Рішення

від 29.02.2024 по справі 320/43706/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року м. Київ№ 320/43706/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Трейдінг ЛТД»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22 червня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет Трейдінг ЛТД» (далі позивач/ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач/ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2023 №0202160707.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023, позовну заяву №320/43706/23 розподілено судді Жуковій Є.О.

30 листопада 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем за наслідками фактичної перевірки ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД» - павільйону, розташованого за адресою: м. Київ, пр-т. Петра Григоренка, 32 Д, складено акт фактичної перевірки від 01.03.2023 №16233/26/15/07/42585359. Відповідно до висновків акту перевірки, в ході перевірки виявлено факти порушення ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД» законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995. № 265/95-ВР.

16 березня 2023 року ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0515200707, яким ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД» нараховані штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР в сумі 1694 грн. Вважає, що висновки контролюючого органу щодо встановленого порушення податкового законодавства не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства, з огляду на що є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 відкрито провадження у справі №320/43706/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Копія ухвали від 01.12.2023 разом із позовною заявою з додатками отримана представником ГУ ДПС у м. Києві безпосередньо в суді, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 12.12.2023.

19 грудня 2023 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшло клопотання про надання додаткового часу для підготовки відзиву на позовну заяву.

22 грудня 2023 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. ГУ ДПС у м. Києві відповідно до наказу від 28.02.2023 №838-п проведено фактичну перевірку павільйону, що належить ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т. Петра Григоренка, 32 Д, за результатами якої складено акт від 01.03.2023 №16233/26/15/07/42585359. В ході проведення перевірки було встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995. № 265/95-ВР, а саме: позивач, який здійснює свою діяльність в сфері роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями не забезпечив належне ведення та реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а також відсутність у платника податків на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації та зберігання товарів.

За розглядом матеріалів перевірки, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 16.03.2023 №0202160707, згідно з яким до ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД» застосовані штрафні санкції на загальну суму 1694 грн. Вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки до перевірки, ні до позовної заяви не додано первинних та облікових документів на товар. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

02 січня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД» надійшла відповідь на відзив.

В своїй відповіді на відзив позивач зазначає, що у відповідача відсутні підстави для призначення та проведення фактичної перевірки, що свідчить про її незаконність. Підприємство відповідно до вимог чинного законодавства вправі вести бухгалтерський облік не за місцем провадження підприємницької діяльності з урахуванням своє облікової політики. Крім того, вважає, що відповідач неправильно застосував норми законодавства при обчисленні розміру штрафу, що свідчить про невідповідність рішення, критеріям, визначеним статтею 2 КАС України. Просить суд задовольнити позов.

Правом надання заперечень відповідно до вимог ст.164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД» зареєстроване як юридична особа 03.04.2020 відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності позивача згідно із КВЕД є: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На підставі п.п.80.2.2 ст.80 п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про ціноутворення» наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2023 №838-п призначено проведення фактичної перевірки тривалістю 10 днів з 01.03.2023, зокрема ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД» (код ЄДРПОУ 43585359) за адресою: м. Київ, Дарницький район, пр-т. Петра Григоренка, 32 Д.

01 березня 2023 року ГУ ДПС у м. Києві виписано направлення №№3170/26-15-07-07-01, 3171/26-15-07-07-01 на проведення з 01.03.2023 фактичної перевірки ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД» (код ЄДРПОУ 43585359) за адресою: м. Київ, Дарницький район, пр-т. Петра Григоренка, 32 Д.

Головним управлінням ДПС у м. Києві 01.03.2023 проведено фактичну перевірку суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД» (код ЄДРПОУ 43585359) за адресою: м. Київ, Дарницький район, пр-т. Петра Григоренка, 32 Д.

За результатами перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки від 01 березня 2023 року №16233/26/15/07/42585359 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД», яке здійснює свою діяльність в сфері роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями, не забезпечив належне ведення та реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а також відсутність у платника податків на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації та зберігання товарів.

Примірник вказаного акту отримано продавцем ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД», за місцем проведення перевірки під підпис 01 березня 2023 року.

На підставі акта перевірки, 16.03.2023 ГУ ДПС у м. Києві винесене податкове повідомлення-рішення форми «С» №0202160707, згідно з яким до ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД» застосовані штрафні санкції на загальну суму 1694 грн, а саме:

за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивачем подано скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16.03.2023 №0202160707.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 01.06.2023 вих.№13798/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16.03.2023 №0202160707 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 01.06.2023 вих.№13798/6/99-00-06-03-02-06 отримано позивачем 06.06.2023 рекомендованим поштовим відправленням зі штрихкодовим ідентифікатором №0405352735930, про що свідчить копія конверту.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач 22.06.2023, протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 Податкового кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п.75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із п.80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Абзацами 1-4 підп. 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно вимог п.80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів(п.п.80.2.2);

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування(п.п.80.2.3);

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками(п.п.80.2.4).

Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Так, працівниками ГУ ДПС у м. Києві на підставі п.п.80.2.2, п.п.80.2.3, п.п.80.2.4 п.80.2, п.80.6 статті 80, п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 28.02.2023 №838-п «Про проведення фактичних перевірок» було проведено фактичну перевірку кіоску, де здійснює діяльність ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД».

Водночас, суд звертає увагу, що в наказі, окрім нормативної підстави, також зазначено підставу для проведення перевірки - доповідна записка управління контролю за розрахунковими операціями від 28.02.2023 №362/26-15-07-07-00-12.

Крім того, відповідно до приписів статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Таким чином, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів).

Поряд з цим необхідно зазначити, що призначаючи фактичну перевірку щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів фахівці контролюючого органу вправі здійснювати перевірку виключно з вказаних питань.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 22 травня 2018 року по справі №810/1394/16, в постанові від 05 листопада 2018 року у справі №803/988/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у м. Києві мало право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством, у сфері здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Слід звернути увагу, що у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №805/3809/16-а (п.п.37-38) підтверджено позицію, що здійснення функцій, визначених законодавством, зокрема, у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Судом встановлено, що наказ на проведення фактичної перевірки №838-п містить дату його видачі 28.02.2023, найменування контролюючого органу - ГУ ДПС м. Києві, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється ТОВ «Маркет Трейдінг ЛТД», адресу господарського об`єкту м. Київ, Дарницький район, пр-т. Петра Григоренка, 32 Д, вид перевірки - фактична, підстави для проведення перевірки, визначені ПК України - підпункт п.п.80.2.2, ст.80, п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення», тривалість перевірки - 10 діб, період діяльності, який буде перевірятися згідно ст. 102 ПК України.

Наказ №838-п від 28.02.2023 підписаний заступником начальником ГУ ДПС у м. Києві та скріплений печаткою контролюючого органу.

Отже, наказ про проведення фактичної перевірки відповідає вимогам, встановленим ПК України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої ПК України підстави для її проведення.

Таким чином, доводи позивача є помилковими, а наказ на проведення фактичних перевірок відповідає нормам податкового законодавства.

Щодо порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (стаття 20 Закону № 265/95-ВР).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Статтею 1 Закону № 996 встановлено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За визначенням ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статі 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Приписами пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі Положення № 88), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

При цьому, підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром).

Документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

Зокрема, фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, може бути застосована лише у тому випадку, коли особа не веде обліку товарів.

Натомість, у межах спірних правовідносин судом встановлено, що виявлені в магазині товарно-матеріальні цінності, з приводу яких інспекторами відповідача встановлено відсутність обліку, все ж обліковувалися, на підтвердження чого матеріали справи містять копії видаткових та транспортних накладних на підтвердження купівлі алкогольних напоїв.

Суд звертає увагу, що порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку товару за місцем їх реалізації є, зокрема, відсутність у суб`єкта підприємницької діяльності первинних документів, які підтверджують рух таких товарів.

Тому, при відсутності зазначених документів, особи, що здійснювали перевірку повинні були встановити факт реалізації позивачем необлікованих товарів.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від №0202160707 від 16.03.2023 винесено за порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд не погоджується з доводом податкового органу стосовно того, що санкція статті 20 вказаного Закону застосовується також у випадку не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані, не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР.

Ця позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.08.2018 у справі №825/10/17, від 30.01.2018 у справі №810/1148/17, від 30.04.2020 у справі № 803/954/14, які згідно з ч.5 ст. 242 КАС України враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, із системного аналізу вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №806/2402/16 зазначив: «Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що застосування такої санкції можливо до підприємства, яке не облікувало товар та реалізувало його, не провівши розрахунки через реєстратор розрахункових операції».

Однак, судом встановлено, що в акті перевірки факту реалізації необлікованого товару не зафіксовано.

Таким чином, суд не погоджується з доводами відповідача про встановлені порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки відповідачем не доведено суду факту продажу необлікованого товару.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві №0202160707 від 16.03.2023, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 1694 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 2684 грн згідно платіжної інструкції від 20.06.2023 №1586, згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 2684грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Трейдінг ЛТД» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.03.2023 форми «С» №0202160707, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Трейдінг ЛТД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1694 гривень.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Трейдінг ЛТД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.