Рішення

від 27.02.2024 по справі 420/36192/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36192/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК ЛОГІСТИК» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК ЛОГІСТИК» (надалі позивач, ТОВ «БРОК ЛОГІСТИК») до Одеської митниці (надалі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500500/2023/000846/1 від 12.12.2023 року за митною декларацією 23UА500500043945U0;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UА500500/2023/001569;

- стягнути з Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК ЛОГІСТИК» сплачений судовий збір у розмірі 5368,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 14624,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.11.2023 року між компанією ІМ «Moldabela SRL.» (Республіка Молдова) (Продавець) та ТОВ «БРОК ЛОГІСТИК» (Покупець) був укладений контракт № 24/11, предметом якого є купівля-продаж молдавських коврових виробів. На підставі вказаного контракту позивачу поставлено товар. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску № UА500500/2023/001569 року з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2023/000846/1 від 12.12.2023 року, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ «БРОК ЛОГІСТИК» числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 27.12.2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/36192/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

11.01.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № № 23UA500500043945U0 від 11.12.2023. Разом з митною декларацією позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

Відповідач вказує, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості., а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. 11.12.2023 декларантом ТОВ «БРОК ЛОГІСТІК» було надано прайс-лист продавця б/н від 07.12.2023 р., довідку спеціалізованої експертної організації щодо оцінки вартості товару № 12/6 від 11.12.2023 р. та лист-відповідь від 11.12.2023 № 2 щодо розбіжностей в документах та у якому зазначено про відсутність інших додаткових документів та міститься прохання про продовження митного оформлення на підставі поданих документів. Але, прайс-лист від 07.12.2023 р. має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб. Також в зазначеному прайс-листі не зазначено умови поставки. Довідка про оцінку вартості товару № 12/6 від 11.12.2023 р. не містить конкретні інформаційні джерела, які підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500043945U0 від 11.12.2023 містилися розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Також відповідач зазначає, що у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 3,5744 дол. США за кг. ваги нетто (МД від 10.05.2023 № UA100100/2023/431618), ніж заявлено декларантом 1,5502 дол. США за кг. ваги нетто; по товару № 3 3,53 дол. США за кг. ваги нетто (МД від 14.02.2023 № UA100100/2023/423695), ніж заявлено декларантом 1,925 дол. США за кг. ваги нетто.

Відповідач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2023/000846/1 від 12.12.2023 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2023/000846/1 від 12.12.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2023/001569 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «БРОК ЛОГІСТИК».

Крім того, відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат суперечить ст. 139 КАС України, оскільки Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Разом з відзивом представником відповідача було подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою від 12.01.2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.01.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказано, що позивач надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Одеська митниця не підтвердила належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач, обмежився у відзиві на позовну заяву лише загальним висновком про те, що митна вартість товару не може бути визнана із-за індикатора ризику АСУР та відомостей в мережі Інтернет, не зазначивши при цьому які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності наявні в поданих декларантом документах.

19.01.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли за заперечення на відповідь на відзив.

24.01.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

24.11.2023 року між компанією ІМ «Moldabela SRL.» (Республіка Молдова) (Продавець) та ТОВ «БРОК ЛОГІСТИК» (Покупець) був укладений контракт № 24/11 (далі - «Контракт»).

Відповідно до п. 1.1 Контракту, предметом контракту є купівля-продаж молдавських коврових виробів.

Згідно п.1.3 Контракту, асортимент і кількість товару зазначається в Специфікації на кожну партію, яка є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Контракту встановлено, що ціни і кількість товару зазначається в Інвойсах. Ціни на Товар відповідають вимогам умов СРТ м. Одеса, Україна (ІНКОТРЕМС - 2010) і включають пакування, навантажувальні роботи і маркування Товару. Ціна встановлюється в USD. Загальна вартість Контракту становить 10 000 (Десять тисяч) USD.

25.11.2023 року між Продавцем та Покупцем було укладено Додаткову угоду №1 до контракту №24/11 від 24.11.2023року, згідно якої пункт 1.3. Контракту викладено в наступній редакції: « 1.3. Асортимент і кількість товару вказується в Інвойсах на кожну партію. Інвойси можуть видаватися відправником (виробником) товару: "Covoare-Ungheni" SA., м. Унгень, Республіка Молдова, вул. О. Унгуряну, 2 і мають юридичну силу».

