Рішення

від 29.02.2024 по справі 320/1616/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року № 320/1616/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Рокитнянської селищної ради, яка полягає у не прийнятті у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.08.2021 вх. №791 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000га, кадастровий номер 3223781500:04:011:0073, яка розташована на території Житньогірської сільської ради Білоцерківського (колишнього Рокитнянського) району Київської області, для ведення особистого селянського господарства;

зобов`язати Рокитнянську селищну раду розглянути на найближчому пленарному засіданні чергової або позачергової сесії заяву ОСОБА_1 від 26.08.2021 вх. №791 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000га, кадастровий номер 3223781500:04:011:0073, яка розташована на території Житньогірської сільської ради Білоцерківського (колишнього Рокитнянського) району Київської області, для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення про його затвердження та передачу земельної ділянки площею 2,0000га, кадастровий номер 3223781500:04:011:0073 у власність ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду його заяви від 26.08.2021 вх. №791 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000га, кадастровий номер 3223781500:04:011:0073, яка розташована на території Житньогірської сільської ради Білоцерківського (колишнього Рокитнянського) району Київської області, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач до суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що Рішенням Житньогірської сільської ради №457-39-VІІ від 07.09.2020 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0га, яка розташована на території Житньогірської сільської ради Рокитнянського району Київської області для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» від 12.06.2020 року № 715-р територія Житньогірської сільської ради Рокитнянського району Київської області була включена до території Рокитнянської селищної територіальної громади.

За постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року Білоцерківський і Рокитнянський райони Київської області у складі міських, селищних та сільських рад були ліквідовані та був утворений укрупнений Білоцерківський район у складі міських, селищних та сільських територіальних громад.

Рокитнянська селищна рада 04.12.2020 набула повноважень органу місцевого самоврядування, що представляє Рокитнянську селищну територіальну громаду (у складі Рокитнянської, Бирюківської, Бушевської, Житньогірської, Запруднянської, Луб`янської, Маківської, Насташівської, Ольшаницької, Острівської, Ромашківської, Савинецької, Синявської, Телешівської та Шарківської територіальних громад) та стала правонаступником Житньогірської сільської ради.

Позивач 26.08.2021 звернувся до Рокитнянської селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка зареєстрована 27.08.2021 за вх. № 791. До заяви додані: оригінали документації із землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, вказана заява ОСОБА_1 винесена на розгляд 12 сесії Рокитнянської селищної ради, яка відбулась 10.09.2021. Проте, на вказаному засіданні це питання не було розглянуто, головуючим винесено питання про перенесення вирішення земельних питань на наступне пленарне засідання на 16.09.2021. У зв`язку з цим процедурним рішенням відповідача розгляд даного питання перенесено на 2 пленарне засідання 12 сесії VІІІ скликання Рокитнянської селищної ради, що відбулося 16.09.2021. На 2 пленарному засіданні ряд питань із порядку денного не були розглянуті і процедурним рішенням їх розгляд перенесено на 3 пленарне засідання, що було заплановано на 21.09.2021.

За результатами поіменного голосування 3 пленарного засідання 12 сесії VІІІ скликання Рокитнянської селищної ради 21.09.2021 з питання: «Про затвердження матеріалів проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території колишньої Житньогірської сільської ради, що увійшла до складу Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, та передачу у приватну власність земельної ділянки» рішення не прийнято у зв`язку з не набранням потрібної кількості голосів депутатів від загального складу ради «за» - 11, «проти» - 0, «утрималися» - 8.

Листом від 23.09.2022 №03-12-1132 відповідач поінформував ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви від 27.08.2021 вх. №791.

Питання щодо затвердження проєкту землеустрою та передачі у приватну власність позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 3223781500:04:011:0073, площею 2,0000га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Житньогірської сільської ради Білоцерківського району Київської області включалося до порядку денного кожної наступної сесії Рокитнянської селищної ради включно з 21 сесією, але не набрало необхідної кількості голосів. Так, на пленарному засіданні 21 сесії, що відбулося 18.02.2022 із загальної кількості визначених до розгляду питань згідно повістки денної 292, питання затвердження проєкту землеустрою позивача значилось під порядковим номером 290. При цьому на вказаному пленарному засіданні були розглянуті питання до порядкового номера 225 включно. Решта нерозглянутих питань процедурним рішенням перенесено на 2 пленарне засідання 21 сесії, що було заплановано на 24.02.2022.

