Рішення

від 27.02.2024 по справі 380/21317/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/21317/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 рокумісто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства БРОК ТОРГ до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Приватного підприємства БРОК ТОРГ код ЄДРПОУ 43469670, місцезнаходження: 84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дворцова, 61, кв.46 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 (далі відповідач; ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04655, м. Київ-53, Львівська пл., буд.8), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог від 09.10.2023, просить:

- скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 22 травня 2023 року № 6847 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП БРОК ТОРГ та поновити платнику податку реєстрацію платника ПДВ;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію ПП БРОК ТОРГ платником податку на додану вартість з 01.03.2020 (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 434696715539;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ПП БРОК ТОРГ в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення від 22.05.2023 року № 6847 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою від 18.09.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Ухвалою від 09.10.2023 суд залучив до участі у справі співвідповідача Державну податкову службу України код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04655, м. Київ-53, Львівська пл., буд.8 (далі ДПС України).

Ухвалою від 04.01.2024 суд замінив первісного співвідповідача у справі №380/21317/23 Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) належним співвідповідачем Головним управлінням ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 22.05.2023 № 6847 ГУ ДПС у Львівській області не враховано факт подання декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року від 10.05.2023. Враховуючи те, що стосовно скаржника було прийнято рішення, відповідно до якого ПП БРОК ТОРГ відповідає критеріям ризиковості платника податку, що, в свою чергу, унеможливлювало здійснення господарської діяльності позивача в спірний період, то неподання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з 01.04.2022 по 31.03.2023 відбулось не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення через введення воєнного стану на території України, тобто з незалежних від скаржника обставин.

01.11.2023 представник ДПС України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази того, що останнім подавались податкові декларації з податку на додану вартість за весь період з 01.04.2022 по 31.03.2023 тобто за 12 послідовних податкових місяців, що стало підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 22.05.2023 № 6847. Згідно з даними ІКС Податковий блок платником податків ПП БРОК ТОРГ заява про неможливість виконання своїх податкових обов`язків за процедурою визначеною Наказом №225 з документальним підтвердженням до контролюючого органу не подавалась. Представник ДПС України вважає, що вимога про зобов`язання ДПС України щодо відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПП Брок Торг є передчасною та не підлягає задоволенню.

27.11.2023 представник ГУ ДПС у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що ПП Брок Торг протягом 12 послідовних податкових місяців з 01.04.2022 по 31.03.2023 подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено Реєстром про подання платником ПДВ податкових декларацій. Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України граничний термін подання декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року припадає на 22.05.2023, виходячи з наведеного, у формуванні Реєстру про подання платником ПДВ податкових декларацій від 19.05.2023 № 2434/13- 01-04-07 дана декларація з податку на додану вартість за квітень 2023 не була врахована. При цьому, навіть за умови врахування цієї декларації у ГУ ДПС у Львівській області були наявні підстави для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, оскільки така також не містила інформації про здійснення позивачем оподатковуваних операцій.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З 01.03.2020 ПП БРОК ТОРГ зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №2015534500147 з Реєстру платників податку на додану вартість.

Рішенням ГУ ДПС у Львівській області від 22.05.2023 № 6847 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП БРОК ТОРГ з 22.05.2023, у зв`язку з тим, що платник протягом 12 календарних місяців подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг) здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.04.2022 до 31.03.2023 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,0 грн.

ПП БРОК ТОРГ не погоджуючись з рішенням від 22.05.2023 №6847, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, звернулось до ДПС України зі скаргою про його скасування.

Рішенням ДПС України від 01.08.2023 № 21002/6/99-00-06-02-03-06 рішення ГУ ДПС у Львівській області про анулювання платника податку на додану вартість залишено без змін, а скаргу ПП БРОК ТОРГ без задоволення.

Вважаючи рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість визначені пунктами 181.1 та 181.2 статті 180 ПК України, зокрема: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Згідно з пунктом 182.1 статті 180 ПК України, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість передбачений статтею 183 ПК України.

Реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (підпункт г пункту 184.1 статті 184 ПК України).

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 (далі - Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів, Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Відповідно до підпункту г пункту 5.1 Положення № 1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 5.2 Положення № 1130 анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

В силу пункту 5.5 Положення №1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

З аналізу наведених положень можна виснувати, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе, зокрема, у випадку подання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання платником податку на додану вартість контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Як встановив суд, оскарженим рішенням анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП БРОК ТОРГ з 22.05.2023 на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України (платник протягом 12 календарних місяців подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг) здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.04.2022 до 31.03.2023 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,0 грн).

Наведені обставини прийняття рішення підтверджуються долученою до відзиву ГУ ДПС у Львівській області довідкою про подання платником ПДВ податкових декларацій від 19.05.2023 № 2434/13-01-04-07 та не спростовані позивачем.

Суд критично оцінює покликання позивача на те, що при прийнятті оскарженого рішення не враховано факт подання декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року від 10.05.2023, адже зазначена декларація подана за квітень 2023 року, який є тринадцятим звітним періодом. До того ж, ця декларація, як слушно зауважив представник ГУ ДПС у Львівській області, не містила інформації про здійснення позивачем оподатковуваних операцій, тобто не могла вплинути на результат оскарженого рішення.

Доводи позивача щодо неподання декларацій зі сплати податку на додану вартість через прийняття податковим органом рішення про відповідність ПП БРОК ТОРГ критеріям ризиковості платника податку суд відхиляє, адже такого рішення не долучено до матеріалів справи, як і не долучено доказів визнання його протиправним та скасування.

Суд погоджується із запереченнями представників відповідачів про те, що для підтвердження неможливості виконання своїх податкових обов`язків позивач повинен був подати заяву з документальним підтвердженням за процедурою, визначеною Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, проте такої не подав.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відповідність оскарженого рішення критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є правомірним та не підлягає скасуванню.

З огляду на відсутність підстав для задоволення основної позовної вимоги, то похідні позовні вимоги про зобов`язання ДПС України поновити реєстрацію ПП БРОК ТОРГ платником податку на додану вартість та про зобов`язання ДПС України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ПП БРОК ТОРГ в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) не підлягають до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства БРОК ТОРГ до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.