На виконання умов Контракту № 24/11 поставлено ТОВ «БРОК ЛОГІСТИК» товар, а саме:

товар № 1 - килими для підлоги, ткані, готові, ворсові, нетафтингові, не голкопробивні, нефлоковані, із синтетичних матеріалів (поліетилен, поліпропілен, поліестер), артикул: Geo 3 шт., 2 м2, Luiza 3 шт., 18 м2, Matrix 15 шт., 26 м2, Scandi 43 шт., 52 м2, Shiny PE 3 шт., 80 м2, Soho 12 шт., 13 м2, Viti 4 шт., 13 м2, Viva 15 шт., 495 м2. Всього: 98 шт., 699 м2. Торговельна марка - "MOLDABELA", "ACVILA", "COVOARE UNGHENI". Виробник - "Covoare-Ungheni" SA. Країна виробництва MD;

товар № 2 - килими для підлоги, ткані, готові, ворсові, нетафтингові, не голкопробивні, флоковані, вовняні, артикул: Antique 16 шт., 19 м2, Bella 17 шт., 63 м2. Всього: 33 шт., 82 м2. Торговельна марка - "MOLDABELA", "COVOARE UNGHENI". Виробник - "Covoare-Ungheni" SA. Країна виробництва MD;

товар № 3 килими для підлоги (важкі та міцні), ткані, готові, неворсові, нетафтингові, не голкопробивні, нефлоковані, вовняні, артикул: Lana - 11 шт., 22 м2. Всього: 11 шт., 22 м2. Торговельна марка - "MOLDABELA", Виробник - "CovoareUngheni" SA. Країна виробництва - MD.

11.12.2023року декларантом подано електронну митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару № 23UA500500043945U0. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: - сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 08.12.2023; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 211 від 08.12.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 007623 від 08.12.2023; - специфікація виробника товару № 732 від 08.12.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 24/11 від 24.11.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 25.11.2023; - сертифікат про походження товару форми СТ-1 № A220475 від 08.12.2023; - вагова від 11.12.2023; - фото товарів від 11.12.2023; - копія митної декларації країни відправлення № BRK1841R02112 від 28.11.2023.

За результатами перевірки МД № 23UA500500043945U0 від 11.12.2023 року та поданих до неї документів, відповідачем сформоване повідомлення № 529725 від 11.12.2023 року, в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: « 1) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. ст. 53 Митного кодексу України (далі - МКУ) подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано; 2) Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного контролю документах (інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 3) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного контролю документах (інвойсі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 4) Контракт від 24.11.2023 № 24/11 складено між продавцем "Moldabela Trade" SRL та покупцем TOB "БРОК ЛОГІСТІК", разом з тим рахунок-фактура (інвойс) від 08.12.2023 №211 виданий з боку відправника «Covoare-Ungheni» (на інвойсах наявні підпис та печатка відправника, а не продавця). 3 огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до вимог частини третьої статті 53 МКУ пропонуємо надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову, Згідно з пунктом 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи.

У відповідь на запити митного органу стосовно митного оформлення ЕМД № 23UA500500043945U0 позивачем 11.12.2023 року листом вих. № 2 надав документи на підтверджували правомірність здійснення митного оформлення та надав свої пояснення. Зокрема, у вказаному листі позивачем зазначено наступне:

« 1.Згідно з додатковою угодою до контракту №1 від 25.11.2023р., інвойси можуть видаватися відправником (виробником) Товару: "Covoare-Ungheni" SA., м.Унгень, Республіка Молдова, вул. О. Унгуряну 2 та мають юридичну силу.

2. За контрактом №24/11 від 24.11.2023р., умови постачання товару: СРТ-Одеса, тобто у вартість товару входить: упаковка, навантаження на транспортний засіб та перевезення. На підставі цього ТОВ «БРОК ЛОГІСТИК» не має документів, що підтверджують транспортні витрати та можливе страхування перевезення. Ці питання на відповідальності продавця. Копію додаткової угоди додаємо.

3. Згідно з п. 7.3 контракту №24/11 від 24.11.2023р., вартість упаковки включена у вартість товару, тому ТОВ «БРОК ЛОГІСТИК» не має документів, що підтверджують вартість упаковки товару.

4. Угоди з третіми особами, пов`язані з контрактом №24/11 від 24.11.2023р, не укладалися.

5. Банківських платіжних документів на товар, що поставляється, немає, оскільки згідно з п. 5.2 Покупець здійснює оплату протягом не пізніше 365 днів з дати Інвойсу.

6. Витяг з бухгалтерської документації надати не можемо, оскільки це перше постачання.

7. Для підтвердження вартості додаємо:

- Прайс-лист продавця б/г від 01.11.2023р.

- Довідку спеціалізованої експертної організації щодо оцінки вартості товару №12/5 від 02.12.2023p.

Інших документів на даний момент надати не можемо.».

12.12.2023 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2023/000846/1, відповідно до якого визначено вартість по товару за резервним методом.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі-МКУ) подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція і транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано; 2) Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного контролю документах (інвойсі, транспортних (перевізних) документам тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 3) відповідно до пп.в) п.2-4.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного контролю документах (інвойсі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; 4) Контракт від 24.11.2023 № 24/11 складено між продавцем "Moldabela Trade" SRL та покупцем TOB "БРОК ЛОГІСТІК", разом з тим рахунок-фактура (інвойс) від 08.12.2023 №211 виданий з боку відправника «Covoare-Ungheni» (на інвойсах наявні підпис та печатка відправника, а не продавця). З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до вимог частини третьої статті 53 МКУ пропонуємо надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. Згідно з пунктом 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи. 11.12.2023 декларантом ТОВ «БРОК ЛОГІСТІК» було надано прайс-лист продавця б/г від 07.12.2023р. довідку спеціалізованої експертної організації щодо оцінки вартості товару №12/6 від 11.12.2023р. та лист-відповідь від 11.12.2023 № 2 щодо розбіжностей в документах та у якому зазначено про відсутність інших додаткових документів та міститься прохання про продовження митного оформлення на підставі поданих документів. Але, прайс-лист від 07.12.2023р має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб. Також в зазначеному прайс-листі не зазначено умови поставки. Довідка про оцінку вартості товару №12/6 від 11.12.2023 не містить конкретні інформаційні джерела, які підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 статті 53 МКУ. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено що по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 3,5744 дол. США за кг. ваги нетто (МД від 10.05.2023 № UА100100/2023/431618) ніж заявлено декларантом 1,5502 дол. США за кг. ваги нетто; по товару № 3 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 3,53 дол. США за кг. ваги нетто (МД від 14.02.2023 № UA100100/2023/423695) ніж заявлено декларантом 1,925 дол. США за кг. ваги нетто.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2023/000846/1 від 12.12.2023 року, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2023/001569.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 23UA500500044205U5 від 12.12.2023 року за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності:

- не надано відомостей щодо витрат на транспортування;

- відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення;

- не надано документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

- Контракт від 24.11.2023 року № 24/11 складено між продавцем "Moldabela Trade" SRL та покупцем TOB "БРОК ЛОГІСТІК", однак рахунок-фактура (інвойс) від 08.12.2023 року №211 виданий з боку відправника «Covoare-Ungheni» (на інвойсах наявні підпис та печатка відправника, а не продавця);

- прайс-лист від 07.12.2023 року має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб, та в ньому не зазначено умови поставки;

- довідка про оцінку вартості товару №12/6 від 11.12.2023 року не містить конкретні інформаційні джерела, які підтверджують припущення та розрахунки;

- не надано на вимогу митного органу документи згідно з переліком (виписку з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову).

Стосовно не надання відомостей щодо витрат на транспортування, суд зазначає наступне.

Інкотермс в редакції 2010 року термін СРТ «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Термін СРТ зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту (розділ Б. 10).

Контракт №24/11 від 24.11.2023 року, на виконання умов якого здійснювалась поставка товару, містив в п. 2.2 умови поставки, зокрема і поставку на умовах СРТ, Одеса. В інвойсі №211 від 08.12.2023року, теж зазначено умови поставки СРТ, Одеса.

Отже, враховуючи зазначене усі витрати з доставки товару фактично поніс постачальник товару, а тому банківські платіжні документи, які стосуються сплати вартості транспортування товару, що декларується, не могли бути надані декларантом, оскільки останнім не укладались будь-які договори перевезення товару, не складалась калькуляція витрат на перевезення, а тому будь-які платіжні документи що стосуються транспортування товару постачальником не можуть та не мають бути у наявності покупця.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовно ненадання документів на підтвердження витрат на транспортування товару є необґрунтованими та безпідставними.

Стосовно твердження митного органу про відсутність будь-якої інформації щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, суд зазначає наступне.

