазначеного ТОВ державним виконавцем було накладено арешт та заблоковано рахунки у зв`язку з чим він не може остаточно закрити ТОВ.

Позивачу було повідомлено про накладення адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн Відділом держаного нагляду (контролю) у Житомирській області.

Адвокат позивача 07.11.2023 направив відповідачу адвокатський запит з проханням надання інформації, відповідь на який надана 09.11.2023. До відповіді долучені документи, які стали підставою для накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує, перевіряємий відповідачем транспортний засіб " MERSEDES-BENZ" д.н.з НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 19.05.2021, також в ТТН №Р238 від 27.03.2023 належить ТОВ "ЕНЕЙ", який зареєстрований за адресою Житомирська обл., Романівський р-н, смт Романів, вул.Менделеєва,8, а не позивачу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За змістом статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки, серед іншого, є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого: державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, регламентується Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. (п.3 Порядку №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 3 Порядку №1567 встановлено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктами 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача скеровано повідомлення про виклик останнього для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 16.05.2023 у період з 10:00 до 12:00 год. Поштовий конверт повернувся без вручення адресату з відміткою УРПОШТИ про причини повернення доставлення "адресат відсутній за вказаною адресою".

На адресу ТОВ "Еней-Романів" 19.04.2023 направлена копія постанови №356180 від 16.05.2023, яка повернулась 23.06.2023 з відміткою УРПОШТИ про причини повернення доставлення "адресат відсутній за вказаною адресою".

З матеріалів справи вбачається, окаржувана постанова була отримана 09.11.2023 адвокатом позивача, яка направлялась за адресою: вул. Кафедральна,5а, оф.105, м.Житомир.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин першої-другої статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 49 Закону №2344-ІІІ встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст.18 Закону №2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).

Пунктом 1.3 Положення №340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР ( 994_016 ), - "калібрування".

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Пунктом 2.6 Інструкції №385 визначено, що пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Згідно з положеннями пункту 1.4 Інструкції №385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.7 Інструкції №385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 5.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв. м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Відповідно до п.3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Згідно з п.3.5. Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Пунктом 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР ( 994_016 ) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) ( 994_016 ); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що автомобільний перевізник зобов`язаний забезпечити транспортний засіб, який здійснює вантажні перевезення діючим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа, а у випадку не забезпечення вказаним документом, саме автомобільний перевізник несе відповідальність.

Позивач стверджує, що зупинений транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_1 не належав та не належить ТОВ "ЕНЕЙ-РОМАНІВ".

У ході розгляді справи з наданих позивачем документів, встановлено:

- з копії ТТН №Р238 від 27.03.2023 вбачається, що вантажовідправник - ТОВ "ЕНЕЙ" ІПН 300773106065 смт. Романів, вул.Менделеєва, 8, автомобіль Мерседес НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 , вантажоодержувач - ТОВ СМП "ПП-ТОП", ІПН 204343307015, Закарпатська обл. м.Ужгород, вул.Джамбула №54, ЄДРПОУ 20434338;

- з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки " MERSEDES-BENZ" д.н.з НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 від 19.05.2021, власник ТОВ "ЕНЕЙ", Житомирська обл, смт Романів, вул.Менделєєва, 8;

- з витягу ЄДРПОУ, код - 30077313, юридична особа ТОВ "ЕНЕЙ, зареєстроване за адресою: Житомирська обл., смт Романів, вул. Щастя, 8, керівник - Ковальчук Юрій Іванович.

Відповідно до рішення 28 сесії VІІІ скликання Романівської селищної ради від 29.07.2022 за № 970-28/22 "Про перейменування вулиць у населених пунктах Романівської територіальній громаді", в тому числі, вулицю Мєндєлєєва на вулицю Щастя.

Згідно відповіді на запит №170633053 від 03.08.2023 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником - ТОВ "ЕНЕЙ-РОМАНІВ": код ЄДРПОУ 3804287. Результат обробки запиту: марка ТЗ: ГАЗ, модель ТЗ: 53АЦП4.2, категорія ТЗ: вантажний, рік виробництва ТЗ: 1988, номер шасі: НОМЕР_3 , номерний знак: НОМЕР_4 , колір ТЗ: синій.

Враховуючи дослідженні документальні докази, судом безпірно встановлено, що позивач не є суб`єктом відповідальності за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт, і, як наслідок, не може бути притягнутий до відповідальності за ч.1 абз.3 статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім цього, відповідно до витягу ЄДРПОУ, код - 38042487, юридична особа ТОВ "ЕНЕЙ-РОМАНІВ", зареєстроване за адресою: Житомирська обл, смт Романів, вул.Менделеєва, 8, керівник - Левкович Валентин Семенович, з 11.05.2023 перебуває у стані припинення.

Доводи відповідача про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій за назвою ТОВ "ЕНЕЙ" зареєстрованого підприємства не відповідає дійсності та спростовується витягом, який міститься в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу порушення законодавства про автомобільний транспорт, що вказує на відсутність правових підстав для застосування до останнього адміністративно-господарського штрафу.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Окрім того, у позовній заяві позивач зазначає про витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

До позовної заяви додає: Договір б/н про надання правової допомоги від 07.11.2023, ордер серії АМ №1046871, акт виконаних робіт від 16.11.2023, квитанція від 16 листопада 2023 року серія ААЗ №804564 на суму 6000,00 грн.

У відзиві на позов представник відповідача зазначав про не співмірність розміру гонорару із складністю справи.

Суд, розглянувши питання розподілу судових витрат, зазначає наступне.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

За правилами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Договір б/н про надання правової допомоги від 07.11.2023, ордер серії АМ №1046871, акт виконаних робіт від 16.11.2023, квитанція від 16 листопада 2023 року серія ААЗ №804564 на суму 6000,00 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що заперечуючи щодо розміру витрат на правову допомогу, відповідач у відзиві вказує, що справа не є складною з урахуванням її фактичних обставин, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів.

Суд, перевіривши зміст наведених документів, дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 6000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг).

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн, що є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу.

Отже, розмір судових витрат позивача, який підлягає стягненню з відповідача становить 6684,00 грн (2684,00 грн + 4000,00 грн)

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у повному розмірі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еней-Романів" (вул. Щастя 8,смт Романів, Житомирський район, Житомирська область, 13001, РНОКПП: 38042487) до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (пл. Корольова, 12, м.Житомир,10014, ЄДРПОУ: 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн від 16.05.2023 №356180.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еней-Романів" за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати у сумі 6684 (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук