Рішення

від 29.02.2024 по справі 400/9771/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 р. Справа № 400/9771/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Державного агентства водних ресурсів України, вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, 01004, до відповідача:Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія», а/с 170, м. Миколаїв, 54052, треті особи:1. Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу, пр. Шевченка, 12, м. Одеса, Одеська область, 65058, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кютерміналз Ольвія», вул. Айвазовського, 29. м. Миколаїв, 54052, про:анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 20.01.2020 року № 14/МЛ/49д-20 терміном дії по 20.01.2023,ВСТАНОВИВ:

Державне агентство водних ресурсів України (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» (далі також відповідач) в якому просить анулювати дозвіл на спеціальне водокористування від 20.01.2020 року № 14/МЛ/49д-20.

В обґрунтуванням своїх вимог позивач зазначив, що проведеними перевірками встановлено недотримання відповідачем нормативів гранично-допустимих скидів забруднюючих речовин до Бугського лиману та зафіксовано порушення вимог екологічного законодавства в частині перевищення нормативів гранично-допустимого скиду.

У зв`язку із порушень відповідачем природоохоронного законодавства позивачем винесено припис про анулювання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування від 20.01.2020 року № 14/МЛ/49д-20, виданого ДП «Стивідорна компанія «Ольвія».

Ухвалою від 22.10.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (головуючий суддя Брагар В.С.).

Ухвалою від 21.12.2021 року суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 02.02.2022 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кютерміналз Ольвія».

28.03.2022 року було здійснено повторний автоматичний розподіл справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі визначено суддю Малих О.В.

Ухвалою від 18.04.2022 року суд прийняв справу до свого провадження та ухвалив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, з урахуванням обставин воєнного стану.

Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні позову просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач зазначив наступне:

Відповідно до змісту норм Водного кодексу України, Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» можливість звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу на спеціальне водокористування виникає лише у разі невиконання припису про усунення порушень умов саме спеціального водокористування та охорони вод і, при цьому, припис має виноситись центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.

Третя особа Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу у письмових поясненнях просить адміністративний позов задовольнити повністю, зазначивши при цьому наступне:

Діючим законодавством у сфері здійснення державного нагляду (контролю) визначено суть припису виключно як обов`язкову письмову вимогу щодо усунення конкретних порушень норм законодавства у визначені строки. При цьому, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких підприємство повинно дотримуватись повсякчасно протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу та повинен містити вказівки на конкретні порушення норм чинного законодавства, які виявлені в процесі перевірки, із зазначенням терміну їх усунення.

Оскільки відповідач систематично не виконує у встановлені терміни обов`язкові письмові вимоги уповноваженого органу щодо недопускання скидання стічних вод з перевищеним вмістом нормативів ГДС забруднюючих речовин у водний об`єкт, тривалий час порушує вимоги законодавства, а саме: умови дозволу на спеціальне водокористування, тому наявні підстави для припинення права спеціального водокористування шляхом анулювання дозволу на спеціальне водокористування ДП «Стивідорна компанія «Ольвія».

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кютерміналз Ольвія» у поясненнях на позов позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що усе майно Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» було передано в концесію, тому захід впливу на ДП «СК « Ольвія» у вигляді анулювання дозволу на спецводокористування не може застосовуватися.

Ухвалою від 29.02.2024 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Державним агентством водних ресурсів України 20.01.2020 року видано Державному підприємству «Стивідорна компанія «Ольвія» дозвіл на спеціальне водокористування № 14/МЛ/49д-20 строком дії до 20.01.2023 року.

Відповідно до наданого дозволу на спеціальне водокористування метою водокористування є питні і санітарно-гігієнічні потреби, виробничі потреби.

Дозволом встановлені ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди (ГДС) та фактичні скиди речовин із зворотними (стічними) водами у поверхневі водні об`єкти).

Допустимий обсяг скиду 1,836 м3/год, 16,079 тис. м3 / рік, та фактичний обсяг скидання вод 3,120 м3 / год. Даним дозволом встановлені також інші показники та характеристики зворотних (стічних) вод.

Державною екологічною інспекцією Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу 1 здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП « Стивідорна компанія «Ольвія», під час перевірки було встановлено здійснення скидання зворотних стічних вод з перевищенням затверджених нормативів ГДС забруднюючих речовин про що було складений акт від 25.03.2021 рок № 146. На підставі вищезазначеного Акту Інспекцією винесено підприємству припис від 30.03.2021 року № 95 про усунення виявлених під час перевірки порушень.

Проведеною позаплановою перевіркою відповідача щодо виконання вимог припису від 30.03.2021 року № 95 встановлено, що до невиконання підприємством припису , а саме в частині недотримання нормативів гранично-допустимих скидів забруднюючих речовин до Бугського лиману, за наступними показниками:

- завислі речовини перевищення у 19,03 рази;

- ХСК перевищення у 1,41 рази;

- Азот амоний перевищення у 1,04 рази;

- Нітрит-іони перевищення у 1,38 рази;

- Сульфати перевищення 1,3 рази;

- Фосфати перевищення у 5,17 рази;

- Нафтопродукти перевищення у 3 рази;

- БСК5 перевищення у 2,18 рази.