В підпункті А.З «Договори перевезення та страхування» пункту А «Обов`язки продавця» умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) зазначено: «б) Договір страхування. У продавця немає обов`язку перед покупцем по укладенню договору страхування. Однак продавець зобов`язаний надати покупцю на його прохання, ризик та за його рахунок (за наявності витрат) інформацію, необхідну покупцю для отримання страхування». В підпункті Б.З «Договори перевезення та страхування» пункту Б «Обов`язки покупця» умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) зазначено: «б) Договір страхування. У покупця немає обов`язку перед продавцем по укладенню договору страхування. Однак покупець зобов`язаний надати продавцю на його прохання необхідну для укладення договору страхування інформацію».

В підпункті А.5 «Страхування» пункту А «Обов`язки продавця» умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: «Продавець немає жодного зобов`язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування. Проте продавець зобов`язаний на прохання, на ризик і за рахунок покупця надати покупцю інформацію, яка є у розпорядженні продавця, необхідну для отримання страхування». В підпункті Б.5 «Страхування» пункту Б «Обов`язки покупця» умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: «Покупець не має жодного зобов`язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) страхування».

Враховуючи викладене та те, що декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише у разі якщо таке страхування здійснювалося, а отже твердження Одеської митниці в оскаржуваних рішеннях про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів через відсутність документів про страхування товарів під час їх перевезення є необґрунтованими.

Тому, твердження відповідача, що у наданих до митного контролю документах (інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Щодо твердження відповідача стосовно не надання документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.

У відповідності до діючого законодавства, до умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), відносяться ціна та загальна вартість договору (контракту).

Частиною ч.1 ст.35 Конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11 квітня 1980 року, яка набула чинності для України 01.02.1991 року, визначено, що продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю й описанням відповідає вимогам договору і який затарований чи упакований так, як це вимагається за договором.

До умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), відносяться базисні Умови поставки (у відповідності до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції), які визначають обов`язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої.

Так, відповідно до п. 1.1 Контракту, предметом контракту є купівля-продаж молдавських килимових виробів. Відповідно до п.1.3 Контракту, асортимент і кількість товару зазначається в Специфікації на кожну партію, яка є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до пункту 2.3. Контракту, загальна вартість Контракту становить 10 000 (Десять тисяч) USD. Відповідно до п.2.1 Контракту, ціни і кількість товару зазначається в Інвойсах. Згідно п.2.2 Контракту, ціна на товар відповідає вимогам умовам СРТ - м.Одеса, Україна (Інкотермс - 2010) і включає пакування, навантажувальні роботи і маркування товару. Ціна встановлюється в USD.

Отже, весь товар постачається продавцем у стандартній експортній упаковці, яка забезпечує безпеку та збереження вантажу при завантаженні, розвантаженні та транспортуванні. В інвойсі №211 від 08.12.2023року, визначено наступні умови поставки СРТ, Одеса, які також зазначені в графі 20 електронної митної декларації № 23UА500500043945U0, поданої декларантом позивача для митного оформлення товару. Згідно офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (в редакції 2010 року), тобто термін СРТ означає «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити місця призначення, витрати перевезення товару до названого

Умови постачання СРТ покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Крім цього, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митних декларацій поданих декларантом з урахуванням оскаржуваних рішень, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Таким чином за умовами поставки СРТ витрати на перевезення транспортного засобу покладені на продавця, який здійснював поставку у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо поставки товару є окремою складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Отже, вартість упаковки товару включена до вартості товару, що документально було підтверджено позивачем при поданні електронної митної декларації №23UА500500043945U0. Таким чином, згідно умов зазначеного Контракту, пакування покладається на продавця та при постачанні товару у тарі продавця її вартість включається до ціни товару та не підлягає поверненню чи будь-якої додаткової оплаті.

Таким чином, відсутність інформації про вартість упаковки та пакувальних матеріалів, в наданих до митного органу документах, не можуть свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки витрати на його пакування та маркування, включені до ціни товару, згідно умов Контракту.

За змістом ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійна та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Отже, вказана норма Митного кодексу України чітко визначає, що наведені складові митної вартості додаються до неї тільки у випадку, якщо вони не включались до ціни, що фактично сплачена або підлягала сплаті.

Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача про те, що у наданих позивачем до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару не відповідають фактичним обставинам справи, є помилковими.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року по справі № 815/324/18, y постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року по справі № 815/2731/18.

Щодо твердження відповідача, що Контракт від 24.11.2023 року № 24/11 складено між продавцем "Moldabela Trade" SRL та покупцем TOB "БРОК ЛОГІСТІК", однак рахунок-фактура (інвойс) від 08.12.2023 року №211 виданий з боку відправника «Covoare-Ungheni» (на інвойсах наявні підпис та печатка відправника, а не продавця), суд зазначає наступне.