Із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року запроваджено правовий режим воєнного стану на території України у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022.

Як зазначає відповідач, у зв`язку з цим на 2 пленарному засіданні 21 сесії VІІІ скликання Рокитнянської селищної ради 24.02.2022 було розглянуто лише кілька питань, що стосувалися фінансування оборонних заходів. Земельні питання взагалі не розглядалися сесією Рокитнянської селищної ради ні 24.02.2022, ні в подальшому до дня подання відзиву (30.05.2022).

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З вище наведених підстав, позивач, як громадянин України, має право на безоплатне набуття права власності на земельну ділянку комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею не більше 2,0 га.

Частиною першою статі 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Як встановлено судом, рішенням Житньогірської сільської ради №457-39-VІІ від 07.09.2020 ОСОБА_1 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0га, яка розташована на території Житньогірської сільської ради Рокитнянського району Київської області для ведення особистого селянського господарства. На той час Житньогірська сільська рада була належним розпорядником спірної земельної ділянки. Це підтверджується, зокрема проектом землеустрою.

Отже, сформована по проекту землеустрою, розробленому ФОП ОСОБА_2 спірна земельна ділянка відповідає вимогам містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, що узгоджується з вимогами, встановленими частиною сьомою статті 118 ЗК України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно із частиною п`ятнадцятою статті 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Частиною одинадцятою статті 122 ЗК України передбачено, що у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.03.2021 по справі № 240/82/119 прийшов до висновку, що юридична конструкція частини дев`ятої статті 118 ЗК України передбачає імперативне затвердження проекту землеустрою у разі його належного попереднього погодження в порядку, встановленому статтею 1861 ЗК України (яка була чинною під час розроблення проекту землеустрою ФОП ОСОБА_2 ), оскільки перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 1861 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять.

Таким чином, правова норма, визначена частиною дев`ятою статті 118 ЗК України, за характером припису є імперативною, а тому за відсутності невідповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти рішення про його затвердження та передачу земельної ділянки.

Згідно із частинами першою, другою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до частини дев`ятої статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Системний аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що законодавець чітко передбачив підстави, процедуру, строки і можливі види правомірних рішень органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо розгляду клопотання (заяви) громадянина про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Виходячи із вимог, встановлених статтею 118 ЗК України, пункту 34 частини першої статті 26 та частини дев`ятої статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян включає наступні етапи:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність,

6) прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування у двотижневий строк рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Водночас, процедура розгляду земельних питань на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, має свої особливості, оскільки вона стосується роботи колегіального органу. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26, статтей 46, 47, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статті 118 ЗК України процедура розгляду колегіальним органом, яким є Рокитнянська селищна рада, питання про затвердження документації із землеустрою за заявою громадянина включає наступні етапи:

1) включення земельного питання до порядку денного пленарного засідання;

2) попередній розгляд земельного питання на профільній постійній комісії ради та підготовка нею проекту рішення з своїх врахуванням висновків і рекомендацій;

3) затвердження порядку денного пленарного засідання;

4) доповідь та обговорення земельного питання депутатами на пленарному засіданні;

5) голосування по земельному питанню;

5) прийняття рішення;

6) підписання прийнятого рішення та його оприлюднення.

Таким чином, документація із землеустрою вважається затвердженою колегіальним органом, коли, у встановлений законом спосіб послідовно реалізовані всі етапи та прийнято відповідне рішення, яке набрало чинності.

Для реалізації свого права на приватизацію спірної земельної ділянки позивачу залишилось пройти завершальну стадію прийняття Рокитнянською селищною радою рішення про затвердження розробленого ФОП ОСОБА_2 проекту землеустрою та передачу позивачу у власність земельної ділянки. Всі інші етапи, передбачені законодавством, позивач виконав.