За результатами перевірки складено протокол про адміністративні порушення від 01.06.2021 року № 000440 та постанова про накладання адміністративного стягнення від 03.06.2021 року № 000440, за невиконання пунктів 1,3 та 4 припису від 30.03.2021 року № 95.

Також у ході перевірки відібрано проби води та протоколами від 20.03.2021 року № 8, від 24.05.2021 року № 24 та від 26.05.2021 року № 25 зафіксовано порушення вимог екологічного законодавства в частині перевищення нормативів гранично-допустимого скиду.

Державна екологічна інспекція України листом від 08.09.2021 року № 10157/2.3/6-21 внесла Держводагентству припис від 31.08.2021 року № 1/1 про анулювання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування від 20.01.2020 року № 14/МЛ/49д-20, виданого ДП «Стивідорна компанія «Ольвія», у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Частиною 1 ст. 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно п. 9 ч. 1 ст.16 Водного кодексу України, до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить видача дозволів на спеціальне водокористування.

Відповідно до п.1 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 393, Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Статтею 55 Водного кодексу України передбачені підстави припинення права спеціального водокористування, а саме п. 4 ч. 3 статті встановлено, що орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав, зокрема порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, стосовно яких центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, раніше було видано припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

З системного аналізу наведених норм слідує, що органом уповноваженим звертатися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу на спеціальне водокористування, є саме Державне агентство водних ресурсів України, як центральний виконавчої влади, який, на момент розгляду справи, реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів. У зв`язку з чим безпідставним є твердження відповідача про те, що позивач не наділений повноваженнями звертатися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді анулювання дозволу.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Водного кодексу України, видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Абзацом 7 ч. 7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» також передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі Закон № 877).

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону № 877 приписом є обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Щодо тверджень відповідача про звернення до суду без правової підстави, а саме за відсутності припису, виданого самим позивачем, суд зазначає наступне:

Відповідно до змісту вищенаведених норм Водного кодексу України та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», можливість звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу виникає лише у разі невиконання припису про усунення порушень умов спеціального водокористування та охорони вод. При цьому, припис має виноситься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.

Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275 (далі Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пункт 7 Положення № 275 встановлено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 року № 312, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Підпунктом 3 п.2 розділу ІІ «Функції» вказаного Положення визначено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо:

- виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів;

- наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин;

- права державної власності на води;

- ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів;

- дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв;

- здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території;

- здійснення заходів з економного використання водних ресурсів;

- використання води (водних об`єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам;

- здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар`єрні, дренажні води), баластних та лояльних вод;

- проведення робіт, пов`язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води;

- дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів;

- здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків;

- дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші).

Таким чином, можливість звернення до суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу пов`язана з невиконання припису, в тому числі Державних екологічних інспекцій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, як територіальних органів Державної екологічної інспекції України.

Суд зауважує, що в матеріалах судової справи відсутні будь-які документально підтверджені відомості як щодо оскарження відповідачем означених приписів, так і щодо подання органу контролю звіту про їх виконання у встановлений приписами строк.

За встановлених обставин, суд вважає обґрунтованими доводи Державного агентства водних ресурсів України про наявність підстав для звернення до суду з позовом про анулювання виданого ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» дозволу на спеціальне водокористування від 20.01.2020 року № 14/МЛ/49д-20 з підстав, визначених ч. 3 ст. 55 Водного кодексу України.

Суд зазначає, що матеріалами справи доведено факти, які свідчать про триваюче порушення умов спеціального водокористування відповідачем, а саме: перевищення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами.

Підприємством залишаються не усунутими вимоги приписів Державної екологічної інспекції.

Усе вищезазначене свідчить про порушення підприємством положень ст. 50 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 70, 71, 95, 98 Водного кодексу України та умов дозволу на спеціальне водокористування від 20.01.2020 року № 14/МЛ/49д-20.

Суд враховує те, що невиконання вимог винесених приписів свідчить про доведеність наявності порушень законодавства та умов дозволу на спеціальне водокористування.

Суд також звертає увагу на те, що недодержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища призводить до порушень законодавства щодо охорони земель, надр, раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, охорони атмосферного повітря та поводження з відходами.

Держаним підприємством не спростовані встановлені стосовно нього порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, невиконання вимог припису щодо усунення вказаних порушень у необхідному обсязі, відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Водночас суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного агентства водних ресурсів України (вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 37472104) до Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» (а/с 170, м. Миколаїв, 54052, код ЄДРПОУ 19290012), за участю третіх осіб Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (пр. Шевченка, 12, м. Одеса, Одеська область, 65058, код ЄДРПОУ 43879780), Товариство з обмеженою відповідальністю «Кютерміналз Ольвія» (вул. Айвазовського, 29. м. Миколаїв, 54052, код ЄДРПОУ 43447238) задовольнити.

2. Анулювати дозвіл на спеціальне водокористування від 20.01.2020 року № 14/МЛ/49д-20, виданий Державному підприємству «Стивідорна компанія «Ольвія».

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.02.2024 року.

Суддя О.В. Малих