25.11.2023 року між Продавцем та Покупцем було укладено Додаткову угоду №1 до контракту №24/11 від 24.11.2023р., згідно якої пункт 1.3. Контракту викладено в наступній редакції: « 1.3. Асортимент і кількість товару вказується в Інвойсах на кожну партію. Інвойси можуть видаватися відправником (виробником) товару: "Covoare-Ungheni" SA., м. Унгень, Республіка Молдова, вул. О. Унгуряну 2 і мають юридичну силу».

Таким чином, зазначеною додатковою угодою, Сторонами було узгоджено можливість видання Інвойсів відправником (виробником) товару: "Covoare-Ungheni" SA., м.Унгень, Республіка Молдова, вул. О. Унгуряну 2.

Листом №1 від 11.12.2023року позивачем було про це повідомлено відповідача та надано копію додаткової угоди на підтвердження дійсності, однак відповідач не надав їм належної правової оцінки.

Щодо твердження відповідача про те, що прайс-лист від 07.12.2023 року має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб, та в ньому не зазначено умови поставки, суд зазначає наступне.

Так, до митного оформлення було надано митну декларацію, контракт №24/11 від 24.11.2023, додаткову угоду №1 до Контракту, інвойси, у наданих документах зазначено умови поставки СРТ, Одеса.

Цінова пропозиція це документ, що надсилається клієнту, щоб запропонувати приблизну вартість та умови поставки для певного набору товарів або послуг.

Суд зазначає, що вказана обставина не може бути підставою для збільшення митної вартості товарів, імпортованих позивачем, оскільки ні як не впливає на вартість товару.

Щодо твердження митного органу, що довідка про оцінку вартості товару №12/6 від 11.12.2023 року не містить конкретні інформаційні джерела, які підтверджують припущення та розрахунки, суд зазначає наступне.

У підтвердження заявлених цін у митній декларації позивачем було надано Довідку № 12/6 від 11.12.2023 незалежної експертної оцінки вартості товару від суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_1 про розрахунок ринкової вартості товару.

Слід зазначити, що експерт вільний у виборі методів дослідження, вказаний висновок є чинним, ніким не оскарженим, а тому інформація, вказана у ньому, могла використовуватися відповідачем при здійсненні митного оформлення.

Щодо тверджень відповідача про ненадання декларантом документів згідно з переліком, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2023/000846/1 від 12.12.2023 року відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 10.05.2023 року № UА100100/2023/431618, від 14.02.2023 року № UA100100/2023/423695.

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив цю МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2023/000846/1 від 12.12.2023 року не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2023/000846/1 від 12.12.2023 року, то і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2023/001569 також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2023/000846/1 від 12.12.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення в № UА500500/2023/001569, а тому позовні вимоги ТОВ «БРОК ЛОГІСТИК» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом, сплачено судовий збір у загальному розмірі 5368,00 грн. (2684,00 грн. за платіжною інструкцією № 224 від 18.12.2023 року та 2684,00 грн. за платіжною інструкцією № 225 від 18.12.2023 року).

При визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року по справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962 «при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні під. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні».

Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Крім того, стосовно наявності у даних правовідносинах двох вимог: майнової вимоги (визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів) та немайнової вимоги (про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Враховуючи те, що наслідком прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів є прийняття картки відмови у прийнятті митної декларації, вимого щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації є однією вимогою майнового характеру, оскільки вони є похідними.

Зазначена позиція підтверджується судової практикою Верховного Суду, а саме в постанові від 10 квітня 2020 року по справі 520/1634/19 Верховний Суд висловив наступну правову позицію. «Вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.».

Враховуючи вищевикладене, саме сума 25152,89грн., яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваних рішеннях, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ставка судового збору за подання вказаного позову майнового характеру в даному випадку становить 2684,00 грн.

Враховуючи викладене, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн. належить стягнути на його користь з відповідача.

З огляду на викладене, позивачем при подачі позову здійснено помилково сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, суд роз`яснює позивачу про необхідність звернення до суду з клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК ЛОГІСТИК» (вул. Левітана, 34, кв. 66, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 44860648) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500500/2023/000846/1 від 12.12.2023 року за митною декларацією № 23UА500500043945U0.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UА500500/2023/001569.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК ЛОГІСТИК» (вул. Левітана, 34, кв. 66, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 44860648) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.02.2024 року.

Суддя Г. В. Лебедєва