З вищенаведених норм ЗК України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України (яка була чинною під час розроблення проекту землеустрою, поданого позивачем), а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки у порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України (яка була чинною під час розроблення проекту землеустрою, поданого позивачем), був погоджений Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що є підтвердженням відповідності такого проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зазначене підтверджується Висновком Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про розгляд документації із землеустрою від 16.12.2020 №26897/82-20.

З матеріалів справи слідує, що ні на засіданні постійної комісії від 21.09.2021, ні на пленарних засіданнях 13 сесії - 20 сесії Рокитнянської селищної ради восьмого скликання до поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність відповідачем не висувалось жодних зауважень. Це не заперечується відповідачем у поданому відзиві на позов, а також підтверджується Результатами поіменного голосування на 12 сесії - 20 сесії Рокитнянської селищної ради восьмого скликання, наданих сторонами по справі.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень та визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Згідно пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Рокитнянська селищна рада є органом місцевого самоврядування Рокитнянської селищної територіальної громади та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України, а тому Рокитнянська селищна є суб`єктом владних повноважень, чиї рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як суб`єкт владних повноважень Рокитнянська селищна рада не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділена законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на неї. При цьому, чинним законодавством не передбачено права суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України, оскільки останній зобов`язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись наведеними приписами Конституції України, ЗК України, Рокитнянська селищна рада зобов`язана вжити заходів до своєчасного у двотижневий строк розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.08.2021 вх. №791 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки по встановленій законом процедурі, тобто не пізніше 10.09.2021.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Згідно із частиною десятою статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про затвердження або відмову у затвердженні поданого позивачем проекту землеустрою належить до виключних повноважень Рокитнянської селищної ради. Відтак, рішення, дії або бездіяльність Рокитнянської селищної ради по суті розгляду заяви позивача від 26.08.2021 вх. №791 можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

Судом установлено, що під час розгляду відповідачем заяви позивача від 26.08.2021 вх. №791 разом з поданим проектом землеустрою на 12 сесії, яка відбулася 21.09.2021, 13 сесії, яка відбулася 08.10.2021, 17 сесії, яка відбулася 29.11.2021, 18 сесії, яка відбулася 10.12.2021, 19 сесії, яка відбулася 24.12.2021, а також на 20 сесії, яка відбулася 13.01.2022, на всіх цих пленарних засіданнях були присутні не менше 18 депутатів Рокитнянської селищної ради, в тому числі Рокитнянський селищний голова, тобто дві третини голосів депутатів від загального складу ради, які приймали участь у розгляді питань порядку денного та становили потрібний кворум для прийняття рішень щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність відповідно до вимог, встановлених абзацом 2 частини другої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Тобто відповідач міг і повинен був прийняти рішення по суті розгляду заяви позивача від 26.08.2021 вх. №791 про затвердження проекту землеустрою та передачі йому у власність спірної земельної ділянки.

Натомість Рокитнянською селищною радою без належних нормативних підстав не виконано встановлених частиною дев`ятою статті 118 ЗК України своїх повноважень щодо прийняття у встановлений законом двотижневий строк рішення про затвердження поданого позивачем проекту землеустрою та передачі йому у власність земельної ділянки.

Відтак, постійні відмови Рокитнянської селищної ради у затвердженні поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення йому спірної земельної ділянки у власність свідчать про відсутність наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення.

Не приймаючи у встановлений законом строк рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 26.08.2021 вх. №791, Рокитнянська селищна рада діяла не у спосіб, що передбачений статтею 118 ЗК України та пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, недобросовісно та необґрунтовано. А сам факт неприйняття Рокитнянською селищною радою жодного із рішень, передбачених статтею 118 ЗК України, за наслідками розгляду поданого позивачем проекту землеустрою згідно заяви від 26.08.2021 вх. №791 свідчить про протиправну бездіяльність Рокитнянської селищної ради.

