Рішення

від 27.02.2024 по справі 380/1855/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 рокусправа №380/1855/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 .; РНОКПП: НОМЕР_2 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення компенсації ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб у розмірі 22239,05 гривень з нарахованої індексації грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 р. та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 р. у справі 380/10876/22

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити компенсацію ОСОБА_1 грошову компенсацію податку з доходів фізичних осіб у розмірі 22239,05 гривень з нарахованої індексації грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 р. та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 р. у справі 380/10876/22.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 р. та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 р. у справі 380/10876/22 відповідачем перераховано позивачу у розмірі 99457,96 грн. Вказана сума виплачена вже після утримання податку з доходів фізичних осіб 22239,05 грн. та військового збору у розмірі 1853,25 грн.).

Позивач вважає, що відповідачем протиправно утримано податок на доходи фізичних осіб з суми індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 06.01.2019 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 р. та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 р. у справі 380/10876/22.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №13951 від 21.02.2024 року) в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 (у редакції постанови КМУ від 21.08.2019 року №779) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок № 44).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п. 3).

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п. 5).

Крім того, пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм, Відповідач робить висновок, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, поширюються саме на грошове забезпечення.

Проте, Відповідачем було сплачено кошти в сумі 99457,96 гривень на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 року у справі 380/10876/22, а не виплачувалося саме грошове забезпечення, тому ця виплата не є грошовим забезпеченням та не пов`язана з виконанням обов`язків несення служби, а має характер виплати, що здійснена на підставі виконання рішення суду, відтак на неї не поширюються положення абзацу 2 підпункту 1.7. частини 161 підрозділу 10 розділу XX та п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, а також положення Порядку №44 щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, та ці норми права до виниклих правовідносин не застосовуються.

Відповідач також звертає увагу суду, що оскільки індексація грошового забезпечення не була виплачена під час виплати грошового забезпечення, то право на отримання суми компенсації з податку доходів фізичних осіб одночасно з виплатою індексації грошового забезпечення при звільненні у Позивача відсутнє.

Крім того, стаття 165 Податкового Кодексу України визначає перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. У даному переліку відсутнє посилання на індексацію грошового забезпечення. Отже, утримання з індексації сум грошового забезпечення податку на доходи фізичних осіб, яка виплачена на виконання Рішення, було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства.

У зв`язку із зазначеним, Відповідачем було правомірно утримано з нарахованої на виконання Рішення суду суми 1,5% військового збору та 18% податку на доходи фізичних осіб, та законних підстав для здійснення нарахування та компенсації Відповідачу суми податку на доходи фізичних осіб, не було, а тому його позовні вимоги до Відповідача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2019 року №4 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення з 06.01.2019.

Згідно довідки щодо нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 06.01.2019 позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року у справі №380/10876/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково - визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем та відповідачем.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року в адміністративній справі №380/10876/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вичинити дії скасувати частково, а саме, в частині відмови у задоволенні решта позовних вимог, і в цій частині прийняти нову постанову, якою у вказаній частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при визначенні права ОСОБА_1 на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 06.01.2019.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.01.2019 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення у грошовому виразі відмовлено.

У решта частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року в адміністративній справі №380/10876/22 залишено без змін.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №380/10876/22 відповідачем перераховано позивачу 99457,96 грн.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами вказана сума виплачена вже після утримання податку з доходів фізичних осіб 22239,05 грн. та військового збору у розмірі 1853,25 грн.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно утримано податок на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №380/10876/22, а тому звернувся до суду з даним позовом.

При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, […] у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби регламентовано Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44).

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, […], а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, […], за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3 Порядку № 44).

Пунктами 4, 5 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.

При виборі та застосуванні норм права ,судом врахована правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 29 липня 2020 року у справі №814/142/17.

Суд зазначає, що при належному виконанні відповідачем своїх зобов`язань та виплаті позивачеві грошового забезпечення при звільненні в повному розмірі грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачеві одночасно з виплатою йому грошового забезпечення за наявності статусу військовослужбовця.

Таким чином, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 06.01.2019 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 р. та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 р. у справі 380/10876/22.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 компенсувати ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб, яка утримана з суми, виплаченої ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 06.01.2019 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 р. та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 р. у справі 380/10876/22.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКухар Наталія Андріївна