Рішення

від 28.02.2024 по справі 420/23090/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23090/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул.Архітектора Городецькорго, 13, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), Державного підприємства Національні інформаційні системи про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства Національні інформаційні системи в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 10.08.2023 року № 2882/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 », яким анульовано доступ державному реєстратору виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

зобов`язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» поновити доступ ОСОБА_1 до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування позовних вимог та відповіді на відзив зазначено, що 30.06.2023 року (вх. № СК-2694-23) на адресу Міністерства юстиції України надійшла скарга від 26.06.2023 року (вих. № 1908) від адвоката Руслана Ущаповського на неправомірні дії державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіної Вікторії Валеріївни щодо здійснення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 1005541070016003681, а саме щодо зміни керівника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40219529).

24.07.2023 року на сайті Міністерства юстиції України був оприлюднений наказ №1790/7 від 21.07.2023 року «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіної Вікторії Валеріївни». Підстава проведення камеральної перевірки: «за результатом розгляду скарги адвоката Руслана Ущаповського від 26.06.2023 № 1908 (вх. № СК-2694-23 від 30.06.2023)»

24.07.2023 року на електронні адреси Міністерства юстиції України, Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів Одеської області та ОСОБА_1 надійшов лист адвоката Ущаповського Руслана Васильовича, підписаний ЕЦП, в якому він зазначив, що він жодної скарги, в тому числі від 26.06.2023 року за № 1908 до Міністерства юстиції не направляв, та інтереси ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40219529) не представляє та не представляв. Просив скасувати наказ Мінюста № 1790/7 від 21.07.2023 року «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіної Вікторії Валеріївни», як такий що винесений на підставі підроблених документів від його імені. Безпосередньо в самому електронному листі адвокат Ущаповський Р.В. наголосив: «З метою пришвидшення обміну документами направляю Вам лист від 24.07.2023 року з накладенням КЕП щодо протиправного підроблення мого підпису і направлення від мого імені та поза моєю волею скарги до МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ від 26.06.2023 року № 1908, що має ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 358, 366 Кримінального кодексу України та посягає на мої професійні права, честь та гідність адвоката, які в свою чергу гарантуються та охороняються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому повідомляю, що оригінал вищенаведеного листа також протягом дня буде додатково направлений засобами поштового зв`язку на адреси МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ ТА РАДИ АДВОКАТІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ.»

09.08.2023 року на сайті Міністерства юстиції України був оприлюднений наказ №1903/7 від 08.08.2023 року «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 21.07.2023 № 1790/7», яким були внесені зміни зміни до складу Комісії для проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, утвореної наказом Міністерства юстиції України від 21.07.2023 № 1790/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 ».

08.08.2023 року на електронну адресу ОСОБА_1 від Міністерства Юстиції України надійшла відповідь на її запит «щодо надсилання копії запитуваної скарги адвоката Руслана Ущаповського від 26.06.2023 № 1908 (вх. № СК-2694-23 від 30.06.2023)», у вкладенні була копія скарги ОСОБА_2 від 26.06.2023 № 1908 (вх. № СК-2694-23 від 30.06.2023).

Не зважаючи на лист адвоката Ущаповського Р.В., 10.08.2023 року на сайті Міністерства юстиції України був оприлюднений наказ №2882/5 від 10.08.2023 року «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 » винесений на підставі Акту від 10.08.2023 року за № 4486/19.1.1/23, яким анульовано доступ державному реєстратору виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виконання наказу покладено на ДП «Національні інформаційні системи». До даного наказу був наданий Акт за результатами проведення камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань державного реєстратора Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіної Вікторії Валеріївни від 10.08.2023 року за № 4486/19.1.1/23.

Позивач ОСОБА_1 вважає вищезазначений наказ неправомірним та таким що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернулась до суду з даним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Від відповідача Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив в яких не визнає позовні вимоги та зазначає, що на адресу Міністерства юстиції України надійшла скарги адвоката Руслана Ущаповського від 26.06.2023 № 1908 (вх. № СК-2694-23 від 30.06.2023) щодо перевірки правомірності реєстраційної дії державного реєстратора Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіної В.В. від 31.01.2023 № 1005541070016003681 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» стосовно ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ». Розглянувши вказану скаргу адвоката, Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу від 21.07.2023 № 1790/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 » (зі змінами) (далі Наказ № 1790/7).

При проведенні перевірки реєстраційної дії на предмет дотримання державним реєстратором ОСОБА_1 вимог законодавства в сфері державної реєстрації, яке діяло на момент проведення реєстраційної дії, Комісія виходила з того, що внесення відомостей до Єдиного державного реєстру може здійснюватися виключно на підставі та відповідно до Закону (пункт 8 частини першої статті 4 Закону).

За результатами проведення камеральної перевірки Комісією встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру для проведення реєстраційної дії від 31.01.2023 року №1005541070016003681 державному реєстратору ОСОБА_1 новопризначеним керівником ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_3 було подано наступні документи: 1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі від 30.01.2023 (форма № 2); 2) нотаріально засвідчену копію протоколу № 1/2023 загальних зборів учасників Товариства від 09.01.2023; 3) документ про сплату адміністративного збору.

Окрім цього, у Єдиному державному реєстрі була наявна ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.04.2021 у справі №509/1610/21, якою постановлено, зокрема: накласти арешт на частку корпоративних прав ОСОБА_4 в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40219529); місцезнаходження: Україна, 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, просп. Миру, буд. 5Р, каб. 14; розмір частки у статутному капіталі становить 7000,00 гривень; заборонити органам державної реєстрації, іншим акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40219529); Місцезнаходження: Україна, 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, просп. Миру, буд. 5Р, каб. 14, в тому числі державну реєстрацію змін до установчих документів, змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо зміни учасників, власників, кінцевих беніфіціарів, розміру та структури статутного капіталу.

Отже вищевказана ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.04.2021 у справі №509/1610/21 передбачала заборону на здійснення всіх реєстраційних дій, визначених частиною четвертою статтею 17 Закону, включаючи і зміни до відомостей про керівника.

Згідно зі статтею 261 Цивільного процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Вказана ухвала набрала законної сили 12.04.2021, внесена в Єдиний державний реєстр та є безумовною підставою для прийняття рішення про відмову у державній реєстрацій.

Пунктом 6 частини другої статті 25 Закону передбачено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації до проведення реєстраційної дії. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії є підставою для відмови у державної реєстрації. Отже, державним реєстратором Шкарпеткіною В.В. при проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу було порушено вимоги статті 28 Закону, оскільки проведено державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ», за наявності заборони.

Відповідач вважає, що посилання позивача на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.08.2023 у справі №509/1610/21, як на підставу правомірності її реєстраційних дій, не заслуговує на увагу, оскільки вказана ухвала була постановлена вже після проведення реєстраційної дії та проведення камеральної перевірки.

Зі змісту ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.04.2021 y справі №509/1610/21 вбачається, що вона стосується заборони будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ», а ухвала про роз`яснення від 28.08.2023 у справі №509/1610/21 вже не розповсюджується на здійснення такої реєстраційної дії як «зміна керівника ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ».

Таким чином, на думку відповідача можна дійти до висновку, що ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.08.2023 у справі №509/1610/21 про роз`яснення повністю змінює суть ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.04.2021.

Відповідач звертає увагу, що ані станом на момент проведення реєстраційної дії від 31.01.2023 № 1005541070016003681, ані під час проведення Комісією камеральної перевірки 10.08.2023, ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.08.2023 у справі №509/1610/21 не існувало, але в Єдиному державному реєстрі була наявна ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.04.2021 у справі №509/1610/21, яка набрала законної сили та яку всупереч чинному законодавству, було проігноровано державним реєстратором Шкарпеткіною В.В.

Таким чином, проведення ОСОБА_1 реєстраційних дій за наявності заборони вчинення реєстраційних дій, передбачених ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.04.2021 у справі №509/1610/21, є безумовним порушенням норм чинного законодавства.

Відповідач наголошує, що відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону камеральна перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Єдиного державного реєстру.

Оскільки на момент проведення камеральної перевірки щодо Позивача ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.08.2023 у справі №509/1610/21 не існувало, тому апріорі вона була відсутня і в Єдиному державному реєстрі, що підтверджує той факт, що Міністерством юстиції України обґрунтовано встановлено порушення з боку державного реєстратора ОСОБА_1 при проведенні нею реєстраційної дії від 31.01.2023 № 1005541070016003681 при наявності заборони, та прийнято відповідне рішення у формі Наказу №2883/5

Відповідач звертаємо увагу, що державний реєстратор ОСОБА_1 не скористалась наданим їй правом, передбаченим пунктом 13 Порядку № 990 та не надала на лист Мін`юсту від 24.07.2023 № 97031/CK-2694-23/19.1.1 своїх пояснень та додаткової інформації, що стосується предмета перевірки.