Наведена протиправна бездіяльність Рокитнянської селищної ради порушує встановлене і гарантоване статтею 14 Конституції України і статтями 116, 121 ЗК України право ОСОБА_1 на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею не більше 2,0 га. Тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Рокитнянської селищної ради, яка полягає у не прийнятті у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.08.2021 вх. №791 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000га, кадастровий номер 3223781500:04:011:0073, яка розташована на території Житньогірської сільської ради Білоцерківського (колишнього Рокитнянського) району Київської області, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а ст. 8 Конституції України закріплено що в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 (скарга №10465/83) суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Що найменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови.

У постанові від 30.07.2020 по справі № 621/1349/17 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду прийшов до висновку, що: «умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними».

Судом встановлено, що позивач виконав всі, передбачені законом вимоги для приватизації спірної земельної ділянки, поданий позивачем проект землеустрою був погоджений у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, будь-які зауваження до цього проекту землеустрою з боку Рокитнянської селищної ради відсутні, жодні правові підстави не прийняття відповідачем рішення про затвердження, поданого позивачем проекту землеустрою відсутні.

Суд відхиляє доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, про те, що не приймаючи рішення по суті розгляду заяви позивача від 26.08.2021 вих. № 791 посилаючись на відсутність потрібного кворуму голосів (дві третини голосів від загального складу ради) Рокитнянська селищна рада діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, оскільки повноваження по розгляду проекту землеустрою, встановлені статтею 118 ЗК України, не є дискреційними, а порядок їх реалізації, передбачає лише один вид правомірної поведінки обов`язок у встановлений двотижневий строк затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у Рокитнянської селищної ради немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Посилання відповідача на те, що заява позивача від 26.08.2021 вих. № 791 далі знаходиться на розгляді сесії Рокитнянської селищної ради не свідчить про виконання відповідачем належним чином свого обов`язку по прийняттю відповідного рішення по суті розгляду проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, оскільки цей розгляд не може продовжуватися вічно, а згідно вимог частини дев`ятої статті 118 ЗК України повинен був бути завершений не пізніше, ніж через два тижні після отримання 27.08.2021 заяви позивача від 26.08.2021 вх. № 791, тобто до не пізніше 10.09.2021 включно.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 (скарга №10465/83) суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана не правомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Таким чином, встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що відповідачем при розгляді заяви позивача від 26.08.2021 вх. №791 на пленарних засіданнях 12, 13, 17, 18, 19 і 20 сесій Рокитнянської селищної ради восьмого скликання в установлений строк безпідставно не прийнято рішення по суті розгляду поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність.

Також суд звертає увагу, що відповідно до частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023 №2915-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року №3429-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року №3564-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 №389-VIII.

Законом України від 24.03.2022 №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Відповідно до пп. 5, 23 п. 27 «Перехідних положень» ЗК України у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан. У зв`язку з цим у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Відтак суд доходить висновку про існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині, а тому відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України дають підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до усунення таких обставин.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що єдиним ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є саме зобов`язання Рокитнянської селищної ради не пізніше ніж через один місяць після припинення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, на найближчому пленарному засіданні чергової або позачергової сесії прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому у власність спірної земельної ділянки. Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням судом функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1984,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією про сплату від 27.01.2022 №0.0.2436143722.1.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області.

Керуючись ст. ст. 9, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Рокитнянської селищної ради, яка полягає у не прийнятті у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.08.2021 вх. №791 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000га, кадастровий номер 3223781500:04:011:0073, яка розташована на території Житньогірської сільської ради Білоцерківського (колишнього Рокитнянського) району Київської області, для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Рокитнянську селищну раду розглянути на найближчому пленарному засіданні чергової або позачергової сесії заяву ОСОБА_1 від 26.08.2021 вх. №791 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000га, кадастровий номер 3223781500:04:011:0073, яка розташована на території Житньогірської сільської ради Білоцерківського (колишнього Рокитнянського) району Київської області, для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення про його затвердження та передачу земельної ділянки площею 2,0000га, кадастровий номер 3223781500:04:011:0073 у власність ОСОБА_1 .

Відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині не пізніше ніж через тридцять днів після припинення воєнного стану в Україні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області судові витрати в розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.