Рішення

від 29.02.2024 по справі 320/4983/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року Київ№ 320/4983/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь» про стягнення заборгованості на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

в с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь» (далі відповідач), у якому просило стягнути з відповідача заборгованості на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за вересень 2005 грудень 2006 року в сумі 35024, 58 грн.

Відповідно до ухвали від 07.07.2022 (суддя Журавель В.О.) судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У силу вимог частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.

Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М.

Згідно з ухвалою від 01.02.2024 цю справу прийнято до провадження судді Скрипки І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у порушення вимог чинного законодавства не сплачує суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв`язку із чим за вересень 2005 грудень 2006 року виникла заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 35024, 58 грн., яка підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь», як зазначено у позові, має код ЄДРПОУ: 30839548, адреса місцезнаходження: Київська обл., Броварський район, с. Гоголів, вул. Жовтнева, буд. 82.

Однак, в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 30839548 відсутні дані щодо юридичної особи відповідача. У матеріалах справи також відсутні відомості щодо державної реєстрації відповідача як юридичної особи.

Позивач у свою чергу стверджує, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь» зареєстроване в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а отже є платником відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом із тим, матеріалами справи не підтверджено зазначених вище обставин.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем були складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до яких відповідачу визначено суму витрат по пільговим пенсіям за списком № 2 за вересень 2005 грудень 2006 року в загальній сумі 35024, 58 грн.

Вказані розрахунки були виставлені, як стверджує позивач, у відповідності до Інструкції № 21-1.

Проте у матеріалах справи відсутні будь-які документально підтверджуючі докази надіслання на адресу відповідача цих розрахунків. При цьому, позивач у позовній заяві також не зазначає, що ці розрахунки надсилались відповідачу. Відсутня інформація й щодо неотримання з незалежних від позивача обставин цих розрахунків відповідачем.

Уважаючи вказану суму у розмірі 35024, 58 грн. безспірним боргом відповідача, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення її у примусовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція № 21-1, у редакції станом на момент виникнення спірних відносин).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції платниками страхових внесків є, зокрема страхувальники, до яких, серед іншого, віднесено роботодавців - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена розділом 6 Інструкції № 21-1.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п.6.5 Інструкції №21-1).

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів судом установлено відсутність будь-якого документального підтвердження надіслання на адресу відповідача цих розрахунків (а.с. 10-25).

При цьому, позивач у позовній заяві також не зазначає, що ці розрахунки взагалі надсилались відповідачу.

Відсутня у справі інформація й щодо неотримання з незалежних від позивача обставин цих розрахунків відповідачем.

У той же час, згідно з пунктом 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції № 21-1, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок із відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, у частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Проте, за відсутності будь-яких доказів надіслання вказаних розрахунків відповідачу, у суду відсутні підстави констатувати легітимність спірної заборгованості та, як наслідок, стягнення її у примусовому порядку.

До того ж, судом із ЄДРСР установлено, що постановою Господарського суду Київської області від 28.11.2006 у справі № 407/3а-06, було задоволено позов Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі та стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь» (07400, Київська обл., Броварський район, с. Гоголів, вул. Жовтнева, буд. 82, код 30839548; р/р НОМЕР_1 в АППБ «Аваль», МФО 0321615) на користь Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, буд. 8-а, код 20579315; р/р НОМЕР_2 в Головному управлінні Ощадбанку України по м. Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість в сумі 28 926,37 грн. (двадцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять шість грн. 37 коп.).

Предметом позову у справі № 407/3а-06 була заборгованість Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь» зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 31.12.2003 по 13.10.2006 на суму 28 926, 37 грн.

У той же час, предметом цього спору є наявність за відповідачем заборгованості за вересень 2005 грудень 2006 року в сумі 35024, 58 грн., частина якої вже стягнута за вказаним рішенням Господарського суду Київської області.

Позивач вказані обставини суду не повідомив, хоча йому було достеменно відомо про це рішення, оскільки розгляд справи № 407/3а-06 у Господарському суді Київської області відбувався у відкритому судовому засіданні за участі представника Пенсійного органу Козаренко Н.М., що підтверджено зазначеною постановою суду.

Таким чином, ймовірна решта суми заборгованості у справі, що розглядається, із урахуванням вже стягнутої за постановою Господарського суду Київської області від 28.11.2006, є заборгованість за період листопад-грудень 2006 року у сумі 2456, 00 грн. (за листопад 2006 року 1228, 00 грн. та за грудень 2006 року 1228, 00 грн.), однак за відсутності доказів надіслання розрахунків відповідачу, підстав для стягнення її у цій частині суд не вбачає.

Так, відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є змагальність сторін.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, засади змагальності покладають не лише на відповідача обов`язок довести суду правомірність його заперечень та надати суду докази відсутності у нього заборгованості перед позивачем із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, або докази відсутності у нього обов`язку такого відшкодування, а й на позивача щодо доведення наявності у відповідача такої заборгованості та виконання передбаченої чинними нормативно-правовими актами процедури щодо, зокрема, інформування підприємства про розміри сум до відшкодування на поточний рік сум спірної заборгованості, шляхом не тільки формування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а й доведення їх до відома суб`єкта господарювання шляхом надсилання.

Зазначеної процедури позивачем не дотримано за відсутності в матеріалах справи доказів зворотного, що виключає можливість задоволення цього позову.

Крім того, як зазначалось вище, відповідно до постанови Господарського суду Київської області від 28.11.2006 у справі № 407/3а-06, було задоволено позов Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі та стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь» (07400, Київська обл., Броварський район, с. Гоголів, вул. Жовтнева, буд. 82, код 30839548; р/р НОМЕР_1 в АППБ «Аваль», МФО 0321615) на користь Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, буд. 8-а, код 20579315; р/р НОМЕР_2 в Головному управлінні Ощадбанку України по м. Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість в сумі 28 926, 37 грн. (двадцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять шість грн. 37 коп.).

Із урахуванням встановлених судом обставин, підстави для задоволення позову у випадку, який розглядається - відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.