Відповідач вважає, що акт повністю відповідає вимогам Порядку № 990, а Позивачем не доведено наявність порушень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду питання про притягнення Позивача до відповідальності, то твердження Позивача про «формальне відношення» не заслуговує на увагу та спростовується практикою Верховного суду.

Так, відповідач при визначенні заходу відповідальності державного реєстратора ОСОБА_1 за вчинене нею порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяв на підставі частини другої статті 34-1 Закону, пунктів 131, Порядку № 990, виходив із того, що основними засадами державної реєстрації є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі, а також внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому її порушення, яке полягало у недотриманні встановленого порядку та процедур створює загрозу гарантіям непорушності права та існуючому порядку державної реєстрації.

Отже, зважаючи на встановлений факт та характер порушення порядку державної реєстрації, керуючись принципами законності, обгрунтованості, рівності, розумності та пропорційності, Міністерство юстиції України вважає, що застосування до державного реєстратора Шкарпеткіної В.В. заходів реагування у вигляді анулювання доступу до Єдиного державного реєстру, є єдиним можливим заходом впливу.

Відповідач вказує, що в оскаржуваному Наказі № 2882/5 зазначено мотиви, за яких державному реєстратору анульовано доступ до Єдиного державного реєстру, та за які конкретно визначені порушення застосовано саме цей вид стягнення

Відповідач наголошує, що оскаржуваний Наказ №2883/5 видано на підставі наявності реальних порушень законодавства у сфері державної реєстрації з боку державного реєстратора Шкарпеткіної В.В., оскільки нею було проведено реєстраційну дію при наявності заборони.

Від відповідача - Державного підприємства Національні інформаційні системи надійшов відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що ДП «НАІС» не здійснює владних управлінських функцій на основі онодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та законодавчо не повноважений владно керувати поведінкою, в тому числі, Позивача.

Відповідач звертає увагу, що позивачем у позовній заяві взагалі не відображена суть протиправних дій та жодним чином не доведено порушення ДП «НАІС» прав, свобод або інтересів Позивача

Також відповідач зазначає що ДП «НАІС», будучи технічним адміністратором Єдиного державного реєстру, не уповноважене приймати владно-управлінські рішення (в тому числі щодо права доступу Позивача до ЄДР), а лише безпосередньо їх виконує. Одночасно із цим, у ДП «НАІС відсутнє право перевірки законності рішень Міністерства юстиції України та право відмови від їх виконання. Тобто, ДП «НАІС реалізує приписи наказів Міністерства юстиції України у будь-якому випадку, оскільки відповідне зобов`язання для ДП «НАІС» встановлено Законом. Отже, ДП «НАІС» не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та законодавчо не уповноважений владно керувати поведінкою, в тому числі, Позивача. Така правова позиція висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 826/3269/18.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 є державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району.

26.06.2023 року адвокат Ущаповський Р.В. направив скаргу на адресу Міністерства юстиції України направив скаргу на неправомірні дії державного реєстратора. У вказаній скарзі зазначено, що державний реєстратор (Центр надання адміністративних послуг м. Чорноморськ) Чорноморської міської ради Одеської області, Шкарпеткіна В.В. не мала права проводити реєстраційну дію №1005541070016003681 від 30.01.2023 (зміна керівника), так як ухвалою суду по справі №509/1610/21 від 12.04.2021 року по ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (ЄДРПО 40219529) була заборона на вчинення будь яких реєстраційних дій.

Розглянувши вказану скаргу адвоката, Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу від 21.07.2023 № 1790/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіної Вікторії Валеріївни».

Згідно наказу вирішено: провести камеральну перевірку державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіної Вікторії Валеріївни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо реєстраційної дії № 1005541070016003681. Утворити Комісію для проведення камеральної перевірки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань у складі: Дячок Віктор Богданович заступник начальника управління начальник відділу камеральних перевірок у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації: Бароніна Галина Орестівна головний спеціаліст відділу камеральних перевірок у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної ресстрації; Салькова Вікторія Олександрівна головний спеціаліст відділу камеральних перевірок у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації.

24.07.2023 року адвокат Ущаповський Р.В. направив на адресу Міністерства юстиції України лист в якому зазначив, що жодної скарги, у тому числі від 26.06.2023 року № 1908, до МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ не підписував та не направляв, більш того, як адвокат, не здійснює представництво інтересів ані ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ», ані його засновників (учасників). Та просив скасувати наказ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ від 21.07.2023 року № 1790/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіної Вікторії Валентинівни» як такий, що винесений на підставі підроблених документів.

Наказом від 08.08.2023 року за №1903/7 внесено зміни до наказу від 21.07.2023 року №1790/7 яким виключено зі складу Комісії для проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: ОСОБА_5 головного спеціаліста відділу камеральних перевірок у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації; включено до складу Комісії для проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: ОСОБА_6 - заступника начальника відділу камеральних перевірок у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та бізнесу Управління обліку та контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації.

За результатами проведення камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіної Вікторії Валеріївни складено акт від 10.08.2023 року, яким встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру для проведення реєстраційної дії від 31.01.2023 № 1005541070016003681 державному реєстратору ОСОБА_1 новопризначеним керівником ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» Курдюковим І.О. (далі - Заявник) було подано наступні документи: 1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі від 30.01.2023 (форма № 2); 2) нотаріально засвідчену копію протоколу № 1/2023 загальних зборів учасників Товариства від 09.01.2023; 3) документ про сплату адміністративного збору. Окрім цього, у Єдиному державному реєстрі була наявна ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.04.2021 у справі №509/1610/21, якою постановлено, зокрема: накласти арешт на частку корпоративних прав ОСОБА_4 в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40219529); місцезнаходження: Україна, 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, просп. Миру, буд. 5Р, каб. 14; розмір частки у статутному капіталі становить 7000,00 гривень; заборонити органам державної реєстрації, іншим акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40219529); місцезнаходження: Україна, 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, просп. Миру, буд. 5Р, каб. 14, в тому числі державну реєстрацію змін до установчих документів, змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо зміни учасників, власників, кінцевих беніфіціарів, розміру та структури статутного капіталу. Отже, державним реєстратором Шкарпеткіною В.В. при проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу було порушено вимоги статті 28 Закону, оскільки: проведено державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про Товариство, за наявності заборони.

Акт підписаний членами комісії Дячок В.Б., Окситюк І.П., Тащева А.М.

За результатом проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіної Вікторії Валеріївни, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 10.08.2023 №2882/5 яким вирішено:

1. Анулювати доступ державному реєстратору виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

2. Виконання наказу покласти на державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Не погоджуючись з наказом Міністерства юстиції України від 10.08.2023 року №2882/5 позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003 (далі - Закон № 755-IV).

На виконання статті 34-1 Закону № 755-IV постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 затверджено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Порядок № 990).

Відповідно до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі Порядок №990), останній визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до п. 3 Порядку №990 основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є:

- перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень;

- запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів;

- визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора;

- аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз`яснень.

Пунктом 4 Порядку №990 визначено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:

1) розгляду звернень відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України»;

3) аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті;

4) перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації;

5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах;

6) проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах щодо осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора), перебували на посаді державного реєстратора в іншого суб`єкта державної реєстрації;

7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора у певного суб`єкта державної реєстрації.

Спеціальна перевірка діяльності державного реєстратора в реєстрах не проводиться у разі переведення з посади державного реєстратора на іншу посаду державного реєстратора в межах одного суб`єкта державної реєстрації чи переведення з посади державного реєстратора на іншу посаду державного реєстратора у зв`язку з реорганізацією або ліквідацією суб`єкта державної реєстрації, передачі або делегування повноважень і функцій від одного суб`єкта державної реєстрації до іншого.

Під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації відповідні посадові особи Мін`юсту мають право доступу до реєстрів, зокрема до реєстраційних справ в електронній формі (п. 5 Порядку №990).

Відповідно до п. 9 Порядку №990 Камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За п. 10 Порядку №990 у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.

Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі - комісія).

Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки (п. 11 Порядку №990).

Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному веб-сайті інформації про електронну адресу суб`єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса. Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту (п. 12 Порядку №990).

Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки (п. 13 Порядку №990).

Пунктом 13-1 Порядку №990 визначено, що результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів (п. 14 Порядку №990).

Пунктом 16 Порядку №990 визначено, що у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 4 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно п. 20 Порядку №990 результати проведення камеральної перевірки (акти/довідки про проведення камеральної перевірки, рішення Мін`юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності) зберігаються в Мін`юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки.

Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації. У разі відсутності на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації інформації про електронну адресу чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.

У разі прийняття Мін`юстом рішення, передбаченого пунктами 1 і 2 частини другої статті 37-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або пунктами 1 і 2 частини другої статті 34-1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, один примірник відповідного рішення Мін`юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу не пізніше двох робочих днів з дня його прийняття надсилається технічному адміністратору реєстрів.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду (п. 34 Порядку №990).

Судом встановлено, що камеральна перевірка проводилась у зв`язку з поданою адвокатом Ущаповським Р.В. 26.06.2023 року скаргою на неправомірні дії державного реєстратора.

Однак вказана скарга ним не подавалась, про що зазначено у листі від 24.07.2023 року, також ОСОБА_7 просив скасувати наказ Міністерства юстиції України від 21.07.2023 року № 1790/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 » як такий, що винесений на підставі підроблених документів.

Таким чином суд вважає що відповідач, не зважаючи на фактично відсутню підставу для проведення перевірки передбаченої п. 4 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №990, здійснив камеральну перевірку.

Також суд відхиляє посилання відповідача про відсутність повноважень щодо скасування наказу про проведення камеральної перевірки, оскільки п.6 ст.34 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що акт про проведення камеральної перевірки підписаний особою яка не входила до складу комісії, та є не уповноваженою на те особою, а саме ОСОБА_8 , що є порушенням пункту 13-1 Порядку №990 яким визначено, що результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії, а відтак акт є таким, що не підписаний всіма членами комісії.

Суд враховує, що в акті камеральної перевірки Комісія викладаються пропозиції стосовно змісту рішення за результатами такої перевірки, що визначено п. 13-1 Порядку №990 та за п. 14 вказаного Порядку №990 Міністерство юстиції України приймає відповідне рішення та таке має бути вмотивоване, з урахуванням усіх обставин, які мають вплинути на прийняте рішення.

Також суд вважає необхідним зазначити, що ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2021 року, яка набарало законної сили 28.04.2021 року, у справі 509/1610/21 накладено арешт на частку корпоративних прав ОСОБА_4 в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40219529); місцезнаходження: Україна, 68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, ПРОСПЕКТ МИРУ, будинок 5 Р, каб. 14; розмір частки у статутному капіталі становить 7000,00 гривень та заборонено органам державної реєстрації, іншим акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40219529); місцезнаходження: Україна, 68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, пр-т Миру, буд. 5 Р, каб. 14, в тому числі державну реєстрацію змін до установчих документів, змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо зміни учасників, власників, кінцевих беніфіціарів, розміру та структури статутного капіталу.

Однак відповідно до ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 серпня 2023 року, яка набрала законної сили 13.09.2023 року, у справі 509/1610/21 роз`яснено, що ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2021 року по справі 509/1610/21 про забезпечення позову в частині «заборонити органам державної реєстрації, іншим акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40219529); місцезнаходження: Україна, 68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, пр-т Миру, буд. 5 Р, каб. 14, в тому числі державну реєстрацію змін до установчих документів, змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо зміни учасників. власників, кінцевих беніфіціарів, розміру та структури статутного капіталу», не розповсюджується на здійснення такої реєстраційної дії як зміна керівника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧОРНОМОРСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 40219529).

З урахуванням того, що вказані ухвали є чинними, доказів оскарження не надано, суд вважає, що в даному випадку відсутні порушення встановленого законом порядку державної реєстрації.

Також з дослідженого судом спірного наказу суд робить висновок, що останній не містить в собі мотивів та обґрунтувань щодо прийнятого рішення про анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, містить лише посилання на акт перевірки.

Суд зауважує, що анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є одним з видів найсуровіших санкцій за порушення вимог законодавства України в сфері державної реєстрації, а тому такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Звертаючись до вказаної вище судом ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У постанові від 15.12.2021 року у справі №1840/2970/18 Верховний Суд зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При цьому, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі №599/1422/16-а.

Верховний Суд зазначає, що дискреція це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами - державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У постанові від 08.07.2021 у справі №640/25601/19 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, як контролюючий орган також зобов`язав його мотивувати таке рішення.

Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу, та обґрунтувати строки його застосування.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами ЄСПЛ виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди мають проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питання правового спору (рішення у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки" (Druzstevni Zalozna Pria and others v. the Czech Republic № 72034/01); рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04).

Таким чином, суб`єкт владних повноважень повинен мотивувати своє рішення (висновок) і суд має право контролювати обґрунтованість такого рішення.

Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення, зокрема щодо анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру.

Визначаючи вид стягнення, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення.

Суд зауважує, що законодавством України не встановлено вичерпного переліку підстав, за яких Міністерство юстиції України може дійти висновку про необхідність анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру, разом з тим, на переконання суду, відповідачем не доведено наявності достатніх підстав для застосування такого суворого виду санкції оскаржуваним наказом, не обґрунтовано його доцільності та пропорційності встановленому порушенню.

Із змісту оскаржуваного наказу встановлено відсутність у ньому інформації про те, що відповідач здійснив належне дослідження та перевірку фактів, та перевірку вчинених реєстраційних дій.

Суд звертає увагу, що відповідачем у оскаржуваному наказі зазначено лише посилання на акт як підставу для застосування санкції, та містить лише посилання на Порядок №990 та Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які порушено позивачем, втім такі відповідно, не містять відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції як анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

Суд зазначає, що принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш шкідливі засоби.

Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

При цьому, визначаючи вид стягнення у вигляді анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення.

Оцінка порушень, допущених державним реєстратором під час вчинення ним реєстраційних дій, не спростовує невмотивованість застосованого до позивача стягнення. Тобто, підставою для визнання неправомірними спірних наказів є не висновки щодо допущених позивачем недоліків у роботі, а не дотримання відповідачем вимог щодо обґрунтованості та зазначення мотивів прийняття спірних рішень (наказів).

Наведена позиція узгоджується з судовою практикою Верховного суду викладеною в постановах від 15.08.2019р. у справі №826/12480/17, від 17.07.2019р. у справі №420/5711/18, від 14.11.2018р. у справі № 814/2229/17, від 10.07.2019р. у справі №820/2849/17.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно, визначене ст. 55 Конституції України гарантоване й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 поняття порушене право, за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; е) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суд зазначає, що позивачем доведено протиправність спірного наказу, відповідач в свою чергу не довів законність та правомірність прийняття рішення положенням ст. 2 КАС України.

Щодо вимоги про зобов`язання Державне підприємство «Національні інформаційні системи» поновити доступ ОСОБА_1 до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, суд зазначає наступне: умови, підстави та процедуру надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України (далі - реєстри), уповноваженим особам суб`єктів державної реєстрації, центрів надання адміністративних послуг, утворених відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» (далі - центри надання адміністративних послуг), нотаріусам, їх помічникам, посадовим особам Міністерства юстиції України, його територіальних органів, державним та приватним виконавцям та іншим особам, уповноваженим відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у реєстрах (далі - користувачі) визначає Порядок надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 15.12.2015 № 2586/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2015 р. за № 1568/28013.

Пунктом 6 Порядку №2586/5 визначено, що тимчасове блокування та анулювання доступу до реєстрів у випадках, передбачених законом, здійснюється технічним адміністратором реєстрів на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, оформленого відповідно до законодавства.

Адміністратор реєстрів у день надходження відповідного рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, яке надсилається супровідним листом, невідкладно здійснює тимчасове блокування або анулювання доступу до реєстру відповідного користувача незалежно від того, чи змінено ним категорію користувача (уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг, нотаріус, його помічник, посадова особа Міністерства юстиції України, його територіальних органів, державний виконавець, приватний виконавець або інша особа, уповноважена відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у реєстрі) на момент надходження відповідного рішення.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

За змістом частини сьомої статті 34 Закону № 755-IV рішення, передбачені підпунктами «а»-«в» пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день надходження рішень, передбачених підпунктами «г» та «ґ» пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує його негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Міністерством юстиції України.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що ДП "Національні інформаційні системи" є технічним адміністратором та реалізує приписи наказів МЮУ у будь-якому випадку, оскільки відповідне зобов`язання для нього встановлено законодавчо.

Аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку про те, що оскільки анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру є наслідком прийняття Міністерством юстиції відповідного наказу, який визнаний судом протиправним, суд приходить до переконання про задоволення вимоги позивача про зобов`язання Державне підприємство «Національні інформаційні системи» вирішити питання щодо поновлення доступу ОСОБА_1 до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул.Архітектора Городецькорго, 13, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), Державного підприємства Національні інформаційні системи про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 10.08.2023 року № 2882/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 », яким анульовано доступ державному реєстратору виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Зобов`язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» вирішити питання щодо поновлення доступу ОСОБА_1 до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Міністерства юстиції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2147, 20 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Д.К. Василяка